Сьогодні світ формується в принципово нових умовах, де все більшої значущості у якості важливих активів набувають цифрові технології. Завдяки ним можливо підвищити рівень продуктивності праці та добробуту населення, подолати виклики у сферах охорони здоров’я, освіти та державного управління (ці позитиви особливо видимі сьогодні, у часи світової пандемії Covid-19), знизити вуглецеву інтенсивність та підвищити рівень інноваційності економіки.

Поєднання цифрових технологій та фізичної інфраструктури дало розвиток smart-інфраструктурі. Її переваги значні, вона не просто вирішує питання створення менш забруднених чи більш ефективних територій, а генерує значний політичний капітал та великі можливості для бізнесу. Разом з тим, smart-інфраструктура не є “панацеєю” від усіх проблем. Поєднання технологій та інфраструктури змінює спосіб функціонування міст, регіонів та країн, що може спричинити ряд викликів, на які не завжди можна швидко зреагувати.

У рамках проекту “Smart-інфраструктура у сталому розвитку міст: світовий досвід та перспективи України” соціологічною службою Центру Разумкова з 25 вересня по 22 жовтня 2020р. проведено експертне опитування, в рамках якого надано оцінку небезпекам розбудови smart-інфраструктури.

Ступінь небезпеки ризиків повсюдного впровадження smart-інфраструктури, % опитаних експертів*

*Відповіді надійшли від 145 експертів.

Попри те, що цифрові технології сьогодні є доволі розповсюдженими, бракує досліджень стосовно їх “безпечності”. Загроза полягає в можливому зломі цифрових систем з несанкціонованим доступом до персональних даних. Кількість особистих даних, зібраних датчиками Internet of Things, зростає і це викликає побоювання втручання у приватне життя. Головним питанням є відсутність повної згоди на збір та обробку персональних даних, а також які саме дані повинні збиратися та як вони мають аналізуватися. Це несе ризик втрати конфіденційності.

Практично кожен бізнес сьогодні залежить від програмного забезпечення для розробки, виробництва, дистрибуції та післяпродажної підтримки продуктів і послуг. Так, технічні неполадки в роботі пристроїв можуть спричинити збій у програмному забезпеченні, що може призвести до отримання недостовірної або неактуальної інформації.

Також однією з небезпек є поширення новітніх методів маніпулювання свідомістю. Хоча завдяки цифровізації збільшуються можливості для свободи слова, поширення інформації та обміну нею, проте з’являються ризики поширення неточної інформації та нестача прозорості, через яку населення не є повноправними учасниками інформаційних потоків, відбувається відмова від власної думки на користь групового мислення та загострення поляризації поглядів.

Також не варто нехтувати ризиком цифрової поляризації простору. У світі існує велика частка населення, що перебуває за межею бідності. Зокрема, 1,3 млрд. людей не мають постійного електропостачання, 1,15 млрд. — доступу до надійних послуг телефонного зв’язку, 2,5 млрд. — доступу до базових санітарних послуг і майже 800 млн. — доступу до водних ресурсів. Так, концентрація населення у мегаполісах, що є споживачами цифрових технологій, може створити загрозу територіальної цифрової нерівності та стратифікації соціуму.

Також, існує ризик, що перевагами цифрових технологій зможуть скористатися не всі верстви населення через відсутність доступу до сучасних цифрових з’єднань та цифрового обладнання, що може стати загрозою для соціальної згуртованості та інклюзивності та мати наслідком появу соціальних класів цифрової еліти та цифрових “ізгоїв”.

Зростаючим є занепокоєння стосовно кібератак. Цифрові технології за відсутності визначених норм правового регулювання починають дедалі більше виступати в якості об’єктів загроз, які породжують глобальну проблему інформаційної безпеки особистості, суспільства та держави. Серед загроз — кібертероризм і кібершпіонаж. Згідно з щорічним опитуванням Allianz Risk, ризик, пов’язаний з інцидентами кіберзлочинності та цифрової безпеки, увійшов до трійки глобальних бізнес-ризиків у 2021р. Кіберзлочинність наразі коштує світовій економіці у понад $1 трлн. — більше 1% світового ВВП. Виникає питання: чи справді технологія може вважатися “розумною”, якщо хакери легко можуть “увірватися” та “ізолювати” ціле місто/країну? Можна зробити висновок, що зростання ризиків цифрової безпеки, включно з ризиками захисту даних, а також занепокоєння щодо порушення захисту персональних даних, посилює недовіру до цифрових технологій.

Серед інших ризиків — соціальні. Прогресивна автоматизація праці та використання робототехніки може мати результатом заміну фізичної/ручної праці. Через запровадження цифрових технологій більшість існуючих робочих місць можуть зникнути і люди будуть змушені перекваліфіковуватися, щоб залишитися працездатним. Можливим є “зрив” ринку праці, наслідками якого є:

• Загроза структурного безробіття за неможливості адаптації потрібних навичок.
• “Розрив” у рівнях заробітної плати: цифрові технології вимагатимуть більш високого рівня вмінь до їх використання.
• Менший доступ до соціальних гарантій (відсутність пакета соціального та медичного страхування) під час online-зайнятості.

З-поміж інших — ризик зниження культурного розвитку: “стирання” історичних традицій та культурного спілкування в центрах високої культури — театрах, виставках, музеях (їх ніколи повністю не замінить т.зв. цифрова культура).

Низький рівень довіри до електронних сервісів, небажання жити у світі цифрових технологій, а також відсутність розуміння переваг процесу цифровізації породжують психологічні проблеми.

Зупинити технологічний прогрес не можна, але вплив цифрової трансформації сьогодні є неоднозначним. Цифровізація сприяє виникненню нових викликів, пов’язаних нерівномірним розподілом цифрових благ, поляризацією ринку праці, кібербезпекою тощо. Невирішеність цих питань може призвести до економічної неефективності та уповільнення темпів розвитку, проведення “реакційної”, а не стратегічної політики. Сьогодні немає концептуальних засад (на міжнародному рівні), які б могли повною мірою розкрити всю величину цифрової трансформації. Важливим кроком і на міжнародному, і на національному рівнях могло б стати вирішення питання збору статистичних даних про використання цифрових технологій та розбудову smart-інфраструктури, що дало чіткіше розуміння її впливів.

*Матеріал підготовлено на основі аналітичної доповіді “Smart-інфраструктура у сталому розвитку міст: світовий досвід та перспективи України” (https://razumkov.org.ua/uploads/other/2021-SMART-%D0%A1YTI-SITE.pdf), автором якої є Маркевич К.

Джерело: