Науковий консультант з економічних питань Центру Разумкова Володимир Сіденко в інтерв’ю мережевому виданню «Галнет» розповів про те, яких втрат і збитків зазнає російська економіка після запровадження чергових санкцій з боку США.

— Пане Володимире, якими саме будуть наслідки нововведених санкцій ЄС та США для російської економіки?

Передусім слід окремо оцінювати пакет заходів, який сформульований Європейським Союзом і Сполученими Штатами, тому що вони трохи різні за своїм рівнем. Якщо пакет санкцій ЄС можна охарактеризувати як посилений другий етап, який містить лише окремі елементи секторальних санкцій, то американський є вже початком третього етапу.

Що тут найважливіше? По-перше, це те, що запроваджуються фінансові обмеження. В ЄС вони пов’язані з блокуванням фінансування нових російських проектів, а в американському варіанті вони можуть бути більш істотними, оскільки стосуються конкретних компаній і банків, які відіграють важливу роль у російській зовнішньоекономічній діяльності.

Вплив американських санкцій на Росію буде більш істотним, хоча удару по Москві вони завдадуть не відразу, а через деякий період. Оскільки впливатимуть на загальне ставлення західних інвесторів і бізнесменів до Росії, посилюючи у них сприйняття цієї країни як вкрай ненадійного партнера, з яким не треба підписувати ніяких серйозних контрактів і не вкладати туди інвестицій. Тому, я думаю, вплив цих санкцій буде кумулятивним і значно більшим, ніж ми можемо відчути впродовж найближчого періоду.

Американські санкції також істотно впливатимуть на позиції Росії в енергетичному секторі. Разом із санкціями американський Конгрес прийняв закон про визнання України, Молдови і Грузії союзниками США без набуття членства в НАТО. У цьому законі є важливий пункт про гнучкіше ставлення до постачання американських енергоносіїв у країни-члени СОТ і про здійснення заходів стосовно альтернативного енергозабезпечення — це прямий виклик російським позиціям постачальника енергоносіїв.

Але я думаю, що і в європейському варіанті, у тих принципах, які проголосив новий голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, який з листопада замінить Жозе Мануеля Баррозу, є акцент на зменшенні енергозалежності ЄС від російського енергопостачання. І це призведе до суттєвого послаблення позицій Росії у світовій економіці.

Нарешті ми повинні розуміти, що заходи, які вживаються американцями у фінансовій сфері, можуть позначитися на рефінансуванні російських компаній, які мають багатомільярдні запозичення на західних фінансових ринках. Якщо термін цих кредитів закінчуватиметься, і вони не будуть рефінансуватися, а саме так воно значною мірою і буде, то це означає, що російським компаніям доведеться шукати джерела покриття своїх фінансових дефіцитів. Це може позначитись на обсязі золотовалютних резервів Російської Федерації і на курсі російського рубля, а, отже, і на цінах на той політичний імпорт, який надходить до Росії, таким чином стимулюючи інфляцію у всій країні і вичерпування її валютних резервів.

Нинішні санкції США та ЄС це не остаточне, а проміжне рішення. І якщо і після них не буде жодних суттєвих змін у позиції РФ, то можна очікувати, що будуть вжиті ще жорсткіші заходи. Проте ми повинні розуміти, що США легше вживати такі заходи, оскільки Америка - єдина країна, яка є менш залежною від економіки РФ, а для ЄС ця залежність значно більша і нерівномірна серед країн-членів. І саме тому в ЄС немає єдиної позиції стосовно РФ. Ми можемо побачити суттєві відмінності в позиції Великої Британії — з одного боку, а з іншого — деяких країн півдня ЄС. Навіть такі провідні гравці як Німеччина і Франція також займають далеко не однозначну позицію, і всередині цих країн також є сили, які, на жаль, виступають проти істотних санкцій проти РФ.

— Ви згадали про можливість ще жорсткіших санкцій стосовно Росії. Якими б вони мали бути з боку ЄС та США?

