Перспективні технології фотоелектричної сонячної енергетики

ВСТУП

Відновлювана енергетика є пріоритетною у здійсненні «зеленого» переходу від шкідливого для клімату викопного палива до «чистих» відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), а також забезпеченні сталого доступу до енергії у всьому світі.

Приріст потужностей ВДЕ в 2020р. у світовому вимірі перевершив попередні оцінки і прогнози, незважаючи на нестабільність в ланцюжку поставок, пов'язану з пандемією COVID-19, яка призвела до збільшення термінів поставки компонентів обладнання на деяких ключових ринках, а, подекуди, і до зупинки виробництв.

За даними, опублікованими Міжнародним агентством з відновлюваних джерел енергії (The International Renewable Energy Agency — IRENA), у 2020р. у світі додалося 260 гігават (ГВт) потужностей ВДЕ, що майже на 50% перевищило зростання у 2019р[1].

Сонячна енергетика[2], що використовує невичерпне джерело «зеленої» енергії, сприяє скороченню викидів вуглекислого газу (СО2), зменшенню забруднення атмосферного повітря, захисту навколишнього середовища, поліпшенню соціальних стандартів.

Згідно з прогнозом розвитку фотоелектричної сонячної енергетики до 2030р. від BloombergNEF (BNEF) «Q3 2021 Global PV Market Outlook»[3], у 2021р. прогнозується введення в експлуатацію сонячних електростанцій (СЕС) загальною потужністю 191 ГВт у порівнянні з 2020р. (144 ГВт). Попри те, що ціни на полікремній і сонячні модулі, ймовірно, залишаться високими до 2022 р., агентство прогнозує загальний обсяг потужностей сонячної енергетики у 2022р. на рівні 214 ГВт., а в 2030р. — приріст в розмірі 311 ГВт.

Технології виробництва сонячних елементів і матеріали постійно удосконалюються. Зусилля виробників та дослідників направлені на пошук нових підходів щодо збільшення ефективності сонячних панелей, підвищення обсягу виробленої енергії з одиниці площі, поліпшення роботи при різних рівнях освітленості та температурних показників, а також підвищення стійкості до впливу чинників навколишнього середовища.

Упродовж останнього десятиліття спостерігалося поліпшення якості виготовлення фотоелектричних елементів, вдосконалення технологій, а також істотне підвищення їх ефективності.

У цій статті наведено аналіз стану розвитку сонячної енергетики (фотовольтаїки)[4], технологій та основних типів матеріалів, які використовуються для фотовольтаїки, тенденції щодо їхньої модифікації, а також впровадження новітніх технологій. Огляд технологій, які сприяють динамічному розвитку сонячної фотоелектричної промисловості, зростанню ринку, є актуальним для України, з точки зору можливостей та викликів для цього сектору, який зростає та диверсифікується.


1. ТЕХНОЛОГІЇ

Упродовж багаторічної історії розвитку фотовольтаїки (сонячної енергетики) було розроблено низку різноманітних видів сонячних батарей, які охоплюють 3 покоління технологій: кремнієві (перше покоління), тонкоплівкові (друге покоління) і органічні (третє покоління). Типи сонячних елементів (СЕ) другого і третього поколінь різняться в залежності від ефективності, вартості, довготривалості, підходів щодо отримання матеріалів та їхньої модифікації. Основну увагу приділяють матеріалам, що поглинають світло: від неорганічних моно- і полікристалічних напівпровідників до органічних, полімерних і гібридних сполук. Лише завдяки сукупності всіх необхідних компонентів сонячної батареї можливо досягти необхідної ефективності перетворення енергії світла в електричну.

Згідно з даними IRENA[5], технології першого покоління залишаються основним рушієм розвитку сонячної фотоелектричної галузі і досі займають більшу ринкову частку (95%). Тандемні та перовскітові технології (tandem and perovskite technologies) також пропонують цікаві рішення однак, на шляху до масового виробництва необхідним є вирішення питань ціноутворення та міцності комірок. Зміна архітектури комірок (cell architecture) дозволила досягти більш високого рівня ефективності, зокрема, за рахунок двосторонніх (двоконтурних) комірок та модулів (bifacial cells and modules), або завдяки технології PERC — пасивованого (діелектричного) шару на зворотному боці комірки (Passivated Emitter Rear Cell — PERC), а також поєднанню з іншими інноваційними елементами, такими як половинчасті комірки (half-cut cells) та інші (рис 1).

Рис. 1 Стадії розвитку сонячних фотоелектричних технологій (Solar PV)


Кремнієві технології

Оскільки виробники обладнання для СЕС зосереджені на покращенні характеристик фотоелектричних пристроїв, вони обрали саме монокристалічний кремній, який має меншу кількість дефектів, порівняно з полікристалічним, що дозволяє забезпечувати більш високу ефективність комірок. Використання цього матеріалу є домінуючим на ринку сонячної енергії, частка його оцінюється у 80%[6]. Полікристалічний кремній наразі представляє лише 20% ринку і, як очікується, може повністю зникнути в найближчі роки.

Ефективність сонячних панелей значно покращилась упродовж останніх кількох десятиліть: у 2018р. ефективність полікристалічних PV (multi-crystalline PV) досягла 17%, а монокристалічних (mono-crystalline PV) — 18%. Очікується, що така позитивна тенденція збережеться до 2030р.

Попри те, що в даний час більшість сонячних батарей виготовлені з кремнію, особливої уваги заслуговує розроблення нових матеріалів та технологій.


Тонкоплівкові технології (Thin Film Technologies)

Тонкоплівкові технології сонячних фотоелектричних установок відносять до другого покоління. Напівпровідникові матеріали, які використовуються для виробництва тонкоплівкових комірок, мають товщину у декілька мікрометрів (мкм). Зазвичай, ці технології включають дві основні групи: 1) тонкоплівкові на основі кремнію (аморфного [a-Si] та мікро аморфного кремнію [a-Si/c-Si]; та 2) безкремнієві (перовскіти, телурид кадмію [CdTe] та мідь-індій-галлій диселенід [CIGS]). Ці технології можуть здешевити виробництво, але вони мають нижчий рівень ефективності.

В межах масштабного виробництва електроенергії тонкоплівкова технологія була запроваджена у 2006р., коли вартість кремнію подорожчала через збільшення попиту. Тонкоплівкові модулі були більш економічно вигідними, незважаючи на їх низьку ефективність. Однак, падіння цін на кремній у 2012р. у поєднанні зі зниженням ціни на високоефективні модулі c-Si призвело до поступово зменшення ринкової частки тонкоплівкових технологій (у даний час на світовому ринку фотоелектричних модулів це лише 5%, в той час як сонячні модулі на основі кремнію все ще тримають приблизно 95% світового ринку фотомодулів).

Тонкоплівкові технології на основі кремнію. Перовскіт (Perovskite). Одним з найбільш перспективних матеріалів є перовскіт (perovskite) — тип мінералу, який ефективно поглинає світло. Перші перовскітні прилади (у 2009р.) перетворювали на електроенергію лише 3,8% енергії сонячного світла. Однак, зважаючи на легкість виготовлення кристалів у лабораторії, їхні властивості досить швидко поліпшились і до 2018р. ефективність зросла до 24,2%. Тим не менш, на шляху до досягнення ринкової «зрілості» перовскітна технологія все ще стикається з певними перешкодами. Одна з них- проблема міцності (durability): кристали не здатні витримувати вологість та потребують захисту від неї шляхом інкапсуляції, наприклад через шар оксиду алюмінію або герметичних скляних пластин (aluminium oxide layer or sealed glass plates).

Ще одна проблема для вчених полягає в тому, що їм вдалося досягти високого ККД для невеликих перовскітних комірок, але їм не вдалося досягти такого ефекту для комірок більшого розміру. У разі подолання таких бар’єрів перовскітні комірки мають потенціал для зміни динаміки та економіки сонячної енергії, оскільки їхнє виробництво є дешевшим у порівнянні з кремнієвими сонячними батареями (наприклад, їх можна виробляти при відносно низьких температурах, на відміну від кремнію).

Технологія PERC. Комірки PERC (PERC cells) за своєю структурою практично не відрізняються від типового монокристалічного фотоелемента, ключовим вдосконаленням є інтеграція пасивованого шару зворотньої поверхні комірки, яка здатна покращити її ефективність. Пасивований шар збільшує загальну ефективність комірки трьома ключовими способами: 1) зменшує рекомбінацію електронів; 2) збільшує рівень поглинання світла; і 3) дозволяє підвищити внутрішню відбивну здатність. Технологія PERC просувається швидкими темпами з точки зору підвищення ефективності — більш ніж на 0,5% у рік. Хоча темпи уповільнилися, декілька виробників вже досягли ефективності комерційного виробництва комірок (модулів) PERC на рівні 23%. Оскільки технологія PERC[7] є гнучкою у виробництві великих панелей, вона ще більше зміцнила свої позиції на ринку. Перевагою також вважають двоконтурність (bifaciality) — можливість застосувати технологію PERC з обох сторін комірки для виробництва електроенергії без будь — яких додаткових витрат.

На сьогоднішній день чверть усіх нових сонячних панелей виготовляється за технологією PERC. Поширеність цієї технології пояснюється тим, що вона не впливає на ціну готової сонячної панелі, але істотно підвищує її ефективність. Хоча рекордна ефективність роботи комірок PERC сягає 24%, ця технологія поки що не вважається економічно ефективною для широкомасштабного виробництва. Технології PERC є оптимальним рішенням в умовах обмеженого простору, оскільки сонячні панелі PERC забезпечують високу продуктивність (енергії на м2) в умовах недостатньої освітленості та високих температур.

Комірки з міді, індію, галію, селеніду (Copper indium gallium selenide cells (CIGS) CIGS cells) мають високий рівень ефективності (22,9%) порівняно з комірками з кристалічного кремнію. Однак, виробництво комірок CIGS може ускладнитись з огляду на рідкість такого елементу, як індій (indium) та складнощів їхнього великомасштабного виробництва. Комірки з використанням сполуки телуриду кадмію (Cadmium telluride (CdTe) досягли ефективності на рівні 21%, і подібно до комірок CIGS, характеризуються достатнім рівнем поглинання випромінювання та низькими втратами енергії. Сонячні елементи CdTe виготовляються в умовах низькотемпературних процесів, наразі частка виробництва комірок CdTe є найбільшою на ринку всіх тонкоплівкових технологій.


2. ІННОВАЦІЇ

Сонячна фотоелектрична промисловість швидко змінюється завдяки інноваційним елементам, які впроваджуються по всьому ланцюжку створення вартості. Упродовж останніх років поштовхом до інновацій була необхідність підвищення ефективності сонячних елементів.

Новітні фотоелектричні технології включають кілька типів тандемних комірок, які можуть бути згруповані переважно в залежності від використовуваних матеріалів, наприклад, органічні, неорганічні, гібридні (organic, inorganic, hybrid), та від типу з'єднання. Тандемний підхід використовується для виробництва найефективніших комірок для сонячних батарей, які можуть перетворювати 46% сонячного світла в електроенергію. Для цих пристроїв необхідні вартісні матеріали та виробничі процеси, тому досі не відбулося ринкового прориву та масового комерційного виробництва (Рис.2).

Рис. 2 Стан розвитку та ефективність передових сонячних фотоелектричних технологій  (Solar PV)

Поступ у сфері НДДКР забезпечує вдосконалення існуючих та новітніх технологій з метою досягнення подальшого значного скорочення витрат та поліпшення ефективності. Технології першого покоління, які продовжують вдосконалюватися по всьому ланцюжку створення вартості фотоелектрики (складають більшість світового виробництва), а також тандемні і перовскітні технології, які пропонують цікаві рішення, але у довгостроковій перспективі. На шляху більш широкого їх впровадження перешкодами на шляху до більш широкого використання є міцність та ціна.


Пасивовані контакти (Passivated Contacts)

Наступним еволюційним кроком у технології сонячних батарей після PERC, ймовірно, будуть пасивовані контактні комірки (Topcon — Passivated Contact cells, або TOPCon). Впровадження технології Topcon має найвищий кінцевий потенціал ефективності (порівняно з усіма кремнієвими комірками c-Si) — 28,75%. [8]. Науково-дослідному інституту сонячної енергетики ISFH (Німеччина) вдалося досягти ККД 26,1%,. а компанія JinkoSolar у червні 2021р. оголосила про досягнення світового рекорду ефективності 25,25% у комерційному масштабі.

Тандемні/гібридні комірки. Тандемні сонячні батареї — це стоси окремих комірок, які розміщуються кількома шарами, причому кожен вибірково перетворює певну смугу випромінювання в електричну енергію.

Поява нової архітектури комірок дозволила досягти більш високого рівня ефективності. Основним рушієм таких змін є технологія PERC та її поєднання з іншими інноваціями, як, наприклад, половинчасті фотоелементи (half-cut cells, solar shingles and multi-busbars). Проте, найважливішим технологічним проривом є створення двосторонніх комірок та модулів (bifacial cells and modules), а стимулом до цього стало прагнення вдосконалити архітектуру комірок та збільшити рівень їхньої продуктивності.

Про двосторонні сонячні елементи (двоконтурні модулі, Bifacial solar cells) на ринку відомо вже декілька років поспіль, але ефективності вони набувають лише останнім часом за рахунок зменшення витрат на виготовлення монокристалічного кремнію.

Двосторонні комірки складаються з фронтальної та зворотньої прозорої скляної поверхні та здатні виробляти електроенергію не тільки з сонячного світла, отриманого на їхній передній панелі: покриття зворотньої панелі дозволяє захоплювати відбите світло від поверхні землі, збільшуючи продуктивність до 27 %, що є вищою, ніж у традиційних монокристалічних фотоелементів.

Незважаючи на переваги bifacial cells, на шляху розвитку цієї технології все ще є деякі перешкоди, наприклад, відсутність міжнародного стандарту тестування, відсутність загальних підстав для маркування чи ціноутворення (common ground for power labelling or pricing).

Одним із видів двосторонніх елементів є модуль типу скло-скло (glass-glass module). Такий модуль застосовується зазвичай у мережевих (utility-scale) наземних металоконструкціях. Він має вищий рівень вологостійкості та може функціонувати у несприятливому середовищі (наприклад, при високій температурі). Технологія вже розроблена декілька десятиліть тому, але висока її вартість та велика вага панелей перешкоджають широкомасштабному впровадженню. Відповідно до Міжнародної технологічної дорожньої карти для фотоелектричних панелей (The International Technology Roadmap for Photovoltaic — ITRPV[9]) очікується, що частка таких модулів (glass-glass) у загальному обсязі зросте до 40% у найближчі 10 років.

Половинчасті фотоелементи, або півкомірки (Half-cells). Технологія використання півкомірок передбачає розрізання повністю обробленої комірки навпіл за допомогою сучасних лазерних машин. Такий підхід покращує продуктивність та міцність (довготривалість) модуля та може забезпечити миттєве збільшення потужності на 5–6 Вт (Вт).

Завдяки інтеграції технологій PERC та half-cut ефективність фотоелементів збільшилась до 18%, а потужність — до 300 Вт.

Струмознімні смужки, або струмоведучі доріжки (Multi-busbars) — це кремнієві сонячні батареї, укріплені тонкими металевими смужками на фронтальній і зворотній поверхнях сонячної комірки (модуля); вони призначені для передачі постійного струму, що генерується модулем. Сонячні батареї попереднього покоління зазвичай мали дві смужки (busbars, bb), але з часом з метою підвищення ефективності кількість busbars збільшилась до трьох, п’яти (або більше) у більшості комірок сонячних батарей. Додаткова кількість bb покращує експлуатаційні характеристики відносно традиційних фотомодулів.

Сонячна черепиця або фотоелектрична черепиця (Shingled Cells[10]) — це сонячні панелі у вигляді черепиці, функціонують як звичайні покрівельні матеріали, одночасно виробляючи електроенергію. Модулі також виглядають як панелі з кольорового скла, що є чудовим підходом до естетичного дизайну будівель. Незважаючи на те, що такі компанії, як Solaria та SunPower зробили ставку на виготовлення модулів Shingled Cells, згідно з даними Міжнародної технологічної дорожньої карти для фотоелектричних панелей (ITRPV) прогнозується невелике збільшення частки ринку — приблизно на 10% до 2029р.[11]

Сонячна черепиця — це технологія фотоелектричних панелей, інтегрованих у архітектурні конструкції будівлі  (building-integrated photovoltaic, BIPV). Рішення BIPV мають низку переваг, такі як багатофункціональність (адаптація до різних поверхонь), економічність (економія на покрівельних матеріалах, витратах на ремонт та реконструкцію), універсальність та гнучкість дизайну в розмірі, формі та кольорі.

BIPV системи — це кремнієві фотомодулі, виконані за інноваційною технологією скло/скло (glass/glass), яка за міцністю перевершує класичні сонячні фотомодулі і є будівельним матеріалом. Потужність фотомодуля складає 270–280 Вт для полікремнієвих і 290–310 Вт для монокремнієвих панелей. Такі сонячні модулі, що пропускають 30–45% світла, ідеально підходять для організації природного освітлення різноманітних приміщень.

Гетероструктурні комірки (HJT Cells). В основі фотоелемента HJT — стандартний кристалічний кремній, з додатковими тонкими шарами плівки аморфного кремнію, що утворює так звані «гетеропереходи». Кожний з гетеропереходів розрахований на конкретний спектр довжини хвиль сонячного випромінювання, що дозволяє максимально збільшити ККД перетворення енергії. Панелі HJT мають великий потенціал щодо підвищення ККД, за прогнозами, до 26,5 % у поєднанні з використанням монокристалічного кремнію, виготовленого за технологією IBC.

Технологія HJT досліджується багатьма виробниками сонячних фотомодулів, включаючи компанії Panasonic, Sharp та Aurora, які займаються дослідженням та виготовленням таких фотомодулів для комерційного ринку. У червні 2021р. про досягнення 25,3%. ефективності модулів HJT повідомили китайські компанії LONGi та Huasun.


У ПІДСУМКУ

Поступово, через вирішення проблем із постачанням кремнію, а також впровадження нових технологій найближчими роками прогнозується збільшення потужностей фотоелектричних електростанцій. Згідно зі звітом асоціації SolarPower Europe[12] який містить аналітичні дані щодо світового сонячного сектору за 2020р. та прогноз на 2021–2025рр. (Рис 3), сукупна потужність сонячної електроенергії у мережі (on-grid), досягне 1870 ГВт до 2025р., за найбільш ймовірним сценарієм. За оптимальних умов до кінця 2025р. у світі можуть запрацювати сонячні електростанції загальною потужністю 2,147 ТВт. Так, у 2020р. було встановлено 138,2 ГВт об’єктів сонячної генерації, що на 18% більше, ніж у 2019р.

Рис. 3 Світова загальна встановлена потужність фотоелектричних станцій (ТВт)

Для подальшого сталого зростання сектору сонячної енергетики (SOLAR PV) та використання потенціалу передових технологічних рішень, першочергове значення матиме мобілізація значних державних та приватних інвестицій. Це сприятиме посиленню ролі сонячної енергетики у глобальному енергетичному переході та досягненню цілей кліматичної нейтральності. Згідно з прогнозами IRENA[13], середньорічні інвестиції в SOLAR PV мають збільшитися на 68% до 2050р. ($192 млрд) порівняно з обсягом інвестицій 2018р. ($114 млрд).

Важливим фактором у розвитку фотовольтаїки є поступове зниження витрат на виробництво, що обумовлено постійним вдосконаленням технологій, економією завдяки масштабності проєктів, конкурентними ланцюгами поставок.

Оптимістичними є прогнози агентства щодо зниження нормованої вартості виробленого кВт-год (Levelised Cost of Energy (LCOE)[14] для сонячних фотоелектричних модулів (SOLAR PV), яка вже стала конкурентоспроможною у порівнянні з усіма іншими джерелами виробництва електроенергії (включаючи викопне паливо), і, як очікується, в найближчі десятиліття буде падати далі в межах $0,02 та $0,08/кВт — год до 2030р., а також $0,014 — $0,05/кВт-год до 2050р. Водночас, згідно з аналізом аналітичної компанії Rystad Energy[15], світові ціни на сонячні панелі минулоріч зросли на 16% в основному через підвищення цін на полікремній та срібло, що, імовірно, стримуватиме виробників і постачальників сонячних панелей у найближчі кілька років від збільшення виробничих потужностей.

Однак, той факт, що всі зусилля в секторі сонячної енергетики зосереджені на покращенні характеристик фотоелектричних пристроїв, вселяє надію на сталий розвиток сектору. Упродовж останніх кількох десятиліть значно покращилась ефективність сонячних панелей. Способи досягнення ККД включають використання більш дешевих матеріалів для комірки (і скорочення використання матеріалів), зменшення виробничих витрат та впровадження інноваційних елементів по всьому ланцюжку створення вартості.

Серед технологій першого покоління монокристалічний кремній здобув перевагу над полікристалічним, оскільки має меншу кількість дефектів, що дозволяє забезпечувати вищу ефективність комірок. Цей матеріал домінує на ринку сонячної енергії і його частка оцінюється на сьогоднішній день у 80%. Полікристалічний кремній наразі займає лише 20% ринку і досягає своєї межі щодо практичної та економічної ефективності.

Підвищення ефективності фотоелектричних панелей досягається, зокрема, за рахунок поєднання різних технологій та комбінування матеріалів. Одним з перспективних на сьогодні виглядає тандемна структура комірки c-Si/Perovskite, яку впроваджує компанія Oxford PV[16], що перевищила останній світовий рекорд ефективності сонячних панелей — 29,52% наприкінці 2020р. (потенціал ефективності складає близько 35 %). На даний час Oxford PV створює свою першу комерційну виробничу установку потужністю 125 МВт для тандемних комірок c-Si/перовскіт на виробничих потужностях у Німеччині (орієнтовно перші продажі відбудуться у 2022р.).

Тандемні та перовскітні технології (tandem and perovskite technologies) пропонують оптимальні рішення однак, на шляху до масового виробництва необхідним є подолання декількох бар'єрів. Зміна архітектури комірок (cell architecture) дозволила досягти більш високого рівня ефективності, зокрема, за рахунок двосторонніх (двоконтурних) комірок та модулів (bifacial cells and modules), або завдяки технології PERC — пасивованого (діелектричного) шару на зворотному боці комірки (Passivated Emitter Rear Cell — PERC), а також поєднанню з іншими інноваційними елементами, такими як половинчасті комірки (half-cut cells) та ін.

На сьогоднішній день новітні технології сонячних елементів впевнено просуваються на шляху до впровадження у промислове виробництво, створення налагодженого ланцюжка поставок, досягнення високого рівня ефективності. Основним викликом для світового ринку фотоелектричних модулів (global PV market) стане запобігання процесам деградації панелей та управління обсягом виведених з експлуатації фотоелектричних панелей.

В Україні поки що недостатній потенціал для розроблення технологій для сонячної енергетики. Що ж до технологічного ланцюжка, то в 2004–2009рр. було сконцентровано 40-50% світового виробництва сонячного кремнію[17] і країна мала замкнутий цикл виробництва фотовольтаїки. У 2009–2010р.р. внаслідок збільшення поставок з Китаю, українські виробники услід за європейськими почали втрачати ринок і скорочувати виробництво матеріалів і фотоелектричних модулів На сьогодні промислове виробництво обладнання фотоелектричних елементів зосереджене в компаніях: група KNESS[18], приватне підприємство «Енхол»[19], «Prolog Semicor Ltd»[20] і ін.

На ринку України працює чимало компаній, які пропонують повний спектр послуг для впровадження проєктів сонячної енергетики, починаючи від передпроєктних вишукувань, до будівництва та сервісного обслуговування. Компанії Avenston Group[21], Ecosphere Energy, Unisolar shiny solutions, Rentechno і ін. пропонують оптимальні рішення для реалізації комерційних мережевих (on-grid) та дахових сонячних електростанцій (off-grid).

До чинників, які впливають на розвиток сонячної енергетики в Україні, відносяться наступні: приєднання України до європейського «зеленого курсу», збереження державної підтримки до 2030р., запит українського суспільства на «чисті» джерела енергії. Найбільшим викликом, однак, залишається недосконала модель оптового ринку електричної енергії (диспропорції між окремими його сегментами, перехресне субсидіювання, модель ПСО); висока вартість електроенергії з ВДЕ та вразливість кінцевого споживача у частині зростання тарифів; невиконання зобов’язань щодо сплати заборгованості перед виробниками сектору ВДЕ та відсутність чітких заходів для застосування законодавчо визначених джерел погашення боргів




[1]
World Adds Record New Renewable Energy Capacity in 2020, Press release, April 5 2021, IRENA, https://www.irena.org/newsroom/pressreleases/2021/Apr/World-Adds-Record-New-Renewable-Energy-Capacity-in-2020

[2] Сонячна енергетика або «фотовольтаїка» (PV) — сектор електроенергетики, основу складають генеруючі потужності з використанням сонячної енергії та комплекс виробництв з випуску обладнання для будівництва генерації.

[3] New Energy Outlook 2021, https://about.bnef.com/new-energy-outlook/

[4] Предметом дослідження є фотоелектричні елементи (Solar PV), які перетворюють сонячну енергію безпосередньо в електричну, а не про сонячні системи концентруючого типу (CSP — concentrated solar power), у яких сонячна енергія перетворюється в теплову, яка, своєю чергою, перетворюється в електричну. Найчастіше таким чином нагрівають рідину, отримують пар і направляють його на турбіну з генератором, як на звичайній тепловій електростанції.

[5] Future of Solar Photovoltaic, Deployment, investment, technology, grid integration and socio-economic aspects, https://www.irena.org/publications/2019/Nov/Future-of-Solar-Photovoltaic

[6] Solar Power Europe, What’s Cool in Solar: Wafers, https://www.solarpowereurope.org/whats-cool-in-solar-wafers/

[7] Solar Power Europe, Global market Outlook 2001-2025, https://www.solarpowereurope.org/whats-cool-in-solar-cells/

[8] Solar Power Europe, What’s cool in solar cells, https://www.solarpowereurope.org/whats-cool-in-solar-cells/

[9] The International Technology Roadmap for Photovoltaic, https://itrpv.vdma.org/en/

[10] https://m.facebook.com/aseuofficial/photos/a.121592465902030/277561420305133/?type=3&source=57&__tn__=EH-R

[11] PV Manufacturing.org, The free online resource about photovolyaiv manufacturing, https://pv-manufacturing.org/shingled-pv-modules/

[12] Solar Power Europe, Global Market Outlook for Solar, https://www.solarpowereurope.org/wp-content/uploads/2021/07/SolarPower-Europe_Global-Market-Outlook-for-Solar-2021-2025_V1.pdf

[13] Future of Solar Photovoltaic, Deployment, investment, technology, grid integration and socio-economic aspects, https://www.irena.org/publications/2019/Nov/Future-of-Solar-Photovoltaic

[14] Середня розрахункова собівартість виробництва електроенергії на упродовж всього життєвого циклу електростанцій (включаючи всі можливі інвестиції, витрати та доходи).

[15] Rystad Energy, Public COVID-19 report, https://www.rystadenergy.com/newsevents/news/press-releases/rystad-energys-covid-19-report/

[16] Oxford PV, the Perovskite Company, Perovskite PV to transform the global solar market, https://www.oxfordpv.com/

[17] Енергетичний перехід, Чи є в Україні власні сонячні технології?, https://energytransition.in.ua/chy-ie-v-ukraini-vlasni-soniachni-tekhnoloh/

[18] Офіційний сайт групи компаній KNESS, https://kness.energy/sonyachni-moduli/

[19] На початку 2018р. започатковано виробництво фотоелектричних модулів, офіційний сайт компанії «Енхол», https://enhol.com.ua/

[20] У 2014р. запущено власну лінію складання сонячних модулів потужністю 9МВт/рік, а також освоєно власне виробництво полікремнію, Prolog Semicor Ltd., http://semicor.com.ua/ua/

[21] Офіційний сайт компанії Avenston, https://avenston.com/

Світлана Чекунова

Провідний експерт енергетичних програм 


Проводить дослідження, орієнтовані на міжнародні енергетичні ринки, енергетичну безпеку, міжнародні енергетичні стратегії та наслідки, енергоефективність, відновлювані джерела енергії та екологічні проблеми.

Освіта:

Ступінь магістра в галузі управління міжнародним бізнесом (2000р.) за фахом міжнародна економіка Київського національного економічного університету.

Ступінь бакалавра, факультет романо-германської філології (1987р.) Київського національного Університету ім. Т. Шевченка.

Навчальні курси:

Отримувала наукову та бізнес-технічну підготовку (упродовж 1996–2000р.р.) в Нью-Йорку, Нідерландах та Туреччині (офіси Howard Energy в Анкарі і Стамбулі).                                                                                   

Професійна діяльність:

Упродовж 2001–2018 р.р. працювала у нафтотранспортній компанії (ПАТ «Укртранснафта»), у підрозділах з управління міжнародними проектами, корпоративного управління, стратегічного розвитку. До професійних функцій відносилися: координація бізнес відносини з міжнародними компаніями з проектів: реконструкція МНТ Південний з влаштуванням комплексу перевалки нафтопродуктів, комерціалізація нафтопроводу Одеса-Броди і початок операцій морського нафтового терміналу Південний; встановлення та підтримка контактів з іноземними посольствами, міжнародними фінансовими інституціями і українськими державними органами, представництво компанії на міжнародних конференціях.

З 1996 по 2001р.р. працювала у представництві американської компанії Howard Energy International LLC менеджером з газових операцій та адміністрування міжнародних договорів.

Також має досвід роботи у сфері захисту довкілля (проекти ядерної дезактивації та очищення води) у співпраці між Державним екологічним центром при КДТУБА та університетом міста Нью-Йорка.

У 1987 по 1996р. працювала викладачем англійської та німецької мов у Київському державному університеті будівництва і архітектури, перекладачем (на волонтерських засадах) у міжнародних проектах Міністерства Молоді та Спорту, Міністерства зв’язку.

chekunova@razumkov.org.ua