Про підсумки Комітетських слухань на тему "Перспективи та шляхи нарощування видобутку вітчизняних нафти та газу для підвищення енергетичної безпеки України"

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Віктор Логацький підбив підсумки проведення парламентських слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки про перспективи видобутку вітчизняної нафти і газу для підвищення енергетичної безпеки України.


9 червня 2015р. у Комітеті Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки відбулися слухання з висвітлення перспектив та шляхів нарощування видобутку вітчизняних нафти та газу для підвищення енергетичної безпеки України. Основними категоріями учасників слухань були парламентарі, представники міністерств, керівники профільних вітчизняних компаній, галузеві науковці та експерти, а також представники засобів масової інформації.

Голова профільного комітету Верховної Ради Микола Мартиненко у вступному слові до учасників зустрічі зазначив, що Україна має вжити ряд невідкладних організаційних та законодавчо-нормативних заходів щодо стабілізації та подальшого нарощування видобутку вітчизняних вуглеводнів, як одного з ключових факторів енергетичної безпеки держави. Одним із таких заходів, як зауважив головуючий, є розроблена Центром Разумкова та спрямована до Уряду України Нова енергетична стратегія України, яка має стати дороговказом для здійснення подальшого реформування енергетичного комплексу в контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», Коаліційної угоди.

Основними темами виступів були такі:

  • Аналіз основних причин зниження видобутку вуглеводнів
  • Визначення основних напрямів стабілізації та нарощування обсягів видобутку вуглеводнів
  • Пропозиції організаційного та законодавчо-нормативного характеру щодо стимулювання видобутку вуглеводнів.

Серед основних причин рецесії видобутку було визначено природне та техногенне збіднення ресурсної бази вуглеводнів у зв’язку з їх видобутком на фоні слабкого приросту їх запасів. Так, наприклад у 2014р. було видобуто в Україні 23 млн. т умовного палива, а приріст запасів склав всього 6,85 млн. т умовного палива. Тобто за цей рік в Україні видобуто у 3,4 рази більше сировини ніж підтверджено («покладено до державної комори») нових запасів вуглеводнів. Особливістю видобутку в Україні є те, що 80% запасів сконцентровано на родовищах, що розробляються понад 20 років і потребують значних інвестицій в підтримання обсягів видобутку, з них 6–7 родовищ дають біля 60% відсотків всього видобутку. Іншою вагомою причиною, що підкреслено багатьма виступаючими, стало вкрай обмежена можливість фінансування капітальних інвестицій для розвитку галузі і приросту ресурсної бази, головним чином зумовлене підвищенням рентної плати з однієї сторони, та регульовано заниженої ціни продажу вуглеводневої продукції основних видобувних компаній з другої сторони.

За результатами виступів, основними напрямами стабілізації та нарощування обсягів видобутку визначено наступні:

  1. Освоєння родовищ з глибоким (понад 5000 м) заляганням вуглеводнів від поверхні землі на материковій частини України
  2. Освоєння шельфових родовищ вуглеводнів контрольованої наразі Україною морської акваторії Чорного та Азовського морів
  3. Відновлення ліквідованих/недіючих свердловин (їх фонд нараховує біля 8000) методами горизонтального та субгоризонтального закінчення з облаштуванням бокових стовбурів свердловин

Систематизуючи пропозиції учасників слухань, доцільно відмітити такі консолідовані заходи організаційного та законодавчо-нормативного характеру щодо стимулювання видобутку вуглеводнів, які слід зреалізувати в найближчій перспективі. Це, насамперед, зниження ренти на видобуток вуглеводнів. Виступаючими підкреслено, що навіть формальне зниження ставок не принесе суттєвих стимулів, тому необхідно також змінити базу оподаткування з тим, щоб навіть відносно економічно недоступні ресурси можливо було добувати в Україні, зменшуючи при цьому необхідність закупати вуглеводні по імпорту. Тому слід розробити нову методичну базу з визначення ставок ренти з урахуванням передового міжнародного досвіду. Оскільки надра і корисні копалини є власністю української держави, учасники підтримали ідею створення державного галузевого Фонду відновлення ресурсної бази вуглеводнів, який би формувався за рахунок частини ренти за видобуток вуглеводнів. Кошти цього фонду слід спрямовувати насамперед для фінансування з нього геологорозвідувальних робіт, тобто для приросту ресурсної бази, спорудження глибоких та надглибоких свердловин, освоєння морського шельфу. У зв’язку з декларованим впровадженням принципів децентралізації державного управління та формування бюджетів, також було сформульовано пропозицію принаймні 5% рентної плати спрямовувати до місцевих бюджетів та бюджетів громад регіонів, на території яких проводиться видобуток вуглеводнів (наразі 100% спрямовується до державного бюджету України). До відмічених організаційних заходів слід відзначити також необхідність впровадження стандартів прозорості видобувних галузей (стандартів ЕІТІ) з метою створення передумов для залучення інвестицій та послідовного реформування НАК «Нафтогаз України» та галузі в цілому за принципами третього Енергопакету.

До основних заходів законодавчо-нормативного характеру віднесено такі:

  • Розроблення Національної програми «Нафта і газ до 2025р.»
  • Внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставок ренти за вуглеводні та розподілу коштів між державним бюджетом України та місцевими бюджетами (бюджетами громад)
  • Розроблення та затвердження Положення про Державний фонд відновлення ресурсної бази вуглеводнів з метою фінансування геолого-розвідувальних робіт
  • Внесення змін до Земельного кодексу України та низки нормативно-правових актів щодо спрощення процедури відводу земельних ділянок з метою будівництва об’єктів нафтогазової інфраструктури
  • Розроблення та затвердження вітчизняних Правил розробки родовищ нафти та газу
  • Розроблення та затвердження галузевої Методики визначення рентної плати за вуглеводні з врахуванням передового міжнародного досвіду в цій сфері
  • Гармонізація усіх галузевих національних нормативних документів і стандартів з європейськими та міжнародними галузевими стандартами та кодами.

За підсумками поведених слухань складається можливість зробити узагальнюючий висновок, що Україні вдасться стабілізувати й наростити видобуток власних вуглеводнів лише за умови консолідації фахових зусиль та послідовного впровадження зазначених вище заходів.

Віктор Логацький

Провідний експерт енергетичних програм


Фахівець в області економіки використання природних ресурсів, інвестиційного менеджменту та корпоративного управління. Має успішний практичний міжнародний і вітчизняний досвід з реструктуризації бізнесу та реорганізації компаній.

Кандидат економічних наук. Понад 20 наукових праць, опублікованих в Україні і за кордоном.

Експерт низки міжнародних проектів і досліджень у сфері економічного обґрунтування будівництва, реконструкції та функціонування об’єктів енергетичної інфраструктури та екології.

Член Робочого комітету «Скраплений природний газ (LNG)» Міжнародного газового союзу (2000–2005 рр.).

Сертифікований інженер-проектувальник.

Працював на керівних посадах провідних вітчизняних та міжнародних нафтогазових та інжинірингових компаній: Укрнафта, Нафтогаз України, ТНК, Хантимансійськнафтогазгеологія, Metso Automation, ILF Consulting Engineers.

У Центрі Разумкова працює з січня 2015 р.