Володимир Сіденко розповів "Сегодня" про порядок денний саміту G20, за що світові лідери будуть лаяти Трампа і чому українським питанням займається G7

Вже цієї п'ятниці — 7 липня — в німецькому Гамбурзі стартує дводенний 12-й саміт Великої двадцятки. Не буде перебільшенням сказати, що після саміту G7 він стане найбагатшим на політичні новини і одночасно розбором польотів на вищому рівні. І все це стосується американської політики і особисто президента США Дональда Трампа. Європейські лідери не приховують свого невдоволення з приводу ставлення лідера Штатів до НАТО, а буквально днями в своєму статті для New York Times колишній голова Європарламенту Мартін Шульц написав, що "американці обрали президента, який навряд чи проявляє повагу до цінностей США і трансатлантичного партнерства" .

Крім політичних моментів саміт може оголити і гострі політичні суперечності. За інформацією впливового німецького виданняя Spiegel, непередбачуваний американський президент ризикує перетворити престижну зустріч світових лідерів в фіаско, яке загрожує перетворитися в торговий конфлікт США і ЄС. "Майже дев'ять років тому в розпал фінансової кризи 20 найбільших світових економік домовилися прийняти програми стимулювання економік і разом боротися з ухиленням від сплати податків. Але тепер Адміністрація Трампа відмовляється від багатьох угод, досягнутих "Великою двадцяткою", — йдеться в статті Spiegel.

В офіційному представленні пріоритетів саміту G20 канцлер Німеччини Ангела Меркель пише, що питання глобальної економіки і торгівлі стануть центральною темою обговорення світових лідерів. В цілому ж на порядку денному три ключових тематичних блоки: посилення стійкості до дії економічних шоків (всесвітньої економіки, глобальної торгівлі, зайнятості, фінансових ринків і податкової кооперації), поліпшення сталого розвитку (клімат і енергія, діджіталізація, реалізація порядку денного ООН до 2030 року , охорона здоров'я і розширення прав жінок) і нарощування відповідальності (усунення причин вимушеної міграції, боротьба з тероризмом, протидія корупції, партнерство з Африкою, забезпечення агропродовольчої безпеки). Саме партнерству з Африкою Німеччина, як головуюча в G20 країна, буде приділяти ключову увагу. Адже, як розповів в інтерв'ю "Сегодня" колишній прем'єр Литви Андрюс Кубілюс, офіційний Берлін розробив План Маршалла для Африки.

Готували порядок денний саміту клубу "двадцяти" тисячі, якщо не сказати, десятки тисяч експертів з різних країн світу. За останні півроку в Берліні пройшло сім експертних форумів за темами, які і увійшли до порядку денного саміту G20. На одному з таких форумів 29-30 травня в Берліні, де були присутні більше 900 експертів і аналітиків більш ніж з 100 країн світу, обговорювалися питання міграції, клімату, кібербезпеки, торгівлі та інвестицій. За словами наукового консультанта з економічних питань Центру Разумкова Володимира Сиденка, який представляв на цьому форумі Україну, в центрі уваги світових експертів були питання клімату і в цьому контексті — наслідки виходу США з Паризької кліматичної угоди, світової економіки і глобальної торгівлі, а також нових технологій і високотехнологічних бізнесів. А ось про Україну і російську агресію згадували мало.

В інтерв'ю "Сегодня" Володимир Сіденко розповів, чому російську агресію проти України більше обговорює "Велика сімка", чому нам потрібно вживати заходів, що зменшують викиди CO2, і що робити, щоб не опинитися на периферії світової економіки.

— Розкажіть, що обговорювалося на експертному форумі 29–30 липня в Берліні? Чи всі рекомендації експертів увійшли до порядку денного саміту G20?

— На останньому засіданні T20 (Think20 Dialogue Forum — авт.), яке відбулося 29–30 травня в Берліні, брало участь близько тисячі осіб з приблизно сотні країн світу. Я був єдиним, як я розумію, учасником з України. Саміт Т20, так само як і саміти інших недержавних учасників, афілійовані з G20 (представників бізнесу громадянського суспільства, профспілок, жінок, молоді), готують рекомендації для "Двадцятки" на вищому рівні. Такий зведений документ Т20 "20 Solution Proposals for the G20" ("20 пропозицій за рішеннями для G20" — авт.) — загальні рекомендації саміту, які були вручені голові апарату канцлера Німеччини і міністра з особливих доручень Петеру Альтмайеру. Та й четверо виступаючих на конференції представників уряду Німеччини свідчать про те, що вона патронував канцлером. Тобто, все результати дослідження були використані штабом з підготовки G20. Я не кажу, що порядок денний саміту G20 буде збігатися з висновками цього документа. Але між ними існує велика ступінь відповідності. І ці п'ять пріоритетних напрямків, які позначені Т20, швидше за все, і будуть основою для дискусій: діджіталізація — впровадження цифрових технологій...

— І тут, напевно, будуть підніматися питання кібербезпеки?

— Звичайно. Діджіталізацію не можна впроваджувати за відсутності гарантій безпеки, щоб не було таких речей, які сталися днями в Україні та інших країнах світу. Друге питання — це побудова стабільної та стійкої до шоків глобальної економіки. Причому особливий акцент приділяється зв'язку економічних і соціальних змін — економіка в багатьох країнах перестала працювати на підвищення добробуту громадян.

— Тобто, зараз вона працює на великі корпорації?

— Виходить, що вона більше працює на могутні найбільш забезпечені кола.

Третє питання, яке буде підніматися на G20, — кліматична політика і її фінансування.

— Лідери зосередяться на виході США з Паризького кліматичної угоди ...

— Так, це ключове питання, і я думаю, там будуть великі суперечки.

Четверте питання — боротьба з голодом, зменшення нерівності, яке поглиблюється, і управління процесами вимушеної міграції.

І п'яте питання — порядок денний до 2030 — універсальний документ, спрямований на забезпечення процвітання всіх країн, а не обраних. За прогнозами економістів, до 2030 року будуть відбуватися фундаментальні технологічні зміни в світі, які будуть стрімко створювати нові виробництва, одночасно знищуючи старі робочі місця. І країни, які не впишуться в ці процеси, ризикують залишитися на периферії не тільки економічного, але і соціального розвитку.

— Давайте детально зупинимося на питаннях економіки. Напевно, в Берліні в кінці травня, і в Гамбурзі спочатку липня буде обговорюватися питання санкцій?

— Я, напевно, вас трохи розчарую, тематика санкцій буквально спорадично виникала пару разів і не була в центрі уваги. Потрібно врахувати, що формат "двадцятки" трохи відрізняється від формату "сімки". Якщо на "сімці" питання санкцій в останні роки постійно звучать, то в форматі "двадцятки" вони йдуть в тінь. Більшість розвинених країн не виявляє до нього достатнього інтересу. Більш того, серед них чимало країн, які з Росією у партнерських відносинах.

— Просто у нас люблять говорити, що саме німецький бізнес скаржиться, просить скасувати санкції, щоб повернутися до business as usual.

— І цього теж не звучало, вони як би оминають це питання стороною — тут не можна досягти консенсусу. Тому такі питання віддають "сімці", ось ви, будь ласка, і вирішуйте.

— Але критикувати США за вихід з Паризького кліматичної угоди точно будуть.

— У кроках, які зробив Трамп в цьому питанні, не було ніякої необхідності. Паризька хартія дуже гнучка і не нав'язує жодних обов'язкових вимог. Кожна країна вільна обирати свій формат і обсяг зобов'язань. Мені здається, що тут (у США — авт.) було більш політико-пропагандистське рішення, ніж прагматичний і обґрунтований підхід. Більше 90% опублікованих за останні роки робіт показують посилення антропогенного впливу на атмосферу. Численні дослідження американських вчених показують, що викиди CO2 в атмосферу досягли безпрецедентних масштабів не просто за весь час спостережень, а за весь час оцінки за багато тисячоліть. Під час засідання групи T20 з цього питання майже не було серйозних суперечок. Більш того, дуже серйозні люди, а це і Нобелівський лауреат з економіки Джозеф Стігліц, якого часто цитують, і колишній головний економіст ЄБРР Ніколас Стерн, говорять про те, що країнам необхідно підвищувати податки на викиди CO2. Для України це великий виклик. Нам доведеться не просто в рази, а в десятки разів підвищувати податки на вуглецеві викиди, щоб вписатися в рекомендовані глобальні рамки в цій сфері.

— Але за різними оцінками викиди України і так на порядок нижчі за європейські, навіщо нам тоді підвищувати податки?

— Вони дійсно нижчі, але український ВВП помітно нижчий рівня навіть 90-х. І пишатися цим не потрібно, потрібно розвиватися. А якщо ми будемо розвиватися в старій системі координат, рівень викидів виросте в рази. Тому ми повинні розвиватися на основі нових технологій, які дозволять скоротити навіть сьогоднішні викиди приблизно на 35%. А це, перш за все, заходи з енергоефективності, використання нових джерел енергії, які не пов'язані з викидами CO2 (частка всіх альтернативних джерел енергії (енергія сонця, вітру і біомаси) в структурі виробництва електроенергії в Україні за 5 міс. 2017 г. — 1 , 1%, це нікуди не годиться), поновлюваних і безвуглецевих джерел енергії.

— Чи не вважаєте Ви, що на саміті G20 Трамп може запропонувати альтернативну Паризькій кліматичну угоду?

— Пропонувати можна все що завгодно, але я не думаю, що він зустріне підтримку серед європейських країн, які в цьому питанні виступають єдиним фронтом. Більш того, і Китай проти, тому він сьогодні дуже інтенсивно розвиває альтернативну енергетику. За тих дискусій, які були в Берліні, де США представляли чотири Нобелівських лауреата, видно, що проти рішення Трампа виступають і в самих Штатах. Не можна будувати політику на догоду якійсь вузькій групі енергетичних компаній, які зацікавлені в зниженні своїх витрат.

— Уже були заяви, що на G20 Трамп має намір обговорити початок поставок американського скрапленого газу до Європи для зниження залежності від російських енергоносіїв.

— Сьогодні у Адміністрації США на першому місці бізнес-інтереси: збільшення своєї присутності на ринках ЄС і створення робочих місць в США, зниження боргового навантаження за рахунок зростання експорту і т.ін.

Також і питання ціни: "Газпром" останнім часом веде політику зниження цін, тому питання: чи будуть поставки скрапленого газу з-за океану економічно вигідними.

— Останнім часом багато говорять про План Маршалла для України. В інтерв'ю "Сегодня" екс-прем'єр Литви Андрюс Кубілюс говорив, що їхній "Новий європейський план для України" вже підтримав Конгрес Європейської народної партії. Також план представили в високих кабінетах Брюсселя і Берліна. Що ви чули, на саміті T20 обговорювали якийсь план економічної підтримки України?

— Проблематика східної Європи обговорювалася через призму глобальних проблем безпеки. На локальних питаннях уваги не концентрували. Йдеться про те, що менш розвинені країни, Україна в тому числі, вимагають значних фінансових ресурсів. Імплементація тієї ж Угоди про асоціацію вимагає мільярдів у валюті. Але для цього не обов'язково вдаватися до нових масштабних зовнішніх вливань. За оцінками банківських асоціацій, у нас близько 100 млрд доларів обертається поза банківською системою, які можуть бути звернені на внутрішні інвестиції. Але для цього держава повинна створити сприятливий інвестиційний клімат. Без цієї умови нічого не вийде, навіть з "Планом Маршалла для України".

— "Сьогодні", посилаючись на звіт Центру Разумкова, вже писав, що вже в наступному році без припливу іноземних інвестицій Україна може опинитися на порозі дефолту.

— Тематика дефолту виникає періодично. Що під нею криється в даному випадку? Починаючи з осені 2017 року триває тренд на збільшення обсягів зовнішніх виплат. Але джерело цих виплат поки не зовсім зрозуміле. Будь-які кредити працюють, коли всередині економіки щось створюється, що служить джерелом їхнього погашення. Поки ми живемо за рахунок рефінансування новими кредитами старих. Навіть широко розрекламована реструктуризація недержавних зовнішніх боргів — це все одно відстрочка боргу. Але ми повинні використовувати кредитні кошти ефективно, щоб виникли конкурентоспроможні галузі, здатні за рахунок своїх поставок на зовнішні ринки дорогих продуктів створити базу для заробітку країною валюти. Інакше дійсно виникне період, коли ми не зможемо обслуговувати зовнішні борги. Тому що будь-який процес запозичення, якщо немає джерел погашення, створює зачароване коло, і настає момент, коли країна вже не може далі платити. Але для нас це не тільки питання фінансового дефолту, а й дефолту всього політичного курсу. Ми не зможемо в такому разі фінансувати виконання Угоди про асоціацію з ЄС. І в нашому протистоянні з Російською Федерацією це теж важливий фактор. Тому питання інвестування в нові технологічні сфери — не тільки в техніку, а й до відповідних систем управління процесами, — ключовий момент для політики розвитку країни та її безпеки.