НКРЕКП затвердила нову методику стимулюючого тарифоутворення для обленерго: навіщо це і що зміниться?
Ще у 2012 році був схвалений закон про RAB-регулювання у сфері розподілу газу, електроенергії та житлово-комунальної галузі. З того часу НКРЕКП декілька разів намагалася запровадити стимулююче тарифоутворення для обленерго, але далі обговорення справа не пішла. І ось днями енергетичний регулятор таки затвердив RAB-регулювання для операторів системи розподілу електроенергії.
Воно передбачає ставку дохідності 16,74% на нову базу активів та 3% — на стару базу активів. Планується, що RAB-тарифи будуть впроваджені з наступного року. А це означає, що автоматично зросте кінцева ціна на світло і для бізнесу, і для населення.
Докладніше про це розповідають провідний експерт Центру Разумкова Максим Білявський.
— Що таке стимулюючий тариф?
М. Білявський:
— Це інструмент для мотивації власника енергомереж інвестувати в покращення інфраструктури. Повернення вкладених коштів відбувається через врахування вкладеного капіталу в тарифі на послуги.
— Навіщо його запроваджують?
М. Білявський:
— Для оновлення основних фондів енергомереж, більшість яких уже застаріла й характеризується високим рівнем втрат. Перерви в електропостачанні в Україні — найвищі серед країн ЄС і становлять 696 хв у 2019 році, що вдвічі більше, ніж у Польщі. Ці перерви негативно впливають на продуктивність роботи інфраструктури, призводять до пошкодження обладнання, скорочуючи строк їхньої експлуатації, а також до зростання витрат.
Втрати при розподілі електроенергії у 2019 році перевищили 10%, що у два рази більше, ніж у провідних країнах ЄС. Україна, впровадивши модель стимулюючого ціноутворення, зокрема на основі RAB-регулювання, закликає потенційних інвесторів вкладати кошти у реконструкцію й модернізацію енергетичної інфраструктури, що мало б залучити в наступні 20 років додаткові $10 млрд в економіку держави.
— Чому обленерго незадоволені тарифами, який визначила НКРЕКП? ДТЕК Рината Ахметова, яка є власником найбільшої кількості обленерго, розкритикувала їх.
М. Білявський:
— Країни ЄС (Італія, Литва, Нідерланди, Чехія, Швеція) широко використовують інструмент так званого RAB-регулювання. Але він передбачає єдину ставку дохідності на рівні середньозваженої вартості капіталу з понижувальними коефіцієнтами. Натомість НКРЕКП штучним поділом активів операторів мереж на “старі” та “нові” закладає у таку модель корупційні ризики, незрозумілі для інвесторів.
— Як позначиться RAB-тариф на вартості електроенергії для бізнесу та населення?
М. Білявський:
— Вони очікувано зростуть — до 10%.
Джерело:
