Доки триває наша боротьба, слід відповідально споживати електроенергію і залишатись стійким бійцем енергетичного фронту
Російська армія другий тиждень поспіль обстрілює українські електростанції та іншу енергетичну інфраструктуру на території України. Так 18-19 жовтня Росія атакувала шість великих об'єктів енергетики — у Києві, Дніпрі, Кураховому, Кривому Розі, Бурштині та на Вінничині. У зв’язку з цим українців закликають обмежено споживати електроенергію.
Чому це важливо
Енергосистема побудована на принципі миттєвого пошуку балансу між попитом та генерацією, тому маневровість — це необхідна умова для стабільної її роботи. У разі її порушення відбуватиметься миттєва втрата частоти та переривання в електропостачанні.
Традиційно гнучкість систем електропостачання забезпечувалась завдяки виробникам електроенергії (теплові електростанції, відновлювальні джерела енергії, системи накопичення), які здатні швидко змінювати обсяг генерації у відповідь на потребу споживача.
Враховуючи це, агресор цілить у регулювальну потужність та точки її з’єднання з енергосистемою України, що позначається на частковій втраті можливостей миттєво реагувати на зміну обсягів споживання.
Наша відповідь — реанімація маневровості енергосистеми шляхом управління попитом споживачів, тобто зміна графіка навантаження за командою диспетчера.
Резерв економії знаходиться, перш за все, у бойлерах, обігрівачах, прасках та пральних машинах. Тому найкраще змінити графік використання цих побутових пристроїв.
Наприклад, запланувати прання або прасування білизни у нічну пору доби. У цілях економії, можна також заливати в електрочайник стільки води, скільки буде потрібно для споживання у конкретний період часу.
Якби це драматично не звучало, але в умовах жорстокої війни ми прогресуємо. Бо у розвинутих країнах інструмент управління попитом використовується вже кілька десятиліть, і той, хто навчився економити, отримує за це кошти.
Найбільш поширена модель управління попитом споживачів полягає в ліцензуванні компаній (агрегаторів — далі), які консолідують потужність своїх споживачів та продають її у потрібний період момент часу на балансуючому сегменті енергоринку.
Наприклад, програми управління попитом у США діють з часів нафтової кризи, тобто з 70-х років минулого століття. Перша модель полягала в запровадженні диференційованих тарифів на електроенергію, зважаючи на години пікового навантаження.
Поштовхом для впровадження програм управління попитом на енергоринку Японії стала аварія на атомній електростанції Фукусіма у 2011 році. Після цього інциденту були впроваджені пілотні проєкти на рівні роздрібного сегмента, де працюють 10 спеціалізованих компаній-агрегаторів, які, використовуючи технологію віртуальних електростанцій, керують графіком промислових і комерційних споживачів та продають послугу зі зменшення навантаження на ринку допоміжних послуг та балансуючих резервів.
Загалом японський ринок управлінням попиту, порівняно із 2017 роком, зріс у 2022 році втричі — до рівня 5 ГВт потужностей розвантаження споживачів. Драйвером росту стали блокчейн-технології та нові конфігурації інтелектуальних енергомереж, які ми обов’язково впровадимо після перемоги України.
Водночас, доки триває наша боротьба, слід відповідально споживати електроенергію і залишатися стійким бійцем енергетичного фронту.
Нас мільйони. Вдячний кожному. Вистоїмо та переможемо.
Джерело:
