Результати соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова 11 по 18 листопада 2025 року в рамках проекту «Україна: суспільно-політичні виклики переходу від війни до миру та повоєнного відновлення», що здійснюється за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2008 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Підтримка громадянами України демократичних цінностей

Хоча після початку повномасштабної війни порівняно з довоєнним періодом зросла частка громадян, які вважають, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України (з 54% у червні 2021 р. до 66% у вересні 2025 р.), однак, у листопаді 2025 р. цей показник став приблизно таким же (55,5%), як і в 2021 р.

Разом з тим, переважаючою є частка тих, хто вважає, що демократична політична система є хорошою для України (86,5% у 2017 р. і 87% у листопаді 2025 р.). Частка тих, хто вважає, що хорошою є система, де є сильний лідер, не залежний від парламенту і виборів, зменшилася порівняно з 2017 р. з 80% до 60%.

Хоча, порівняно з 2017 р. зросла часта тих, хто вважає, що хорошою є система, де правлять військові або військовий режим (з 12% до 40%), однак, більшість (60%) продовжують вважати таку систему поганою.

До того ж, 83% серед тих, хто вважає, що хорошою є система, де правлять військові або військовий режим, також вважають хорошою демократичну політичну систему, і лише 16% з-поміж них вважають демократичну систему поганою. Отже, в умовах війни «влада військових» в Україні переважно сприймається як засіб захистити демократичний устрій, а не альтернатива йому.

Так само серед тих, хто вважає, що хорошою є система, де є сильний лідер, не залежний від парламенту і виборів, 83% також вважають хорошою демократичну політичну систему.

Відносна більшість опитаних (49%) вважають, що лише виборна демократія, верховенство права та незалежний суд зможуть забезпечити порядок (частка таких зросла порівняно з березнем 2024 р., коли так вважали 42% опитаних). Порівняно з 2024 р. також дещо зросла (з 23% до 27%) частка тих, хто вважає, що потрібно поєднати окремі демократичні процедури із політикою «сильної руки», і зменшилася з 19% до 15,5% частка тих, хто дотримується думки, що усю владу та відповідальність повинен взяти сильний політичний лідер і його політична сила.

47% респондентів, обираючи між свободою та матеріальним достатком, віддають перевагу свободі (лише 30% — матеріальному достатку). У 2010 р. ці показники становили відповідно 32% і 30%, у 2021 р. — відповідно 43% і 31%.

Водночас, вибираючи між свободою та безпекою, респонденти дещо частіше надають пріоритет безпеці (39% — «в обмiн на безпеку я готовий поступитися державi часткою своїх прав та громадянських свобод») перед свободою (33%).

При цьому чим нижчим є рівень добробуту респондентів, тим частіше вони віддають перевагу безпеці перед свободою. Так, серед тих, хто «ледве зводить кінці з кінцями» ці пріоритети співвідносяться як 39% і 27%, а серед тих, хто відповів, що «живе забезпечено» — відповідно 32% і 38%.

Ті респонденти, які були учасниками бойових дій, значно частіше віддають перевагу свободі (47,5%) перед безпекою (31%). Також учасники бойових дій частіше, ніж по масиву опитаних загалом віддають перевагу свободі (60%) перед добробутом (26%).

Оцінка рівня демократії в країні

Порівняно з 2021 р. зросла частка респондентів, які вважають, що Україна є цілком демократичною державою (18% до 23%). Дещо менше стало тих, хто дотримується думки, що Україна ще не є цілком демократичною державою, але рухається у напрямку демократії (відповідно 52% і 47,5%). І статистично значуще не змінилася частка тих, хто вважає, що Україна не є демократичною державою і не рухається у напрямі демократії (відповідно 18% і 20,5%).

Відповідаючи на пряме запитання стосовно того, як змінився рівень демократії в Україні порівняно з довоєнним часом (до 2022 року), 38% відповідають, що рівень демократії в Україні зараз є нижчим, ніж до 2022 року, 33% — що він залишається таким же, як до 2022 року, а 15,5% — що він є вищим, ніж до 2022 року.

Переконання, що в Україні знизився рівень демократії, більшою мірою виражене у тих респондентів, які не довіряють владі (серед них так вважають 46%), порівняно з тими, хто владі довіряє (27%).

Зниження патерналістських очікувань

Порівняно з 2013 р. істотно зменшилася частка громадян, які вважають, що держава повинна нести повну відповідальність за забезпечення кожної людини усім необхідним (з 42% до 29%) і зросла частка тих, хто дотримується думки, що держава повинна забезпечити людям однакові „правила гри” у житті, а далі сама людина несе відповідальність за те, як вона ці шанси використає (з 51% до 63%).

