Світ входить у нову фазу енергетичної конкуренції.
Поки одні країни нарощують ресурсну базу (США, КНР, Канада, Бразилія, Казахстан, Азербайджан), Європа дедалі гостріше відчуває дефіцит власного енергетичного фундаменту у час коли енергія із новою силою стає інструментом геополітики, що використовується великими гравцями.
Україна має унікальний шанс змінити свою роль — від вразливої до системоутворюючої.
- Україна — не ресурсно бідна країна
Вона має значні запаси газу, перспективи збільшення видобутку і переробки нафти та одну з найбільших ГТС і ПСГ у Європі.
Проблема — не в ресурсі, а в його неактивному використанні.
- Ресурс = енергетична зброя
Глобальні кризи показали: ринок не гарантує постачання за доступними цінами.
Імпортна модель означає стратегічну вразливість.
- Україна як частина рішення для ЄС ПСГ, транзит і потенціал видобутку можуть стати ключовими елементами енергетичної безпеки Європи.
- Класичні енергетичні рішення
- Стимулювання видобутку газу
- Перезапуск шельфових проектів
- Інтеграція енергоринків у економічну систему ЄС
- Розвиток розподільної генерації, зокрема, когенерації
- Нові можливості економіки енергії
Біопаливо:
Україна може стати одним із лідерів Європи у виробництві біоетанолу, біодизелю та біометану. Потенціал по біометану – понад 15 млрд. куб. м на рік. Використання та експорт Bio-LNG не є фантастикою, а практичним кейсом.
Енергоефективність:
Найшвидший ресурс — це економія. Потенціал скорочення споживання енергії на одиницю виробленої продукції та використання домогосподарством — до 30%.
Електромобілі:
Розвиток електротранспорту знижує залежність від імпорту нафтопродуктів.
- Ринок нафтопродуктів
Конкуренція:
Недопущення картельних змов й влади на ринку небагатьох за рахунок прозорості, посилення антимонопольної політики, сприятливих умов для малого та середнього бізнесу. В центрі уваги має бути споживач, а не тільки наповнення бюджету та інтереси великих мереж.
Міні-НПЗ:
Створення малих нафтопереробних заводів підвищує гнучкість системи.
- Податкова та регуляторна політика
Гнучке регулювання:
Під час криз держава має швидко адаптувати податкову політику в інтересах споживача шляхом скорочення ставок ПДВ чи акцизу, а не стимулювати утримання високих цін для економіки через бюджетні вливання у підтримання попиту.
Скасування авансового платежу:
Це підвищить стійкість малого та середнього бізнесу, що виконує функцію якоря у стримуванні цін та вивільнить обігові кошти для закупівлі ресурсу та інвестицій.
ВИСНОВОК:
Перемагає не той, хто орієнтується на низькі ціни у короткостроковій перспективі а той, у кого є механізми із втілення стратегії стійкості. Формування конкурентних енергетичних ринків необхідна, але недостатня умова стійкості економіки за відсутності довгострокової безпекової політики.
