Заступник генерального директора з аналітичної роботи — директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко в ефірі каналу «Соціальна країна» розповів про внутрішні передумови відокремлення Криму і можливий сценарій припинення війни на Донбасі.

— Вітаю, пане Якименко. Пройшло двадцять чотири роки відтоді, як була відновлена автономія Криму. Здається, що за двадцять три роки, коли Україна мала повний контроль над півостровом, з нього можна було б створити таку собі цукерку для всієї України, щоб показати, куди буде рухатися держава завдяки реформі децентралізації. Чому це не було зроблено?

Зараз, оцінюючи весь цей час, ми бачимо, на жаль, дуже негативний результат. І причина того, що Крим відокремився від України, полягає не тільки в агресії Росії, але передумови цього мали також внутрішній характер. Проведення референдуму стосовно автономії Криму відбувалося в умовах розвалу Радянського Союзу, коли лідери республік намагалися зафіксувати своє панівне становище. Еліта, яка знаходилася на півострові, намагалася отримати новий статус, повноваження та старий контроль над територією, де вона залишалася владою. Фіксація старої еліти започаткувала процес певної самоізоляції Криму від України.

Коли ми говоримо про автономізацію та місцеве самоврядування, децентралізацію, то ми повинні чітко розуміти, для чого це робиться. Якщо ми говоримо про автономізацію, то ми чітко розуміємо, що є певна еліта, яка сформувалася на певній території та хоче контролювати ресурси, що на ній знаходяться. Це відбулося в Криму. Коли ми говоримо про місцеве самоврядування, то ми маємо на увазі самоврядування саме місцевої громади. Відбувається розмежування повноважень між центральною владою та місцевою громадою.

— На Вашу думку, які можуть бути сценарії продовження ситуації на Донбасі?

Сценарій є єдиний — Україна повинна відновити контроль над кордоном з Росією. Коли туди перестануть заходити збройні формування Росії, тільки тоді буде досягнене припинення вогню. Тоді можна проводити вибори, давати повноваження. Головне питання — хто буде суб'єктом влади на тих територіях? Друге завдання — захистити решту території України від агресії Росії.

— Чи є якийсь досвід у світовій практиці, який Україна могла би використати для розв’язання конфлікту на Донбасі?

Прямої аналогії справді немає. Ми маємо ситуацію, коли наші території межують з дуже потужним сусідом з ядерною зброєю, мільйонною армією тощо. Політика цієї країни буде постійно спрямована на провокування конфлікту. Можливо, колись це все дійсно зміниться, але не найближчим часом. Можна використати деякі аспекти досвіду Балкан.

— На Вашу думку, коли в Росії закінчаться гроші для того, щоб підтримувати так званих бойовиків на Донбасі?

Гроші не так важливі, як людське життя. У цій війні втрачається найкращий людський потенціал. Стосовно Росії, у мене не багато оптимізму, що гроші закінчаться саме на це. Мені здається, що на підтримку бойовиків вони все одно знайдуть гроші. Вони скоріше погодяться на те, щоб менше їсти.