Результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні з 25 по 31 жовтня 2024 року.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

З повним тектом звіту за результатами дослідження можна ознайомитися на сайті Центру Разумкова за посиланням: https://razumkov.org.ua/images/2025/01/28/2024-Religiya-religion-FIN.pdf

РІВЕНЬ РЕЛІГІЙНОСТІ, ДОВІРА ДО ЦЕРКВИ

Хоча із початком повномасштабної російської агресії частка громадян, які визнають себе віруючими, зросла з 68% наприкінці 2021 року^[1] до 74% у листопаді 2022 року, але у 2023-2024рр. вона знижувалася (до 70,5% у 2023р. і 68% у 2024р.). (від 85% жителів Заходу країни до 55% жителів Сходу).

Захід країни традиційно характеризується найвищим рівнем релігійності (85% тут вважають себе віруючими), Схід — найнижчим (55%). Однак, порівняно з 2000р. частка тих, хто вважає себе віруючими, у Центральному, Південному та Східному регіонах зросла, тоді як у Західному регіоні вона порівняно з 2000р. не змінилася. Отже різниця між регіонами у частці тих, хто вважає себе віруючим, зменшується.

Традиційно рівень релігійності є вищим у старших вікових групах порівняно з молодшими (у 2024р. найменше віруючих серед 18–24-річних — 52%, тоді як в інших вікових групах — від 61% до 76%).

Cеред жінок віруючих більше порівняно з чоловіками (76% і 58%, відповідно). Частка віруючих є вищою серед жителів сіл (76,5%), ніж серед жителів міст (63,5%).

Церкві довіряє більшість громадян України. Разом з тим, порівняно з 2010р., коли рівень суспільної довіри до Церкви досяг максимуму (72,5%), наразі цей показник є нижчим — 62,5%^[2]. Найбільшою мірою довіряють Церкві жителі Західного регіону (78% респондентів). У Південному регіоні довіряють 62%, у Центральному — 61%, а найнижчий рівень довіри до Церкви зафіксований у Східному регіоні, де їй висловили довіру лише відносна більшість респондентів (47%), що лише на 8% перевищує частку тих, хто їй не довіряє.

КОНФЕСІЙНИЙ РОЗПОДІЛ

Після 2014р. спостерігається тенденція зниження числа тих, хто відносить себе до православних (частка таких зменшилася із 70% у 2014р. до 55% у 2024р.). За цей час дещо більшою стала частка греко-католиків (вона зросла з 8% до 12%). 10% назвали себе «просто християнами», а 18% відповіли, що не відносять себе до жодного з релігійних віросповідань.

Конфесійне самовизначення має виразну регіональну специфіку. Найбільше число православних є характерним для Центрального регіону (67%). На Півдні вони становлять 56%, на Сході — 53%. На Заході країни частка православних становить 38%, тоді як 40% жителів цього регіону віднесли себе до греко-католиків. Порівняно з іншими регіонами на Заході країни істотно менше тих, хто відносить себе до «просто християн» (не відносячи себе до конкретної християнської конфесії) (6%, тоді як в інших регіонах — від 10% до 15%). У Західному та Центральному регіонах (відповідно 9% і 17%) менше, ніж у Південному та Східному (відповідно 25% і 29%), тих, хто не відносить себе до жодної релігії.

Так само як з віком зростає число віруючих, частка православних зростає від 41% серед молодих людей віком 18–24 роки до 61% серед тих, кому 60 і більше років. Чим молодші респонденти, тим більшим серед них стає число тих, хто не належить до жодного з віросповідань (від 13% серед тих, кому 60 і більше років, до 33% серед тих, кому менше 25 років).

МІЖЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ

Протягом останніх років відбуваються істотні зміни в церковному самовизначенні православних вірян, що зумовлене як зміною організаційного оформлення православʼя в Україні, так і впливом повномасшабної агресії Росії на громадську свідомість.

До 2018р. в Україні юридично і фактично діяли три найбільші православні деномінації — Українська автокефальна церква (УАПЦ), Українська православна Церква в юрисдикції Московського патріархату (УПЦ(МП)), Українська православна церква-Київський патріархат (УПЦ-КП). Упродовж 2010–2018рр. число вірних УПЦ(МП) постійно зменшувалося (з 24% у 2010р. до 12% у 2018р.), а вірних УПЦ-КП — навпаки, зростало: з 15% у 2010р. до 29% у 2018р.).

У грудні 2018р. УПЦ-КП та УАПЦ об’єдналися у Православну Церкву України (ПЦУ), яка у січні 2019р. отримала від Вселенського Патріархату Томос про автокефалію.

Але у 2020р. число вірних ПЦУ було меншим (20%), ніж число вірних УПЦ-КП у 2018р., що відображало певну дезорієнтованість багатьох вірян у їх церковній ідентифікації після заяв Патріарха УПЦ-КП Філарета про відкликання свого підпису під рішенням про створення ПЦУ і проголошення ним відновлення УПЦ-КП. Водночас зросло число громадян, які ідентифікували себе як «просто православних» (тобто вважають себе православними, але не належать до жодної з православних церков) — з 23% у 2018р. до 27% у 2020р. (ще 1% не знали, до якої саме православної церкви вони належать). Однак, вже у 2021р. частка тих, хто відніс себе до вірних ПЦУ, зросла до 24%, у 2022р. — до 36%, у 2023р. — до 42% серед усіх опитаних. У 2024р. віднесли себе до вірних ПЦУ 35% опитаних, що відповідає рівню 2022р. і менше, ніж у 2023р. Зменшення числа вірних ПЦУ порівняно з 2023р. співвідноситься зі зменшенням числа православних порівняно з минулим роком загалом (з 61% до 55%).

