Існують економічні та політичні фактори, які впливають на зміну тарифів на опалення та гаряче водопостачання.
Політичний фактор — це рішення або НКРЕКП або органів місцевого самоврядування без обґрунтованих економічних підстав.
В силу реформи децентралізації, суттєво збільшилась кількість підприємств, яким тарифи встановлює місцева влада. Втім, залишились ліцензіати, діяльність яких регулюється НКРЕКП.
Приведу приклад політичного фактору. Були часи, 2017–2018 роки, коли органи місцевого самоврядування навіть в умовах стабільних цін на газ збільшувати тарифи на тепло. Дубно: 33,9%; Житомир: 12,2%; Дрогобич 28,7%.
Економічний фактор — це перегляд тарифу підприємств на підставі звіту про фінансово-господарську діяльність та обґрунтоване збільшення видатків на паливно-енергетичні ресурси, фонд заробітної плати, програму усіх видів ремонтів, програму капітальних інвестицій.
На мій погляд є лише дві об’єктивні економічні передумови, які можуть призвести в опалювальному сезоні 2020-2021 року до зростання тарифу на опалення та гаряче водопостачання.
Перш за все, перевищення вартості природного газу за ту, яка була раніше закладена в нині діючу структуру тарифу.
По-друге, — це критична заборгованість теплопостачальних підприємств за спожитий природний газ і відсутність джерел покриття такої заборгованості.
Тут важливо нагадати, що на ринку газу є борги — 100 млрд грн. За соціологічними дослідженнями Центру Разумкова, населення вважає, що вина за них лежить на державних органах влади (50,8%) та НАК Нафтогаз України (46,6%). Третина опитаних респондентів вважає, що існує досить низька ймовірність того, що відбудеться зрив опалювального сезону через заборгованість на ринку природного газу.
Але, у випадку банкрутства теплопостачальної організації, переважна більшість опитаних респондентів (70,1%) не матимуть альтернативного джерела забезпечення теплом.
Якщо все ж таки ціна газу для ТКЕ перевищуватиме раніше закладену в структуру тарифу на тепло, об’єктивне зростання платіжок має бути не більше за величину різниці між цінами на блакитне паливо. Також, уряду України, в такому разі, рекомендовано збільшити рівень субсидіантів. Згідно із результатами соціологічного опитування, яке проводив Центр Разумкова, 27,8% громадян відмовили у їх отриманні. Орієнтовно субсидіантів 29% по Україні.
Хочу зазначити, що тривалість процедури зміни тарифів для ліцензіатів НКРЕП складатиме два місяці, а для органів місцевого самоврядування — місяць. Таким чином, об’єктивна вірогідність встановлення нових тарифів на тепло з’являється не раніше лютого 2021 року.
Що стосується підвищення ціни газу на роздрібному ринку в листопаді 2020 року.
Деякі експерти пояснюють це тим, що котирування газом в ЄС зросло. Це дійсно так, але лише на 20%, і тому підвищення прайсу Нафтогазу на 34%, пов’язано з іншими факторами, зокрема, через відбір блакитного палива, яке було придбане влітку 2019 року за ціною близько $200 за 1000 кубометрів. На сьогоднішній день, спотові котирування природного газу на європейських хабах коливаються в межах $150…$155.
Втім, на сьогоднішній день немає об’єктивних причин для публічних заяв, щодо невідворотності процесу підвищення тарифів на комунальні послуги.
Навпроти, уряду та органам місцевого самоврядування варто зосередитись на вирішенні двох стратегічних задач. Перше — це ефективне управління комунальними підприємствами, зокрема реструктуризація боргових зобов’язань без джерел покриття. Друге — це подолання енергетичної бідності в Україні. Адже за даними Держстату України, майже 30% українців немає фінансової можливості підтримувати належну температуру в своїй оселі через високі ціни на енергоносії, які неспівставні із їх доходами.
Джерело:
