Науковий консультант з економічних питань Центру Разумкова Володимир Сіденко в ефірі радіо «Голос Столиці» розповів про те, як Україна буде розраховуватися за боргові зобов’язання перед Росією.
— Можете спочатку пояснити, що означає термін «комерційні борги»?
Комерційні борги — це кошти, які запозичені юридичними особами України і призначені для їхнього розвитку або здійснення комерційної діяльності, скажімо, з продажу товарів і послуг на території України.
— Тобто це приватні компанії. А в кого вони позичають? У державних банків чи в комерційних банків Російської Федерації?
Існує велика кількість різних форм запозичень. Є запозичення у вигляді цінних паперів, є у вигляді відстрочки платежів за надані товари... Тобто не можна сказати, що це якась єдина форма, і в залежності від цього ми повинні аналізувати кожний конкретний випадок окремо. У нашому випадку може йтися головним чином про ті проекти, які здійснювалися російськими юридичними особами на території України.
— З ким саме буде судитися Росія, на кого буде подавати позов? На Україну чи на приватні компанії?
Ми не можемо нічого сказати, поки ми не подивимося на конкретну угоду. Я маю великі сумніви, що борги, про які каже російський прем'єр, у всіх без винятку випадках гарантовані українською державою. Якщо вони не гарантовані українською державою, то будь-які вимоги до держави Україна є безпідставними.
— А за скільки часу накопичилася ця сума боргу у 25 млрд. доларів?
Це взагалі борги за весь час. Там є і короткострокові, і довгострокові борги.
— Тобто поки що це лише гучна заява?
Я думаю, що у цьому випадку йдеться виключно про ті 3 мдрд., які російський уряд позичив у вигляді євробондів, розміщених на ірландській фондовій біржі наприкінці 2013 року для уряду Азарова. І російський уряд не бажає говорити про реструктуризацію цього боргу, адже Україна веде сьогодні перемовини з відповідними інвестиційними фондами, насамперед американськими.
— Але російський прем'єр казав саме про долю комерційної заборгованості, тобто тут про 3 млрд. не йдеться...
Можливо, він говорить так, але мається на увазі саме той борг. Україна є державою з ринковою економікою, де держава не повинна відповідати за комерційні борги, якщо ці борги не оформлені фінансовими документами, які гарантують виплату з боку, скажімо, Міністерства фінансів.
— Якщо таких гарантій немає, то держава Росія може позиватися до комерційних структур?
Немає, тож Росія може судитися з ким завгодно, ми не будемо відповідати.
— А ці комерційні борги можуть підпадати під мораторій на виплату зовнішніх боргів приватним кредиторам?
Ні. Ті перемовини, які зараз тривають, стосуються євробондів. Не йдеться про звичайну комерційну заборгованість, яка утворюється у процесі здійснення, скажімо, інвестиційної або торгово-економічної діяльності.