Чи повинні зростати ціни на АЗС у поточній ринковій ситуації?

19 лютого 2026

Коли вам кажуть, що ціни на моторне паливо зростають на АЗС через збільшення вартості нафти на світових ринках, то це не завжди відповідає дійсності. У багатьох випадках це просто зростає роздрібна маржа за рахунок споживачів на користь, головним чином великих мереж.

Так, ціни за останні два місяці в Україні на звичайний А-95 на АЗС збільшилися на                    2,8 грн/л, а маржа тільки з початку лютого - на 78%. Водночас, середня ціна у преміум сегменті в середньому по Україні на понад 5 грн/л вище ніж у дискаунтерів. Тому, може розпочата боротьба із детінізацією через збільшення адміністративного тиску на малий та середній бізнес, то насправді змагання за частку на ринку й за маржу, а не за інтереси споживачів?

Останні два місяці зростання роздрібних цін на пальне пояснюють світовою кон’юнктурою. І справді, котирування нафти та валютний курс формують імпортну собівартість. Проте аналіз внутрішніх показників свідчить: поряд із зовнішніми чинниками вирішальну роль відіграє і динаміка торговельної маржі. Розглянемо цифри.

Роздріб: що бачить споживач

Станом на 17 лютого 2026 року середня ціна бензину А-95 становить 61,00 грн/л. Із початку року вона зросла на 2,77 грн (+4,75%).
Дизельне пальне — 60,62 грн/л, приріст 2,39 грн (+4,10%).
Скраплений газ — 38,34 грн/л, зростання 0,83 грн (+2,22%).

Нагадаємо: з 1 січня були підвищені акцизні ставки. За попередніми розрахунками це могло додати до ціни:
бензин А-95 — +1,7 грн/л,
дизель — +2,3 грн/л,
LPG — +1,5 грн/л.

Тобто, вже зараз маємо здорожчання, що більше ніж розрахункове: по бензину А-95  - +1 грн/л, по дизпальному - вичерпано, по скрапленому газу зростання ціни менш ніж очікувалося на 0,67 грн/л.

Гурт: що бачить ринок

З експертних трибун нам розказують про зростання цін на нафту.

Котирування Brent нині становлять 67,02 $/bbl, з початку року приріст — 5,50 $ (+8,94%). Але між біржею і українською колонкою — довгий ланцюг переробки, логістики та торгівлі.

На наш погляд більш доцільним для аналізу цінотворення є гуртові ціни внутрішнього ринку, які враховують не лише світові тенденції котирувань нафти, а ще багато факторів, такі, як європейські котирування, логістику, наявні запаси, курсові зміни, лаг, попит, конкуренцію на ринку тощо. А от із цим ситуація виглядаю трішки по іншому.

Поточна гуртова ціна на А-95 становить 51.45 грн/л, а з початку поточного року зміна склала лише +0.35 грн (+0.68%). На дизпальне - 50.55 грн/л, зміна +3.77 грн (+8.07%). На скраплений газ поточна ціна - 33.85 грн/л й знаходиться на рівні початку року.

Тобто, чинники зростання цін на пальне для мереж АЗС  із точки зору внутрішніх закупівельних цін відсутні. Здається, що єдиний виняток — дизпальне. Але з ним є нюанси. Річ у тому, що у напередодні підвищення акцизів його натягнули у країну стільки, що гуртова ціна провалилася. Тобто, частина поточного підвищення може бути розглядатися, як відновлення гуртових цін після грудневого провалу. Наприклад, за перші дві доби грудня гуртова ціна провалилася на 4 гривні, досягши рівня 46 грн/л. Й з тих пір гуртовій ринок дизпального потроху оговтується від цієї надлишкової пропозиції, а ціна зростає. Якщо ж ми порівняємо поточні гуртові ціни з початком грудня 2025 року, то побачимо, що вони майже однакові. Тобто, зростання цін на дизпальне з цієї точки зору - слабкий аргумент для роздробу.

Можна було б припустити, що зросли операційні витрати на АЗС, але ми не знайшли цьому підтверджень.

Валюта та ризики

Курс гривні справді дещо послабився:

  • євро — з 49,55 до 51,16 грн (+1,61 грн),
  • долар — з 42,35 до 43,17 грн (+0,82 грн).

Однак валютна складова насамперед відображається у гуртових цінах, які вже врахували ці зміни. Додаткових ризикових факторів — логістичних збоїв чи блокувань — ринок наразі не демонструє.

Можливо було б припустити, що з’явилася якась нова ризикова складова при постачанні пального. Наприклад, замерз Рейн, чи блокування кордонів з Україною у країнах виробниках пального. Але таких складових, що могли би впливати саме на роздріб не видно. Крім того, це знайшло б своє відображення знову ж таки у першу чергу на гурті, а цього не відбувається — гуртові ціни на дизпальне, а особливо на високооктан знижуються, а на скраплений газ залишаються стабільними.

Маржа: ключовий показник

Різниця між роздрібною та гуртовою ціною становить:

  • бензин — 9,55 грн/л (на 0,65 грн більше, ніж у грудні),
  • дизель — 10,07 грн/л (на 1,69 грн більше),
  • LPG — 4,49 грн/л (на 1,30 грн більше).

З огляду на короткий лаг реакції гуртового сегмента, тривале розширення роздрібної маржі виглядає радше структурним, ніж тимчасовим явищем. При цьому великі мережі часто виступають імпортерами, що означає наявність додаткової дохідності на попередніх етапах ланцюга постачання.

Висновки

Подальша динаміка цін буде залежити від трьох головних факторів:

  1. світових котирувань нафти;
  2. курсової стабільності;
  3. рівня конкуренції між мережами АЗС.

Ключове питання полягає не стільки у самому факті зростання, скільки у прозорості формування маржі та ступені конкурентного тиску на роздрібному ринку. Якщо конкуренція не посилиться, поточний рівень торгівельної націнки може закріпитися як нова база для ціноутворення ­– навіть без додаткових зовнішніх шоків.

І тоді споживач і надалі оплачуватиме не лише світову кон’юнктуру, а й слабку внутрішню ринкову конструкцію, що в умовах повномасштабної війни неприпустимо.

Володимир Омельченко

Директор енергетичних програм


Народився в 1967 р. в Києві.

Освіта:

Київський політехнічний інститут, факультет хімічного машинобудування (1992).

Автор понад 50 наукових і публіцистичних праць. Брав участь у розробці та здійсненні міжнародних енергетичних проектів та наукових дослідженнях міжнародної енергетичної політики.

Робота:

У 1992–1996 р. працював на різних посадах в галузі машинобудування;

1997–1998 — головний фахівець відділу нафтової, газової та нафтопереробної промисловості міністерства економіки України;

1998–2003 — НАК «Нафтогаз України», очолював напрям транспорту нафти;

2004–2007 — головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України;

з лютого 2007 р. — експерт Центру Разумкова, з 2013 року — директор енергетичних програм.

(044) 206-85-02

omelchenko@razumkov.org.ua

volodymyr.omelchenko