Аналітичні доповіді, записки, статті

Настрої та оцінки українських біженців 

МИХАЙЛО МІЩЕНКО
Заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова

За даними Агентства ООН у справах біженців, станом на середину липня 2022р., лише в європейських країнах було зареєстровано близько 5,1 млн. біженців з України1. 

З 20 липня по 25 серпня 2022р. соціологічна служба Центру Разумкова провела online-опитування громадян України віком від 18 років, які після початку повномасштабної російської агресії виїхали з України у зв’язку з воєнними діями. 


Знову про процентну ставку та інфляцію

Нещодавно ми зверталися до інфляційної проблематики на глобальному та націо- нальному рівнях, а також ролі ставок центральних банків у протидії нарощуванню інфляції. Нагадаємо, висока інфляція, утримувана у провідних розвинутих економіках, у т.ч. США та ЄС, влітку 2022р., змусила центральні банки відмовитись від політики низьких (нульових) процентних ставок, яка практикувалась у коронавірусний період, і запро- ваджувати інструменти, спрямовані на посилення монетарної строгості. 

Одним з найдієвіших антиінфляційних інструментів виступає підвищення базових ставок національними центральними банками. При цьому, центральні банки країн з великими економіками зорієнтовуються на політику Федерального резерву США (ФЕД), який значною мірою визначає напрями розвитку глобальної фінансової системи. Нинішні заходи ФЕД протидії глобальним інфляційним шокам, як і слід очікувати, іні- ціюють зміни в політиці центральних банків інших країн. 


Війна сенсів: шляхи і напрями опору "русскому миру"

Розв’язання путінським режимом широкомасштабної війни проти України є наслідком і результатом небезпечних внутрішніх процесів в росії. Очевидно, ще попереду аналі- тичні дослідження джерел, складових і еволюції феномену «рашизму» — тоталітарної політичної системи з агресивною великодержавною ідеологією. Для усвідомлення тен- денцій і особливостей російського соціуму варто у загальному вигляді окреслити деякі характерні риси процесів у РФ, на фоні яких протягом останніх десятиліть 


Зауваження до макроекономічного прогнозу

Представлення макроекономічного прогнозу країни в умовах продовження війни та відсутності належної статистичної інформації видається досить ризиковим, зважаючи на високу ймовірність непередбачених подій чи процесів, які суттєво вплинуть на соціально-економічне середовище країни. Поряд з цим, оцінювання поточних ситуацій і найближчих перспектив неодмінно спонукає до пошуку відповідей на питання «що далі?», «до яких змін слід готуватися?», «наскільки досяжними є бажані орієнтири?» (як на державному рівні, так і на рівні домогосподарств), що вкрай важливо для пошуку шляхів розвитку країни.


Про формування базису відновлення

Практично узгодженим є положення про те, що відбудову країни потрібно починати вже зараз, не чекаючи закінчення бойових дій, яким би складним і суперечливим завданням це не здавалося. Також узгодженим є бачення того, що, по-перше, країна потребує докорінного ідеологічного і практичного оновлення соціально-економічного середовища, по-друге — риси і характеристики нової країни мають повністю вписуватись у завдання євроінтеграційного курсу, закріпленому в Конституції України.


Біженці і «податкова пастка»: питання збереження резидентності України при виїзді за кордон

Через війну значна чисельність українців виїхала до Європи та отримала там тимчасовий прихисток. Також громадяни України отримують і право на працевлаштування в країнах перебування.

Наразі широкого обговорення набула проблема того, що українці, які тривалий час знаходяться в країнах ЄС, куди виїхали після вторгнення рф, та які отримують певний дохід, отримують статус податкового резидента країни перебування. Це означає, що громадяни України мають сплачувати податки в тій країні, в якій знаходяться.


Професія військового в умовах змін ринку праці в Україні

Історія воєнних конфліктів свідчить, що вони можуть бути як короткочасними, так і тривалими: деякі досить швидко закінчуються миром, інші — затягуються на роки.

Війни є подібними до стихійних лих, що виникають несподівано, але, на відміну від швидкоплинних природних катаклізмів, війни можуть тривати роками і навіть десятиліттями. В.Мюррей у «Війна, стратегія та військова ефективність» писав: «Війна — неймовірно складна, найвибагливіша в інтелектуальному та моральному плані робота». Відтак, неправильне мислення на кожному рівні війни може призвести до смерті незліченного числа людей.