Більшість (52%) респондентів вважають, що рівень життя громадян мають рівною мірою забезпечувати держава і самі громадяни. 26% дотримуються думки, що рівень життя кожного громадянина (окрім непрацездатних) має залежати від нього самого (при цьому частка таких зросла порівняно з березнем 2024р., коли так вважали 21% опитаних). І стала меншою частка тих, хто вважає, що держава зобов’язана забезпечити належний рівень життя усім громадянам (з 22% до 18%).

Патерналістські очікування найбільш виражені у людей з низькими доходами: серед тих, хто ледве зводить кінці з кінцями, 46% дотримуються думки, що держава повинна нести повну відповідальність за забезпечення кожної людини усім необхідним, тоді як серед тих, хто живе забезпечено — лише 23%. Також серед найбідніших вищою є частка тих, хто вважає, що держава зобов’язана забезпечити належний рівень життя усім громадянам (30%), тоді як серед тих, хто живе забезпечено — 14%.

Бачення майбутнього країни

Відносна більшість (45%) респондентів, вважають, що «Україна у майбутньому буде високорозвиненою, демократичною, впливовою європейською країною». 33% дотримуються думки, що Україна буде країною, що йде особливим шляхом розвитку. Реалізацію негативних сценаріїв передбачає незначна частина респондентів. Так, 5,5% опитаних вважають, що Україна буде слаборозвиненим придатком Заходу, 3% — що Україна назавжди стане країною "третього світу", нерозвиненою і маловпливовою, 1% — що Україна буде слаборозвиненим придатком Росії, 1% — що Україна зникне як самостійна держава. Ще 0,4% відповіли, що їх «не цікавить майбутнє цієї країни».

Найчастіше вважають, що «Україна у майбутньому буде високорозвиненою, демократичною, впливовою європейською країною», жителі Західного (53%) та Східного (52%) регіонів (у Центральному регіоні — 37%, у Південному — 41%).

Чим молодші респонденти, тим частіше вони вважають, що «Україна у майбутньому буде високорозвиненою, демократичною, впливовою європейською країною» (частка таких зростає від 39% серед респондентів віком 60 років і старших, до 51% серед молоді віком до 30 років).

Таким бачать її майбутнє 54% прихильників вступу до ЄС і лише 17% супротивників вступу до ЄС. Серед супротивників вступу до ЄС майже третина бачать майбутнє України в негативному світлі (у цій групі респондентів сумарна частка тих, хто вважає, що «Україна буде слаборозвиненим придатком або Заходу, або Росії», «Україна назавжди стане країною «третього світу», нерозвиненою і маловпливовою», «Україна зникне як самостійна держава» становить 31,5%). Але відносну більшість (38%) серед супротивників вступу до ЄС становлять ті, хто вважає, що Україна буде країною, що йде особливим шляхом розвитку (серед прихильників вступу до ЄС так вважають 30%).

Ставлення до вступу до Європейського Союзу та НАТО

Якби найближчим часом відбувся референдум стосовно вступу України до Європейського Союзу, то за вступ до цієї організації проголосували би 75% усіх опитаних, або 88% тих, хто збирається взяти участь у такому референдумі (проголосували б проти — відповідно 11% і 7%). Перед початком повномасштабної війни, у листопаді–грудні 2021 р., за вступ до ЄС мали намір голосувати 56% усіх опитаних, або 78% тих, хто збирався взяти участь у референдумі (проголосували би проти — відповідно 26% і 18%).

За даними останнього опитування, за вступ до ЄС проголосували б 88% усіх жителів Західного регіону, 79% жителів Східного, 70% — Центрального регіону, 58% жителів Півдня країни. Частка тих, хто голосував би проти, становить відповідно 2%, 10%, 15% і 22%.

Чим молодші респонденти, тим частіше вони збираються голосувати за вступ до ЄС — частка таких зростає з 68% у найстаршій (60 і більше років) групі, до 82% серед тих, кому менше 30 років.

Серед тих, хто довіряє українській владі, збираються голосувати за вступ до ЄС 79% (при 9,5% тих, хто проти), а серед тих, хто їй не довіряє — відповідно 74% і 14%.

Серед тих, хто спілкується вдома переважно українською мовою, збираються голосувати за вступ до ЄС 76% (при 10% тих, хто проти), а серед тих, хто переважно розмовляє російською — відповідно 69,5% і 17,5%.

Якби найближчим часом відбувся референдум стосовно вступу України до НАТО, то за вступ до цієї організації проголосували би 63% усіх опитаних, або 79% тих, хто збирається взяти участь у такому референдумі (проголосували б проти — відповідно 21% і 14,5%). Перед початком повномасштабної війни, у листопаді–грудні 2021 р. за вступ до НАТО мали намір голосувати 48% усіх опитаних, або 70% тих, хто збирався взяти участь у референдумі (проголосували би проти — відповідно 33% і 24,5%).

