Провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова Віктор Замятін в ефірі «Радіо Свобода» розповів про те, коли буде сформований новий Кабінет міністрів України.

Суть прес-конференції прем’єр-міністра Яценюка полягає в тому, що він від імені партії «Народний фронт», лідером якої він є, яка, ну, скажімо так, зайняла перше місце на виборах до Верховної Ради за партійними списками, оприлюднив своє бачення, свою пропозицію майбутнього Кабінету міністрів. Що стосується подальшої процедури, то згідно з Конституцією вона виглядає дуже просто: спочатку відбувається те, що має бути — проводиться перше офіційне засідання Верховної Ради, яке відкриває найстарший за віком депутат; обирається тимчасова президія, далі проголошується створення коаліції із певних фракцій. Ну очевидно, спершу все ж таки буде проголошене створення фракцій. Це вже після того, як депутати складуть присягу. До тієї пори вони будуть тільки обраними депутатами, вони ще не будуть депутатами де-юре.

— Коли приблизно це може бути за часом, як Ви вважаєте?

В принципі, якщо виходити з того, що вже дані доручення готувати перше засідання Верховної Ради, то ми можемо сподіватися, що за тиждень, можливо, за два тижні перше засідання Ради вже відбудеться.

— Скажіть, будь ласка, чи з того списку пропозицій, які ми маємо від прем’єр-міністра Яценюка, є ті, які зараз обіймають посади, зокрема Клімкін, Полторак, Аваков, Петренко, Квіт, Нищук, а є й нові пропозиції, як от Ганна Гопко на посаду міністра екології чи Дмитро Шимків на посаду міністра економіки. Як взагалі Ви ставитеся до таких пропозицій — залишити цих конкретних осіб і ось нових запропонувати?

Тут я знову ж таки змушений внести невеличку корективу: пропозиції претендентів на посаду міністра закордонних справ і міністра оборони називає Президент України. За Конституцією. І справа Верховної Ради — затвердити чи не затвердити ці кандидатури. В цілому ж цілком очевидно, що прем’єр-міністр Яценюк озвучив своє бачення — як я вже говорив — тим самим він, ну скажімо так, «дав пас» своїм партнерам стосовно коаліційних переговорів, які, очевидно, мають якісь свої пропозиції. Справа в тому, що тільки коаліція може номінувати кандидатів на посади прем’єр-міністра й інших міністрів, за винятком цих двох, а затверджуватиме їх все одно має Верховна Рада в цілому. Отже, це питання переговорів, можливо, дуже непростих, можливо, ще навіть не одного-двох днів.

— А що, на Вашу думку, є, як зараз модно казати, найбільшою інтригою?

Я би, скажімо так, достатньо скептично ставився до інтриг, тому що найбільшою інтригою насправді є взагалі життєздатність Кабінету міністрів у цих умовах, його здатність проводити дуже непопулярні, дуже глибинні реформи і нести за це відповідальність. Інтригою так саме є — скільки взагалі в цьому складі проіснує Верховна Рада. Чи всю свою каденцію, чи якийсь її відрізок. Уже зараз ми бачимо дуже багато потенційно серйозних внутрішніх конфліктів у новому скликанні Верховної Ради і ми не знаємо, наскільки депутати будуть, скажімо так, спроможні їх подолати. І чи взагалі вони захочуть це робити.

— А чи є, на Вашу думку, конфлікт (або ж консенсус) між Президентом Порошенком і прем’єр-міністром Яценюком?

Конфлікт між ними закладений Конституцією. Він апріорі є, незважаючи на прізвища. Оскільки ми маємо ситуацію, коли і Президент, і прем’єр-міністр особи дуже амбітні, то очевидно, що цей конфлікт матеріалізується. Інше питання полягає в тому, як вони знайдуть між собою компроміс, у якій формі це буде, наскільки довго це триватиме. Чим кожний з них готовий поступитися? Я не є ані прем’єр-міністром, ані Президентом, і я не можу відповісти на Ваше запитання.

— Але Ви говорите, що цей конфлікт може матеріалізуватися. Чи, на Вашу думку, це може дійти до такого рівня, як було у свій час між паном Ющенком та пані Тимошенко?

Теоретично, звичайно, може. Але я думаю, що обидва учасники, ключові учасники процесу усвідомлюють, що на кону є Україна, а не їхні амбіції.

— Прем’єр-міністр повідомив на цій прес-конференції, що, мовляв, на посаду віце-прем’єра з питань європейської інтеграції він має намір запропонувати когось із європейських лідерів, інакше кажучи, іноземця. Наскільки це взагалі реально?

Я думаю, що це реально, якщо ухвалити необхідні зміни до Конституції і законодавства України.

— А Ви приблизно можете собі уявити, про кого може йти мова?

Ні. На сьогодні, на жаль, ні. Цілком може бути, що він сам ще не має достатнього бачення, хто саме міг би бути таким віце-прем’єром, кому він надасть пропозицію. Цілком може бути, що пропозиція — в Раді, її схвалення коаліцією — буде надана кільком людям.

Я би хотів, звичайно, знати не тільки прізвища кандидатів на міністерські посади, а й основні засади діяльності Кабміну і список пріоритетних завдань. Тому що прем’єр-міністр сьогодні їх охарактеризував і там кілька завдань. Але хотілося б трошки детальніше. На чому він хоче зосередитися ще до кінця цього року.

— І коли, як Ви гадаєте?

Я думаю, що це, безумовно, має бути висловлено, коли він презентуватиме програму діяльності майбутнього Кабінету міністрів, яку має затвердити Верховна Рада.