ВВП, ціни, курс гривні. Чого нам чекати у 2022-му?

За оновленим прогнозом Європейського банку реконструкції та розвитку, через війну українська економіка цьогоріч скоротиться на 30%. Наприкінці березня ЄБРР прогнозував спад ВВП на 20%. Зменшення української економіки на третину прогнозує і МВФ. Світовий банк підрахував, що ВВП України скоротиться  щонайменше на 45%. Адже, за різними даними, від 30% до 50% підприємств в Україні повністю припинили свою діяльність, близько половини всіх працівників втратили роботу та дохід.

У Київській школі економіки підрахували, що внаслідок руйнувань інфраструктури Україна вже втратила понад 88 мільярдів доларів. А загалом втрати української економіки включно з прямими та непрямими, якот зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, сягають 600 мільярдів дола-рів США! За оцінками уряду, у довгостроковій перспективі ця цифра може зрости до 1 трильйона доларів.


ВТРАТИ БУДУТЬ ВЕЛИКІ, АЛЕ ЕКОНОМІКА ВИСТОЇТЬ

— Чого чекати від української економіки надалі, зважаючи на війну? Наскільки глибоким може бути падіння ВВП?

— Цей рік для України, з погляду економічного розвитку, без перебільшень буде вкрай складним. Внаслідок активних бойових дій пошкоджено або знищено сотні виробництв. Так, частина бізнесу все ж змогла “евакуюватися” до безпечніших регіонів та сьогодні намагається працювати, але це переважно мікро- та малий бізнес. Водночас великим підприємствам значно важче передислокуватися. Попри все, є й хороші новини. Ділова активність з початку березня пришвидшилася: за даними НБУ, кількість підприємств, що не працюють, знизилася з 32% до 17%.

— Які галузі можуть постраждати найбільше?

— Найперше — сільське господарство. Порушення посівної кампанії, а також можливий зрив збору врожаю зернових, руйнування складів та елеваторів, інфраструктури та сільгосптехніки, а також тимчасова окупація частини південних областей ставить під загрозу розвиток сільського господарства, яке минулого року забезпечило Україні понад 10% ВВП. Через повну блокаду торгівлі через українські порти, на яку припадає 90% торгівлі збіжжям, аграрії не можуть продати зерно та вимушені здійснювати експорт залізницею у значно менших обсягах. До того ж галузь стикається з браком пального і трудових ресурсів.

Також війна відчутно погіршить очікування інвесторів щодо перспектив вкладання коштів — через побоювання втрати активів, отож відтік капіталу — цілком прогнозований.

— За даними НБУ, у квітні споживча інфляція у річному вимірі прискорилася із 13,7% у березні до 16,4%. Чи збільшуватимуться ціни надалі?

— Так, інфляція може перевищити 20% за підсумками року. І це зумовлено багатьма причинами: порушенням виробничих процесів та логістики внаслідок пошкодження і руйнування інфраструктури, тимчасовою окупацією більшості районів південних областей України, які спеціалізуються на сільському господарстві. А також — через дефіцит пального та пошук альтернативних ринків для його закупівлі внаслідок переорієнтування з російського та білоруського напрямків, здорожчання імпорту через збільшення логістичних витрат та світових цін на енергоносії.

Що може подорожчати найбільше?

— Продукти харчування, пальне, транспортні послуги. Стосовно хлібобулочної продукції, то ціни залишатимуться більш-менш стабільними до розблокування портів, якими Україна експортує до 90% своєї пшениці. Надалі, тобто восени, ціни можуть підвищитися, оскільки пропозиція зменшиться через збільшення експорту. Загалом різке зростання цін на продукти харчування призводить до поширення бідності. За прогнозами ООН, частка населення України з доходами, нижчими за фактичний прожитковий мінімум, може сягнути 70% у 2022 році проти 18% у 2021-му.

— Велика Британія, Канада та ЄС заявили про скасування мит на український експорт. Якою мірою цей крок допоможе українській економіці?

— Хоч скасування запроваджено на рік, цей крок важливий для відбудови української економіки та засвідчує реальну підтримку нашими торговельними партнерами вільної торгівлі з Україною. Загалом підтримка міжнародних партнерів через гранти, гарантії позик та лінії валютного свопу нарівні з основними фінансовими пакетами від міжнародних організацій допоможуть українській економіці вистояти.


Джерело:

Катерина Маркевич

Провідний експерт економічних і соціальних програм


Народилася в 1989 році в Дніпропетровську.

Освіта:

  • Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, факультет міжнародної економіки (2010);
  • Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Інститут міжнародних відносин (2012);
  • Здобувач Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України.
  • Проходила практику в Управлінні зовнішніх зносин та ЗЕД Дніпропетровської облдержадміністрації (2009), Комісії з земельних відносин та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради (2009), Секретаріаті Комітету зовнішніх зносин Верховної Ради України (2011), Управлінні інвестиціями та інноваціями Торгово-промислової палати України (2012).

Робота:

  • Попередній досвід роботи: Міжнародна консалтингова компанія «H-aRt», ПАТ «Український інститут проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств Укрнафтохімпроект»;
  • жовтень 2012 р. – березень 2014 р. — молодший експерт економічних програм Центр Разумкова;
  • з березня 2014 р. — експерт економічних програм Центру Разумкова.

Автор наукових статей у виданнях ВАК України та учасник понад 30 міжнародних науково-практичних конференцій з тематики інвестиційної діяльності секторів української економіки, міжнародної інвестиційної діяльності на ринках країн групи БРІКС.

(044) 201-11-98

markevych@razumkov.org.ua

kateryna.markevych