Після 2019 року в електоральних настроях населення України відбулися суттєві зміни, що зберігають своє значення і до сьогодні. По-перше, поряд із регіональним чинником вибору не менш важливу роль став відігравати віковий. По-друге, за рівнем задекларованої виборчої активності молодь уже не так сильно поступається громадянам старшого віку. І поки що беззаперечним фаворитом симпатій виборців віком до 30 років залишається Зеленський. Підкреслюємо: «фаворит симпатій» в даному випадку це не про схвалення діяльності президента Зеленського (approval rating), а про частку респондентів, які готові проголосувати за нього на виборах.
До того, що на українських виборах є «кандидати Заходу» і «кандидати Сходу» вже всі звикли. Не можна сказати, що ці відмінності зникли і в останні роки. Результати останнього опитування Центру Разумкова, проведеного наприкінці квітня, свідчать про високу регіональну неоднорідність у підтримці Юрія Бойка та Петра Порошенка, в той час як Зеленський продовжує зберігати відносно рівномірну підтримку в усіх макрорегіонах України (див. таблицю нижче).
За кого Ви проголосували б на виборах Президента України? (квітень 2021 року)
|
Захід |
Центр |
Південь |
Схід |
|
|
Бойко Юрій |
1,7% |
8,6% |
13,3% |
20,9% |
|
Вілкул Олександр |
- |
0,5% |
2,5% |
1,1% |
|
Гриценко Анатолій |
2,1% |
1,4% |
2,1% |
1,3% |
|
Гройсман Володимир |
1,5% |
4,8% |
0,4% |
0,4% |
|
Зеленський Володимир |
20,5% |
19,4% |
23,2% |
18,2% |
|
Кличко Віталій |
0,4% |
1,7% |
0,8% |
0,4% |
|
Кошулинський Руслан |
2,7% |
1,6% |
1,2% |
0,2% |
|
Ляшко Олег |
1,3% |
3,1% |
0,8% |
1,1% |
|
Порошенко Петро |
22,8% |
12,4% |
7,5% |
5,8% |
|
Разумков Дмитро |
2,7% |
1,4% |
1,7% |
2,3% |
|
Смешко Ігор |
4,4% |
5,9% |
2,9% |
2,8% |
|
Тимошенко Юлія |
9,0% |
11,3% |
3,7% |
5,3% |
|
Інший кандидат |
6,1% |
5,3% |
7,5% |
8,1% |
|
Не братиму участі у виборах |
15,2% |
9,4% |
19,5% |
19,2% |
|
Важко відповісти |
9,8% |
13,2% |
12,9% |
13,0% |
Однак опитування зафіксувало й інший, не менш важливий вимір електорального поділу, а саме віковий. Серед усіх виборців віком до 30 років прийти й проголосувати за Зеленського готові понад 37%, в той час як політики «старої формації» (насамперед, Бойко та Тимошенко) мають низьку підтримку серед молоді, але лідирують за популярністю серед виборців найстаршого віку.
За кого Ви проголосували б на виборах Президента України? (квітень 2021 року)
|
18–29 років |
30–39 років |
40–49 років |
50–59 років |
60 років і старші |
|
|
Бойко Юрій |
3,7% |
7,0% |
8,9% |
13,2% |
18,2% |
|
Вілкул Олександр |
0,5% |
1,6% |
0,3% |
1,1% |
0,6% |
|
Гриценко Анатолій |
0,2% |
1,3% |
2,7% |
2,3% |
1,9% |
|
Гройсман Володимир |
2,9% |
3,1% |
3,3% |
1,4% |
0,9% |
|
Зеленський Володимир |
37,3% |
21,0% |
18,0% |
13,5% |
11,0% |
|
Кличко Віталій |
1,2% |
1,6% |
0,3% |
0,6% |
0,9% |
|
Кошулинський Руслан |
1,5% |
0,8% |
3,3% |
1,4% |
0,7% |
|
Ляшко Олег |
0,7% |
1,6% |
2,1% |
1,4% |
3,2% |
|
Порошенко Петро |
9,1% |
11,4% |
15,4% |
15,8% |
12,1% |
|
Разумков Дмитро |
2,2% |
1,3% |
2,4% |
4,0% |
0,7% |
|
Смешко Ігор |
1,7% |
2,3% |
3,3% |
5,7% |
7,8% |
|
Тимошенко Юлія |
2,0% |
3,9% |
6,2% |
9,2% |
16,9% |
|
Інший кандидат |
6,6% |
8,8% |
8,3% |
5,2% |
4,5% |
|
Не братиму участі у виборах |
18,9% |
18,7% |
14,5% |
12,9% |
9,3% |
|
Важко відповісти |
11,5% |
15,6% |
11,2% |
12,1% |
11,3% |
Вікове розмежування українського електорального поля набуло першорядного значення з 2019 року. Дані національного екзит-полу показали, що понад половина виборців Зеленського у першому турі була молодшою за 40 років, в той час як більшості виборців Бойка, Тимошенко і навіть Порошенка було за 50. Після обрання президентом «рейтинг» Зеленського стабільно продовжував корелювати із віком респондентів.
Цікаво, що останнє зростання його електоральної підтримки навесні цього року, знову ж таки, відбулося насамперед за рахунок наймолодшої вікової групи. За даними Центру Разумкова, після тривалого зниження, частка готових проголосувати за Зеленського в першому турі навесні зросла з 15,8% від усіх опитаних (на початку лютого) до 19,8% (у кінці квітня). При цьому, серед респондентів віком до 30 років приріст найвищий, і складає 8,1 відсоткових пункти. Як і два роки тому, абсолютна більшість потенційних виборців Зеленського (58,3%) — молодші від 40 років.
Водночас, фактор відмінностей у політичних смаках виборців різного віку став більш значимим завдяки «вирівнюванню» їхньої електоральної активності. Зазвичай, що старші респонденти, то з більшою імовірністю вони беруть участь у виборчому процесі, і це додатково посилює ефект від демографічного перекосу в бік населення старшого віку та заохочує кандидатів боротися за симпатії саме цієї вікової групи (наприклад, шляхом роздачі матеріальної допомоги малозабезпеченим пенсіонерам).
Голоси ж електорально пасивної молоді зазвичай розглядалися як менш «цінні». До початку минулої президентської кампанії, у червні 2018 року опитування підтверджували це правило: твердий намір взяти участь у голосуванні декларували лише 28,4% респондентів віком 18–29 років, а у той час як для найстарших цей показник становив 41,4%. У лютому 2019 року, коли кандидат Зеленський вже лідирував у даних опитувань, відмінності у вікових групах дещо згладились, проте залишалися значними. Всупереч деякому скепсису в середовищі політичних експертів, молодь таки прийшла на виборчі дільниці у достатній кількості для того, щоб Зеленський отримав велику перевагу над конкурентами вже в першому турі.
У зв’язку з цим ще цікавіше виглядають дані останнього, квітневого опитування: згідно з ними, різниця в задекларованій електоральній активності між наймолодшими (серед яких за Зеленського готові проголосувати понад 37%) і найстаршими виборцями (серед яких чинного президента готові підтримати лише 11%) майже нівельована: у першій групі 40,3% впевнені, що візьмуть участь у найближчих президентських виборах, у другій — 46%. Якщо порівняти з даними за лютий 2019-го, поствиборча «демобілізація» торкнулася вікової групи 18–29 років найменше: всього -2,7 відсоткових пунктів (при теоретичній похибці вибірки 2,3%).
Звісно, заявляти про намір проголосувати на виборах — не те ж саме, що дійсно прийти на виборчу дільницю. Також не відомо, як зміниться політичний порядок денний до того часу, як Україна знову піде на президентські (чи парламентські) вибори. Та все ж існують підстави очікувати, що на них голос молоді також виявиться достатньо вагомим.
Подальша підтримка власної популярності серед молоді важлива для утримання достатньої електоральної бази чинним президентом. Відтак, логіка політичної конкуренції спонукатиме й опозиційних кандидатів замислитись над тим, що вони можуть запропонувати поколінню, яке виросло і сформувалось у період незалежності України.
Джерело:
