Зміна регіональної політики є головною умовою економічних реформ в Україні

Науковий консультант з економічних питань Центру Разумкова Володимир Сіденко в ефірі каналу «Соціальна країна» розповів про вплив девальвації рубля на економічну ситуацію в Україні, а також назвав головні умови, які необхідні для успішного реформування української економіки.

— Володимире, чи варто українцям спостерігати за курсом рубля, який нестримно падає?

Безумовно. По-перше, навіть з огляду на суто практичні питання, це має значення, оскільки зберігається торгівля України з Росією. Курс рубля і гривні впливає на цінові параметри, які ми маємо в економіці. Курс рубля відображає наростання кризових явищ у російській економіці, як наслідок кризи російської політики. Чим серйознішим буде це поглиблення, тим коротшим є термін, який залишився для проведення того формату політики Росії, який ми можемо спостерігати в останні місяці. Суто з прагматичної точки зору, армію необхідно чимось годувати. Крім того, ті колосальні рейтинги, які мав Президент Росії і які ще досить високі, пов'язані не з якоюсь економічною ефективністю російської моделі, а з величезною подушкою доларів від продажу нафти і газу.

— Чи варто Україні сьогодні стежити за цінами на нафту?

Україна - великий імпортер енергоресурсів. Зниження ціни на нафту безпосередньо впливає на зниження цін газу. Це економія на імпорті, зниження енергетичної складової у виробництві величезної кількості тих товарів, які є енергомісткими. Це зниження утримання комунальної сфери. Одним словом, для України це однозначно позитивна подія. Це питання знову-таки пов'язане з тим об'ємом резервів, який має Росія, тому що падіння цін на нафту ставить під питання довгостроковість стабільності російської політики. При тих цінах, які є сьогодні, тих запасів Росії навряд чи вистачить довше, ніж на рік.

— Мої польські колеги говорять, що у них почало дешевшати дизельне паливо. Чому в Україні воно дорожчає?

Річ у тому, що сьогодні в Україні спостерігається дефіцит. Внаслідок того, що розірвані системи постачань, у нас на ринку присутній дуже серйозний дисбаланс енергоресурсів. Це стосується не лише припинення постачання газу з Росії. Це також пов'язано з проблемами з вугіллям, оскільки 86% шахт виявилися на території, де ведуться бойові дії. Це пов'язано з тим, що ми знаходимося в опалювальному періоді, коли зростає попит. У цих умовах важко очікувати, що ринкові механізми штовхатимуть ціни до зниження. Але в перспективі ми теж зіштовхнемося зі знижувальною тенденцією. Той період, який ми сьогодні переживаємо, також пов'язаний з фінансовими обмеженнями. Навіть купити додаткову кількість газу для України сьогодні є важким завданням, тому що є проблеми з фінансуванням цих закупівель. Зниження цін відбувається в національній валюті, а гривня у нас не є стабільною. Зниження цін з'їдається знеціненням національної валюти.

— Унаслідок подій, пов'язаних з нафтою, дешевшатиме газ. При цьому, що дешевшим є газ, то менш вигідним стає проведення модернізації виробництва, утеплення будинків. Що Ви про це думаєте?

Так, така тенденція має місце бути. Сьогодні є достатня кількість коментарів, наприклад, про вплив зниження цін на нафту на видобуток сланцевого газу, оскільки його потенційна ефективність при цьому знижується. Але ми повинні розуміти, що ціновий чинник — це не єдиний чинник, який впливає на стратегічні рішення. Якщо ми стикаємося із загрозою залежності, яка може перетворюватися на несподіване істотне скорочення обсягів постачання у фізичному об'ємі, то ми повинні якимось чином гарантувати цю економічну незалежність і безпеку. Тому це питання не лише цінових параметрів, але і довгострокової стабільності. Крім того, питання енергополітики пов'язане не лише з тим, аби замінити одні енергоносії на інших. Як на мене, то головне в цьому випадку — це енергоефективність. Тобто зменшення використання енергії на одиницю продукції, що виробляється. Це є запорукою того, що наша продукція буде більш конкурентоздатною. У нас цей показник приблизно удвічі вищий, ніж у Європі.

— Чи зможе новий уряд під керівництвом Яценюка модернізувати державний бюджет?

У нас на багато посад сьогодні призначені люди, які не задіяні в наших українських політичних традиціях. Це і міністр фінансів, і міністр економічного розвитку. Це позитивний момент, але він не гарантує успіху. Дуже важливо будь-які імпульси, які виникатимуть на рівні міністрів або уряду в цілому, ретранслювати в суспільство, в ті ж регіони, в яких досить специфічні умови. Має бути особливий підхід до кожного регіону. Питання регіональної політики сьогодні стає практично центральним. Будь-яка модернізація вимагає вкладень якщо не грошей, то власних зусиль. Проблема в тому, що коли у нас говорять слово «дорого», то всі думають, що це має бути бюджет або уряд. Але багато речей вимагають вкладень бізнесу. Наша держава повинна змінитися. Все, що ми спостерігаємо з початку створення України — це модифікація держави феодального типу, яка дає вам якісь привілеї, але ви за це повинні регулярно платити рентний платіж. Це навіть не корупція, а феодальна система стосунків. Нам необхідно позбутися цього. Держава повинна стати результатом договору між суспільством і тими, кого воно вибирає. Держава повинна стати суспільним інститутом, який здійснюватиме загальні інтереси. У сучасних умовах це означає, що вона повинне поділитися ресурсами, вона не повинне збирати таку кількість податків, давати можливості бізнесу розвиватися, нести відповідальність, забезпечити правопорядок в країні. Насамперед у нас мають бути нормальні суди. У країні, де немає суду, немає закону.

— Які ще закони повинен ухвалити наш уряд для того, щоб вивести українську економіку з коми?

Реформа системи державних закупівель. У нас система держзакупівель — це одна з найкорумпованіших сфер в країні. Також необхідна реформа місцевого самоврядування, реформа фінансової системи, аби більше засобів залишалося на місцях. Якщо не буде перерозподілу податків на різних рівнях, а всі засоби йтимуть до центру, то ми не впораємося із системою відкатів. Має бути чіткий перерозподіл між центральним і регіональним урядами. Кожен повинен мати своє, законом закріплене джерело доходів. І ніхто не має права втручатися у це джерело доходів.

Володимир Сіденко

Науковий консультант з економічних питань


Освіта:

Київський державний університет ім. Т. Шевченка, факультет міжнародних відносин і міжнародного права, відділення міжнародних економічних відносин (1977).

Доктор економічних наук (2000), член-кореспондент Національної академії наук України (2006), автор понад 200 наукових праць, в т.ч. опублікованих за межами України (Велика Британія, США, Німеччина, Російська Федерація, Угорщина та ін.).

Робота:

Науковий співробітник, завідувач відділу в Інституті соціальних та економічних проблем зарубіжних країн АН України (1980–1992), Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України (1992–2000), Інституті економічного прогнозування НАН України (1992–2005), Інституті економіки та прогнозування НАН України (2005–2012).

Науковий консультант Президента України з питань зовнішньоекономічної політики (1994–1995).

Директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова (2001–2004 рр.).

Сфери діяльності: дослідження питань стратегії та механізму зовнішньоекономічної діяльності, структурних трансформацій в економіці, зовнішніх аспектів економічного зростання, глобального економічного регулювання, міжнародної економічної інтеграції, міжнародної конкурентоспроможності, іноземних інвестицій, економічних відносин України з Європейським Союзом та регіональними об’єднаннями на теренах СНД.

sidenko@razumkov.org.ua