Я думаю, що США наполягатимуть, щоби ЄС підтягнувся принаймні під рівень нинішніх американських санкцій. Зокрема я думаю, що йтиметься про обмеження на операції російських компаній на фінансових ринках і взагалі на ринках ЄС, тому що в «Газпрому» великі інтереси присутності на внутрішніх ринках ЄС. Також, як відомо, є цей проект побудови французького військового корабля «Містраль», який сьогодні фактично порушує реально існуючий кодекс ЄС з постачання озброєнь.

Ми поки що не почули якоїсь реакції на цей проект. Але я думаю, що може дійти до оголошення його поза існуючими правилами і фактично — заборони. Також вважаю, що може бути офіційно заблокованим проект «Південний потік» як такий, що суперечить законодавству ЄС.

В принципі є різні ймовірні варіанти санкцій — і це питання готовності окремих держав іти на певні ризики. А вони є, тому що санкції ніколи не бувають такими, від яких потерпає лише об’єкт санкцій. Суб’єкти цих санкцій також несуть втрати, і країни ЄС усвідомлюють ці ризики, тому у сфері бізнесу Німеччини і Франції є таке неоднозначне ставлення до цих санкцій.

— Чи змусять нововведені санкції Кремль поводити себе по-іншому?

Якби політика Кремля ґрунтувалася на засадах раціоналізму, який властивий країнам Заходу, то зрушення вже були б. Але, на жаль, в мене складається враження, що у його політиці присутній значний ірраціональний елемент.

Кремль захопився імпершовінізмом, який не дозволяє йому бачити реальну картину світу і реальне становище Росії у цьому світі.

Зважаючи на це, сподіватися, що ці санкції змінять поведінку Росії дуже важко. Я не виключаю, що зараз Москва навіть активізує деякі найрадикальніші сили. І, можливо, це обумовлює деяку обережність ЄС, якому дуже важко оцінити реакцію Росії.

Ще Бісмарк говорив: «Ніколи не намагайтесь застосувати хитрощі до Росії, бо вона здатна відповісти непередбачуваною дурістю». Це справді так, і це така певна небезпечна ментальна традиція, яка в принципі є дивною, тому що в Росії багато розумних людей і зразків високої культури. Проте на сьогодні вони якось відступили на задній план, і ми їх не бачимо, бо це все поглинула величезна хвиля примітивного імпершовінізму.

— Якщо ці санкції справді матимуть такі серйозні наслідки, якими діями на них зреагує Путін?

Та Путін вже зреагував — його заява про американців є відверто негативною. Є заява російського МЗС, яка також витримана в негативних тонах, тобто там застосовані такі слова про те, що США стали на курс руйнації всіх сосунків з РФ і далі в такому дусі. Поки що нічого позитивного в цій реакції я не бачу.

— Як ви вважаєте, Росія через своє невдоволення санкціями не «відриватиметься» на Україні?

Я думаю, що Путін значною мірою блефує. Сьогодні він має більш-менш сильні позиції лише тому, що російські спецслужби мають великий досвід у таких операціях, які Путін проводить сьогодні в Україні. Ще за часів Радянського Союзу московські керманичі практикували такі речі в багатьох країнах третього світу. В Росії це все модернізовано, але в принципі це старі диверсійно-дестабілізаційні заходи, які вони використовували впродовж тривалого часу.

А от умов масштабної конфронтації Росія не витримає, тому що її військова машина не має того потужного підґрунтя, яке мав Радянський Союз. У нинішній Росії є багато економічних і соціальних суперечностей, і, на відміну від Радянського Союзу, її економіка не є самодостатньою, а залежить від стану зовнішніх ринків і фінансових потоків.

Російська економіка є вразливою. Тому якщо Москва перейде певну червону риску, Захід застосує санкції третього рівня аж до впровадження певних заходів ембарго на торгівлю в окремих сферах. І тоді Росія опиниться у вкрай складній ситуації. Я вже не кажу про те, що ці санкції можуть викликати у Росії і внутрішньополітичні тертя, тому нинішня політика Путіна там до вподоби далеко не всім.