Результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 27 вересня 2023 року в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст опитування є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Оцінка процесів, що відбуваються в країні

Після початку повномасштабної агресії Росії проти України частка громадян, які вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, істотно зросла (з 20% у грудні 2021р. до 51% у вересні–жовтні 2022р., досягши найвищих показників у лютому–березні 2023р. (61%). Після цього спостерігається тенденція зниження цього показника (до 49% за даними останнього опитування). 30,5% респондентів вважають, що події розвиваються в неправильному напрямі (21% не визначилися).

38% українців вірять, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років, 43% вважають, що Україна зможе подолати проблеми у більш віддаленій перспективі, і 9% — що Україна не здатна подолати існуючі проблеми (решта — не визначилися). У липні 2023 року ці показники становили відповідно 43%, 42% і 6%, а у грудні 2021 року — відповідно 18%, 54% і 18%.

Оцінка ситуації в економічній сфері

Громадяни України досить скептично оцінюють економічну ситуацію в країні: у травні 2021р., за вісім місяців до початку повномасштабної війни, 60% опитаних оцінювали її як «дуже погану» або «досить погану» (і лише 5% — як «добру» або «дуже добру», а 32% — як «не погану і не добру»). У вересні–жовтні 2022р., тобто через сім місяців після початку війни, зросла частка громадян, які оцінювали її як «дуже погану» або «досить погану» (до 64,5%). Однак, опитування проведене у лютому–березні 2023р. продемонструвало зниження негативних оцінок навіть порівняно з «довоєнним» періодом: тоді оцінювали економічну ситуацію в країні як «дуже погану» або «досить погану» 55% (4% — як «добру» або «дуже добру», 37% — як «не погану і не добру»). З того часу ці оцінки практично не змінилися і у вересні 2023р. становили відповідно 56,5%, 5% і 35%).

Рівень добробуту власної родини, як правило, громадянами оцінюється краще, ніж економічна ситуація в країні. У травні 2021р. лише 36% оцінювали його як «дуже» або «досить» поганий, 48% — як «не поганий і не добрий», 14% — як «добрий» або «дуже добрий»). У вересні–жовтні 2022р. дещо зросла частка громадян, які оцінювали його як «дуже» або «досить» поганий» (до 39%), частка тих, хто вважав його «добрим» або «дуже добрим», знизилася до 10%. За даними опитування, проведеного у лютому–березні 2023р., так само, як і оцінка економічної ситуації в країні, оцінка добробуту родини дещо покращилася і стала близькою до показників, які були зафіксовані у травні 2021р.: 35% оцінювали його як «дуже» або «досить» поганий, 50% — як «не поганий і не добрий», 12% — як «добрий» або «дуже добрий». Це може бути свідченням певної адаптації громадян до ситуації, породженої війною. Так само як і оцінки економічного становища країни, з того часу оцінки рівня добробуту власної родини статистично значуще не змінилися і у вересні 2023р. становили відповідно 34%, 50% і 14%).

При оцінюванні рівня матеріального добробуту власної родини з точки зору того, які покупки дозволяють здійснювати родинні доходи, після початку повномасштабної агресії порівняно з червнем 2021р. зросла частка громадян, які відповідають, що ледве зводять кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти (з 9% у червні 2021р. до 14% у лютому–березні 2023р.). Однак, у вересні 2023р. частка таких знизилася до 11% і зараз статистично значуще не відрізняється від показника середини 2021р. Так само статистично значуще не відрізняються у червні 2021р. і вересні 2023р. частки тих, хто відповідає, що їм вистачає коштів лише на харчування та на придбання необхідних недорогих речей (відповідно 38% і 37%), тих, хто відповів «у цілому на життя вистачає, але придбання речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, уже викликає труднощі» (відповідно 44% і 43%), «живемо забезпечено, але зробити деякі покупки ми поки що не в змозі (купити квартиру, автомобіль тощо)» (відповідно 6% і 7%) та «ми можемо собі дозволити придбати практично все, що хочемо» (відповідно 0,9% і 0,6%).

До початку повномасштабної війни громадяни не надто вірили у швидкі зміни в економічній сфері: у травні 2021р. лише 12% вважали, що у найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на краще, 13% сподівалися, що за цей час зміниться на краще рівень добробуту їхньої родини. Частіше у найближчі після опитування місяці громадяни очікували погіршення ситуації: 22% відповідали, що економічне становище країни зміниться на гірше, 18% — що за цей час зміниться на гірше рівень добробуту їхньої родини. Однак найбільш поширена була думка, що ситуація за 3 місяці істотно не зміниться (відповідно 56% і 57% не очікували змін у цих сферах).

У вересні–жовтні 2022р. значно зросла частка тих, хто очікував погіршення стану справ в економіці — до 35% (за рахунок зниження до 37,5% частки тих, хто вважав, що ситуація не зміниться), лише 9,5% вважали, що ситуація зміниться на краще. Однак, за даними опитування, проведеного у лютому–березні 2023р. частка тих, хто очікував погіршення стану справ в економіці протягом 3 місяців, знизилася до 23%. І зросла частка як тих, хто очікував покращення ситуації (до 13%), так і тих, хто вважав, що вона не зміниться (до 45%). У вересні 2023р. частка тих, хто вважає, що ситуація зміниться на краще, знизилася до 10%, тих, хто дотримується думки, що вона погіршиться, зросла до 28%, тих, хто вважає, що вона не зміниться, зросла до 50%.

Подібні тенденції спостерігалися і в динаміці очікуваних змін у короткостроковій перспективі рівня добробуту родини. За даними останнього опитування, частка тих, хто вважає, що він за цей період покращиться, становить 10%, тих, хто дотримується думки, що він погіршиться — 22%, що він не зміниться — 54%.

Слід зазначити, що очікування змін в короткотерміновій перспективі є менш песимістичними, ніж у грудні 2020р.: тоді погіршення економічної ситуації в країні протягом найближчих 3 місяців очікували 41% опитаних, а погіршення добробуту власної родини — 32%.

Після початку широкомасштабної війни спостерігалося істотне покращення економічних очікувань в середньостроковій (2–3 роки) перспективі. Так, частка тих, хто очікував, що економічне становище країни в найближчі 2–3 роки покращиться, у вересні–жовтні 2022р. порівняно з травнем 2021р. зросла з 30% до 43%, а в лютому–березні 2023р. — до 52%. Однак, у вересні 2023р. цей оптимізм знизився — зараз так вважають 38% (що все одно на 8% більше, ніж у травні 2021р). Частка тих, хто очікує погіршення ситуації, становить 20% (приблизно стільки ж, як у травні 2021р.), тих, хто вважає, що ситуація у цій сфері не зміниться — 17% (що на 9% менше, ніж у травні 2021р.).

Така ж сама тенденція спостерігається і в очікуванні змін у добробуті родини. Частка тих, хто очікував, що добробут його родини в найближчі 2–3 роки покращиться, у вересні–жовтні 2022р. порівняно з травнем 2021р. зросла з 29% до 41%, а в лютому–березні 2023р. — до 49,5%. За даними останнього опитування, частка таких становить 36,5%, тих, хто вважає, що добробут родини за цей період погіршиться — 16,5%, що він не зміниться — 21%.

Довіра до інститутів суспільства

Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 93% опитаних), добровольчих загонів (85%), волонтерських організацій (84%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (83%), Національної гвардії України (81%), Державної прикордонної служби (76,5%), Президента України (72%), Міністерства оборони України (71%), Служби безпеки України (66%), громадських організацій (60,5%), Церкви (59%), Національної поліції України (57%), Голови міста (селища, села), в якому живе респондент (54%).

Також частіше висловлюється довіра, ніж недовіра, до ради міста (селища, села), в якому живе респондент (відповідно 49% і 41%), до ЗМІ України (відповідно 47% і 43%), до Національного банку України (відповідно 46% і 42%), до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (Омбудсмена) (відповідно 44% і 31%).

Більшість респондентів висловлюють недовіру політичним партіям (не довіряють 74%), державному апарату (чиновникам) (72%), судам (судовій системі загалом) (70%), Верховній Раді України (64%), Прокуратурі (61%), Уряду України (60%), комерційним банкам (59%), Національному антикорупційному бюро України (53%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (52%), Національному агентству з питань запобігання корупції (52%).

Також частіше висловлюється недовіра, ніж довіра, профспілкам (не довіряють їм 46%, тоді як довіряють — 25%).

