Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 17 лютого 2020 року. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Довіра до державних та суспільних інститутів

Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 69% опитаних), Державної служби з надзвичайних ситуацій (65%), Церкви (62,5%), Державної прикордонної служби (60%), волонтерських організацій (60%), Національної гвардії України (60%), ЗМІ України (52,5%), Президента України (51,5%), добровольчих батальйонів (51%).

Недовіра найчастіше висловлюється ЗМІ Росії (не довіряють їм 82% опитаних), державному апарату (чиновникам) (77%), судовій системі загалом (76%), комерційним банкам (71,5%), місцевим судам (71%), політичним партіям (70%), Прокуратурі (68%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (66%), Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) (65%), Верховній Раді України (65%), Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) (65%), Уряду України (64,5%), Верховному Суду (64%), Антикорупційному суду (64%), Конституційному Суду України (60,5%), Національному банку України (60%), профспілкам (51%).

Рівень довіри до Президента України В. Зеленського був найвищим у вересні 2019 р. — тоді йому довіряли 79% громадян, не довіряли — лише 13,5%, у лютому 2020 р. — відповідно 51,5% і 41%.

Верховній Раді України у вересні 2019 р. довіряли 57% опитаних, не довіряли — 25%, у лютому 2020 року — відповідно 28% і 65%.

Уряду у вересні 2019 р. довіряли 57% респондентів, не довіряли — 22%, у лютому 2020 року — відповідно 28% і 64,5%.

Оцінка дій влади

Характеризуючи дії влади, найчастіше громадяни України вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити (таку думку поділяють 41%, у жовтні 2019 р. так вважали 41,5% респондентів, у листопаді — 44%). Разом з тим, порівняно з попередніми місяцями зменшилася частка тих, хто дотримується думки, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні і багато в чому їй це вдається (її зараз поділяють 14%, тоді як у жовтні — 29%, у листопаді — 25%), та зросла частка тих, хто вважає, що нова влада не намагається покращити ситуацію в країні, а лише імітує зусилля в цьому напрямі — 37%, тоді як у жовтні цю точку зору поділяли 20%, у листопаді — 23%).

Частка респондентів, які відповіли, що дії нової влади виправдали їх сподівання, порівняно з жовтнем зменшилася з 23% до 13%, незмінною (5%) залишилася частка тих, хто відповідає, що дії нової влади виявилися кращими, ніж вони очікували, з 9% до 20% зросла частка тих, хто заявив, що нова влада не виправдала їх сподівань, з 12% до 19% зросла частка тих, хто відповів, що від нової влади вони нічого доброго не очікував, так і сталося, з 6% до 13% — що вони від нової влади нічого доброго не очікували, але вона виявилася ще гіршою, ніж вони думали. З 40% до 25% зменшилася частка тих, хто дотримується думки, що ще занадто рано давати оцінку діям влади.

Якщо протягом жовтня-грудня минулого року відносна більшість громадян вважала, що нинішня влада краща, ніж попередня (48% у жовтні і 43% у грудні), то за даними останнього опитування, частка таких зменшилася до 30%, а частка тих, хто вважає, що вона нічим суттєво не відрізняється від попередньої, зросла до 39% (у жовтні вона становила 27%, у грудні — 34%). Також зросла частка тих, хто вважає, що вона гірша за попередню (зараз вона становить 20%, тоді як у жовтні — 8%, у грудні — 13%).

Якщо у вересні 2019 р. 54,5% опитаних вважали, що дії Президента В. Зеленського в першу чергу спрямовані на захист загальнонаціональних інтересів, а 24,5% — що вони спрямовані на захист власних інтересів та інтересів свого політичного оточення, то у лютому 2020 року частка перших знизилася до 37%, а частка других зросла до 41%.

Оцінка діяльності парламентських фракцій

Діяльність фракції Партії «Слуга народу» у Верховній Раді України респонденти частіше оцінюють негативно (47%), тоді як позитивну оцінку її діяльності дали 34%. Ця оцінка істотно погіршилася порівняно з вереснем 2019 р., коли 50% громадян оцінювали її позитивно і лише 11% негативно. Разом з тим, зріс рівень негативізму і в оцінці діяльності інших депутатських фракцій та груп. Так, частка тих, хто негативно оцінює діяльність фракції Партії «Європейська солідарність», порівняно з вереснем 2019 р. зросла з 58,5% до 70%, фракції Партії «Опозиційна платформа — За життя» — з 54% до 65%, фракції Партії «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — з 44% до 62%, фракції Партії «Голос» — з 35% до 56%, депутатської групи «За майбутнє» — з 28% до 41,5%.

36% опитаних вважають, що та обставина, що у Верховній Раді Україні сформована більшість у складі однієї партії, матиме більше негативних наслідків для країни, 23% — що це матиме більше позитивних наслідків, а 26% — що матиме приблизно однаковою мірою позитивні та негативні наслідки. У вересні 2019 року більшість опитаних (52%) вважали, що це матиме більше позитивних наслідків для країни.

Довіра до політиків та громадських діячів

Оцінюючи рівень довіри до політиків та громадських діячів, лише до двох з-поміж тих, чиє прізвище було представлене в опитувальнику, довіра висловлюється частіше, ніж недовіра: В. Зеленський (йому довіряють 52% опитаних, не довіряють — 39%) та О. Сенцов (відповідно 39% і 33%). Частка тих, хто довіряє Д. Разумкову (45%), статистично значуще не відрізняється від частки тих, хто йому не довіряє (43%). Більшості інших політиків, представлених в опитувальнику, громадяни України не довіряють. Так, не довіряють П.Порошенку 80% опитаних, В. Медведчуку — 75,5%, А. Авакову — 74%, Ю. Тимошенко — 71%, Ю. Бойку — 70%, О. Гончаруку — 63%, С. Вакарчуку — 62%.

Електоральні орієнтації громадян

Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради України, найбільшу підтримку виборців отримала б Політична партія «Слуга народу» (за неї готові віддати свій голос 36% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме). За «Опозщиційну платформу — За життя» готові віддати свій голос 15% тих респондентів, які прийдуть на виборчі дільниці і визначилися з вибором , за «Європейську солідарність» — 13%, за ВО «Батьківщина» — 10%, за Партію «Сила і честь» — 5%. Порівняно з результатами опитування, проведеного Центром Разумкова у січні цього року, знизився рівень електоральної підтримки Партії «Слуга народу» (з 45% до 36%), і на статистично значущому рівні зросли наміри голосувати за ВО «Батьківщина» (з 8% до 10%), за Партію «Опозиційний блок» (з 0,9% до 2%).

Якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів отримав би В. Зеленський (40% серед тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме). 15% з-поміж них мають намір голосувати за Ю. Бойка, 13,5% — за П.Порошенка, 10% — за Ю.Тимошенко.

Ставлення до судової справи, пов’язаної із звинуваченням групи осіб у вбивстві журналіста Павла Шеремета

Оцінюючи хід судової справи, пов’язаної із звинуваченням групи осіб у вбивстві журналіста Павла Шеремета, 16% респондентів вважають ці звинувачення обґрунтованими (6% — цілком обґрунтованими, 10% — скоріше, обґрунтованими), у 17% опитаних обґрунтованість цих звинувачень викликає сумніви, а 19% вважають їх необґрунтованими. 16% респондентів відповіли, що їх це не цікавить, 32% зазначили, що вони не володіють достатньою інформацією або їм важко відповісти на це запитання.

Частіше вважають ці звинувачення обґрунтованими прихильники Політичної партії «Опозиційна платформа — За життя» (32%), тоді як 26% з-поміж них висловлюють сумніви в обґрунтованості цих звинувачень або вважають їх необґрунтованими. Серед прихильників партії «Слуга народу» — відповідно 21% і 28%, серед прихильників ВО «Батьківщина» — відповідно 18,5% і 45%, серед прихильників Партії «Європейська солідарність» — відповідно 7% і 72,5%.

Дані в таблицях, графіках та діаграмах наведені у відсотках.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ДИНАМІКА ОКРЕМИХ ПОКАЗНИКІВ

Якою мірою Ви довіряєте таким соціальним інститутам? (лютий 2020р.)

* Різниця між частками тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє

Якою мірою Ви довіряєте Президенту України?

Якою мірою Ви довіряєте Верховній Раді України?

Якою мірою Ви довіряєте Уряду України?

Якщо говорити про Ваше враження від нової влади в цілому, то як би Ви оцінили її порівняно з минулою владою?

Як Ви вважаєте, дії Президента Зеленського в першу чергу спрямовані:

Загалом, характеризуючи дії нової влади, яку з наступних оцінок її дій Ви вибрали б?

З яким із наведених суджень Ви найбільшою мірою згодні?

На Вашу думку, те, що у Верховній Раді Україні сформована більшість у складі однієї партії, матиме більше позитивних чи більше негативних наслідків для країни?

Як Ви оцінюєте діяльність фракції Партії «Слуга народу» у Верховній Раді України?

Як Ви оцінюєте діяльність фракції Партії «Опозиційна платформа — За життя» у Верховній Раді України?

Як Ви оцінюєте діяльність фракції Партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» у Верховній Раді України?

Як Ви оцінюєте діяльність фракції Партії «Європейська солідарність» у Верховній Раді України?

Як Ви оцінюєте діяльність фракції Партії «Голос» у Верховній Раді України?

Як Ви оцінюєте діяльність депутатської групи «За майбутнє» у Верховній Раді України?

Наскільки Ви довіряєте таким політикам та громадським діячам? (лютий 2020р.)

* Різниця між частками тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє

Якби вибори до Верховної Ради України відбулися найближчої неділі, за яку політичну партію Ви б проголосували?, % серед тих, хто буде голосувати і визначився з вибором

За кого Ви проголосували б на виборах Президента України?, % серед тих, хто буде голосувати і визначився з вибором

В середині грудня минулого року правоохоронні органи висунули звинувачення кільком особам, серед яких були волонтери та військовослужбовці, у вбивстві журналіста Павла Шеремета у липні 2016 року. На Вашу думку, наскільки обгрунтованими є ці звинувачення?