Характерні ознаки локдауну по-українськи: компанії знизили ділову активність, а частина населення втратила стабільний дохід. Для порятунку економіки влада пробує вливати кошти в малий і мікробізнес та допомагати найуразливішим категоріям населення. Однак дива не сталося: за результатами 2020-го економіка «просіла» на 4%. Найбільше падіння спостерігалося у ІІ кварталі 2020-го — 11,2%, у ІІІ кварталі темпи зниження уповільнилися до 3,5%, а наприкінці року — до 0,5%.
Запроваджені торік карантинні заходи позначилися на скороченні промислового виробництва на 4,5% порівняно з позаминулим роком. Найбільший спад спостерігався в автомобілебудуванні — 25,4%, виробництві комп’ютерів та електронної продукції — 24,8% та машинобудуванні — 17,6%. Не такі критичні наслідки мало виробництво металургійної (спад 6,1%) і харчової продукції (до 1%). Фармацевтика та хімпром, у свою чергу, фіксували зростання на 3% та 5,1% відповідно.
Сфера гостинності втратила чи не найбільше. ІІ квартал 2020-го ознаменувався падінням 58,2% обсягів у тимчасовому розміщенні та громадському харчуванні, у транспорті — 29,6%, адміністративне та допоміжне обслуговування мало спад на рівні 28,1%, а професійна, наукова й технічна діяльність — до 22%.
Однак усі ці сфери не надто вплинули на загальний стан економіки, оскільки їхня частка у ВВП країни невелика.
КРЕДИТНА РЕАНІМАЦІЯ
Прагнучи до позитивної динаміки, навесні 2020-го уряд оголосив про старт державної програми «Доступні кредити 5-7-9%». Це таки знайшло відгук в українській економіці, станом на квітень 2021-го уже видали 13 659 кредитів на загальну суму понад 33,6 млрд грн. 15 млрд грн — це рефінансування попередньо отриманих позик, 13,6 млрд грн — антикризові кредити на поповнення оборотних коштів під 0% та 5 млрд — капітальні інвестиції.
Найбільше прокредитували підприємства, що працюють у сільському господарстві (53%), торгівлі та виробництві (21%) і промисловій переробці (15%). У масштабах економіки країни обсяги фінансування мізерні, а програма швидше виглядає, як іміджевий піар. Також незрозуміло, як саме ці кошти працюють на економіку: сплачуються відсотки чи повертаються самі кредити. Водночас розподіл кредитного фінансування за галузями поки що не сприяє структурній перебудові української економіки в напрямку збільшення виробництва товарів із високою доданою вартістю, а значна частка кредитів іде на перекредитування.
Банки замість підтримки реального сектора економіки й далі інвестували в державні цінні папери, що сприяло збільшенню боргового навантаження.
У 2020-му НБУ продовжив м’яку монетарну політику і знизив облікову ставку з 13,5% до 6%, що мало б сприяти зниженню кредитних ставок для бізнесу та громадян. Для підприємств кредитні відсотки знизилися з 12,9% річних у гривні в лютому 2020-го до 8,9% цьогоріч у лютому; для домогосподарств — із 33,6% до 29,8% у відповідний період. Та економічний ефект від цього був невеликий, бо паралельно суттєво знизились і ставки за гривневими депозитами: для населення спад із 12,4% річних у лютому 2020-го до 7,5% рік потому, а для бізнесу — із 6,4% до 3,7%. Тобто втрати стали більшими за прибутки для бізнесу та населення.
ЕКСПОРТ, ІМПОРТ І ПОДАТКИ
Однак пандемія — це не лише історія про втрати. Приваблива для України кон’юнктура на світових товарних ринках торік сприяла суттєвому скороченню від’ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу порівняно з 2019-м — із $14,2 млрд до $6,6 млрд. Але тільки завдяки значним експортним поставкам продовольчих товарів та сировини для їх виробництва і підвищенню світових цін на агропродукцію, залізну руду і сталь. Проте ця тенденція свідчить, що Україна й далі тримається недорогого сировинного тренду та імпортує чимало продуктів харчової промисловості з високою доданою вартістю. У торгівлі послугами вдалося досягти профіциту в $ 7,8 млрд порівняно з минулорічним $1,7 млрд.
Запровадження локдаунів вплинуло на відрахування до держбюджету. Торік обсяг надходжень збільшився на 50 млрд грн порівняно з 2019-м. Через зниження доходів компаній, а також збільшення витрат на матеріали, особливо на метал, ціни на який зросли майже вдвічі, мало б відбутися, навпаки, скорочення відрахувань до державної скарбниці. Однак торік Держказначейство фіксувало зростання надходжень від податку на прибуток, ПДФО, ПДВ та ін. За перші місяці поточного року надходження зросли на понад 20 млрд грн, але податок на прибуток таки «просів» із 9,6 млрд грн майже на третину.
Аби наповнити бюджет, торік влада продовжила курс на приватизацію. Завдяки цьому вдалося залучити 2,25 млрд грн (найкращий показник за останні роки) — це продаж готелю «Дніпро» та ДП «Укрспирт». Цього року у Фонді держмайна планують повернутися до виконання плану (за січень-лютий приватизація «заробила» державі 326 млн грн), проте активність іноземних інвесторів у світі нині невисока. За даними ЮНКТАД, торік потоки прямих іноземних інвестицій скоротилися на 42%, а в 2021-му скорочення прогнозується ще на рівні 5–10%, тож капітальні видатки інвесторів скоротяться знову і зменшаться доходи в іноземних філіях, що призведе до згортання реінвестованих прибутків. У 2020-му наша країна мала негативне сальдо ПІІ — $ 868 млрд, малоймовірно, що нині ця ситуація зміниться.
ПРОГНОЗИ НА 2021-й
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України все ж не втрачає оптимізму та очікує цього року зростання ВВП до 4,6%, однак аналітики стриманіші в прогнозах: якщо таке й буде, то це стане швидше відновленням після провалля, але не зростанням. Оскільки запровадження Кабміном локдауну в січні 2021-го та його загальне впровадження навесні знизило економічну активність, дохідність підприємств і відрахування до держбюджету (див. вище).
Також зменшується кількість тендерних пропозицій для промислових підприємств.
Хоча й діє нині державна програма кредитування, буде одноразова допомога ФОПам і найманим працівникам (за окремими видами економічної діяльності) по 8000 грн, проте навряд чи це стане драйвером якісних змін.
Тож підсумок очевидний: обсяги ВВП у І кварталі 2021-го знизяться через скорочення індексу виробництва базових галузей — на 3,7% та 4,3% відповідно.
Попри те, що Україна має власну золотовалютну «подушку безпеки» (нині ЗВР становлять $ 28,5 млрд, і це найкращий результат за десятиріччя), однак цього року наша держава має виплатити за зовнішньою заборгованістю та обслуговуванням боргу $ 17,2 млрд. Додатково Україна має також сплатити борг у 15,3 млрд грн виробникам відновлюваної енергетики.
Окрім того, чистий збиток групи «Нафтогаз» за 2020-й може сягнути 12 млрд грн порівняно з чистим прибутком у 2019-му в 63,3 млрд грн. Тож зростання тарифів на енергоресурси для населення та бізнесу теж неминуче.
Карантинний 2020-й також дав поштовх збільшенню нерівності та зниженню соціальної захищеності.
За прогнозами ЮНІСЕФ, торік рівень бідності в Україні зріс до 43,6%.
Враховуючи все вищесказане, підвищення мінімальної зарплати з 1 грудня цього року до 6500 грн може бути знівельоване зростанням тарифів за комірне. Відтак борги населення за комуналку прогресуватимуть: станом на кінець лютого 2021-го вони вже сягнули 82,1 млрд грн.
Підвищення споживчого попиту може призвести до подальшого росту інфляції та додати до 5% (за результатами 2020-го) ще 2–3 в.п., зважаючи на тенденцію, яка спостерігається за результатами перших трьох місяців, коли відбувалося щомісячне зростання від 1% до 1,7%.
Запровадження жорстких карантинних обмежень та ескалація військових дій з боку Російської Федерації теж погіршують перспективи розвитку економіки України, бізнес просто вичікує кращих часів для інвестицій і прагне убезпечити активи.
Подальший спад або відновлення економіки тут залежатиме від ефективності дій уряду та парламенту, активізації відносин із зовнішніми партнерами (МВФ, Світовим банком та ЄС), перебігу пандемії у світі та Україні, темпів вакцинації. Але зрозуміло одне: нині час діяти ефективніше, аніж торік, коли з 66 млрд грн «ковідного» фонду 31,45 млрд грн витратили на будівництво та реконструкцію доріг державного значення.
Джерело:
