1. Загальна оцінка ситуації

Зима 2026 р. стала стрес-тестом для паливного ринку України в умовах війни, зниження внутрішніх виробничих потужностей та критичної імпортозалежності. Станом на початок 2026 р. Україна практично повністю залежить від імпорту моторних палив та скрапленого газу.

У роздрібному сегменті зафіксовано суттєве зростання цін: бензин — близько 67 грн/л, дизель — до 73 грн/л. Скраплений газ, який є критично важливим для частини домогосподарств і транспорту, демонструє підвищену чутливість до температурних та логістичних обмежень.

Згідно з методологією RISK-EU (європейська система оцінки ризиків для кризових сценаріїв), Україна перебуває в критичній зоні за трьома ключовими видами палива. Ризиковий індекс (RS) для дизельного пального досягає 25 балів із 25 можливих, що відповідає максимальному рівню ризику.

2. Дизельне пальне: ключовий ресурс економіки та логістики

У січні 2026 р. дизельне пальне стало найбільш ризиковим сегментом ринку. Основними чинниками зростання попиту стали низькі температури, відключення електроенергії та масове використання дизельних генераторів у бізнесі й домогосподарствах. За оцінками, споживання дизеля зросло більш ніж на 20% за умов повної імпортозалежності.

У листопаді–грудні 2025 р. (напередодні підвищення акцизів) імпортовано рекордні обсяги пального. Обмеження проявилися не лише в загальному обсязі, а й в доступності для імпорту, логістиці та якості продукту.

У сільській місцевості та передмістях (де відключення електроенергії тривають 8–12 годин) дизель часто перерозподіляється з виробничих потреб на забезпечення генераторів. Це формує вторинні ризики: зниження продуктивності аграрного сектору та зростання операційних витрат.

2.1. Ризики якості дизельного пального

За температури –25°C стандартні дизельні суміші можуть втрачати текучість через утворення парафінових фракцій. Зимовий «арктичний» дизель (Class F, –32°C) є дефіцитним навіть у європейських постачальників.

Відсутність роботи українських НПЗ обмежує можливості внутрішнього виробництва зимових паливних сумішей, як це було раніше. Це підвищує залежність від імпортного ринку та логістичні ризики. Наслідком є частковий збій логістичних ланцюгів у морозний період: зростає кількість випадків, коли вантажний транспорт не може здійснювати перевезення, а постачання пального до АЗС стає неритмічним.

2.2. Цінова структура та конкурентне середовище

Преміальні мережі (OKKO, WOG, SOCAR) зафіксували ціни близько 62,99 грн/л, пояснюючи це валютним фактором і європейськими котируваннями. Дискаунтери (БРСМ-Нафта, Укр-Петроль) утримують ціни на рівні 51–54 грн/л.

Різниця 10–12 грн/л може свідчити не лише про різний рівень сервісу чи якості, а й про структурні проблеми конкуренції. За оцінками Центру Разумкова, у преміальних мережах націнка може бути завищена щонайменше на 5 грн/л. Сукупне податкове навантаження (ПДВ + акциз) сягає 42–47% вартості літра.

Додатковим фактором концентрації ринку стали авансові платежі для імпортерів із 2025 р., що знижують можливості дрібного та середнього бізнесу й сприяють концентрації ринку в руках найбільших операторів.

3. Бензин: ризик дефіциту через логістику та перетікання попиту

У великих містах ситуація з бензином у короткостроковій перспективі залишається відносно стабільною. Водночас зберігаються системні ризики, пов’язані з логістикою та структурою імпорту.

Бензин А-95 подорожчав до 57–60 грн/л, преміальні види — до 69 грн/л. Основний ризик у зимовий період пов’язаний із можливим порушенням роботи південного імпортного коридору.

3.1. Дунайський напрямок як критична інфраструктура

Порти Рені та Ізмаїл забезпечують до 60% імпорту світлих нафтопродуктів. За температури –25°C можливе часткове замерзання Дунаю та зупинка баржового постачання, що призведе до втрати найбільш стабільного каналу імпорту.

Альтернативні джерела (польські та литовські НПЗ) передбачають переважно автомобільну доставку через західний кордон. Це підвищує собівартість на 6–8 грн/л, збільшує потребу у валюті та навантаження на прикордонну логістику.

