Експерт політико-правових програм Центру Разумкова — Олексій Розумний оцінив на прохання видання «Коментарі» шанси чинного президента Володимира Зеленського (рік тому він розгромно переміг Петра Порошенка в другому турі виборів) протриматися на посаді всю п'ятирічну каденцію.
Перспективи подальшого президентства Зеленського залежать як від його власних дій, так і від супутніх обставин.
На сьогоднішній день можна констатувати: чіткого та реалістичного плану, як і що робити на посаді президента, у Зеленського рік тому не було. Можливо, були певні фантазії про те, як було б добре стати президентом і «навести порядок в країні». Однак ці фантазії, звичайно ж, не витримали зіткнення з реальністю.
В силу своєї дезорієнтацію, нинішній президент не здатний бути впливовим суб'єктом реальної влади — остання просочується крізь його пальці в руки різних «сірих кардиналів» в його оточенні. При цьому номінальна влада Зеленського (в даному випадку, публічна влада його імені, від nomine — ім'я) залишається досить високою.
Наявні дані опитувань свідчать, що президент досі залишається дивно популярним серед народних мас. В цілому, такий стан в певній мірі сприяє стабільності президентського статусу Зеленського: простіше обійти (або «обвести») президента, заручившись підтримкою в його оточенні, ніж боротися з ним безпосередньо, публічно.
Якщо Зеленський змириться зі своєю роллю — цілком може добути весь президентський термін. У цьому сценарії я бачу тільки один найбільший ризик: якщо нинішній президент під впливом свого оточення вибере відверто проросійський політичний курс і вступить в силове протистояння з опозицією (подібно Януковичу). Це, так би мовити, «табу», і його порушення несе великі загрози для самого Зеленського і для всієї країни.
Що стосується іншого чинника — супутніх обставин подальшого президентства Зеленського — то складно щось прогнозувати. Світ постав перед масштабною економічною кризою, пов'язаним з пандемією і глобальним «локдауном». Поки невідомо, як довго це все триватиме, який буде глибина падіння. Звичайно, те, як Україна пройде цю круговерть, частково залежить і від компетентності управлінських рішень уряду і парламенту. Але оголошувати про «кінець епохи бідності» хтось явно поспішив.
Джерело: