Нова модель ринку газу в Україні: з якими проблемами вже зіткнулися українці

12 листопада 2020

Експерт пояснив, за якими п'ятьма складовими ринку газу слід оцінювати ситуацію


В Україні як би запрацював ринок газу. Які проблеми вже встали на повний зріст? Що потрібно зробити, щоб їх вирішити? Чому це не було прораховано раніше? Ситуацію для видання "Коментарі" проаналізував Максим Білявський, провідний експерт з енергетики Центру Разумкова.

Максим Білявський вважає, що робити конкретні висновки про функціонування нової моделі ринку природного газу поки рано. Але вже сьогодні простежуються тренди. І в основному вони мають негативний відтінок, який нівелює саму ідеологію, закладену в закон "Про ринок природного газу".

За словами експерта, в країнах ЄС енергетичні ринки та їх учасники працюють в умовах, коли дотримуються принципи недискримінації, прозорості, відсутності спотворень, вільного доступу до потужностей тощо.

Попередню оцінку, вважає Максим Білявський, можливо дати якраз шляхом аналізу: наскільки вищевказані підходи мають місце в чинній архітектурі нашого ринку.

Для зручності аналізу ситуації експерт пропонує розглянути окремо кожну складову ринку.


Ресурси

"Нагадаю, що блакитне паливо в єдину газотранспортну мережу надходить з декількох джерел: вітчизняний видобуток, імпорт з країн ЄС, запаси в сховищах. З огляду на, що в структуру корпоративного управління НАК "Нафтогаз України" входить найбільша державна газовидобувна компанія АТ "Укргазвидобування" і оператор газосховищ, неможливо говорити про їх інституційну незалежність, — вважає експерт. — Все це дає підстави вважати, що на сьогодні в Україні не дотримується принцип недискримінації".

Що потрібно зробити? На думку Максима Білявського, перш за все слід надати вільний доступ усім учасникам ринку до ресурсу АТ "Укргазвидобування", який становить 67% від загального вітчизняного видобутку. Такий крок дозволить збільшити інвестиційну привабливість Укргазвидобування і шанс зламати тренд падіння видобутку.

Також експерт вважає за необхідне відокремити оператора газосховищ від НАК "Нафтогаз України". Він упевнений, що реалізація цих двох заходів внесе ясність в формат фінансових взаємовідносин між Нафтогазом і двома компаніями, дозволить скасувати перехресне субсидування бізнесу, що забезпечить прозорість руху грошових коштів.

"Особливо це необхідно зробити через неприпустимість спекуляцій на тлі зберігання в сховищах блакитного палива, яке було придбано влітку 2019-го за ціною близькою до $200 за тисячу кубометрів. На сьогодні ціна на європейських спотових ринках становить до $150", — підкреслює представник Центру Разумкова


Інфраструктура

Фінансова залежність оператора газотранспортної системи України від НАК "Нафтогаз України" створює ризики для недискримінаційного функціонування ринку природного газу. Також залишається невирішеним питання прозорого тарифоутворення для природних монополій, тобто операторів інфраструктури.

"Справедливу політику встановлення тарифів на їхні послуги можна забезпечити, в тому числі внаслідок прозорості Нацкомісії, — вважає експерт. — Наприклад шляхом створення інформаційного комплексу "Електронний паспорт ліцензіата", який об'єднає всі дані й буде включати історію ліцензіата: подані документи для отримання ліцензій, встановлені тарифи, інвестиційна програма, ліцензійний контроль, юридичні питання".

Особливо це актуально на тлі збільшення фактичної ринкової вартості газу, але не її перегляду в тарифі для операторів ГТС і ГРМ, які споживають блакитне паливо для власних потреб. Поки цього немає, неможливо говорити про дотримання принципів відображення реальних витрат і їх відшкодування, а це відбивається на кінцевих тарифах, підкреслює Максим Білявський.


Ринок і виробники тепла

Не розв'язаної проблемою є нарощування заборгованості, втрата фінансової ліквідності ринку і банкрутство теплогенеруючих підприємств.

"Особливо гострим є той факт, що створюються дискримінаційні умови для фінансово-господарської діяльності теплокомуненерго, які в опалювальний сезон наступного року будуть купувати газ вже за ринковою ціною, — вважає експерт. — Така перспектива без вирішення проблеми боргів може привести до зупинки теплопостачання".


Споживач

Найбільшим викликом, який проявив себе на тлі зростання цін на природний газ в листопаді, стала енергетична бідність українців, впевнений Максим Білявський.

"Тобто, темпи зростання цін і тарифів на енергоресурси перевищують швидкість збільшення добробуту громадян, — пояснює він. — Що стосується інформування споживачів, безумовним досягненням є запуск мобільного додатку "Енергетика онлайн". Але на цьому сильні сторони інформаційної політики закінчуються. В цілому вважаю, що НКРЕКП неналежним чином організувала стратегію комунікаційного супроводу впровадження реформи ринку природного газу. Регулятор повинен бути серцевиною і головним ретранслятором тих змін, які чекають споживачів, а всі учасники ринку провайдерами позиції НКРЕКП".

Нацкомісія має свої представництва в регіонах, які повинні зайняти більш активну позицію та інформувати населення про зміни, впевнений експерт. На жаль, через пасивність органів державної влади та деформовану комунікаційну стратегію одного з учасників ринку, споживачі були недостатньо поінформовані. Це підтверджується результатами контент-аналізу і соціологічного дослідження, яке проводив Центр Разумкова.

"Окремо хочу зупинитися на причинах деформованості загальної медіа-позиції, — продовжує Максим Білявський. — Низький рівень компетенції співробітників прес-служби і суміжної асоціації, нічим необґрунтована політизованість цього підприємства, а також його агресивна публічна позиція привели до розфокусування інформаційної компанії та масштабних спорів. Тобто, цільова аудиторія, яка повинна була бути (а це рядові українці), не розуміла тих наративів і не отримала насправді корисної для себе інформації. Що вийшло — так це інформаційна кампанія проти ринку природного газу".


Державна політика

Попри вищевикладене, ніхто не повинен говорити про згортання ринку або скасування реформи, впевнений експерт.

"Це — неприпустимий сценарій, який буде мати політичні та економічні наслідки, — попереджає Максим Білявський. — У такій ситуації державним органам влади та учасникам ринку лише потрібно активізувати бажання і волю для демонтажу тих перекосів і бар'єрів, які побудували ті, хто більше розповідає про себе, але мало робить для галузі".


Джерело:

Максим Білявський

Провідний експерт енергетичних програм


Народився у 1986 р. в Житомирській області.

Освіта:

Житомирський державний технологічний університет, факультет інженерної механіки (2008).

Кандидат технічних наук (2010).

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2012).

Автор 17 патентів на винаходи та більше 100 наукових праць в галузі енергетики та машинобудування.

Досвід:

2008–2011 — оператор очисних споруд, диспетчер з транспортування газу Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз».

2011–2017 — провідний інженер, заступник начальника прес-служби, начальник відділу зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ«УКРТРАНСГАЗ».

2017–2018 — директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.

(044) 201-11-98

bielawski@razumkov.org.ua

bielawski.maksym