Обрання нового президента країни, якого багато хто вважає недосвідченим, послугувало для експертів і журналістів певним шоком та дуже пожвавило суспільну дискусію про обмеження президентських повноважень й переходу до парламентської республіки.

Саме у транзиті до парламентаризму, де роль президента зведена до мінімуму, дехто побачив «попереджувальний захід». Про те, що начебто в Верховній Раді на найближчому пленарному засідання буде розглядатися законопроект від Самопомочі, який обмежує повноваження президента, говорять вже тиждень, а проросійські блогери та окремі телеканали таємничо попереджають про «сходняк у Президента», де вирішено «все відібрати у Володимира Зеленського». І хоча конспірологія — «наше все», але розмова про президентські повноваження повинна розпочатися.

Ми виокремили всі питання, які прозвучали у медіа-просторі, та вирішили обговорити ці питання із учасниками Конституційного процесу, людьми, які створювали українську Конституцію і вдосконалювали її, для яких вона все життя була центром їхнього професійного інтересу.

ЧИ ВАРТО ОБМЕЖУВАТИ ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА? ЧИ ВАРТО ЗМІНЮВАТИ ПОЛОЖЕННЯ ПРО РНБО?

Віктор Мусіяка, учасник Конституційного процесу, один з авторів Конституції:
— Я вважаю оці всі потуги з обмеження повноважень глави держави, які зараз демонструються у Верховній Раді, просто непристойними. Як ми не ставилися б до новообраного Президента, він ще не прийняв присягу. Я вважаю абсолютно неприйнятним зараз ухвалювати будь-які закони по Президенту, по імпічменту тощо, поки не отримає повноважень новообраний Глава держави.

Хоча і я сам, і багато дуже поважних, моральних людей, глибоко компетентних фахівців, мають певну тривогу. Те, що новообраний президент продукував під час виборів, його програма, то це — звичний набір тих чи інших «хотєлок», які дуже часто суперечать одна одній та Конституції. Це все не є програма діяльності президента, але ми маємо побачити — з чим він прийде.

Якщо він до прийняття присяги нічого не запропонує, то, сподіваюся, що ми почуємо це в його інаугураційній промові: з чим прийшов до влади. 73 відсотки тих, хто брав участь у виборах, голосували за Главу держави, не знаючи — з чим він прийшов.

Чи він усвідомлює, що бути «несистемною» людиною — це позитив для виборців, проте хоч він і не є в системі влади, але держава — це система державного управління. І глава держави, який, не маючи досвіду роботи в управлінні державними справами, повинен вже заявити: як він це бачить. Чи він буде цю державу приводити у відповідність до Конституції й намагатися робити її максимально ефективною для виконання її функцій в інтересах народу?

Тому хочеться якнайшвидше почути від Президента і побачити — з чим він прийшов. Але заздалегідь ставити його в рамки, які вже започатковані в парламенті, просто не може бути прийнято суспільством.

ЧИ Є РОБОЧИМ ЗАКОН САМОПОМОЧІ «ПРО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ»? ЧИ ВАРТО ЗАБИРАТИ У ПРЕЗИДЕНТА ПРАВО ПРИЗНАЧАТИ КЕРІВНИКА СБУ, НКРЄКП ТА ІНШИХ РЕГУЛЯТОРІВ?

Віктор Мусіяка:
— Історія із законопроектом про Президента від Самопомочі — взагалі цікава. Вони тримали проект закону п’ять років, а зараз раптом виявилося, що надзвичайно актуальним є поставити нового Президента перед фактом, що у нього є лише ті повноваження, які визначені Конституцією і є начебто 89 законів, які наділяють його неконституційними повноваженнями.

Вибачте, той проект, який пропонує Самопоміч, має масу, м’яко кажучи, не дуже прийнятних і взагалі неконституційних положень. Тому говорити про те, що він — на благо, буде перебільшенням.

Чи слід приводити у відповідність до конституційних повноважень повноваження Президента? У цьому немає сумніву, це треба робити — механізм здійснення повноважень Президента має бути розписано в законі. І я маю надію, що, можливо, нинішній новообраний Президент почне з того, що почне встановлювати реально конституційний лад, той, який визначений Конституцією.

Віктор Мусіяка:
Але як це робити? Якщо, наприклад, Президента позбавити повноважень призначати, наприклад, керівний склад регуляторів, чи антикорупційних органів, не передавши це Кабінету Міністрів, то вибачте — а що далі буде? Півроку, як мінімум, інституції влади, створені за участі діючого чинного Президента, будуть робити що завгодно, а чинний уже на той час Президент не буде мати жодних можливостей впливу на ті органи? То тоді буде просто дерибан!

Або, наприклад: у який спосіб призначаються у нас голови ОДА? «Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України», написано у відповідному законі. Тобто Кабмін виконує церемоніальну функцію.

Чому, адже голови ОДА — це люди, які мають бути в системі виконавчої влади?

Конституція ж каже, що президент лише призначає указом та звільняє з посади їх із подачі Кабінету Міністрів. Але чому голови ОДА звільняються із закінченням повноважень Президента? При чому тут повноваження Президента? У нас уже навіть кілька голів ОДА написали заяви про відставку. Кому вони мають ці заяви писати? Адже вся їхня діяльність — в межах Кабінету Міністрів.

Можна і необхідно говорити про новий закон, який буде встановлювати механізми здійснення конституційних повноважень Президентом. Але це треба робити системно. Створити спеціальну комісію при Президенті, яка має зробити ревізію усіх законів, що діють в системі влади. Проаналізувавши 89 законів, про які казала Оксана Сироїд, наприклад, скасувати норми, які пов’язані із антиконституційними повноваженнями. Але запропонувати та додати зміни, щоб не було вакууму, невизначеності від самого лише скасування, привести всю систему у відповідність із Конституцією. І тоді у нас буде те, що передбачено Конституцією: парламентсько-президентська республіка, коли у Президента — свої повноваження, у парламенту — свої повноваження, у Кабміну — свої. Це треба робити. Але чи може бути нормальна співпраця вигідна, коли повноваження Президента обмежують ще до інаугурації?

Джерело: