Рівно два роки тому політичний новачок Володимир Зеленський стрімко ввірвався у так званий бомонд української політики й опинився на самій його вершині. Позаду залишилися стадіонні шоу-дебати, гучні популістські обіцянки, попереду, як для людини із зовсім іншої сфери, — невідомість, інтриги владних кабінетів, хитросплетіння державних процесів, марудна повсякденна робота, яка не дає того ж миттєвого ефекту порівняно з виступами на сцені з наперед завченим текстом.

Трансформації під тиском

«Якщо оцінювати риторику і загалом політичну поведінку Володимира Зеленського під час виборчої кампанії, на початку президентства і зараз, то вона дуже змінилася, — зауважив у коментарі для НТА провідний експерт політико-правових програм центру Разумкова Олексій Розумний. — Вона стала набагато більше відповідати українським національним інтересам. Те, що говорив Зеленський на початку, не могло не викликати великого занепокоєння всіх, хто сповідує цінності незалежності нашої держави».

На думку експерта, це закономірний процес, коли людина змінюється, отримуючи додаткову інформацію. До того ж дався взнаки тиск громадянського суспільства, суспільної думки, до якої нинішній президент доволі чутливий. Прийшло розуміння, що є об’єктивні речі й обставини, які не варто порушувати, є базові принципи захисту національних інтересів.

«Україна пройшла цей шлях разом із Зеленським, оскільки так само змінювалися погляди і його виборця, — додав Олексій Розумний. — Переважній більшості українців зрозуміло, що Росія — це ворог, з яким потрібно боротися і від якого захищатися, а не вести якісь там переговори, щоби зійтися посередині, а така риторика панувала раніше».

Приречений на патріотизм

В історії України подібні трансформації вже відбувалися. Скажімо, з Кучмою, який після протистояння з Кравчуком у другому турі виборів приходив до влади, як ставленик більше проросійської частини України. Та й із колишнім начебто затятим комуністом Кравчуком іще раніше. Щоправда, з Януковичем таке не спрацювало.

За словами експерта, це відбувається через тиск об’єктивних процесів і обставин. Крім того, в довгостроковій перспективі найнадійнішим союзником української влади є саме патріотично налаштовані та національно свідомі верстви населення.

«На них, як найконструктивнішу частину суспільства, влада може опертися тоді, коли вичерпується перший ефект від якогось популізму — економічного, антиелітного (все змінимо за 100 днів і таке інше). Далі держава просто змушена розраховувати на найбільш лояльну до України частину суспільства. Я сподіваюся, що Зеленський так само це усвідомив», — пояснив Олексій Розумний.

Після апогею популізму

На шляху до влади Володимир Зеленський наобіцяв дуже багато: швидко припинити війну, побороти бідність, викорінити корупцію, збільшити народовладдя за рахунок референдумів… Однак фактично реалізувати з цього вдалося мінімум, а в деяких аспектах ситуація навіть погіршилася.

«Якщо би визначати рівень виконання Зеленським передвиборних обіцянок, то він був би катастрофічно низьким, — зазначив у коментарі для сайту НТА політолог Любомир Скочиляс. — Проте навряд чи такий ракурс є раціональним, адже в Україні передвиборча риторика є апогеєм популізму, яку не лише політики, але і виборці дуже швидко забувають».

За його словами, якихось особливих проривів не відбулося і у стратегічних напрямках. Зокрема, у проблемі окупованих Донбасу та Криму ситуація і далі залишається патовою.

«Але це навряд чи особливим чином залежить від української влади. Так само не відбулося якихсь кардинальних зрушень в економіці (за винятком хіба що тренду на діджиталізацію), проте цьому теж можна знайти об’єктивні пояснення, зокрема, і списати на пандемію», — додав Любомир Скочиляс.

Втрата електорату

За два роки президентства рейтинги Володимира Зеленського суттєво впали. Особливо це стосується Сходу та Півдня України. Однак провідний експерт політико-правових програм центру Разумкова Олексій Розумний не вважає це критичною втратою. «По-перше, проросійський сегмент в українському суспільстві не настільки великий, це однозначно меншість, — пояснив він. — Як на мене, не більше 20-ти відсотків. По-друге, в регіональних розрізах останні опитування не показують аж такого великого просідання рейтингу Зеленського на півдні та сході. Зараз у нього є більш-менш рівномірна підтримка у всіх чотирьох макрорегіонах України. Абсолютної втрати не відбулося».

Зеленський намагається балансувати, і деколи це йому вдається. Він не озвучує відверто загальноукраїнських тез, хоча закінчує свої промови гаслом «Слава Україні». Аж надто радикальних речей ми від нього не чуємо. Для багатьох на сході та півдні така позиція цілком прийнятна, і це їх, на думку експерта, не відштовхне.

Ті, для яких «какая разніца»

Олексій Розумний нагадує, що падіння довіри й електоральної підтримки громадян — це загальна тенденція для всіх президентів України. «Щодо «класичного» виборця Зеленського, який «і вашим, і нашим», то він більше орієнтований на шлунок, тобто на економічне покращення, яке би він відчув особисто», — каже експерт.

Оскільки організувати це покращення для аморфного виборця, який дбає про вузькі особисті інтереси» Зеленський не може, то вимушений змінювати своє позиціонування. Із цим аналітики так само пов’язують трансформації президента, його перелаштування на проукраїнські позиції.

Що далі?

«Останніми місяцями уповільнився тренд до падіння підтримки президента, — зазначив Олексій Розумний, спираючись на дані соціологічних опитувань. — В офісі президента це розглядають, як відносний успіх. Це місце в політичному спектрі він разом із командою намагатиметься втримати, балансуючи між опозиціями з правого та лівого флангів».

Володимир Зеленський буде пробувати показати себе конструктивнішим на тлі радикальних сил. Свого часу такої тактики дотримувався Кучма, який балансував між націоналістами та комуністами. Політичні стратеги Зеленського робитимуть щось подібне й надалі.

«Але при цьому його імідж будуватимуть на державницьких цінностях і засадах. Така собі лайт-версія патріотизму, без того, що може відштовхнути значну частину нинішнього виборця Зеленського», — наголосив провідний експерт політико-правових програм центру Разумкова.

Олексій Розумний підсумував, що в цілому вся історія з трансформацією Зеленського на посаді президента доволі сприятлива для України, і висловив сподівання, що надалі він не переходитиме тих червоних ліній, які йому накреслило українське суспільство.

Джерело: