У 1996 році Верховна Рада ухвалила першу Конституцію незалежної України, розітнувши в такий спосіб головну ланку ланцюга законотворення радянської доби.
Відтоді минуло вже 28 років і не одна конституційна криза. Однак свою головну історичну місію основний закон країни точно виконав — наша держава, навіть попри велику війну, лишається правовою європейською демократією.
Нині чимало розмов про подальший поступ і оновлення Конституції, проте на заваді цього стоїть росія, адже під час воєнного стану змінювати основний закон заборонено XIII розділом самої ж Конституції.
Утім, рано чи пізно ці зміни стануть можливими. Ідеться, зокрема, про усунення суперечностей із сучасним світоглядом прогресивних держав: наприклад, норма «шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка» створює дискримінацію щодо ЛГБТК+ спільноти.
До Дня Конституції hromadske поспілкувалося з суддею Конституційного Суду у відставці Петром Стецюком, аби дізнатися, яке майбутнє чекає на наш основний закон; чи потребуватиме змін вступ України до Євросоюзу та чи ефективно нині працює КСУ — єдиний державний орган конституційної юрисдикції.
25 червня в Люксембурзі офіційно оголосили про початок переговорів про вступ України до ЄС. Чи потребуватиме повноправний вступ змін до Конституції?
Це питання має дві складові. Перша — у 2019 році були внесені зміни до Конституції, що визначили курс України на повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО. Ці зміни торкнулися преамбули, де зазначено про незворотність європейського і євроатлантичного курсу нашої держави.
Також у статтях, що визначають повноваження президента, парламенту та уряду, було закріплено, що Верховна Рада формує політику щодо членства в ЄС і НАТО, президент виступає гарантом реалізації цього курсу, а уряд відповідає за його втілення. Не менш важлива і друга складова.
Після фактичного вступу до Євросоюзу необхідно буде внести зміни до основного закону, оскільки певні повноваження доведеться передати в юрисдикцію ЄС.Петро Стецюк, колишній суддя КСУ
Ми на сьогодні не знаємо, які це будуть повноваження, але можемо вивчати досвід інших європейських країн. Наприклад, коли членом Євросоюзу ставала Хорватія, у конституцію країни вписали статтю, що визначає основи членства та передання деяких конституційних повноважень ЄС.
Там ішлося про те, що Хорватія як держава-член ЄС «бере участь у створенні європейської єдності з метою забезпечення тривалого миру, свободи, безпеки та процвітання разом з іншими європейськими державами». Пізніше в інших законах країна визначала інші деталі, як-от участь в інституціях ЄС і права громадян країн союзу на території Хорватії.
Така практика існує в багатьох європейських країнах. Вони використовують різні підходи: від створення окремих статей до внесення змін у вже чинні. Набуття Україною повноправного членства в ЄС точно потребуватиме конституційних змін.
Яке майбутнє основного закону в контексті інтеграції до європейських конституційних традицій?
Ухвалений парламентом у 1996 році документ для незалежної України став другим основним законом після Конституції УНР 1918 року. Чинна редакція формально є Конституцією пострадянської України — держави, яка вийшла з тоталітарної системи Радянського Союзу і прагне стати сучасною європейською конституційною державою.
У майбутньому для інтеграції до європейських конституційних традицій Україна, можливо, потребуватиме суттєвого оновлення чинного основного закону чи навіть ухвалення нового. Такий документ має відповідати сучасним вимогам і викликам 21 століття.
Новий основний закон повинен підтримувати сталий розвиток, враховуючи загрози та виклики, що з'явилися з кінця минулого століття. Тому майбутнє Конституції в контексті європейської інтеграції полягає в її модернізації. Вона має відповідати сучасним стандартам європейської конституційної держави.
На вашу думку, Конституція 1996 року вже виконала свою роль у контексті становлення державності та демократичних процесів?
Конституція 1996 року є не лише документом, що закріпив базові конституційні принципи, але й символом переходу України до нової епохи, позначеної розвитком громадянського суспільства та законодавчої підтримки демократичних ідеалів.
Конституція виконала ключову історичну місію в перехідному періоді від радянської країни до сучасної конституційної держави. Документ 1996 року встановив основи для перетворення колишньої радянської України на сучасну європейську конституційну державу. Він заклав принципи розподілу влади, верховенства права, демократії та захисту прав людини.Петро Стецюк, колишній суддя КСУ
Чи були випадки, коли міжнародне право вступало в конфлікт з Конституцією України?
Європейський Союз — об'єднання країн, кожна з яких має власну конституцію. Об’єднавчого основного закону ЄС немає, хоч і були спроби його створити. Це означає, що суперечності між нашим правом і конституціями окремих європейських країн не є автоматично суперечностями з Євросоюзом.
Звісно, національне законодавство не повністю гармонізується із законодавством ЄС. Ми маємо адаптувати свої закони до європейських стандартів.
Наприклад, у процесі отримання статусу кандидата на членство в ЄС наша держава виконала сім ключових умов, серед яких були перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів та ухвалення законів про медіа й національні меншини. Ці зміни необхідні для подальшого просування на шляху до членства в Європейському Союзі.
Щодо конкретних суперечностей можна згадати зауваження окремих країн ЄС, наприклад Угорщини, щодо законодавства України про нацменшини чи державну мову. Вони часто мають суб'єктивний характер і не отримують підтримки більшості країн-членів союзу. Питання прав національних меншин і свободи медіа є частиною ширшого контексту, який включає боротьбу з корупцією та забезпечення демократії.
Україна наразі перебуває в стані, коли вона не може особливо опиратися вимогам Євросоюзу, адже вступ до ЄС і НАТО є критично важливим для безпеки й розвитку країни. Тож наша держава має виконувати умови, висловлені Європейською комісією, для отримання повноправного членства. Мусимо адаптувати законодавство до європейських стандартів.
А як щодо статті 51 Конституції, у якій ідеться, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка. Чи викликає вона суперечності із законодавством європейських країн?
Не чув, щоб була вимога змінити цю статтю. У тих семи пропозиціях, висловлених Європейською комісією, цього не було. Що стосується майбутніх переговорів, то ми поки не знаємо, які конкретні зміни можуть бути запропоновані.
Можливі зміни стосуватимуться процедури забезпечення прав меншин — зокрема й ЛГБТКІ+ спільноти. У нас немає фундаментальних проблем із цим питанням: наприклад, в Україні проводять «Марші рівності», а дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації відсутня на формальному рівні.Петро Стецюк, колишній суддя КСУ
Конституційний Суд має забезпечувати верховенство основного закону. У який період він працював найбільш ефективно? Чи повноцінно він працює зараз?
Конституційний Суд — ключовий механізм розвиненої держави. Він має два основні завдання: тлумачення Конституції та визначення конституційності законів і нормативних актів. У різних країнах такі органи мають різні назви: Конституційний трибунал у Польщі, Конституційна рада у Франції, Федеральний конституційний суд у Німеччині. Але їхня суть залишається однаковою.
Для ефективного функціонування КС необхідно, щоб нормально працювали інші державні інституції. Щоб діяв незалежний парламент і була дотримана система стримувань і противаг між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади.
Якщо жодна з цих умов не виконується, наприклад, через авторитаризм або фальшивий парламент, Конституційний Суд втрачає свою функціональність. Така ситуація характерна для багатьох пострадянських країн: у Білорусі КС фактично не функціонує, а в росії — повністю підпорядкований владі.
КСУ створили в 1996 році. За цей час він мав різні досягнення та невдачі. Найбільш продуктивним був період 2008 та 2009 років під час президентства Віктора Ющенка, коли Конституційний Суд ухвалив понад 33 рішення Великої палати КСУ. Від лютого 2023 року по червень 2024 року суд ухвалив лише одне рішення, що свідчить про значне зниження його ефективності.
Петро Стецюк, колишній суддя КСУ
Які причини низької ефективності КСУ зараз?
Це можна пояснити декількома факторами. Говорять, що все це через те, що існує проблема з недостатньою кількістю суддів. Так і є. Проте, на мій погляд, це не основна причина.
Справді, згідно з конституційними вимогами, КСУ повинен мати 18 суддів, а наразі в ньому лише 13. Це не забезпечує повного функціоналу суду, оскільки для ухвалення рішень потрібно щонайменше 12 суддів, а хтось може хворіти чи бути відсутнім з інших причин.
Другий аспект стосується процедури призначення суддів. Цей процес відомий своєю складністю та тривалістю, що може призводити до значних перерв у роботі КСУ та погіршення ефективності. У січні 2025 року закінчується термін повноважень трьох суддів, що може додатково загострити ситуацію з недостатнім кількісним складом.
Третім аспектом є те, що часто до Конституційного Суду просто не звертаються з питаннями конституційності. Це мають право робити, зокрема, президент, 45 народних депутатів, Кабінет Міністрів і уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Можливо, Конституційний Суд не потрібен нинішній системі влади й він не здатен ухвалювати рішення через відсутність звернень. Можна припустити, що влада боїться чи остерігається суду — як підсумок, просто не використовує механізм, який їй дає основний закон.
Змінити основний закон під час війни неможливо. І все ж, як війна з росією може вже після перемоги вплинути на подальші зміни до нього?
Ідеальних конституцій не існує, і Конституція України 1996 року, як і будь-яка інша, має свої переваги та недоліки, які можна вдосконалити й адаптувати до вимог сучасності.
Війна з росією підкреслила необхідність змін у Конституції для кращої організації оборони й адаптації до нових викликів. Наприклад, сьогодні ми стикаємося з глобальними проблемами, кліматичними змінами та міжнародним тероризмом. А терористом фактично виступає та сама росія.
Положення про воєнний і надзвичайний стани в нашому основному законі розпорошені й потребують деталізації. Для порівняння, у польській Конституції є окремий розділ про надзвичайний стан з трьома категоріями: стихійне лихо, внутрішня криза та збройна агресія. Можливо, і нам варто в майбутньому застосувати такий підхід.Петро Стецюк, колишній суддя КСУ
Бенджамін Франклін, один із засновників Сполучених Штатів Америки, казав: «Не просіть у Бога того, що може дати Конституція». Основний закон має забезпечувати краще життя для громадян, охороняти їхні права через демократично обрані інституції — як-от парламент, президент, а також незалежний Конституційний Суд.
Які саме напрями конституційних реформ ви вважаєте пріоритетними для України?
Виділю основні недоліки Конституції 1996 року, які були закладені ще з самого початку. Перший — це ілюзорність або декларативність другого розділу про права і свободи людини. Проблема в тому, що він написаний більше як «соціалістична вітрина» уявлення про права. Ці проголошення прав і свобод дуже класні, але не всі їх можна реалізувати.
Якщо право на безкоштовну медицину можна було впровадити, то як можна було реалізувати право на безпечне для життя і здоров'я довкілля? Ми мали страшну екологічну ситуацію внаслідок Чорнобильської катастрофи, тож цей пункт в принципі не міг бути гарантований державою.
Друга проблема Конституції — вертикаль влади. Є законодавча, виконавча і судова гілки влади. Президент формально є главою держави, основні повноваження якого — зовнішня політика й оборона. А «хоче» бути ще й главою виконавчої влади. У реальності відбувається перевищення повноважень, бо він хоче більше керувати.
Окрема проблема Конституції 1996 року — статус Автономної Республіки Крим, який дістався нам від Радянського Союзу. Жодних підстав зберігати в новому основному законі такий статус Криму не було. Та й 50 років, до 1991-го, він був просто у статусі області у складі Української РСР. Утім, це не була автономія національна, кримськотатарська. Навіщо було давати політичну автономію жителям Криму — чим вони відрізняються від жителів Чернігівської області? Нічим.Петро Стецюк, колишній суддя КСУ
Ці так звані вроджені проблеми затаїлися, а потім вони почали шкодити нашому конституційному розвитку. За 30 років основний закон змінювали 7 разів, що призвело до розбалансування тексту.
У зв'язку з тим, що Конституція виконала свою історичну місію, її постійно треба покращувати. Ми запустили процес на вступ до ЄС і НАТО, і нам треба буде підготувати нову Конституцію, залишивши вади й недоліки в минулому. Це буде нормальний процес нашого розвитку.
Можливо, нам на певний період краще буде мати тимчасовий основний закон, а в цей час готувати нову Конституцію європейської держави, повноправного члена Європейського Союзу.
Джерело:
