5 березня 2024 року громадська організація «Європейський вибір України» разом з соціологічною службою Центру Разумкова презентувала результати всеукраїнського опитування «Що думають українці про ініціативи у сфері боротьби з куріння».

85% повнолітніх споживачів нікотиновмісних продуктів першим досвідом стало куріння сигарет

Згідно з опитуванням, для 85% повнолітніх, хто регулярно або епізодично споживали хоча б один з нікотиновмісних продуктів, першим досвідом стало саме куріння звичайних сигарет, ще 4,6% обирали першим продуктом інші тютюнові вироби, які згорають (кальян, самокрутки, сигари/сигарили), 2% споживачів нікотину розпочали з електронних сигарет, і менше 1% респондентів розпочинали з тютюнових виробів для електричного нагрівання (далі — ТВЕН). Середній вік початку вживання нікотиновмісної продукції серед опитаних становив 19,8 років.

"Дослідження показало, що більшість респондентів починали споживання нікотиновмісних продуктів з сигарет. Разом з тим, ми відчуваємо занепокоєння щодо зростання споживання ароматизованих електронних сигарет, хоча їх продаж в Україні вже майже рік, як повністю заборонений. Проблема полягає у слабкому контролі обігу ароматизованих електронок, які наразі продаються абсолютно безконтрольно", — зазначив Тарас Клименко, керівник громадської організації «Європейський вибір України».

За даними дослідження, близько 70% користувачів ароматизованих електронних сигарет знають, що вони заборонені в Україні. Проте лише 2,2% споживачів нікотиновмісної продукції перестали вживати електронні сигарети після їх заборони.

"Більшість користувачів електронних сигарет не знають базових характеристик продукту — складу, об’єму рідини, кількості затяжок. Це може свідчити як про низький рівень поінформованості споживачів, так і про відсутність відповідної інформації на упаковці, що потенційно вказує на нелегальне походження продукції», — додав Тарас Клименко.

За словами Клименка, виробники електронних сигарет знайшли спосіб обходити закон, пропонуючи споживачам так звані самозаміси, коли споживач купує набір компонентів і самостійно їх змішує разом. «Такі продукти взагалі можуть бути небезпечними, адже концентрацію шкідливих або навіть заборонених речовин неможливо проконтролювати. Потрібен кращий контроль обігу і просвітницька робота, щоб споживачі усвідомлювали ризики», — підсумував Клименко.

Об’єм заправних контейнерів для електронних сигарет, відповідно до українського законодавства, не може перевищувати 10 мл, об’єм одноразових картриджів — 2 мл. Лише чверть опитаних споживачів використовують дозволені законодавством об’єми.

Відповідаючи на запитання «Якщо ароматизовані стіки будуть заборонені, окрім тютюнового смаку, яким буде для Вас найвірогідніший сценарій?», менше 9% користувачів цих продуктів відповіли, що припинять вживати тютюнові і нікотинові продукти, 17,6 % споживачів спробують знайти ароматизовані заборонені стіки і 33,8% заявили, що перейдуть на легальні тютюнові смаки. 12,7% споживачів готові перейти на сигарети, а ще 8,3% — на нелегальні ароматизовані електронні сигарети.

«Зважаючи на те, що понад 65% ринку стіків складають саме стіки зі смаками, перехід значної частки споживачів цієї продукції в тіньовий сегмент (електронні сигарети або контрабандні стіки) у випадку заборони призведе до багатомільярдних втрат державного бюджету, негативних наслідків для економіки та зростання рівня нелегального ринку. Щодо твердження про припинення вживання тютюнових виробів у випадку такої заборони, то до нього треба ставитися з обережністю — на жаль, лише невелика частка курців дійсно кидають вживання тютюну та нікотину, навіть якщо мають такі наміри», — розповів Тарас Клименко.

При цьому 76% опитаних та 82% споживачів нікотину переконані, що заборона деяких тютюнових та нікотинових виробів не буде ефективною, а споживачі просто шукатимуть заборонені продукти в інших країнах або на нелегальному ринку.

Щодо заборони ароматизаторів, то лише 18% серед усіх респондентів вважають її ефективним способом зниження рівня куріння. Тоді як більше двох третин (66%) погодились, що споживачі просто знайдуть обхідні шляхи, наприклад, купуючи ароматичні капсули для використання з нікотиновмісними продуктами. Серед респондентів, які регулярно використовують ароматизовану нікотиновмісну продукцію, понад 80 % не вважають заборону ароматизаторів ефективним способом зниження рівня.

«Суспільство очікує від державної політики не лише заборон, а й більш системної просвітницької роботи. Лише 16% опитаних вважають, що український уряд досягає прогресу у зменшенні кількості курців у країні. Досвід з електронними сигаретами довів, що заборони не завжди ефективні — потрібен також контроль обігу та інформування як молоді, так і дорослого населення», — пояснив Тарас Клименко.

На думку 86% респондентів, уряд повинен зосередити більше зусиль на освітніх програмах для молоді, оскільки вони є більш ефективними для зменшення використання сигарет та інших нікотиновмісних продуктів.

74,5% опитаних згодні з тим, що замість заборони альтернатив, які потенційно можуть знизити ризики для здоров'я, уряд повинен зосередитися на освіті нинішніх курців про переваги відмови від куріння та заохоченні переходу на альтернативи для тих, хто має намір продовжувати курити.

Найбільш ефективними, на думку респондентів, заходами для зниження рівня куріння в Україні є підвищення рівня обізнаності про шкоду куріння в школах (39,9%); боротьба із продажем сигарет і нікотинових продуктів неповнолітнім та на нелегальному ринку (26,7%); посилення покарань для роздрібних продавців, які продають товари особам віком до 18 років (23,1%); підвищення рівня обізнаності батьків/опікунів (19%) та ведення штрафів для кур'єрів, що доставляють товари особам віком до 18 років (16,1%). Найменш ефективним — збільшення попереджувальних надписів на сигаретах і нікотинових продуктах — його підтримали лише 8,1% респондентів.

Зазначимо, що 74,4 % респондентів вважають, що в Україні є проблема із нелегальними тютюновими та нікотиновмісними виробами. При цьому 76,2 % респондентів зазначили, що нелегальна торгівля тютюновими та нікотиновими виробами може мати серйозні негативні наслідки для економічної ситуації в Україні, 80,5% — для здоров'я українців.

«Громадськість сприймає тіньовий обіг нікотиновмісної продукції як серйозну економічну, соціальну й медичну проблему. Цей сигнал регуляторам варто розглядати як аргумент на користь комплексного підходу: посилення контролю, ефективної міжвідомчої взаємодії та інформування населення щодо ризиків, пов’язаних із споживанням нелегальної продукції», — підсумував Тарас Клименко.

Результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 2 по 20 квітня 2025 року на замовлення громадської організації «Європейський вибір України».

Опитування методом face-to-face проводилося у всіх регіонах України на територіях, що контролюються урядом України.

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року.

За вибіркою, що відтворює соціально-демографічну структуру населення територій, на яких проводилося опитування, було опитано 1507 респондентів віком від 18 років.

Також додатково за цілеспрямованими вибірками були опитані респонденти, які:

• протягом останніх семи днів використовували електронні сигарети,
• протягом останніх семи днів використовували системи нагріву тютюну.