Науковий консультант з правових питань Центру Разумкова Віктор Мусіяка в інтерв’ю мережевому виданню «Ліга» розповів про конституційну реформу і проведення місцевих виборів на Донбасі.

— До того, як ми поговоримо про конституційну реформу, скажіть, Ви підтримуєте повернення до Конституції 2004 року, яке відбулося після Майдану?

Я завжди просував ідею повернення конституційного правопорядку після перевороту 2010 року, коли Конституційний суд незаконно повернув дію Конституції 1996 року. Тим більше, що ця ідея озвучувалася на Майдані, і, власне, нинішня влада прийшла на обіцянках відновити конституційний порядок, а без повернення дії Конституції у редакції 2004 року зробити це неможливо було.

— Але ж повернули Конституцію 2004 теж відносно законним способом.

Так, як це відбувалося... Ну, хто міг передбачити, що Конституцію незаконно поміняють у 2010 році, а у 2014 країна залишиться без органів влади, здатних все змінити? Тому було вирішено провести все через рішення Верховної Ради. Виходячи з екстреної ситуації, цей крок був неконституційним, але єдино можливим і цілком виправданим.

— Як Ви ставитеся до ініціативи створення Конституційної комісії для внесення змін до Основного закону, на чолі з головою Верховної Ради Володимиром Гройсманом?

У країні ситуація ахова: на дворі війна, окупована частина України, говорити про те, в яких межах Україна буде існувати через місяць важко. У такій ситуації провести повноцінну Конституційну реформу неможливо, тому що в української влади нема юрисдикції на території всієї країни. Тому зміни, які будуть внесені за допомогою цієї комісії, скоріше можна назвати косметичним ремонтом. Створення такої комісії також вимушений крок.

— Чи влаштовує Вас формат, при якому очолювати комісію буде спікер парламенту?

Скажімо так, коли я побачив указ Президента про створення цієї комісії, то відчув не дуже приємне дежавю — дуже схоже на створення Конституційної асамблеї часів Януковича. Цілі абзаци указу переписані з положення про створення асамблеї. Втім, я розумію, можливо, хороші напрацювання варто використовувати, просто коли я читаю вже знайомий текст, то недобре стає.

На жаль, поки не заявлено нічого, що стосується змісту роботи Конституційної комісії. Пропозиція призначити головою цієї комісії голову Верховної Ради також виглядає дивно, бо якщо це консультативний орган при Президентові, то до чого тут парламент? Або ж потрібно створювати комісію на базі парламенту, без кооперації з Президентом, але за консенсусної участі всіх парламентських фракцій.

— Може, це бажання продемонструвати символічну єдність влади?

Усі ці ініціативи потрібно промовляти. Будь-яка символіка повинна розшифровуватися і пояснюватися суспільству. Інакше ця символіка може бути перекручена численними охочими все спотворити.

— Які розділи Конституції найгостріше потребують сьогодні вдосконалення? На що повинна звернути увагу комісія насамперед?

Поза всяким сумнівом, це питання судової системи. Якщо ми хочемо зробити суди більш незалежними, то ясно, що потрібно міняти порядок і систему їхньої організації. Необхідно переглянути роль Президента у призначенні суддів, ротації і так далі. Також вважаю, що норма про прокуратуру має бути винесена з окремого розділу «Генеральна прокуратура України» в розділ про судову систему. Прокуратура повинна стати органом обвинувачення у судовому процесі, а не окремим каральним органом на службі у Президента. Будь-якого Президента. Маса питань до нинішнього стану конституційного оформлення судової системи.

Друге — децентралізація, незважаючи на те, що це слово встигло набити оскому. Необхідно чіткіше прописати розширення повноважень місцевого самоврядування, цей процес необхідно з'єднати з адміністративно-територіальною реформою - громади необхідно розширювати. Адже якщо дати всім громадам однакові податкові, економічні та інші права, то їх необхідно більш-менш зрівняти.

Третє — доведеться зачепити розділ про Конституційний суд. Ви ж бачите, що цей орган дійшов до такого стану, що став знаряддям антиконституційного перевороту. Необхідно переглянути статус Конституційного суду, спосіб його формування і обов'язково доповнити правом громадянина на конституційну скаргу.

Втім, все вищевказане не можна буде розглядати як реформу у широкому контексті. Тому що, повторюся, неможливо провести повноцінну конституційну реформу в умовах війни і невизначеності української влади стосовно своєї юрисдикції на деякій території.

— Чого, на Ваш погляд, у жодному разі не можна змінювати в Конституції зараз?

Не можна чіпати I, III, XIII глави. Це «Загальні положення», «Вибори і референдум» і «Внесення змін до Конституції України».

— Чи можна записати в Конституцію тимчасово окуповані території або забезпечити їм якийсь особливий статус? Гройсман вже сьогодні говорить, що для початку там потрібно провести місцеві вибори.

Ні. У цьому випадку необхідно в прикінцевих положеннях прописати, що норми Конституції, записані в розділах таких-то і таких-то, відновлюють свою дію після звільнення територій.

Стосовно того, що говорить про вибори на Донбасі Гройсман, то це політичні заяви — частина переговорної стратегії влади, адже є норми Мінських угод, які від України, до речі, підписував Леонід Кучма, який не є офіційним представником української влади (і не має права підписувати від імені України міжнародні документи. Втім, Мінські угоди і не є міжнародним документом). Тобто і виконання цих угод для нас ніби як не обов'язкове, це просто орієнтир. Так от, Гройсман говорить те, що повинен говорити. Проблема в тому, що норми, прописані в Мінських угодах, неприйнятні і не можуть бути виконані.

Я не уявляю собі, як на окупованій території Донбасу пройдуть вибори, коли кордон не буде закрито, а там будуть знаходитися російські війська. Це просто фантазії. До закриття кордону і нормалізації обстановки на окупованих територіях Донбасу вибори не будуть проведені, запевняю вас.

Отже, і ніякий особливий статус Донбасу неможливий, оскільки він можливий тільки після того, як російські війська залишать територію Донбасу, а кордон з Росією буде закрито.

— Як бути з розділом «Автономна Республіка Крим» у Конституції — змінювати, прибирати?

Ні в якому разі, її не треба чіпати, це ж наша територія. Тут, як я вже говорив про окуповані території, потрібно в прикінцевих положеннях прописати, що дія Основного Закону України на території Криму відновиться після звільнення від окупантів.

— Ви один з дев'яти членів конкурсної комісії з обрання директора майбутнього Антикорупційного бюро. Розкажіть, чи правда, що існують якісь «клани силовиків», які зацікавлені у зриві роботи комісії? Ви це відчуваєте?

Ви знаєте, я ніякого тиску і спроб впливу на нас не відчував. Існували певні технічні дискусії про порядок і методи відсіювання кандидатів всередині комісії, але я не можу сказати, що ззовні хтось тиснув.

— Але, як нам відомо, керівники силових відомств дійсно скептично ставляться до роботи майбутнього бюро, вважаючи, що у вас все одно нічого не вийде, а всі корупційні справи і далі будуть розслідуватися МВС, СБУ і ГПУ. Як у такій атмосфері можна буде працювати, навіть коли бюро, нарешті, буде створено?

Річ у тім, що при створенні бюро ми не даремно багато говоримо про політичну волю на те, щоб реально розпочати боротьбу з корупцією. Адже ясно, що Антикорупційне бюро буде займатися боротьбою з корупцією у вищих ешелонах влади. І ясно, що ці вищі ешелони, а також ті, хто у них на службі, не дуже в цьому зацікавлені. І тут ми якраз і побачимо, чи є, зокрема у Президента, дійсно політична воля до такого серйозного кроку. Створенням бюро справа ж не закінчиться — це тільки початок. Якщо йому будуть заважати працювати, то все закінчиться на етапі створення.

— Коли орієнтовно має бути створено Антикорупційне бюро?

Імовірно, вже у квітні. І ми, як члени комісії, будемо рекомендувати новообраному директору при формуванні команди звернути увагу на тих претендентів, які були відсіяні за підсумками конкурсу. Серед них дуже багато гідних людей, які вже сьогодні можуть працювати в антикорупційному бюро — хай і не на посаді директора. Наприклад, Галина Климович — я особисто не бачив її директором бюро і не голосував за неї, але я вважаю, що вона була би прекрасним заступником директора у справах слідства.