Протистояння двох великих економік — український слід

Не є дивиною те, що значна частина подій і процесів як глобального, так і міждержавних рівнів сприймається та оцінюється крізь призму російського вторгнення, боротьби України за незалежність і ставлення тієї чи іншої країни до агресії. Події в Україні не лише впли- нули на зміцнення європейської єдності, але й посилити поляризацію між двома вели- кими, хоча й далекими, країнами — Китаєм і Японією1. І не викликає сумніву, від того, наскільки вдасться зберегти неконфронтаційні відносини другої і третьої економік світу, залежить спокій в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, а відтак і в усьому світі. 

Хоча політична напруженість між Китаєм і Японією триває вже не одне десятиріччя, однак останнім часом конкурентне змагання між двома країнами посилює економічні виклики для обох країн. І економічна динаміка, набута взаємозалежність економік, помножені на якість людського капіталу, значною мірою (на противагу політичним факторам) визначатимуть характер розвитку регіону (а з тим — і світу). Звичайно, якщо політичні пристрасті не стануть на заваді. 


Oновлення двополярності світу?

Глобалізація, яка прискорилась з початку 1990р., крах світової соціалістичної системи, економічне зростання висхідних країн, здавалося, зруйнували двополюсну модель світу, яка до цього уособлювалась США і СРСР. Взаємне проникнення економік, капіталів, знань і культур унаслідок руйнації бар’єрів, вважалося, стане одним з вагомих чинників формування і розширення багатополярного світу, в якому з’являться нові лідери, нові системи управління, що надасть світовому розвитку додаткових імпульсів.

І на початку тисячоліття склалося середовище, яке вказувало дійсно на можливості формування багатополюсного світу. США, ЄС, Китай, Росія, Індія — кожна з країн та угруповань мала амбіції посісти лідируючі позиції у світовій політиці та економіці. З кожним потенційним лідером також пов’язувалася низка партнерських країн або країн-сателітів.

І йшлося, що саме кілька великих об’єднань країн визначатимуть порядок майбутньогосвіту.


Українські біженці на кордоні: перший досвід спілкування

Війна в Україні призвела до спалаху однієї з найстрімкіших криз вимушеного переміщення населення, яку Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) визнає, як найбільшу «кризу біженців з часів Другої світової війни». Найбільше людей виїхали з України у проміжку з 27 лютого до 9 березня 2022р., коли щоденно з країни виїжджали понад 150 000 людей. 6 березня кордон перетнули 210 526 осіб, що є найбільшим показником за один день. З України виїхало 1,4 млн (18,8%), майже кожна п’ята дитина.


Ринок праці в Україні після війни: тенденції та прогнози

Повномасштабна війна росії проти України, що стала продовженням військового вторгнення у 2014р., спричинила масштабні людські та економічні втрати. Величезні потоки вимушених внутрішньо та зовнішньо переміщених осіб, суттєво змінила ситуацію на ринку праці. У травневому звіті Міжнародної організації праці зазначено, що внаслідок повномасштабного вторгнення 4,8 млн. українців втратили роботу, що дорівнює 30% зайнятості в Україні у довоєнний період.


Навколо дорогого долара

Минулого тижні відбулась знакова подія на світових валютних ринках. Після двох десятків років коливань долар нарешті досяг паритету з євро. Звичайно, ситуація, коли долар зрівнявся у вартості з євро, матиме вплив на глобальні фінансові, валютні та й економічні процеси в середньо- і довгостроковій перспективі, призведе до перерозподілу потоків товарів і капіталів, а з тим і сфер впливу (не лише економічних, але й політичних). Щоб оцінити напрями вказаного перерозподілу вкажемо на вагомі чинники і складові зміцнення долара.


РИНОК ПРАЦІ В УМОВАХ ВІЙНИ: основні тенденції та напрями стабілізації

Війна підвищила ризики та невизначеності, створивши бар’єри для вільного руху факторів виробництва, у т.ч. робочої сили, призвівши до руйнування інститутів ринку праці та їх ефективного функціонування.

Проблеми в економіці у поєднанні зі значними внутрішніми переміщеннями та потоками біженців, призводять до масштабних втрат у сфері зайнятості та доходів. Зростання рівня безробіття, соціальне відчуження, гендерна нерівність, дикримінація на робочому місці, у т.ч. по відношенню до молоді, поширення бідності — серед головних негативних соціальних наслідків війни.


Гендерна перспектива сфери захисту довкілля в Україні

Дослідження відмінностей впливу проблем навколишнього середовища на жінок та чоловіків набуває дедалі більшого значення через зміни в підходах до економічної діяльності, зміни соціальних стандартів і цінностей, урбанізацію на глобальному та місцевому рівнях. Як відбувається взаємодія жінок, чоловіків та навколишнього середовища? Чи можливо використовувати гендерний підхід у вирішенні екологічних проблем? Чи є зв'язок між гендерною дискримінацією та екологічними кризами? Чи впливають гендерні стереотипи на споживацьку поведінку громадян? Ці та багато інших питань складають гендерну проблематику у сфері охорони довкілля та навколишнього середовища. 

