Нафта по $30 за барель: згортання неспровокованої агресії Росії та розвиток світової економіки

02 грудня 2022

Прийшов час натиснути на горло тирану через мінімальну ціну на нафту та максимальні обмеження в її реалізації


Президент України Володимир Зеленський у своїй промові під час установчого саміту ініціативи Grain from Ukraine заявив про необхідність обмежити ціну російської нафти на рівні $30–40 за барель.

Таке цінове обмеження абсолютно реальне та найголовніше — потрібне для усього цивілізованого світу, адже низькі котирування нафти завжди були драйвером економічного зростання.


Економіка зростання

Наприклад, під час нафтової кризи 1973 року, коли котирування зросли з $15 до $70 за барель, динаміка світового експорту різко скоротилась і стала від’ємною, відбулась стагнація глобальної економіки з однієї сторони, а з іншої — фінансувався терор та поневолення.

Пізніше, із 80-х років минулого століття до початку 2000-х, коли ціна нафти коливалась у коридорі $20… $34 за барель, динаміка світового експорту була позитивною і щороку зростала на 6%. Тут важливо нагадати, що низька ціна нафти на фоні зарегульованої економіки та неспровокованої агресії радянського союзу в Афганістані відіграла не останню роль у розвалі імперії зла.

Повертаючись до наших часів. Протягом останнього тижня російська нафта Urals продавалась через експортні термінали з ціною $52 за барель. Це означає, що будь-які розмови або перемовини на рівні істеблішменту G7 про цінові обмеження в $65 або $70 можуть лише спровокувати зростання ціни збуту російської нафти. Тому потрібно дотримуватись єдиної позиції та позбавити агресора можливостей маневрувати, зокрема через інформаційний простір.

Для прикладу, новина про те, що нібито Росія розробляє нову методологію контролю за операціями з продажу нафти (включає заборону на реалізацію державам, які ввели цінові обмеження) — це елемент інформаційно-психологічної операції та тиску на глобальний ринок, який перебуває у легкому піке. Мова йде про те, що нафтові котирування впали до найнижчого рівня з грудня минулого року, оскільки заворушення в Китаї зменшили активність інвесторів та підштовхнули трейдерів до негативних очікувань з погляду попиту через очікування щодо введення більш сурових обмежень на пересування громадян.

Індикатором зменшення ринку нафти у КНР є зокрема дані про дорожній трафік: у години пік у великих китайських містах він знизився в середньому на 45%, порівняно з аналогічною датою минулого року. Тому може йти мова про зменшення добового попиту на нафту на рівні 1 млн барелів, що складає 50% від поточних російських поставок на ринок ЄС.

Таким чином, жоден так званий поворот агресора із заходу на схід у частині постачання вуглеводнів не втримає довоєнних продажів, а значить прийшов час натиснути на горло тирану через мінімальну ціну та максимальні обмеження в реалізації.


Сценарій добра

Реалістичний сценарій розвитку ситуації на користі України та усього цивілізованого світу бачу наступним.

Найперше – це введення обмежень ціни на російську нафту, хоча б на рівні $35 за барель.

Друге — заява ОПЕК+ про збільшення обсягів видобутку нафти, хоча б на рівні 1 млн барелів.

Третє — безапеляційна заборона на прохід російських танкерів через Босфор та Дарданелли, зокрема унеможливлення процесу страхування вантажів через турецькі компанії.

Загалом у найближчий рік важливо утримувати ф’ючерсні ціни у стані контанго на глобальному ринку нафти (коли пропозиція із легким запасом у 5% більше, аніж попиту). Найімовірніше саме так і розвиватиметься ситуація. Принаймні на це вказують два фактори:

1. Зростання ймовірності відновлення експорту нафти із Венесуели.

2. Суттєве збільшення потужностей зі зберігання нафти та нафтопродуктів у США, які заплановано провести у 2023 році.

Між іншим, саме відсутність достатніх потужностей зі зберігання нафти в агресора — його слабке місце, і спонукатиме до консервування нафтових свердловин, адже їхня нафтопереробна галузь також має свій граничний потенціал та портфель замовлень.


Унеможливити обхід санкцій

Будь-які санкції мають мати захисний механізм, який унеможливить їхній обхід. На жаль, до сьогоднішнього дня цього запобіжника інсталювати не вдалось. Принаймні на це вказує статистика за першу половину листопада: Росія збільшила постачання своєї нафти морем на 4%, порівняно з першою половиною жовтня.

Висновок — багато хто погано чує Україну та, можливо, власну совість і продовжує фінансувати неспровоковану агресію та цілеспрямовані вбивства ні в чому не винних цивільних людей.

Сподіваюся, що наш біль все ж таки почують, бо на кону стоїть устрій усього цивілізованого світу: агресія і терори мають піти у небуття.


Джерело:

Максим Білявський

Провідний експерт енергетичних програм


Народився у 1986 р. в Житомирській області.

Освіта:

Житомирський державний технологічний університет, факультет інженерної механіки (2008).

Кандидат технічних наук (2010).

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2012).

Автор 17 патентів на винаходи та більше 100 наукових праць в галузі енергетики та машинобудування.

Досвід:

2008–2011 — оператор очисних споруд, диспетчер з транспортування газу Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз».

2011–2017 — провідний інженер, заступник начальника прес-служби, начальник відділу зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ«УКРТРАНСГАЗ».

2017–2018 — директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.

2021 — директор з інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України».

bielawski.maksym