У кожного президента України був свій правопорядок

30 травня 2019

Спроби розширити свої повноваження почалися вже при Кучмі.

У кожного президента України була своя інтерпретація, яким повинен бути правопорядок у країні. Таку думку висловив Віктор Мусіяка, юрист, екс-віце-спікер Верховної Ради України під час круглого столу в Інституті Горшеніна.

"Ми бачили різні інтерпретації правопорядку в країні, які насаджував кожен голова держави. Це при тому, що завжди була одна правова основа його функціонування — це Конституція. Спроби розширити свої повноваження почалися вже при Кучмі, який був першим президентом, який працював при Конституції", — заявив Мусіяка.

"Ющенкові, який у передвиборній програмі обіцяв "нову Конституцію", повернутися до повноважень 1996 року не вдалося. А Янукович це зробив. Спочатку вони планували провести зміни через референдум, але закон про референдум не пройшов. Після цього через антиконституційне рішення Конституційного Суду було повернуто редакцію Конституції 1996 року, що фактично було антиконституційним переворотом", — розповів юрист.

Мусіяка нагадав, що працював у Конституційній асамблеї, створеній Януковичем, і, за його словами, в 2013 році її члени вже розуміли, що "в Адміністрації готується відповідний текст про судову владу, який необхідно було швидко внести в тіло майбутньої Конституції".

"У 2014 році після всіх подій повернули в дію зміни до Конституції 2004 року і що сталося? Порошенко також почав шукати можливості розширення своїх повноважень. Він на початку червня став президентом і вже наприкінці місяця була пропозиція внести зміни до Конституції щодо розширення повноважень. На той момент система була вибудувана так, що парламент просто штампував усе, що йшло від АП. Це була авторитарна влада", — підсумував Мусіяка.


Джерело:

Віктор Мусіяка

Науковий консультант з правових питань


Народився у 1946 р. у Миколаївській області. У 1973 р. закінчив Харківський юридичний інститут (сьогодні — Національний університет "Юридична академія імені Ярослава Мудрого"). Науковець, відомий політичний і державний діяч, заслужений юрист України, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», один з авторів Конституції України.

У 2015 році нагороджений Премією імені Ярослава Мудрого за видатні заслуги в законотворчій, судовій і правозастосовчій діяльності.

Робота:

1983–1996 — завідувач кафедрою цивільного права, проректор Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого;

1994–1995 — перший представник Президента України у Верховній Раді України;

1994–1998, 2002–2005 — народний депутат України;

1995–1998 — віце-спікер Верховної Ради України;

1998–2002 — заступник директора з наукової роботи Інституту законодавства Верховної Ради України;

з 2014 — науковий консультант Центру Разумкова з правових питань.