Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 29 липня по 4 серпня 2021 рокуметодом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів.  Було опитано 2019 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з ймовірністю 0,95. 

Методологія та загальні результати оцінки громадянами особистісних якостей та діяльності Володимира Зеленського на посаді Президента України

Оцінка громадянами особистісних якостей та діяльності Президента України здійснювалася за допомогою запитань, що входять до соціологічного тесту «Політичне крісло», розробленого доктором соціологічних наук, провідним науковим співробітником Інституту соціології НАН України Сергієм Дембіцьким. До структури цього тесту входить емоційна оцінка респондентами політика, оцінка його особистісних якостей, професійного досвіду і компетентності, оцінка результатів діяльності, а також очікування від його майбутньої діяльності. Результати цього опитування порівнюються з результатами аналогічного дослідження, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова  на початку березня 2021 року.

Стосовно емоційної оцінки, то 33,7% респондентів заявили, що Президент України В. Зеленський викликає у них переважно негативні емоції, 19,2% ˗ переважно позитивні, 28,7% ˗ рівною мірою негативні і позитивні, 13,9% ˗ не викликає якихось емоцій. Якщо розраховувати  індекс емоційних оцінок як різницю між часткою респондентів, у яких Президент викликає позитивні емоції, і часткою тих, у кого він викликає негативні емоції, то цей індекс порівняно з березнем покращився з –20,2 до –14,5.

47,5% респондентів вважають, що якості особистості (особливості характеру, вольові та моральні якості) В. Зеленського більшою мірою не відповідають посаді Президента України, 17,6% вважають, що відповідають, а 27,5% − що відповідають і не відповідають однаковою мірою. Відповідно, індекс особистісних якостей (цей та наступні індекси розраховувалися  аналогічно індексу емоційних оцінок, тобто як різниця позитивних і негативних оцінок) практично не змінився:  –29,0  у березні і  –29,9 у липні-серпні.

Даючи оцінку, чи володіє Володимир Зеленський достатнім професійним досвідом і компетентністю, щоб бути Президентом України, за п’ятибальною шкалою, де найнижчий бал означає «професійний досвід і компетентність практично відсутні», а найвищий – що він «володіє значним професійним досвідом і компетентністю), 53,9% опитаних обирають  бали «1» або «2», що відповідають низьким оцінкам досвіду та компетентності, а 19,0% − бали «4» або «5», що відповідають високим оцінкам досвіду та компетентності. Відтак, індекс досвіду та компетентності зріс з –42,4 до –34,9.

42,2% опитаних оцінюють наявні результати діяльності В. Зеленського на посаді Президента України переважно негативно, 13,9% − переважно позитивно, а 39,8% зазначають, що є як негативні, так і позитивні результати. Отже, індекс поточних досягнень фактично не змінився: –28,4 у березні проти –28,3 у липні-серпні.

Стосовно очікувань від подальшої діяльності В. Зеленського на посаді Президента України, то у 39,5% респондентів ці очікування є переважно негативними, у 18,9% − переважно позитивними, 32,3% опитаних вважають, що будуть як негативні, так і позитивні результати. З огляду на це, індекс очікуваних досягнень мало змінився: відповідно –21,6 і –20,6.

Врешті, загальний індекс оцінки В. Зеленського (вирахуваний як середнє від вищенаведених індексів) відповідно до соціологічного тесту «Політичне крісло» змінився з –28,3 до –25,6. Тобто оцінка громадянами Президента порівняно з березнем дещо покращилася, хоча, як і раніше, перебуває у негативному діапазоні. 

Вплив на оцінки регіональних[1] відмінностей

Для зручності сприйняття ми будемо розглядати різницю відсотків між позитивними та негативними оцінками особистості та діяльності Президента за наведеними вище критеріями (ця різниця може набирати позитивних значень при переважанні позивних оцінок над негативними, і негативних значень ˗ при переважанні негативних оцінок).

У регіональному розрізі більш позитивним ставленням до В. Зеленського на посту Президента України характеризується Захід, Центр та Південь, більш негативним – Схід. Варто зазначити, що у порівнянні з першою хвилею дослідження оцінки серед мешканців Центрального регіону значно покращилися. В той же час дещо погіршилися оцінки на Півдні та Сході України.

Вплив на оцінки вікових відмінностей респондентів 

Досить виразним є взаємозв’язок оцінок за різними критеріями з віковою групою респондента. Так, зі зростанням віку оцінки, переважно, погіршуються. При цьому, у порівнянні з даними попереднього дослідження майже в усіх вікових групах оцінки покращилися тією чи тією мірою. Виключенням є група респондентів віком 60 років і старше, в якій зміни фактично не відбулися.

Показовим є те, що респонденти віком від 18 до 29 років вийшли у позитивний діапазон загальних оцінок, а єдиним критерієм, за яким для цієї групи спостерігаються негативні оцінки, є професійний.

 

Різниця в оцінках між чоловіками і жінками

Як і у першому дослідженні, жінки схильні давати більш позитивні оцінки за чоловіків. Тим не менш, відчутніше покращення оцінок відбулося саме серед респондентів чоловічої статі. Як і в березневому опитуванні, критерієм, за яким спостерігаються найсильніші відмінності між чоловіками та жінками, є професійний.

 

Вплив на оцінки рівня освіти респондентів

Хоча за показниками освіти відмінності є порівняно слабкими, зміни, що відбулися за 5 місяців, мають власну специфіку. Так, серед респондентів із загальною середньою освітою або нижче зміни на краще є найбільш виразними. Дещо менші зміни спостерігаються серед тих, хто має середню спеціальну освіту. В той же час у групі населення з вищою або неповною вищою освітою зміни практично не відбулися.

 

Вплив на оцінки рівня добробуту респондентів

Як і в попередньому дослідженні, спостерігається досить очікувана картина: з покращенням матеріального становища респондентів покращуються також оцінки ними Президента. Цікавим є те, що найбільші позитивні зрушення відбулися серед респондентів, яким у цілому вистачає на життя, але придбання речей тривалого вжитку викликає труднощі. В інших групах зрушення є досить слабкими. 

* Рівні матеріальної забезпеченості родини (за самооцінкою респондентів): 1. Ледве зводимо кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти. 2. Вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей. 3. У цілому на життя вистачає, але придбання  речей тривалого вжитку, уже викликає труднощі. 4. Живемо забезпечено, але зробити деякі покупки ми поки що не в змозі.

 

Вплив на оцінки електоральних уподобань респондентів 

Очікувано, найбільш принципові відмінності спостерігаються за результатами аналізу електоральних груп. Для цієї частини аналізу були використані відповіді респондентів щодо їх голосування на найближчих президентських виборах. Для зручності ми виокремили чотири електоральні групи: тих, хто обрав чинного Президента; тих, хто обрав іншого кандидата; тих, хто не піде на вибори, а також тих, кому важко визначитися з відповіддю.

Прихильники Володимира Зеленського залишаються тією окремою групою, що принципово відрізняється від усіх інших:

Як можна бачити, електорат чинного президента демонструє дуже позитивні оцінки за усіма критеріями, в той час як потенційні виборці інших кандидатів дають майже діаметрально протилежні відповіді. Дуже близькими до цих негативних оцінок є відповіді респондентів, які не планують іти на вибори.

Головна ж зміна стосується оцінок респондентів, які ще не визначилися з тим, кого підтримувати. Саме у цій групі відбулося найбільше покращення в ставленні до Президента серед електоральних груп.

Оцінки Президента та його можливі наміри балотуватися на другий термін 

Цікаві результати демонструє груповий поділ за відповідями на питання про ставлення до можливої заяви Президента про висунення своєї кандидатури на другий термін.

Загалом серед усіх опитаних, відповідаючи на запитання «Якби Володимир Зеленський заявив про те, що він на наступних президентських  виборах повторно балотуватиметься на пост Президента України, як би Ви до цього поставилися?» 21,9% заявили, що поставилися б до цього позитивно, 48% - негативно, 18,5% - байдуже, а 11,6% вагалися з відповіддю.

Найбільш негативні оцінки з усіх груп, що розглянуті в даному прес-релізі, висловлюють ті, хто негативно ставиться до такої можливої заяви. Оцінки респондентів з позитивним ставленням близькі до оцінок електорату В. Зеленського. Ті, кому байдуже щодо можливих сценаріїв даної події, хоча й оцінюють Президента в негативному ключі, все ж таки демонструють значно кращі оцінки порівняно з тими, хто займає негативну позицію. Нарешті, група респондентів з невизначеною позицією висловлює рівною мірою як негативні, так і позитивні оцінки.

 

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

(дані у таблицях наведені у відсотках)

Якщо говорити у цілому, які емоції у Вас викликає Президент України Володимир Зеленський?

 

Як Ви вважаєте, чи відповідають якості особистості (особливості характеру, вольові та моральні якості) Володимира Зеленського посаді Президента України?

 

Як Ви вважаєте, чи володіє Володимир Зеленський достатнім професійним досвідом і компетентністю, щоб бути Президентом України? Для відповіді використовуйте шкалу від 1 до 5, де «1» означає «професійний досвід і компетентність практично відсутні», а «5» - «володіє значним професійним досвідом і компетентністю».

 

Важко відповісти, %

 

Середня оцінка

 

Як Ви оцінюєте наявні результати діяльності Володимира Зеленського на посаді Президента України?

 

Які Ваші очікування від подальшої діяльності Володимира Зеленського на посаді Президента України?

 

Якби Володимир Зеленський заявив про те, що він на наступних президентських  виборах повторно балотуватиметься на пост Президента України, як би Ви до цього поставилися?