3.2. Каскадний попит

Другий ризик — перетікання попиту з дизеля на бензин у разі дефіциту чи критичного подорожчання дизеля. Це стимулює попит на бензинові генератори та формує додатковий попит на А-92 і А-95.

На гуртовому ринку з початку року зафіксовано зростання цін: А-95 — +10,8% на умовах самостійного вивезення; А-95 — +18,3% на умовах FCA; зимове дизпальне — +14,5%; LPG — +1,9%.

У роздрібному сегменті зростання було стриманішим: А-95 — +2,6% (до 59,74 грн/л), дизель — +2,0% (до 59,39 грн/л), LPG — +1,8% (до 38,19 грн/л). Це свідчить про накопичення потенціалу для подальшого коригування роздрібних цін.

4. Скраплений газ (LPG): фізичні обмеження та ризики якості

Скраплений газ є критично важливим для домогосподарств, громадського транспорту та сегмента таксі. LPG має суттєве фізичне обмеження: за температури нижче –25°C ефективність використання різко знижується через недостатнє випаровування бутану.

За стандартної суміші 50/50 (пропан/бутан) бутан (температура кипіння –0,5°C) за –25°C не випаровується, що знижує тиск у системі на 30–40%. Це означає порушення роботи пальників і котлів, зупинку транспортних засобів та втрату доступності тепла у приватному секторі.

Імпорт LPG залежить від дунайських терміналів навіть більше, ніж бензин. Залізничні постачання через Польщу не забезпечують достатніх обсягів у період пікового попиту, а польський ринок у зимовий сезон має підвищене внутрішнє споживання.

Додатковим ризиком є постачання некондиційних сумішей із низьким вмістом пропану, що призводить до прихованого зниження енергетичної цінності на 10–15% без гарантій придатності для морозного періоду.

5. Соціально-економічний аспект: доступність палива для населення

Середня заробітна плата в Україні, за даними ПФУ, становить 24 292,9 грн. Заправка повного бака (50 л) на преміальній АЗС коштує близько 3000 грн, що відповідає 12,4% місячного доходу.

Для домогосподарств у сільській місцевості, де доходи нижчі за середні, а транспорт критично необхідний, такі витрати формують ризик енергетичної бідності.

Ситуацію ускладнює фіскальна політика: з 1 січня 2026 р. акцизи підвищено — бензин: з 271,7 до 300,8 євро/т; дизель: з 215,7 до 253,8 євро/т. Це додає до розрахункової роздрібної ціни 2–3 грн/л за умов обмеженої платоспроможності споживачів.

6. Висновок

Паливний ринок України у зимовий період 2026 р. функціонує в умовах високих системних ризиків, які формуються на перетині імпортозалежності, логістичних обмежень, посилення ринкової влади великих мереж та низьких температур.

Україна стоїть перед вибором: або паливний сектор працюватиме в логіці національної безпеки (через посилення антимонопольної політики, контроль якості та диверсифікацію імпорту), або за температури – 15-25°C генераторна інфраструктура та частина транспорту стануть нефункціональними через дефіцит чи непридатність палива, що посилить соціальну напругу та інфляцію. Також обов’язково треба враховувати й фактор впливу посилення ринкової влади мереж преміум сегмента на споживачів.  

  7. Рекомендовані заходи з мінімізації ризиків

За методологією RISK-EU, за рівня ризику вище 17 пунктів необхідні негайні превентивні заходи:

• Диверсифікація імпортних каналів: нарощування залізничного імпорту через Литву та Польщу для зменшення залежності від дунайського напрямку; формування резерву арктичного дизеля на рівні не менше 30 діб споживання.
• Прозорість ціноутворення: запровадження публічного моніторингу структури ціни (собівартість, логістика, маржа); перехід АМКУ до превентивних дій для запобігання зловживанням ринковою владою.
• Підтримка конкуренції: перегляд механізму авансових платежів, що створюють нерівні умови на ринку для малого й великого бізнесу; збереження регіональних мереж як елемента цінового балансу й забезпечення пальним прифронтових регіонів.
• Технічна адаптація: посилення контролю якості дизеля та обов’язкове застосування зимових добавок; переведення LPG-заправок на зимові суміші (80/20 пропан/бутан).
• Резервні джерела тепла: розгортання програми заготівлі та постачання дров у сільську місцевість як резерву на випадок перебоїв із газом і тривалих відключень електроенергії.