За даними Opendatabot, з лютого по серпень цього року з України виїхало 9,3 мільйони людей, повернулося — 7,4 мільйонів українців. Дослідження Управління Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців, базоване на 34 145 інтерв'ю, проведених з травня по вересень 2022 року, показало, що більшість українців, які виїхали за кордон, це жінки (86%) у віці 35 — 59 років (48%) з вищою освітою (46%), які мають різноманітний професійний досвід, особливо в сфері послуг і торгівлі. Жінки з дітьми становлять 88% усіх членів сімей, які виїхали з України разом і 13% сім'ї з літніми людьми.
Майже половина опитаних покинула своє місце проживання з кінця лютого по квітень. Більшість українських біженців за кордоном — вихідці з Одеської, Харківської областей та Києва. 56% респондентів проживає в орендованому житлі, при цьому 29% все ще перебувають у колективних пунктах або транзитних центрах. 12% опитаних сказали, що мають родичів у країні перебування. Найбільш нагальними потребами наших співвітчизників за кордоном є готівка та працевлаштування.
Яка ситуація з міграцією зараз
“Кількість тих, хто вперше мігрує до країн Європи значно зменшилася порівняно з початком війни. Переважна більшість тих, хто сьогодні вперше виїздить за кордон — це ті, хто втратив не лише засоби до існування, але й житло (особливо з Донецької, Миколаївської, Запорізької, Луганської областей). Оскільки в країні продовжується війна, отримати належну компенсацію не вдається, а конкуренція на ринку праці завелика, тому люди вимушені мігрувати (в пошуках не лише фінансової, але й медичної та соціальної допомоги). Ті ж, хто мігрують повторно, це люди, які змогли з початку «закріпитися» на європейському ринку (у т.ч. завдяки наявності родичів чи допомоги компаній, в яких працюють) і водночас не готові повертатися, аби не наражати себе на небезпеку”.
Чи дослухаються українці до поради
“Одним із вагомих чинників подолання загроз соціальної безпеки в умовах війни є робочі місця. І саме їх сьогодні вкрай потребує Україна, оскільки людський капітал є найважливішим під час відбудови країни. Водночас, заклики представників влади щодо необхідності не повертатися до України не є безпідставні. Мова йде, з одного боку, про безпеку, зважаючи на збільшення атак на міста України, а також про необхідність збалансування енергетичної системи України, 30% якої було пошкоджено останніми тижнями. У такий спосіб влада намагається убезпечити населення від ще більших проблем, з якими країна може стикнутися”.
Але попри заклики влади, українці все рівно повертаються.
“Причин багато. Люди перестали отримувати відповідне фінансове забезпечення і не мають змоги утримувати себе та сім’ї, не мають можливість працевлаштуватися за фахом та отримувати гідну заробітну платну, а власні заощадження закінчилися. До того ж процес оформлення матеріальної допомоги та статусу тимчасового захисту чи біженця забюрократизований. Усе тому, що «інтеграція» мільйонів українців обходиться країнам Європи не дешево”.
Друга хвиля міграції: яка ймовірність
Війна спричинила найбільшу міграцію останніх десятиліть. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, згідно з якими станом на кінець жовтня 2022 року, кількість українців, які перебували в країнах Європи і отримали статус біженця чи тимчасово переміщеної особи становила майже 7,7 млн осіб. Приблизно така ж чисельність внутрішньо переміщених осіб. Однак сьогодні українці менш налякані.
“Українці стали більш психологічно стійкими до атак країни-агресора, ніж це було на початку військового вторгнення, — наголошує експертка. — Так, за даними Держприкордонслужби, протягом останніх двох тижнів жовтня міграційний потік в обох напрямках зазнав змін у бік зниження — приблизно на 10%”.
Разом з тим ризик того, що кількість мігрантів збільшиться, є: друга велика хвиля міграції можлива лише за умов повторного повномасштабного наступу на Україну з північних областей.
Джерело:
