Анотація
У статті досліджено економічну та стратегічну роль нафтової інфраструктури Російської Федерації у фінансуванні війни проти України. Обґрунтовано, що удари по нафтопереробних заводах створюють важливий тактичний та операційний ефект, однак не завжди автоматично трансформуються у пропорційне скорочення валютних надходжень РФ. За умов збереження морських каналів збуту частина сирої нафти, яка не переробляється на пошкоджених НПЗ, може бути переорієнтована на експорт. Тому стратегічним центром ваги має бути не лише фізичне пошкодження переробки, а насамперед обмеження здатності РФ монетизувати нафту через експортні порти, трубопровідні вузли, танкерний флот, страхування, трейдерські схеми та фінансові канали. Усі кількісні показники уніфіковано в барелях на добу, що дає змогу порівнювати видобуток, експорт, переробку, портові потоки й потенційні втрати доходів у єдиній системі вимірювання. Запропоновано робочу оцінку критичного порога: стійке обмеження монетизованого експорту на 1,5–2,0 млн бар./добу за одночасного скорочення фактично використовуваної нафтопереробної потужності на 2,5 млн бар./добу. Окремо розглянуто жорсткіший сценарій у разі продовження РФ бойових дій після 1 грудня 2026 року.
Abstract
The article examines the economic and strategic role of Russia’s oil infrastructure in financing the war against Ukraine. It argues that strikes against refineries produce significant tactical and operational effects but do not necessarily lead to a proportional decline in Russia’s hard-currency revenues while maritime export channels remain available. The strategic centre of gravity is therefore not refinery capacity alone, but the broader system of export terminals, trunk-pipeline nodes, tanker operations, insurance, trading structures and payment channels. Quantitative indicators are standardised in barrels per day to make production, refining, exports and potential revenue losses directly comparable. The paper proposes a working critical threshold: a sustained loss of the ability to monetize 1.5–2.0 million bpd of exports combined with a 2.5 million bpd reduction in effective refinery capacity. A more severe scenario is considered separately if Russia continues hostilities after 1 December 2026.
1. Постановка проблеми
Нафтова рента залишається одним із базових джерел фінансування російської воєнної економіки. У 2024 році РФ виробляла близько 10,5 млн бар./добу рідких вуглеводнів, зокрема приблизно 9,2 млн бар./добу сирої нафти [1]. Саме здатність перетворювати цей ресурс на валютні доходи дозволяє Кремлю підтримувати військові видатки, імпорт критичних компонентів, ракетно-дронове виробництво, компенсаційні виплати та макроекономічну стабільність.
Ключова аналітична проблема полягає в тому, що фізичне пошкодження окремих НПЗ не тотожне автоматичному руйнуванню нафтових доходів. Російська система є адаптивною: вона поєднує розосереджену нафтопереробку, резервну залізничну логістику, адміністративний перерозподіл пального, поставки з Білорусі та можливість збільшення експорту сирої нафти при скороченні внутрішньої переробки [2; 4; 11].
Мета статті — обґрунтувати, чому стратегічна політика України та партнерів має зміщувати фокус з кількості пошкоджених об’єктів на показник втраченої або ускладненої монетизації російської нафти. Такий підхід дозволяє поєднати воєнно-економічну логіку, санкційну політику, енергетичну безпеку України та інтереси G7/ЄС у стримуванні довгострокової російської агресії.
2. Методологія, правова рамка та межі аналізу
У статті застосовано три рівні аналізу: макроекономічний, галузево-логістичний і воєнно-стратегічний. Макроекономічний рівень оцінює роль нафтових доходів у підтриманні бюджету РФ і валютної ліквідності. Галузево-логістичний рівень порівнює видобуток, переробку, морський експорт, трубопровідні маршрути та портові потоки. Воєнно-стратегічний рівень визначає, які сегменти нафтової системи мають найбільший економічний мультиплікатор у разі обмеження.
Усі кількісні показники подано у барелях на добу. Для перерахунку річних потужностей переробки або трубопровідних обсягів використано наближене співвідношення: 1 млн т на рік ≈ 20 тис. бар./добу. Це є аналітичне наближення, оскільки фактичний коефіцієнт залежить від густини нафти або нафтопродукту. У таблицях НПЗ наведено орієнтовну номінальну або проєктну потужність переробки, а не фактичне поточне завантаження.
Документ не містить тактичних інструкцій, технічних схем ураження, координат, опису вразливостей або рекомендацій щодо оперативного планування. Перелік об’єктів подано винятково для оцінки їхнього економічного значення у відкритих джерелах. Будь-які дії держави мають здійснюватися уповноваженими органами з дотриманням міжнародного гуманітарного права, принципів військової необхідності, пропорційності та мінімізації шкоди цивільному населенню.
3. Кількісна картина: основні потоки в барелях на добу
Уніфікація показників у барелях на добу дозволяє порівняти ресурсну базу, переробку, експорт і потенційні втрати в єдиній логіці. За даними EIA, у 2024 році російський видобуток сирої нафти становив близько 9,2 млн бар./добу, а виробництво рідких вуглеводнів — близько 10,5 млн бар./добу [1]. За даними KSE Institute, у травневому випуску Russian Oil Tracker зафіксовано, що експорт сирої нафти сягав близько 4,9 млн бар./добу, тоді як експорт нафтопродуктів знизився до рекордно низьких 2,2 млн бар./добу [2].
Таблиця 1. Ключові кількісні показники нафтової системи РФ
| Показник | Оцінка в бар./добу | Аналітичне значення | Джерело |
| Видобуток сирої нафти РФ, 2024 | ≈ 9,2 млн бар./добу | Базовий ресурс для експорту, переробки й бюджетних доходів | [1] |
| Виробництво рідких вуглеводнів РФ, 2024 | ≈ 10,5 млн бар./добу | Масштаб нафтової бази РФ у глобальному балансі | [1] |
| Експорт сирої нафти РФ, травневий трекер 2026 | ≈ 4,9 млн бар./добу | Ключовий канал валютної монетизації | [2] |
| Експорт нафтопродуктів РФ, травневий трекер 2026 | ≈ 2,2 млн бар./добу | Рекордно низький рівень через скорочення фактичного завантаження НПЗ | [2] |
| Західні морські порти РФ, травень 2026 | ≈ 2,5 млн бар./добу сирої нафти | 8-місячний максимум на тлі зниження переробки | [4] |
| НПЗ, що зупинилися або скоротили роботу в центральній РФ | ≈ 1,74 млн бар./добу номінальної потужності | Близько чверті загальної переробної системи РФ | [5] |
| Primorsk, Балтійське море | до ≈ 1,0 млн бар./добу | Один з ключових портів експорту Urals і дизелю | [7] |
| Ust-Luga, Балтійське море | до ≈ 0,7 млн бар./добу сирої нафти; значні потоки продуктів | Ключовий балтійський вузол сирої нафти й нафтопродуктів | [7; 8] |
| Druzhba | ≈ 1,2–1,4 млн бар./добу проєктної спроможності системи | Історично важливий трубопровідний маршрут до Центральної Європи | [16] |
| BPS-2 | до ≈ 1,0 млн бар./добу в еквіваленті 50 млн т/рік | Маршрут від Унечі до Ust-Luga та гілки на Kirishi | [17] |
Ці дані підтверджують головну закономірність: скорочення переробки не обов’язково означає пропорційне скорочення доходів. Якщо експортні канали працюють, частина невикористаної на НПЗ нафти може бути переорієнтована на морський експорт. Саме тому стратегічна оцінка має концентруватися не лише на фізичному пошкодженні, а на зменшенні чистої здатності РФ продавати нафту, отримувати платежі та обходити санкції.
4. Економічний аспект: скільки РФ заробляє і скільки може втратити
За даними CREA, у травні 2026 року сукупні доходи РФ від експорту викопного палива становили близько 726 млн євро на добу, зокрема доходи від експорту сирої нафти — близько 362 млн євро на добу, а доходи від морського експорту нафтопродуктів — близько 186 млн євро на добу [3]. Отже, лише сира нафта та морські нафтопродукти генерували орієнтовно 548 млн євро на добу валового експортного доходу. Це не тотожно прямим бюджетним надходженням: частина доходу залишається у нафтових компаній, а частина через податково-рентний механізм трансформується у податок на прибуток компаній, податок на додану вартість (ПДВ), експортні мита, податок на видобуток корисних копалин (НДПІ; рос. «налог на добычу полезных ископаемых»), дивіденди державних компаній, валютну ліквідність і здатність фінансувати імпорт критичних компонентів. Неоднозначну абревіатуру «ПВКК» у цій редакції замінено на повне формулювання фіскального каналу, щоб уникнути дублювання з НДПІ та підвищити термінологічну точність.
Економічний ефект обмеження нафтової ренти може виникати двома шляхами. Перший — кількісний: РФ фізично експортує менше барелів на добу або не може своєчасно переорієнтувати потоки між портами, трубопроводами й танкерами. Другий — ціновий: РФ формально зберігає обсяг експорту, але продає нафту з більшим дисконтом, несе вищі витрати на фрахт, страхування, тіньову логістику, трейдерські прокладки та приховане фінансування ризику.
Таблиця 2. Сценарна оцінка потенційних втрат РФ від обмеження монетизованого нафтового експорту
| Сценарій | Орієнтовна денна втрата | Орієнтовна річна втрата | Коментар |
| Скорочення монетизованого експорту на 0,5 млн бар./добу | ≈ 35 млн дол./добу | ≈ 12,8 млрд дол./рік | за умовної чистої ціни 70 дол./бар. |
| Скорочення монетизованого експорту на 1,0 млн бар./добу | ≈ 70 млн дол./добу | ≈ 25,6 млрд дол./рік | ефект масштабу зіставний з великим пакетом військових витрат |
| Скорочення монетизованого експорту на 1,5 млн бар./добу | ≈ 105 млн дол./добу | ≈ 38,3 млрд дол./рік | посилює бюджетний і валютний тиск |
| Скорочення монетизованого експорту на 2,0 млн бар./добу | ≈ 140 млн дол./добу | ≈ 51,1 млрд дол./рік | може істотно погіршити валютний і фіскальний баланс РФ та підвищити вартість фінансування війни |
| Додатковий дисконт 10 дол./бар. на 7,1 млн бар./добу експорту | ≈ 71 млн дол./добу | ≈ 25,9 млрд дол./рік | ціновий канал без повного фізичного зниження обсягів |
| Додатковий дисконт 20 дол./бар. на 7,1 млн бар./добу експорту | ≈ 142 млн дол./добу | ≈ 51,8 млрд дол./рік | сценарій жорсткішого санкційного контролю |
4.1. Порогова оцінка критичного економічного ефекту до 1 грудня 2026 року
Для того щоб тиск на нафтову ренту став критичним для економіки РФ до 1 грудня 2026 року, недостатньо разового пошкодження окремого об’єкта. Потрібен стійкий і вимірюваний комбінований ефект протягом більшої частини періоду з липня до листопада 2026 року. З урахуванням адаптивності російської системи, резервної логістики, адміністративного перерозподілу пального та можливості переорієнтації сирої нафти на експорт робочий критичний коридор доцільно визначити як втрату можливості монетизувати 1,5–2,0 млн бар./добу експорту за одночасного стійкого скорочення фактичного обсягу переробки або доступної до експлуатації потужності НПЗ в еквіваленті близько 2,5 млн бар./добу. За умовної чистої ціни 70 дол./бар. експортна складова такого ефекту означатиме приблизно 105–140 млн дол. щоденних втрат валового доходу, або близько 17,0–24,0 млрд дол. до 1 грудня 2026 року за умови його збереження протягом 160–170 діб [3; 23].
Експортний і переробний компоненти цього коридору мають різну економічну природу. У першому випадку йдеться не лише про фізичне скорочення відвантажень, а про втрату здатності отримувати повну комерційну вартість нафти й нафтопродуктів. У другому — про стійке зниження фактичного обсягу переробки або доступності НПЗ, а не про сумарну номінальну потужність пошкоджених об’єктів. Скорочення в еквіваленті близько 2,5 млн бар./добу відповідає приблизно 25–35% російської переробної системи та може формуватися внаслідок часткового або повного обмеження роботи кількох великих і середніх заводів. Жорсткіші рівні впливу, включно з можливим ескалаційним сценарієм до 1 березня 2027 року, узагальнено в таблиці 3.
Таблиця 3. Сценарні рівні економічного впливу на нафтову ренту РФ
| Рівень впливу | Стійка втрата монетизованого експорту | Стійке скорочення доступної або фактично використовуваної потужності НПЗ | Орієнтовний ефект до 1 грудня 2026 року / 1 березня 2027 року |
| Обмежений тиск | ≈ 0,5–1,0 млн бар./добу | ≈ 0,5–1,0 млн бар./добу | Помітний, але не критичний ефект: локальні дефіцити, зростання витрат і логістичні ускладнення, які РФ ще може частково компенсувати за рахунок адаптивної системи. |
| Мінімальний критичний коридор до 1 грудня 2026 року | ≈ 1,5–2,0 млн бар./добу | ≈ 2,5 млн бар./добу в еквіваленті фактичної переробки або доступної потужності | Близько 17,0–24,0 млрд дол. втрат валового експортного доходу за 160–170 діб за умовної чистої ціни 70 дол./бар.; одночасний тиск на бюджетну, валютну та паливну стійкість РФ. |
| Високий критичний коридор | ≈ 2,0–2,5 млн бар./добу | ≈ 2,5 млн бар./добу і більше в еквіваленті фактичної переробки або доступної потужності | Понад 23–30 млрд дол. втрат до 1 грудня 2026 року за базовою ціновою умовою; у поєднанні з дисконтом і санкціями — різке погіршення здатності РФ фінансувати імпорт і воєнні витрати. |
| Системний шок до 1 грудня 2026 року | ≈ 2,5–3,0 млн бар./добу і більше | ≈ 2,5–3,0 млн бар./добу в еквіваленті фактичної переробки або доступної потужності | Рівень, за якого поєднуються валютний удар, внутрішній паливний дефіцит, зростання бюджетного дефіциту й потреба РФ у ручному адміністративному перерозподілі пального. |
| Ескалаційний сценарій до 1 березня 2027 року | понад 3,0 млн бар./добу | ≈ 2,5–3,0 млн бар./добу в еквіваленті фактичної переробки або доступної потужності | Можливий ескалаційний сценарій у разі продовження РФ бойових дій за власної ініціативи після 1 грудня 2026 року; понад 210 млн дол. щоденних втрат валового експортного доходу лише за експортною складовою за умовної ціни 70 дол./бар. |
Наведені розрахунки є сценарними, а не прогнозними. Порогові значення не означають точки миттєвого економічного перелому: вони окреслюють робочий коридор, сформований з урахуванням частки експорту в нафтовому балансі РФ, можливостей переорієнтації потоків, резервів переробки, внутрішнього попиту, запасів і здатності держави компенсувати втрати бюджетними та адміністративними механізмами. Навіть часткове обмеження монетизації на 0,5–1,0 млн бар./добу або збільшення дисконту на 10 дол./бар. може коштувати РФ десятки мільярдів доларів на річному горизонті. Проте нижчі рівні втрат можуть бути частково компенсовані переорієнтацією сирої нафти на експорт, поставками з Білорусі, залізничною логістикою, накопиченими запасами й ручним адміністративним регулюванням. Саме тому критичний ефект доцільно оцінювати через поєднання експортного і переробного каналів тиску. Посилення санкційного контролю у сферах страхування, фрахту, портових послуг і банківських платежів є не другорядним додатком, а центральним елементом цього механізму [3; 20; 21].
5. Чому НПЗ важливі, але не можуть бути єдиним центром стратегії
Кампанія проти НПЗ має очевидний ефект: вона зменшує виробництво бензину, дизелю, авіаційного пального і мазуту; створює регіональні дефіцити; підвищує внутрішні логістичні витрати; змушує РФ перекидати ресурси ППО у тил; погіршує якість паливного балансу. Reuters повідомляв, що у травні 2026 року практично всі великі НПЗ центральної Росії або зупинилися, або суттєво скоротили випуск. Сукупна номінальна потужність цих підприємств перевищувала 1,7 млн бар./добу (83 млн т на рік) [5]. Цей показник слід трактувати не як доведене одномоментне падіння фактичної переробки, а як верхню межу потужності, що перебувала під ризиком зупинки або недозавантаження. Для коректної інтерпретації порогових оцінок принципово важливо розрізняти номінальну потужність, доступну до експлуатації потужність і фактичний обсяг переробки. Критичним для РФ є не номінальний розмір пошкодженої інфраструктури, а тривале скорочення фактичного завантаження НПЗ та монетизованого експорту.
Проте ця кампанія атак БПЛА має стратегічну межу. Росія здатна частково компенсувати втрати за рахунок поставок з інших регіонів, залізничної логістики, адміністративного розподілу, тимчасового зниження стандартів якості пального та імпортно-компенсаційних каналів із Білорусі [10; 11]. Для формування не локального, а системного дефіциту нафтопродуктів потрібне довготривале обмеження значної частини фактично задіяної переробки. Робочий сценарний орієнтир становить близько 2,5–2,8 млн бар./добу в еквіваленті скорочення фактичного обсягу переробки або доступної до експлуатації потужності. Це не точний технічний поріг, а оцінка масштабу, що враховує резервну логістику, внутрішній попит, запаси й адміністративну здатність РФ перерозподіляти дефіцит.
Головна суперечність для РФ полягає в тому, що зниження переробки скорочує випуск пального, але одночасно посилює стимули до експорту сирої нафти. Саме це фіксують KSE Institute, IEA та Reuters: нижче фактичне завантаження НПЗ зменшує внутрішнє використання нафти, але стимулює збільшення експорту сирої нафти, якщо морські канали залишаються доступними [2; 4; 15; 24].
6. Критично важливі об’єкти з погляду економіки РФ
Наведені нижче переліки мають виключно аналітичний характер. Вони описують публічно відомі об’єкти, що мають системне значення для експорту, переробки або внутрішнього паливного балансу РФ. У таблицях не подаються координати, схеми, технічні вразливості чи рекомендації щодо ураження.
6.1. Морські термінали Чорного та Балтійського морів
Таблиця 4. Ключові морські термінали РФ на Чорному та Балтійському морях з погляду економічної ролі
| Об’єкт | Басейн | Оцінка у бар./добу / масштаб потоків | Економічне значення | Джерело |
| Primorsk | Балтійське море | до ≈ 1,0 млн бар./добу | Ключовий західний порт для Urals і дизелю; високий вплив на валютну монетизацію | [7; 8] |
| Ust-Luga | Балтійське море | до ≈ 0,7 млн бар./добу сирої нафти; значні потоки продуктів | Другий ключовий балтійський вузол; пов’язаний із BPS-2 і перерозподілом потоків | [7; 8; 17] |
| Vysotsk | Балтійське море | орієнтовно до ≈ 0,2 млн бар./добу продуктового еквівалента | Важливий термінал нафтопродуктів північно-західного напрямку | [18; 20] |
| Novorossiysk / Sheskharis | Чорне море | приблизно ≈ 0,7 млн бар./добу фактичних відвантажень у пікові періоди; вищий проєктний потенціал | Ключовий чорноморський канал експорту; за оцінками Reuters, значний вузол російського crude export | [9; 13] |
| Tuapse | Чорне море | ≈ 0,2–0,25 млн бар./добу переробно-портового еквівалента | Експортно орієнтований вузол, пов’язаний із НПЗ і потоками нафтопродуктів | [9; 13] |
| Taman / Temryuk | Чорне море | продуктовий експорт; оцінка залежить від сезонних потоків | Важливий пункт відвантаження нафтопродуктів; CREA фіксувала різке місячне падіння потоків у травні 2026 року | [3; 9] |
| CPC Marine Terminal / район Південної (Ново-) Озереєвки поблизу Новоросійська | Чорне море | понад ≈ 1,0 млн бар./добу у нормальних режимах CPC; переважно казахстанська нафта | Не є каналом російської державної нафти у вузькому сенсі; має високе значення для казахстанського експорту, партнерських компаній і чорноморської енергетичної логістики. З цієї причини не має розглядатися як пріоритетний об’єкт тиску на російську нафтову ренту. | [25; 26] |
Окремого застереження потребує CPC Marine Terminal у районі Південної Ново-Озереєвки поблизу Новоросійська. З погляду економічної логіки обмеження саме російської нафтової ренти немає стратегічного сенсу розглядати цей термінал як пріоритетний об’єкт тиску або атаки. CPC є маршрутом, через який переважно експортується казахстанська нафта, а серед його учасників і комерційних стейкхолдерів присутні казахстанські та західні компанії, зокрема американські енергетичні корпорації. Порушення роботи цього маршруту може завдати непропорційної шкоди не стільки російській державній нафтовій ренті, скільки Казахстану та інтересам партнерських компаній, а також створити небажані політичні ризики для відносин України з партнерами [25; 26].
6.2. Ключові трубопровідні та нафтоперекачувальні вузли
Таблиця 5. Ключові трубопровідні та нафтоперекачувальні вузли РФ
| Вузол / напрям | Система | Оцінка масштабу / функціональна роль | Економічне значення | Джерело |
| Унеча | Druzhba / BPS-2 | системна роль у потоках до Європи та Ust-Luga | Зв’язує стару експортну логіку Druzhba з балтійським маршрутом BPS-2; критично важливий вузол переорієнтації | [16; 17] |
| Андреаполь | BPS-2 | частина маршруту Унеча — Ust-Luga | Вузол балтійського маршруту, що підтримує перенесення потоків з транзитних коридорів до морського експорту | [17] |
| Нікольське / південний напрям Druzhba | Druzhba | частина системи ≈ 1,2–1,4 млн бар./добу | Важливий для історичного трубопровідного експорту до Центральної Європи та для санкційно-політичної дискусії | [16] |
| Ярославль — Kirishi / північно-західний вузол | BPS-1 / BPS-2 / Kirishi | пов’язаний із постачанням великого НПЗ і балтійськими портами | Поєднує переробку, внутрішній баланс і західну експортну логістику | [17; 18] |
| Грушова / Novorossiysk / Sheskharis | Чорноморський напрям | пов’язаний із відвантаженнями сотень тисяч бар./добу | Чорноморська “експортна каса” для сирої нафти; обмеження вузла впливає на гнучкість морського експорту | [9; 13] |
| Тихорецький / південний трубопровідний напрям | Південь РФ — Чорне море | транзитна роль у південній логістиці | Підтримує зв’язок видобутку, внутрішніх НПЗ і чорноморських експортних каналів | [9; 20] |
| Тайшет — Сковородино — Kozmino | ESPO / Тихий океан | Kozmino: ≈ 0,3 млн бар./добу проєктної потужності за GEM; фактичні потоки можуть бути вищими за рахунок системної логістики | Східний експортний коридор до Азії, що знижує залежність РФ від західних портів | [19; 20] |
6.3. Сім найважливіших НПЗ РФ для економічного балансу
Таблиця 6. Сім найважливіших НПЗ РФ для економічного і паливного балансу
| НПЗ | Власник / регіон | Орієнтовна номінальна або фактична потужність, бар./добу | Економічне значення | Джерело |
| Omsk Refinery | Газпром нефть / Омська обл. | ≈ 0,42–0,43 млн бар./добу | Один із найбільших НПЗ РФ; значення для Сибіру, внутрішнього ринку й глибокої переробки | [1; 20] |
| Kirishi / Kinef | Сургутнефтегаз / Ленінградська обл. | ≈ 0,40 млн бар./добу | Ключовий північно-західний НПЗ, пов’язаний із балтійською експортною логікою | [5; 17; 18] |
| NORSI / Kstovo | Лукойл / Нижньогородська обл. | ≈ 0,34 млн бар./добу | Один із головних постачальників пального для центральної РФ; важливий для бензину й дизелю | [5; 9] |
| Ryazan Refinery | Роснефть / Рязанська обл. | ≈ 0,34 млн бар./добу | Великий НПЗ центрального регіону; важливий для бензину, дизелю й авіаційного пального | [12] |
| TANECO / Nizhnekamsk | Татнефть / Татарстан | ≈ 0,32–0,34 млн бар./добу | Сучасний комплекс глибокої переробки; вплив на високоякісні продукти та внутрішній баланс | [1; 20] |
| Moscow Refinery | Газпром нефть / Москва | ≈ 0,23 млн бар./добу фактичної переробки 2024 року | Найважливіший постачальник пального для московського регіону; високий політичний і логістичний ефект | [6] |
| Tuapse Refinery | Роснефть / Краснодарський край | ≈ 0,20–0,24 млн бар./добу | Південний НПЗ, пов’язаний із чорноморською експортною логістикою та гнучкістю потоків | [9; 13] |
Зменшення переліку до семи НПЗ дозволяє уникнути надмірної деталізації та зосередитися на тих об’єктах, які мають найбільший системний вплив: великі обсяги переробки, значення для центральної або північно-західної РФ, зв’язок із експортними каналами, роль у виробництві бензину, дизелю та авіаційного пального. Інші НПЗ також можуть бути важливими, але для стратегічного аналізу достатньо виділити ядро системи.
7. Стратегія “експортної каси”: логіка більшого економічного мультиплікатора
На відміну від мережі НПЗ, експортна логістика є більш концентрованою. Морські термінали, трубопровідні вузли, страхування, танкерний флот і фінансові посередники формують вузькі місця, через які проходить монетизація російської нафти. Якщо пошкодження НПЗ створює дефіцит пального, то обмеження “експортної каси” безпосередньо впливає на здатність РФ отримувати валюту.
Стратегічний критерій ефективності має бути сформульований як скорочення чистих валютних надходжень РФ, а не як кількість пошкоджених об’єктів. У цьому сенсі найефективнішою є комбінація трьох інструментів: обмеження фізичної експортної гнучкості, підвищення трансакційних витрат тіньового флоту та зниження реалізованої ціни російської нафти через жорсткіший санкційний комплаєнс.
CREA фіксує, що у травні 2026 року 48% морського експорту російської нафти перевозилося санкційними тіньовими танкерами, ще 44% — танкерами G7+, а решта — несанкційними тіньовими суднами [3]. KSE Institute також підкреслює роль тіньового флоту, старих суден, страхування та зміни корпоративних посередників у російській експортній архітектурі [2]. Це означає, що санкційна політика може впливати не лише на юридичний статус торгівлі, а й на фактичну маржу Кремля.
8. Конкретний пакет рішень для G7 та ЄС на 30–90 днів
Для партнерів України питання нафтового тиску має подаватися не як ризик для глобального ринку, а як спосіб зменшити майбутню ціну війни. Потенційний короткостроковий вплив на ціни на нафту або нафтопродукти є нижчим ризиком, ніж продовження війни у 2027 році, нові руйнування української енергетики, додаткові пакети макрофінансової допомоги, дефіцит ППО, міграційний тиск і дестабілізація східного флангу НАТО.
Таблиця 7. Пакет рішень для G7 та ЄС на горизонті 30–90 днів
| Горизонт | Напрям | Рішення | Очікуваний ефект |
| 30 днів | Танкери й страхування | Синхронізувати списки санкційних суден; обмежити доступ до P&I, класифікації, ремонту та портових сервісів для суден, що перевозять нафту з порушенням цінової стелі. | Збільшення витрат на фрахт і страхування; нижча чиста ціна для РФ |
| 30–60 днів | Трейдери й посередники | Запровадити прозорий реєстр кінцевих бенефіціарів трейдерів, судновласників і операторів суден, пов’язаних із російською нафтою. | Зменшення можливості швидко замінювати санкційні компанії новими прокладками |
| 60 днів | Портові сервіси | Посилити контроль за бункерування, техобслуговуванням, класом, буксируванням і перевалкою STS для ризикових танкерів. | Підвищення трансакційної вартості тіньового флоту |
| 60–90 днів | Фінансовий комплаєнс | Зобов’язати банки, страховиків і трейдерів документувати реальну ціну, фрахт, комісії та походження вантажу. | Ускладнення прихованого перевищення цінової стелі |
| 90 днів | Вторинні санкції | Поширити вторинні обмеження на компанії, які системно допомагають РФ обходити цінової стелі або приховувати власність суден. | Зниження ліквідності тіньових схем |
| Постійно | Дані та верифікація | Створити спільний механізм Україна–G7–ЄС для обміну даними щодо портових відвантажень, STS-перевалок, страховиків і платежів. | Перехід від декларативних санкцій до вимірюваного контролю |
Головний KPI для такого пакета — не кількість нових санкцій у списках, а вимірюване зменшення чистого доходу РФ у доларах або євро на добу. Якщо санкції не знижують реальну ціну продажу, не ускладнюють страхування, не підвищують фрахтові витрати і не зменшують доступ до портових сервісів, їхній економічний ефект буде обмеженим.
9. Часовий горизонт до грудня 2026 року
Для України грудень 2026 року є критичною контрольною датою не лише у військовому, а й в енергетико-гуманітарному вимірі. Україна не може виходити з припущення, що до початку зими буде повністю вирішена проблема дефіциту протибалістичних ракет або що централізоване тепло- й енергопостачання буде повністю заміщене розподіленою генерацією. Reuters повідомляв про нестачу українських ракет ППО, а глобальний попит на системи Patriot і перехоплювачі створює структурний дефіцит, який не може бути швидко подоланий лише закупівлями [14].
Розподілена генерація, малі когенераційні установки, акумулятори, мобільні котельні, теплові насоси та локальні мікромережі є правильним стратегічним напрямом, але вони не можуть за один сезон повністю замінити великі ТЕЦ, магістральні теплові мережі та централізоване електропостачання мільйонних міст [22; 23]. Тому економічний тиск на російську нафтову ренту має розглядатися як частина ширшої безпекової математики: кожен місяць збереження високих нафтових доходів РФ збільшує ризик нової зимової кампанії проти української енергетики.
Звідси випливає стратегічний орієнтир: до 1 грудня 2026 року тиск має вийти за межі символічних або локальних втрат і досягти стійкого комбінованого ефекту, визначеного в підрозділі 4.1. Нижчий рівень обмежень здатний створювати регіональні дефіцити та підвищувати витрати, однак може бути частково поглинутий російською адаптивною системою через експорт сирої нафти, залізничну логістику, поставки з Білорусі та ручне адміністративне регулювання. У разі продовження РФ бойових дій після 1 грудня 2026 року масштаб тиску має переглядатися відповідно до ескалаційного сценарію, наведеного в таблиці 3 [4; 10; 11; 23].
10. Обмеження дослідження
Оцінки потужностей, потоків і потенційних втрат у цій статті базуються виключно на відкритих джерелах та сценарних припущеннях. Фактичні обсяги експорту, завантаження НПЗ і пропускна роль окремих вузлів можуть змінюватися залежно від сезонності, аварійних ремонтів, санкційних обмежень, логістичної переорієнтації, доступності танкерів, страхування, портових послуг і закритих управлінських рішень російських компаній. Наведені порогові значення не є економетрично визначеною точкою перелому або оперативним прогнозом. Їх слід розглядати як аналітичні сценарні коридори для порівняння масштабів впливу на нафтову ренту, валютні надходження та здатність РФ фінансувати війну.
11. Висновки
- Російська нафтова система має значний запас адаптивності. Тому стратегія, побудована лише на пошкодженні НПЗ, може створювати сильний локальний і психологічний ефект, але не гарантує швидкого падіння валютних доходів РФ.
- Головний центр ваги — здатність РФ монетизувати нафту. Якщо морські порти, трубопровідні вузли, танкерний флот, страхування, трейдери й платежі зберігають працездатність, частина втрат переробки компенсується вищим експортом сирої нафти.
- Економічна ефективність тиску має вимірюватися не кількістю пошкоджених об’єктів, а стійким скороченням монетизованого експорту, фактичного обсягу переробки або доступної до експлуатації потужності НПЗ та чистих валютних надходжень РФ. Робочі сценарні коридори критичного й ескалаційного впливу визначено в підрозділі 4.1 та систематизовано в таблиці 3.
- Найбільш результативною є комбінована стратегія: НПЗ створюють внутрішній паливний тиск; експортні порти й трубопровідні вузли впливають на валютну касу; санкції проти тіньового флоту, страхування, трейдерів і банків зменшують можливість обходу обмежень.
- Для G7 та ЄС підтримка жорсткішого нафтового комплаєнсу є не лише актом політичної солідарності, а й раціональним способом зменшити майбутню ціну війни. Ризики її затягування, нових руйнувань української енергетики, додаткових витрат на ППО та посилення міграційного тиску стратегічно перевищують ризики помірного й керованого цінового ефекту на ринку нафти та нафтопродуктів.
- До грудня 2026 року Україна та партнери мають сформувати такий рівень економічного, санкційного і військово-політичного тиску на РФ, який істотно підвищуватиме вартість продовження війни для Кремля та погіршуватиме його здатність фінансувати агресію. Практичний вимір цього завдання — не кількість згаданих у публічній дискусії об’єктів, а стійке скорочення чистих валютних надходжень, фактичної переробки та можливостей обходу санкцій через флот, страхування, трейдерів і фінансові канали.
Список використаних джерел
- U.S. Energy Information Administration. Country Analysis Brief: Russia. Updated July 24, 2025. URL: https://www.eia.gov/international/content/analysis/countries_long/Russia/pdf/Russia%20CAB_2025.pdf (дата звернення: 17.06.2026).
- KSE Institute. Russian Oil Tracker – May 2026: US-sanctioned Rosneft and Lukoil regain control over exports as their share rises to 57%. 8 June 2026. URL: https://kse.ua/about-the-school/news/russian-oil-tracker-may-2026-us-sanctioned-rosneft-and-lukoil-regain-control-over-exports-as-their-share-rises-to-57/ (дата звернення: 17.06.2026).
- Centre for Research on Energy and Clean Air. May 2026 — Monthly analysis of Russian fossil fuel exports and sanctions. June 2026. URL: https://energyandcleanair.org/may-2026-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/ (дата звернення: 17.06.2026).
- Reuters. Russia's western oil exports hit 8-month high as drone strikes curb refining. 2 June 2026. URL: https://www.reuters.com/business/energy/russias-western-oil-exports-hit-8-month-high-drone-strikes-curb-refining-2026-06-02/ (дата звернення: 17.06.2026).
- Reuters. Oil refining at a standstill in central Russia after Ukrainian drone strikes, sources say. 20 May 2026. URL: https://www.reuters.com/business/energy/oil-refining-standstill-central-russia-after-ukrainian-drone-strikes-sources-say-2026-05-20/ (дата звернення: 17.06.2026).
- Reuters. Ukrainian drone strike halts operations at Moscow oil refinery, sources say. 16 June 2026. URL: https://www.reuters.com/world/moscow-oil-refinery-damaged-ukrainian-drone-attack-mayor-says-2026-06-16/ (дата звернення: 17.06.2026).
- Reuters. Russia's Primorsk oil terminal lost 40% of storage to drone attacks, satellite images show. 2 April 2026. URL: https://www.reuters.com/business/energy/russias-primorsk-oil-terminal-lost-40-storage-drone-attacks-satellite-images-show-2026-04-02/ (дата звернення: 17.06.2026).
- Reuters. Russia's Transneft seeks to redirect oil from attacked ports, Interfax reports. 26 March 2026. URL: https://www.reuters.com/business/energy/russias-transneft-seeks-redirect-oil-attacked-ports-interfax-reports-2026-03-26/ (дата звернення: 17.06.2026).
- Reuters. Ukraine attacks Russian energy sites — what has been hit? 1 June 2026. URL: https://www.reuters.com/business/energy/ukraine-attacks-russian-energy-sites-what-has-been-hit-2026-06-01/ (дата звернення: 17.06.2026).
- Reuters. Russia slashes fuel quality rules to stave off shortages, Kommersant reports. 15 June 2026. URL: https://www.reuters.com/business/energy/russia-slashes-fuel-quality-rules-stave-off-shortages-kommersant-reports-2026-06-15/ (дата звернення: 17.06.2026).
- Reuters. Belarus ramps up fuel exports to gasoline-thirsty Russia. 7 October 2025. URL: https://www.reuters.com/business/energy/belarus-ramps-up-fuel-exports-gasoline-thirsty-russia-2025-10-07/ (дата звернення: 17.06.2026).
- Reuters. Russia's Ryazan oil refinery halves refining capacity after drone attacks, sources say. 4 August 2025. URL: https://www.reuters.com/business/energy/russias-ryazan-oil-refinery-halves-refining-capacity-after-drone-attacks-sources-say-2025-08-04/ (дата звернення: 17.06.2026).
- Reuters. Russia's Rosneft diverts oil to Tuapse refinery from drone-hit Novorossiysk port, sources say. 13 April 2026. URL: https://www.reuters.com/business/energy/russias-rosneft-diverts-oil-tuapse-refinery-drone-hit-novorossiysk-port-sources-say-2026-04-13/ (дата звернення: 17.06.2026).
- Reuters. Ukraine says it is running short of air defence missiles. 8 May 2026. URL: https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/ukraine-says-it-is-running-short-air-defence-missiles-2026-05-08/ (дата звернення: 17.06.2026).
- International Energy Agency. Oil Market Report — May 2026. 13 May 2026. URL: https://www.iea.org/reports/oil-market-report-may-2026 (дата звернення: 17.06.2026).
- Global Energy Monitor. Druzhba Oil Pipeline. Global Oil Infrastructure Tracker. URL: https://www.gem.wiki/Druzhba_Oil_Pipeline (дата звернення: 17.06.2026).
- Global Energy Monitor. Baltic Pipeline System 2. Global Oil Infrastructure Tracker. URL: https://www.gem.wiki/Baltic_Pipeline_System_2 (дата звернення: 17.06.2026).
- Global Energy Monitor. Baltic Pipeline System 1. Global Oil Infrastructure Tracker. URL: https://www.gem.wiki/Baltic_Pipeline_System_1 (дата звернення: 17.06.2026).
- Global Energy Monitor. Eastern Siberia–Pacific Ocean Oil Pipeline. Global Oil Infrastructure Tracker. URL: https://www.gem.wiki/Eastern_Siberia%E2%80%93Pacific_Ocean_Oil_Pipeline (дата звернення: 17.06.2026).
- Bruegel. Russian crude oil tracker: methodology and data on Russian oil shipments. URL: https://www.bruegel.org/dataset/russian-crude-oil-tracker (дата звернення: 17.06.2026).
- Brookings Institution. Stiffening European sanctions against the Russian oil trade. 3 February 2026. URL: https://www.brookings.edu/articles/stiffening-european-sanctions-against-the-russian-oil-trade/ (дата звернення: 17.06.2026).
- Ministry of Energy of Ukraine. Development of Distributed Generation. URL: https://mev.gov.ua/en/reforma/development-distributed-generation (дата звернення: 17.06.2026).
- Razumkov Centre. Strengthening energy system resilience: plans and realities. 5 June 2026. URL: https://razumkov.org.ua/en/articles-interviews/strengthening-energy-system-resilience-plans-and-realities (дата звернення: 17.06.2026).
- Reuters. Ukrainian attacks push Russian oil output 10% below target in May, IEA says. 17 June 2026. URL: https://www.reuters.com/business/energy/ukrainian-attacks-push-russian-oil-output-10-below-target-may-iea-says-2026-06-17/ (дата звернення: 17.06.2026).
- Caspian Pipeline Consortium. CPC pipeline system and Marine Terminal in Yuzhnaya Ozereevka (Novorossiysk). Official website. URL: https://www.cpc-pipeline.kz/index.html (дата звернення: 17.06.2026).
- Reuters. Kazakhstan tells Ukraine to stop attacking CPC terminal after oil exports halted. 30 November 2025. URL: https://www.reuters.com/world/asia-pacific/kazakhstan-criticises-ukraine-over-drone-attack-cpc-oil-terminal-2025-11-30/ (дата звернення: 17.06.2026).