За даними останнього опитування, за вступ до НАТО проголосували б 82% усіх жителів Західного регіону, 65% жителів Східного, 56% — Центрального регіону, але лише 39% жителів Півдня країни. Частка тих, хто голосував би проти, становить відповідно 6,5%, 19%, 27% і 36,5%. Отже, на відміну від жителів інших регіонів (де більшість готова голосувати за вступ України до НАТО), у Південному регіоні частка прихильників і супротивників вступу до НАТО статистично значуще не відрізняються.

Чим молодші респонденти, тим частіше вони збираються голосувати за вступ до НАТО — частка таких зростає з 56% у найстаршій (60 і більше років) групі, до 70% серед тих, кому менше 30 років.

Серед тих, хто довіряє українській владі , збираються голосувати за вступ до НАТО 70% (при 16% тих, хто проти), а серед тих, хто їй не довіряє — відповідно 59% і 25%.

Серед тих, хто спілкується вдома переважно українською мовою, збираються голосувати за вступ до НАТО 66% (при 19% тих, хто проти), а серед тих, хто переважно розмовляє російською — відповідно 58,5% і 25%.

За вступ до НАТО готові проголосувати 80% тих, хто голосуватиме за вступ до ЄС, і 9,5% тих, хто проти вступу до ЄС.

Відповідаючи на запитання: «Коли, на Ваш погляд, Україна зможе вступити до ЄС?», лише 14% опитаних висловлюють думку, що це відбудеться протягом найближчих 1–3 років. 21% називають термін 3–5 років, 23% — 5–10 років, 9% — 10–20 років, а 10% — що це ніколи не відбудеться.

Стосовно термінів вступу до НАТО, то лише 11% опитаних вважають, що це відбудеться протягом найближчих 1–3 років. 15% називають термін 3–5 років, 19% — 5–10 років, 11% — 10–20 років, а 19% — що це ніколи не відбудеться.

Ці очікування є менш оптимістичними, ніж у 2022–2024 роках. Наприклад, у 2023 р. 35% респондентів вважали, що протягом 1–3 років Україна зможе вступити до ЄС, а 32% — що протягом цього терміну зможе вступити до НАТО,

Якою мірою українці відчувають себе європейцями?

Відповіді респондентів на запитання: «Чи відчуваєте Ви себе європейцем?» — це не стільки про самооцінку ідентичності, скільки про оцінку можливостей наближення чи входження до європейської спільноти. Не випадково найбільше зростання відчуття європейцями відбулося між груднем 2015 р. і груднем 2017 р. (з 29% до 40%), після того, як у травні 2017 року була підписана угода про безвізовий режим з ЄС.

Під впливом подій, пов’язаних з повномасштабною війною, прийняття європейськими країнами біженців з України, частка таких зросла ще більше і у 2023–2025 роках перебувала на рівні 49–51% (у 2025 р. — 51%).

У 2025 р. порівняно з 2021 р. частка тих, хто відчуває себе європейцем, статистично значуще не змінилася у Західному (відповідно 56,5% і 57,5%) та у Центральному (відповідно 43,5% і 42%) регіонах, і істотно зросла у Південному (з 24% до 52%) та у Східному (з 32% до 62%) регіонах.

Якщо серед представників найстаршої вікової групи (60 років і старші) більшість становлять ті, хто не відчуває себе європейцем (52%, відчувають 41%), то у всіх інших вікових групах більшість відчуває себе європейцем (51–54% у вікових групах від 30 до 59 років, і 64% серед молоді віком менше 30 років).

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

(дані в таблицях наведені у відсотках, якщо не зазначено інше)

З яким із наведених суджень Ви більше згодні?

Наскільки такі типи політичних систем вони хороші для нашої країни?

З яким із тверджень щодо засобів наведення порядку в Україні Ви особисто погоджуєтеся?

Яке з цих суджень Вам ближче?

З яким із наведених нижче суджень Ви більш згодні?

На Вашу думку, чи є Україна демократичною державою?

З яким з наведених тверджень Ви згодні більшою мірою?

Яке з цих суджень Вам ближче?

На Вашу думку, хто має забезпечувати людині належний рівень життя?

Яким Ви бачите майбутнє України?

Якби найближчим часом відбувся референдум стосовно вступу України до ЄС, чи взяли би Ви участь у голосуванні?

Якби Ви взяли участь у референдумі стосовно вступу України до ЄС, то як би Ви проголосували?

Якби найближчим часом відбувся референдум стосовно вступу України до НАТО, чи взяли би Ви участь у голосуванні?

Якби Ви узяли участь у референдумі щодо вступу до НАТО, то як би Ви проголосували?

Коли, на Ваш погляд, Україна зможе вступити до ЄС?

Коли, на Вашу думку, Україна зможе вступити до НАТО?

Чи відчуваєте Ви себе європейцем?, %