Причини, розрахункова маржа та потенціал подальшого здешевлення пального

У першій половині червня 2026 року світовий нафтовий ринок продемонстрував суттєве зниження. Після наближення до позначки $100 за барель вартість нафти марки Brent опустилася до діапазону $76–79 за барель. Одночасно знижувалися європейські котирування нафтопродуктів Platts, а разом із ними — розрахункова вартість імпорту бензину та дизельного пального в Україну.

Таким чином, на внутрішньому ринку сформувалися необхідні економічні передумови для зниження роздрібних цін на нафтопродукти. Йдеться насамперед про здешевлення зовнішнього ресурсу, зниження імпортного паритету та суттєве розширення розрахункової маржі операторів АЗС.

За таких умов можна було очікувати помітнішого зниження цін на українських заправках. Однак вартість бензину А-95 і дизельного пального реагує на зміну зовнішньої кон’юнктури значно повільніше.

Роздрібні ціни не повинні механічно повторювати кожне коливання Brent або Platts. На них впливають валютний курс, податки, вартість логістики і зберігання, воєнні ризики, витрати на резервне енергозабезпечення, фінансування товарних запасів, а також часовий лаг між закупівлею пального та його продажем на АЗС.

Водночас поточна динаміка розрахункової маржі свідчить, що зниження зовнішніх котирувань поки що лише частково відобразилося у роздрібних цінах.

Що показує розрахункова маржа

Найбільш показовою є ситуація на ринку дизельного пального. Станом на 16 червня 2026 року розрахункова роздрібна маржа на дизель наблизилася до максимального значення в межах доступного періоду спостережень.

За розрахунками НТЦ «Психея», ключові показники виглядають так:

Важливо наголосити, що розрахункова маржа не є чистим прибутком оператора АЗС. Вона відображає різницю між середньою роздрібною ціною та оцінкою імпортного паритету. Із цієї різниці мережі фінансують логістику, зберігання, оплату праці, еквайринг, програми лояльності, утримання інфраструктури, генераторів і резервних запасів, а також інші операційні та фінансові витрати.

Тому сама по собі висока розрахункова маржа не є юридичним доказом змови, зловживань чи недобросовісної поведінки операторів. Однак її наближення до верхньої межі доступного історичного діапазону є важливим економічним сигналом. Це свідчить про значний розрив між поточними роздрібними цінами та розрахунковою вартістю імпортного ресурсу.

Чому роздрібні ціни залишаються інертними

1. Часовий лаг і дорогі товарні залишки

АЗС продають пальне, придбане раніше, іноді за вищими котируваннями та валютним курсом. Тому зниження Brent і Platts не може миттєво відображатися на цінниках.

Цей аргумент є економічно обґрунтованим протягом обмеженого періоду. Проте його переконливість зменшується в міру оновлення запасів і збереження високої розрахункової маржі.

2. Асиметрична реакція на зміну кон’юнктури

Український паливний ринок, як і ринки багатьох інших країн, часто швидше реагує на подорожчання зовнішнього ресурсу, ніж на його здешевлення.

Причиною може бути прагнення операторів оперативно врахувати ризик майбутнього зростання закупівельних цін, тоді як у періоди падіння котирувань мережі намагаються спочатку реалізувати дорожчі запаси та відновити маржинальність після попередніх періодів її скорочення. Проте за умов тривалого зниження зовнішніх котирувань така асиметрія має поступово зменшуватися.

3. Перенесення знижок у програми лояльності

Частина мереж знижує не базову ціну на стелі, а фактичну ціну продажу через мобільні застосунки, персональні пропозиції, кешбек або накопичувальні програми.

Для постійних клієнтів це може бути вигідно. Водночас така модель ускладнює оцінку реальної середньої ціни та фактичної маржі, оскільки різні споживачі купують одне й те саме пальне за різною ціною. Саме тому аналіз лише цін на стелах може дещо завищувати оцінку фактичної маржі окремих мереж, хоча він залишається важливим показником для споживачів, які не користуються програмами лояльності.

4. Значна різниця між ціновими сегментами

У середині червня різниця між цінами преміальних і бюджетних мереж на окремі види пального сягала 7–8 грн/л.

Частину цього розриву можна пояснити різницею у витратах на сервіс, інфраструктуру, місце розташування АЗС, резервне живлення, логістику та маркетинг. Однак така різниця також показує, що нижчий рівень роздрібних цін уже є економічно можливим. Це посилює конкурентний тиск на операторів із найвищими цінами.

Яким може бути потенціал подальшого зниження

Якщо Brent утримуватиметься в діапазоні $75–80 за барель, європейські котирування Platts не відновлять зростання, а валютний курс і логістичні витрати залишатимуться відносно стабільними, український роздрібний ринок матиме простір для подальшого зниження цін.

Орієнтовний потенціал зниження для частини мереж, насамперед у преміальному сегменті, може становити 2–4 грн/л.

Ця оцінка не означає, що всі оператори повинні одночасно знизити ціни саме на таку величину. Фактичний потенціал залежатиме від:

• строків оновлення товарних запасів;

• закупівельної ціни конкретної партії пального;

• валютного курсу;

• вартості логістики та зберігання;

• частки фактичних знижок у програмах лояльності;

• операційних витрат кожної мережі;

• подальшої динаміки Platts і Brent.

Тому коректніше говорити не про єдину «справедливу» ціну для всього ринку, а про обґрунтований простір для зниження у тих мереж, де розрив між роздрібною ціною та імпортним паритетом залишається найбільшим.

Зниження на 15–50 копійок за літр виглядає обмеженим порівняно з масштабом падіння зовнішніх котирувань і зростанням розрахункової маржі. Однак остаточну оцінку варто робити з урахуванням не лише стел, а й фактичних цін після знижок.

Що може прискорити коригування цін

Посилення конкуренції

Споживачі можуть впливати на ринок, обираючи мережі з нижчими фактичними цінами та прозорішою ціновою політикою. В умовах достатньої пропозиції це створюватиме додатковий тиск на операторів із найвищими цінами.

Регулярний публічний моніторинг

Системне порівняння Brent, Platts, валютного курсу, імпортного паритету, роздрібних цін і розрахункової маржі підвищує прозорість ринку. Для об’єктивності такий моніторинг має враховувати також часовий лаг, податкові зміни, логістичні витрати та фактичні знижки у програмах лояльності.

Більша прозорість операторів

Великі мережі могли б публічно пояснювати основні чинники зміни цін: частку імпортної складової, вплив курсу, логістики, запасів і програм лояльності. Це не означає розкриття комерційної таємниці, але дозволило б зменшити недовіру споживачів і зробити ціноутворення зрозумілішим.

Висновок

Станом на середину червня 2026 року на українському ринку сформувалися необхідні передумови для зниження роздрібних цін на нафтопродукти. До них належать суттєве здешевлення нафти Brent, зниження європейських котирувань Platts, скорочення імпортного паритету та наближення розрахункової маржі на дизельне пальне до верхньої межі доступного статистичного діапазону.

Водночас ефект від покращення зовнішньої цінової кон’юнктури поки що лише частково передався українському споживачеві. Роздрібні ціни знижуються повільніше, ніж вартість імпортного ресурсу, а коригування цін на стелах у багатьох мережах залишається обмеженим.

Висока розрахункова маржа сама по собі не доводить наявності змови, надприбутків або недобросовісної поведінки операторів. Вона не є тотожною чистому прибутку, оскільки включає операційні, логістичні, фінансові та інфраструктурні витрати мереж. Проте її поточний рівень свідчить про наявність значного запасу для цінового коригування, особливо у преміальному сегменті.

Якщо Brent утримуватиметься в діапазоні $75–80 за барель, європейські котирування не відновлять зростання, а валютний курс, податки та логістичні витрати залишатимуться відносно стабільними, роздрібний ринок матиме об’єктивний економічний простір для подальшого зниження цін. Для частини мереж цей потенціал може становити орієнтовно 2–4 грн/л, хоча його фактична величина залежатиме від вартості товарних залишків, програм лояльності та структури витрат конкретного оператора.

Отже, питання полягає вже не у відсутності ринкових передумов для здешевлення пального — вони сформувалися, — а у швидкості та повноті перенесення зниження зовнішніх цін на український роздрібний ринок. За таких обставин зниження цін слід розглядати не як поступку з боку паливного бізнесу, а як закономірну реакцію конкурентного ринку на здешевлення імпортного ресурсу.