Однією з ключових складових зменшення негативного впливу зміни клімату та інших проблем, пов’язаних із забрудненням навколишнього середовища, є гендерна рівність і справедливий підхід під час реалізації політик і заходів у цій сфері. Оцінка гендерного впливу відіграє вирішальну роль у розумінні того, як політика та законодавство щодо кліматичних змін, охорони довкілля та енергетики впливають на жінок і чоловіків, хлопців і дівчат; та чи є справедливим розподіл коштів для мінімізації негативного впливу. 

Дослідження “Гендерна перспектива сфери захисту довкілля в Україні” було проведено для того, щоб виявити можливості для усунення гендерних розривів у сфері захисту довкілля: використання практик, дружніх до навколишнього середовища, мінімізація негативного впливу зміни клімату та забруднення довкілля на жінок і чоловіків, справедливий розподіл коштів та збільшення участі жінок у системі прийняття рішень у сфері охорони довкілля. Матеріали дослідження доповнять гендерний профіль країни з акцентом на гендерний вимір реалізації програм AA/DCFTA (The Deep and Comprehensive Free Trade Area) співробітництва/допомоги ЄС в Україні.

Проведення дослідження та публікація звіта підготовлена в рамках програми “WE ACT: діємо задля жінок та їхніх можливостей”, що впроваджується Фондом ООН у галузі народонаселення, UNFPA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Матеріали, висновки та рекомендації даного дослідження відображають погляди авторів та не обов’язково відображають офіційну позицію UNFPA та Європейського Союзу.


Гендерна перспектива сфери охорони здоров'я в Україні

Незважаючи на значний прогрес, досягнутий попередніми роками, Україна все ще стикається з різними проблемами у сфері гендерної рівності та ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок. Під час розробки реформ системи охорони здоров'я гендерна нерівність залишається поза увагою, а питання вимірювання гендерної нерівності у сфері охорони здоров'я практично не порушуються. Накопичений рядом країн, а також міжнародними організаціями досвід з інтеграції комплексного гендерного підходу в реформування системи охорони здоров'я залишається незатребуваним.

Дослідження “Гендерна перспектива сфери охорони здоров’я в Україні” було проведено для того, щоб виявити можливості для усунення гендерних розривів у системі охорони здоров’я; підвищити потенціал відповідальних осіб центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства (ОГС) для просування гендерної рівності, боротьби із гендерними стереотипами та надання якісних послуг з охорони здоров’я різним групам населення. Матеріали дослідження доповнять гендерний профіль країни з акцентом на гендерний вимір реалізації програм AA/DCFTA (The Deep and Comprehensive Free Trade Area) співробітництва/допомоги ЄС в Україні.

Проведення дослідження та публікація звіту підготовлена в рамках програми “WE ACT: діємо задля жінок та їхніх можливостей”, що впроваджується Фондом ООН у галузі народонаселення, UNFPA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Матеріали, висновки та рекомендації даного дослідження відображають погляди авторів та необов’язково відображають офіційну позицію UNFPA та Європейського Союзу.


Велика Британія після Brexit – не все пропало

Велика Британія одна з перших прийшла на допомогу Україні. Хоча країна останніми роками дещо знизила економічну динаміку, однак, не вагаючись, почала витрачати значні ресурси (політичні, військові, економічні) на боротьбу проти російського загарбника. А прем’єр-міністр Великої Британії став одним з тих лідерів, якому українці найбільше симпатизують і найбільше вдячні. Тим більшим було розчарування українців оголошенням про відставку Б.Джонсона. Про чинники і складові такого рішення (зауважимо, яке може бути далеко від практичного втілення) вже є багато коментарів. Тут ми звернемось до короткого аналізу економічних процесів у країні, які також можуть слугувати оцінкою дій британського прем’єра.


Загальний огляд гуманітарної ситуації в Україні



Військова агресія Російської Федерації проти України викликала різке зростання гуманітарних потреб та гуманітарну кризу, наслідки якої для населення України є руйнівними. Гуманітарна ситуація в Україні дедалі стрімко погіршується, а в окремих містах сягає катастрофічних масштабів. Постачання базових товарів і послуг на значній частині території країни призупи- нилося, цивільне населення вимушено тікає від бойових дій. Географічні масштаби бойових дій є значними, агресор вдається до невибіркових обстрілів та свідомого ураження гуманітарних об’єктів. Подальше розширення конфлікту поглибить гуманітарні проблеми мільйонів українців.