Після початку повномасштабної війни Росії про України істотно менше стало тих, хто відносить себе до вірних УПЦ(МП) (з 13% у 2021р.до 5,5% у 2024р.).

Протягом останніх років істотно зменшилася частка тих, хто відносить себе до «просто православних» — від 27% у 2020р. до 22% у 2021р, 19% у 2022р. і 14% у 2024р.

У 2024р. найбільша частка вірних ПЦУ — у Центральному регіоні (тут вони становлять 45% усіх опитаних). На Півдні та Заході — 28%, на Сході — 29,5%. Вірні УПЦ(МП) у Західному, Центральному і Східному регіонах становлять 5% опитаних, у Південному — 10%. Найменше «просто православних» у Західному регіоні (4%), в інших регіонах — 17-18%.

Характеризуючи церковно-конфесійне самовизначення, найчастіше дослідники звертають увагу на номінальне самовіднесення громадян до однієї чи іншої церкви, хоча ознакою воцерковлення має бути саме належність до певної релігійної громади. Членство у громаді визнали лише 25,5% респондентів (однак, у 2020р. таких було лише 16%).

Найбільше членів релігійних громад серед жителів Західного регіону (48%). У Центральному регіоні — 20%, на Сході — 17%, на Півдні — 10%.

Члени релігійних громад, які віднесли себе до ПЦУ, становлять 11% усіх опитаних (у 2021р. — 6%), члени греко-католицьких громад 7% (у 2021р. — 6%). Членами громад УПЦ(МП) назвали себе 3% усіх опитаних (у 2021р. — 4%).

Більшість (54%) респондентів зазначають, що відносини між вірними різних церков і релігій у місцевості, де вони живуть, є спокійними. Ще 10% зазначили, що вони є дружніми. Якщо у 2022р. порівняно з 2021р. з 3% до 6% зросла частка тих, хто вважає, що вони є конфліктними, і з 5% до 14% — що вони є напруженими, то у 2024р. порівняно з 2022р. оцінка рівня конфліктності майже не змінилася (5%), а частка тих, хто вважає їх напруженими, знизилася до 9%.

На конфліктність або напруженість у відносинах між вірними різних церков вказують 20% респондентів у Центральному регіоні, 13% — у Західному регіоні, 10% — у Східному, і лише 1% — у Південному.

Відповідаючи на пряме запитання: «Між якими саме церквами (чи представниками яких релігій) у місцевості, де Ви живете, відносини є напруженими або конфліктними?»^[3] найчастіше респонденти відповідають «Між ПЦУ та УПЦ (МП)» (11% усіх опитаних). Найчастіше про конфлікти чи напруженість між ПЦУ і УПЦ(МП) при відповіді на це питання вказують жителі Центрального (15%) і Західного (12%) регіонів, серед жителів Сходу — 7%, серед жителів Півдня — лише 1%. Серед вірних УПЦ(МП) про наявність таких конфліктів вказують 19%, серед вірних ПЦУ — 16%.

Конфлікти між іншими церквами називаються значно рідше. Так, про наявність конфліктів між православними та греко-католиками, вказують лише 0,5% опитаних.

Громадська думка про допустимість заборони державними органами діяльності окремих церков чи релігійних об’єднань.

У серпні 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Переважна більшість (74%) опитаних підтримують положення цього закону, згідно з яким забороняється діяльність в Україні Російської православної церкви (не підтримують лише 10%), 79% підтримують положення, згідно з яким релігійна організація, яка діє в Україні, не може мати керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України (не підтримують 7%), 75% підтримують положення, згідно з яким релігійна організація, яка діє в Україні, не може входити до структури (бути частиною) іноземної релігійної організації, діяльність якої в Україні заборонена (не підтримують 7%), 80% підтримують положення, згідно з яким пропаганда ідеології «русского міра» як безпосередньо релігійною організацією, так і її органами управління є підставою для заборони такої релігійної організації (не підтримують 6%). Названі положення підтримують більшість жителів усіх регіонів.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

(дані в таблицях наведені у відсотках)

Незалежно від того, відвідуєте Ви церкву чи ні, ким Ви себе вважаєте?

* Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області; Центр: Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області; Південь: Миколаївська, Одеська, Херсонська області; Схід: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Харківська, Донецька, Луганська області. «Регіональна належність» респондентів визначалася за регіоном їх проживання перед початком повномасштабної російської агресії (тобто до 24 лютого 2022р.). Єдиний виняток — при аналізі регіонального розподілу відповідей на запитання «Якими є відносини між вірними різних церков і релігій у місцевості, де Ви живете?» враховувався регіон проживання респондентів на час проведення опитування.

Оцініть, наскільки Ви довіряєте Церкві?

Скажіть, будь ласка, до якої релігії Ви себе відносите?

До якої саме православної Церкви Ви себе відносите?

Чи є Ви членом певної релігійної громади (парафії)?

Якими є відносини між вірними різних церков і релігій у місцевості, де Ви живете?

У серпні 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Ви підтримуєте чи не підтримуєте такі положення цього закону:

1. Порівнюючи результати останнього за часом опитування з результатами попередніх досліджень, слід враховувати, що опитування у 2000 і 2010рр. здійснювалися на всій території України, опитування 2014р. — в усіх регіонах України, за винятком АР Крим, після 2014р. — у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій та територій, на яких ведуться бойові дії. ↑

2. Дані по довірі до Церкви наводяться за результатами соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 26 вересня 2024 року року в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Опитано 2016 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій та територій, на яких ведуться бойові дії. ↑

3. Запитання було «відкритим», тобто список варіантів відповіді не надавався респондентам, відповіді вони формулювали самостійно. ↑