Попри те, що політичним партіям довіряють лише 14% респондентів, відповідаючи на запитання, чи бачать вони серед наявних політичних сил ті, яким можна було б довірити владу у повоєнний період, ствердну відповідь дають дещо більше респондентів (27%). Однак, це помітно менше, ніж у липні 2023р. (38,5%). Негативну відповідь давали відповідно 49% і 41%.

Політична сила, якій можна довірити владу у повоєнний період, найчастіше, на думку громадян, може з’явитися із середовища військових (так вважають 52% опитаних). 30% респондентів дотримуються думки, що вона може з’явитися з волонтерського середовища (що на 5% більше, ніж у липні 2023р.), 25% — з кола гуманітарної або технічної інтелігенції (на 7% більше, ніж у липні 2023р.), 23% — з уже існуючих політичних партій (що на 3% менше, ніж у липні), 19% — з організацій громадянського суспільства, 8% — з бізнес-середовища.

Серед тих, хто бачить з-поміж наявних політичних сил ті, яким можна було б довірити владу у повоєнний період, 62% відповіли, що така політична сила може з’явитися з уже існуючих політичних партій. Хоча 50% серед них також дотримуються думки, що така політична сила може з’явитися із середовища військових.

Вважають, що така політична сила може з’явитися із середовища військових, 53% жителів Західного, 57,5% — Центрального, 61% — Південного і 31% — Східного регіонів.

Довіра до політиків, посадовців та громадських діячів

Серед політиків, посадовців, громадських діячів, журналістів, рівень довіри до яких оцінювався під час цього дослідження, найчастіше респондентами висловлювалася довіра до В.Зеленського (75%), В. Кіма (64%), С. Притули (51%).

Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру, до М. Подоляка (відповідно 45% і 30%), В.Кличка (відповідно 44% і 39,5%), О. Данілова (відповідно 42% і 35,5%), В. Малюка (відповідно 34% і 21%), Ю. Бутусова (відповідно 31% і 25%), С. Стерненка (відповідно 28,5% і 26%), І. Клименка (відповідно 26% і 22%),р. Умєрова (відповідно 25% і 21%),

Більшість опитаних не довіряють Ю. Бойку (82%), Ю. Тимошенко (82%), П.Порошенку (73%), О. Арестовичу (71%), Д. Гордону (58%), Д. Арахамії (54%), А. Єрмаку (53%).

Частіше висловлювали недовіру, ніж довіру, дор. Стефанчука (не довіряють йому 46%, довіряють 25%), Д. Шмигаля (відповідно 44% і 36%), Д. Гетманцева (відповідно 29% і 18%).

Ставлення до проведення загальнонаціональних виборів в Україні до завершення війни

Лише 15% опитаних позитивно ставляться до ідеї проведення загальнонаціональних виборів в Україні до завершення війни, майже дві третини (64%) ставляться негативно (21% не визначилися).

Підтримка ідеї проведення виборів під час війни обґрунтовується респондентами тим, що це необхідно для підтримки демократії в країні (так вважають 6% всіх опитаних), тим, що це необхідно, щоб продемонструвати світові, що Україна є демократичною державою (5%), необхідністю змінити владу (5%) або, принаймні, її оновити (навіть якщо при владі залишаться ті ж само політичні сили, що й зараз) (5%), тим, що проведення виборів сприятиме розгортанню дискусії в суспільстві про існуючі проблеми в країні і шляхи їх вирішення (5%).

Негативне ставлення до проведення виборів під час війни найчастіше обґрунтовується тим, що в країні немає грошей на вибори (так вважають 36% всіх опитаних), тим, що українське законодавство не дозволяє проведення виборів у період дії воєнного стану (32%), буде проблематично забезпечити безпеку учасникам голосування (31%), під час воєнного стану неможливо дотримуватись стандартів демократичності виборів через тимчасове обмеження політичних прав і свобод громадян (29%), неможливо організувати голосування на тимчасово окупованих територіях (26%), виникнуть проблеми для голосування тимчасово переміщених осіб, українських біженців за кордоном (24%), неможливо організувати голосування військовослужбовців, які перебувають безпосередньо у місцях бойових дій (22,5%). Також 14% називають як мотив негативного ставлення те, що у випадку, якщо буде дозволене онлайн голосування, російські спецслужби зможуть втрутитися в процес голосування, 13% — що існує небезпека посилення внутрішньополітичних конфліктів та ухвалення популістських рішень в умовах війни, 11% — що можливе тимчасове скасування воєнного стану під час війни для проведення виборів негативно позначиться на безпеці та обороноздатності країни, 9% — що члени виборчих комісій, офіційні спостерігачі та кандидатів на виборні посади можуть бути мобілізовані.

У випадку, якщо вибори все ж відбудуться, 15% відповіли, що голосуватимуть на них за вже існуючі політичні партії, 24% — за новостворені політичні сили (якщо такі будуть), але відносна більшість (31%) відповіли, що для них не матиме значення, чи новостворена це партія, чи вона існувала й раніше.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

(дані в таблицях наведені у відсотках, якщо не зазначено інше)

Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?

Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

Скажіть, будь ласка, як би Ви оцінили ситуацію в Україні у наведених сферах? Дайте оцінку за 5-бальною шкалою, де оцінка «1» означає, що ситуація дуже погана, а оцінка «5» — що ситуація дуже добра.

Яке в цілому матеріальне становище вашої сім’ї?

На Вашу думку, як зміниться становище в Україні в таких сферах у найближчі три місяці?

На Вашу думку, як зміниться становище в Україні в таких сферах у найближчі 2–3 роки?

Якою мірою Ви довіряєте таким соціальним інститутам?

* Різниця між частками тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє

Чи бачите Ви серед наявних політичних сил ті, яким можна було б довірити владу у повоєнний період?

З якого середовища, на Вашу думку, може з’явитися політична сила, якій би Ви могли довірити владу у повоєнний період? Виберіть всі варіанти відповіді, що вам підходять

Наскільки Ви довіряєте таким політикам, посадовцям та громадським діячам?

* Різниця між частками тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє

Останні кілька місяців широко обговорюється можливість проведення виборів в Україні ще до завершення війни. А як Ви ставитися до ідеї проведення загальнонаціональних виборів (президентських чи парламентських) у 2024 році?

Якщо Ви ставитеся ПОЗИТИВНО до проведення загальнонаціональних виборів у 2024 році, то чому? Респондент міг вибрати будь-яку кількість варіантів відповіді, % серед усіх опитаних

Якщо Ви ставитеся НЕГАТИВНО до проведення загальнонаціональних виборів у 2024 році, то чому? Респондент міг вибрати будь-яку кількість варіантів відповіді, % серед усіх опитаних

Якщо вибори відбудуться, Ви скоріше будете голосувати за наявні політичні партії, чи обиратимете з новостворених політичних сил (якщо такі будуть)?

ДИНАМІКА ПОРІВНЯНО З ПОПЕРЕДНІМИ ОПИТУВАННЯМИ

Якщо говорити в цілому, як ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?

Як ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

Скажіть, будь ласка, як би Ви оцінили ситуацію в Україні у наведених сферах? Дайте оцінку за 5-бальною шкалою, де оцінка «1» означає, що ситуація дуже погана, а оцінка «5» — що ситуація дуже добра

Яке в цілому матеріальне становище вашої сім’ї?

На Вашу думку, як зміниться становище в Україні в таких сферах у найближчі три місяці?

На Вашу думку, як зміниться становище в Україні в таких сферах у найближчі 2–3 роки?

Довіра до соціальних інститутів

* сума відповідей «зовсім не довіряю» та «скоріше не довіряю»

** сума відповідей «повністю довіряю» та «скоріше довіряю»

*** різниця між часткою тих, хто довіряє і тих, хто не довіряє

Чи бачите Ви серед наявних політичних сил ті, яким можна було б довірити владу у повоєнний період?

З якого середовища, на Вашу думку, може з’явитися політична сила, якій би Ви могли довірити владу у повоєнний період? Виберіть всі варіанти відповіді, що вам підходять

Наскільки ви довіряєте таким політикам, посадовцям та громадським діячам?

* сума відповідей «зовсім не довіряю» та «скоріше не довіряю»

** сума відповідей «повністю довіряю» та «скоріше довіряю»

*** різниця між часткою тих, хто довіряє і тих, хто не довіряє