Рівень релігійності, конфесійний і церковний розподіл та міжцерковні відносини в українському суспільстві.

Відмінності між вірянами основних українських конфесій та церков в оцінках подій в Україні і світі.

Результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні з 22 по 29 листопада 2025 року.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2009 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Результати цього опитування порівнюються з результатами попередніх опитувань, що проводилися Центром Разумкова, починаючи з 2000 року.

Рівень релігійності

Дослідження 2014р. зафіксувало зростання, порівняно з «довоєнним» 2013р., числа віруючих з 67% до 76% — що є характерним для суспільства, що опинилось у стресовій ситуації внаслідок початку воєнних дій. Цей показник досі залишається найвищим за всі роки спостережень; надалі він знижувався і становив наприкінці 2021р. 68% опитаних. Із початком повномасштабної російської агресії він знову зріс до 74% у 2022р., але у 2023–2025рр. дещо знизився і становив 70,5% у 2023р., 68% у 2024р. і 70% у 2025р. (від 86% жителів Заходу країни до 54% жителів Східного регіону). Отже, у 2014 і 2022 роках, під впливом шоку, зумовленого початком війни, відбулося зростання частки тих, хто називає себе віруючим, але через певний відбувається зниження до рівня, близького до довоєнних показників.

Зберігаються такі закономірності, як залежність рівня релігійності від статі, віку, типу поселення. Традиційно рівень релігійності є вищим у старших вікових групах порівняно з молодшими (у 2025р. найменше віруючих серед 18–24-річних — 52%, тоді як в інших вікових групах — від 62% до 77%).

Cеред жінок віруючих більше порівняно з чоловіками (76% і 63%, відповідно). Частка віруючих є дещо вищою серед жителів сіл (73%), ніж серед жителів міст (69%).

Конфесійний та церковний розподіл

У 2000–2018рр. частка тих, хто відносить себе до православних, становила від 66% до 71%. Після 2018р. намітилася тенденція зниження частки тих, хто відносить себе до православних (частка таких зменшилася із 67% у 2018р. до 58% у 2025р.). Після 2014р. дещо більшою стала частка греко-католиків (вона зросла з 8% до 12%). У 2025р.10% назвали себе «просто християнами», 3% — віднесли себе до протестантів, 1% — до римо-католиків, 0,4% — до інших релігій, а 15,5% відповіли, що не відносять себе до жодного з релігійних віросповідань.

Конфесійне самовизначення має виразну регіональну специфіку. Найбільше число православних є характерним для Центрального регіону (67%). На Півдні вони становлять 61%, на Сході — 56%. На Заході країни частка православних становить 45%, тоді як 40% жителів цього регіону віднесли себе до греко-католиків (в інших регіонах — від 0,4% до 2,5%). Також у Західному регіоні дещо більшою порівняно з іншими регіонами є частка римо-католиків (3%, в інших регіонах — від 0% до 0,8%).

Порівняно з іншими регіонами у Південному регіоні більше тих, хто відносить себе до «просто християн» (23%, тоді як в інших регіонах — від 5% до 11%). У Східному регіоні більше, ніж в інших регіонах, тих, хто не відносить себе до жодної релігії (30%, тоді як в інших регіонах — від 7% до 14%).

Так само як з віком зростає число віруючих, частка православних зростає від 46% серед молодих людей віком 18–24 роки до 61-62% у середніх і старших вікових групах (від 40 років і старші). Чим молодші респонденти, тим більшою серед них є частка тих, хто не належить до жодного з віросповідань (13% у середніх і старших вікових групах і 26,5% серед тих, кому менше 25 років).

Протягом останніх років відбуваються істотні зміни в церковному самовизначенні православних вірян, що зумовлене як зміною організаційного оформлення православʼя в Україні, так і впливом повномасшабної агресії Росії на громадську свідомість.

До 2018р. в Україні юридично і фактично діяли три найбільші православні церкви — Українська автокефальна церква (УАПЦ), Українська православна Церква (УПЦ) в юрисдикції Московського патріархату (УПЦ(МП)), Українська православна церква-Київський патріархат (УПЦ-КП).

Число вірян УПЦ-МП зростало від 2000р. до 2010 року (9% у 2000р, 11% — у 2005р, 24% — у 2010 р.), але після 2010р. частка тих, хто відносить себе до УПЦ(МП), зменшувалася (20% у 2013р., 12% у 2018р.).

Число вірян УПЦ-КП зростало: 12% у 2000р., 14% у 2005р, 15% у 2010 р, 18% — у 2013 р., 29% у 2018р.).

У грудні 2018р. УПЦ-КП та УАПЦ об’єдналися у Православну Церкву України (ПЦУ), яка у січні 2019р. отримала від Вселенського Патріархату Томос про автокефалію.

Але у 2020р. число вірян ПЦУ було меншим (20%), ніж число вірян УПЦ-КП у 2018р., що відображало певну дезорієнтованість багатьох вірян у їх церковній ідентифікації після заяв Патріарха УПЦ-КП Філарета про відкликання свого підпису під рішенням про створення ПЦУ і проголошення ним відновлення УПЦ-КП. Водночас зросла частка респондентів, які ідентифікували себе як «просто православних» — з 23% у 2018р. до 27% у 2020р. (ще 1% не знали, до якої саме православної церкви вони належать). Однак, вже у 2021р. частка тих, хто відніс себе до вірян ПЦУ, зросла до 24%, у 2022р. — до 36%, у 2023р. — до 42% серед усіх опитаних, у 2025р. вона також становила 42%.

Після початку повномасштабної війни Росії про України істотно менше стало тих, хто відносить себе до вірян УПЦ(МП) (їх частка зменшилася з 13% у 2021р. до 5% у 2025р.).

Протягом останніх років істотно зменшилася частка тих, хто відносить себе до «просто православних» — 39% у 2000р., 29% у 2013р., 27% у 2020р., 22% у 2021р, 19% у 2022р., 14% у 2024р і 10% у 2025р.

У 2025р. найбільша частка вірян ПЦУ була серед жителів Центрального регіону (53%). На Півдні вона становила 40%, на Сході — 37%, у Західному регіоні — 30%.

Віряни УПЦ(МП) у Західному регіоні становлять 10% опитаних (при цьому у Галичині — 0%, у «негалицьких» областях Західної України — 21%), у Центральному і Східному регіонах — 4%, у Південному — 3%.

Найменше тих, хто відніс себе до «просто православних» у Західному регіоні (4%).У Центральному регіоні вони становлять 10%, на Сході — 14%, на Півдні — 17,5%.

Характеризуючи церковно-конфесійне самовизначення, найчастіше дослідники звертають увагу на номінальне самовіднесення громадян до однієї чи іншої церкви, хоча важливою ознакою активного залучення до життя Церкви є саме належність до певної релігійної громади. Членство у громаді визнали лише 29% респондентів (однак, у 2020р. таких було лише 16%).

Найбільше членів релігійних громад на Заході країни (45% від усіх опитаних у цьому регіоні). У Центральному регіоні — 25%, на Сході — 20%, на Півдні — 19%. Старші респонденти частіше називають себе членами релігійної громади (їх частка зростає від 18% у віковій групі 18–24 роки до 37% серед тих, кому 60 і більше років). Сільські жителі частіше є членами релігійної громади, ніж міські (відповідно 32,5% і 27%), жінки частіше, ніж чоловіки (відповідно 32,5% і 24%).

Члени релігійних громад, які віднесли себе до ПЦУ, становлять 14,5% усіх опитаних (у 2021р. — 6%), члени греко-католицьких громад 7% (у 2021р. — 6%). Членами громад УПЦ(МП) назвали себе 2,5% усіх опитаних (у 2021р. — 4%), членами протестантських громад — 2% (у 2021р. — 1%), членами римо-католицьких громад — 0,6% (у 2021р. — 0,4%).

Міжцерковні відносини

Більшість (59%) респондентів зазначають, що відносини між вірянами різних церков та релігій у місцевості, де вони живуть, є спокійними. Ще 9% зазначили, що вони є дружніми. Якщо у 2022р. порівняно з 2021р. з 3% до 6% зросла частка тих, хто вважав, що вони є конфліктними, і з 5% до 14% — що вони є напруженими, то у 2025р. порівняно з 2022р. оцінка рівня конфліктності зменшалася до 3%, а частка тих, хто вважає їх напруженими, знизилася до 7%.

На конфліктність або напруженість у відносинах між вірянами різних церков вказують 13% респондентів у Центральному регіоні, 10% — у Східному, 7% — у Західному, і лише 2,5% — у Південному.

Найчастіше на конфліктність або напруженість у відносинах між вірянами різних церков вказують віряни УПЦ(МП) (33%). Серед вірян ПЦУ про це говорять 11%, серед протестантів — 10%, серед греко-католиків — лише 4%.

Відповідаючи на пряме запитання: «Між якими саме церквами (чи представниками яких релігій) у місцевості, де Ви живете, відносини є напруженими або конфліктними?» найчастіше респонденти відповідають «між ПЦУ та УПЦ (МП)» (9% усіх опитаних). Найчастіше про конфлікти між ПЦУ і УПЦ(МП) при відповіді на це питання вказують жителі Центрального (12%) і Східного (9%) регіонів, серед жителів Західного регіону — 6%, серед жителів Півдня — лише 2%. Серед вірян УПЦ(МП) про наявність таких конфліктів вказують 28,5%, серед вірян ПЦУ — 11%.

Конфлікти між іншими церквами називаються значно рідше. Так, про наявність конфліктів між УПЦ(МП) та греко-католиками, вказують лише 0,3% опитаних (у Західному регіоні — 0,7% опитаних).

Відмінності між вірянами основних українських конфесій та церков в оцінках подій в Україні і світі та зовнішньополітичних орієнтаціях

Досліджувалося також, чи існують відмінності між вірянами основних українських конфесій та церков в оцінках подій в Україні і світі, у тому числі у зовнішньополітичних орієнтаціях. Як показують результати дослідження, хоча існують певні відмінності в оцінках подій та зовнішньополітичних орієнтаціях між вірянами різних українських церков, ці відмінності не є кардинальними — позиції більшості вірян усіх конфесій і церков збігаються.

Так, позитивне ставлення до Європейського Союзу висловлюють 70% вірян УПЦ(МП) (лише 22% висловлюють негативне ставлення), греко-католики — відповідно 82% і 12% , віряни протестантських та євангелічних церков — відповідно 83% і 8%, віряни ПЦУ — відповідно 84% і 9%.

Позитивне ставлення до НАТО висловлюють 54% вірян УПЦ(МП) (негативне — 36%), віряни протестантських та євангелічних церков — відповідно 60% і 23%, віряни ПЦУ — відповідно 70% і 17%, греко-католики — відповідно 76% і 15%.

Погоджуються з тим, що розпад Радянського Союзу мав більше позитивних наслідків, ніж негативних, 53% вірян УПЦ(МП) (не погоджуються — 38%), віряни протестантських та євангелічних церков — відповідно 65% і 15%, віряни ПЦУ — відповідно 72% і 16% , греко-католики — відповідно 89% і 6%.

Із судженням «Російський народ відповідальний за війну проти України» згодна більшість представників усіх конфесійно-церковних груп: 55,5% вірян УПЦ(МП) (не згодні — 35,5%), серед вірян протестантських та євангелічних церков — відповідно 83% і 11,5%, серед вірян ПЦУ — відповідно 90% і 7%, серед греко-католиків — відповідно 97% і 2%.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

(дані в таблицях наведені у відсотках)

Незалежно від того, відвідуєте Ви церкву чи ні, ким Ви себе вважаєте?

*Західний регіон: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області; Центральний: Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області; Південний: Миколаївська, Одеська, Херсонська області; Східний: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Харківська, Донецька, Луганська області.

«Регіональна належність» респондентів визначалася за регіоном їх проживання перед початком повномасштабної російської агресії (тобто до 24 лютого 2022р.). Єдиний виняток — при аналізі регіонального розподілу відповідей на запитання «Якими є відносини між вірними різних церков і релігій у місцевості, де Ви живете?» враховувався регіон проживання респондентів на час проведення опитування.

Скажіть, будь ласка, до якої релігії Ви себе відносите?

До якої саме православної Церкви Ви себе відносите?

Чи є Ви членом певної релігійної громади (парафії)?

Якими є відносини між вірними різних церков і релігій у місцевості, де Ви живете?

Наскільки позитивним чи негативним є Ваше ставлення до таких об’єднань або організацій?

Ви погоджуєтесь чи не погоджуєтеся із наступними судженнями?