У статті, що складається з двох частин, розглядаються питання довгострокових структурних зрушень в економіці України на тлі структурних трансформацій світової економіки за останню чверть століття. Виявляються основні структурні диспропорції, викривлення та їхні причини, які пов’язані не лише з інституційними недосконалостями, а й браком стратегічних підходів до економічного розвитку та інноваційною пасивністю. В узагальненій формі представлені основні виклики, що з’являються для національної економіки у контексті четвертої промислової революції, яка розгортається у світі. У цьому контексті виявлені серйозні перекоси в політиці розвитку науки, освіти та інновацій в Україні. Сформульовані головні принципи, на яких має будуватись стратегія розвитку країни в умовах кардинальних глобальних економічних і технологічних трансформацій.
Здійснений порівняльний аналіз структурних змін в економіці України, світовій економіці в цілому та в окремих групах країн світу доводить, що Україна вступає в нинішню епоху кардинальних глобальних трансформацій з істотно деформованою структурою економіки, яка зазнала за період державної незалежності очевидного структурного спрощення та наблизилась до структурних характеристик менш розвинених країн світу. Країна включена у процеси міжнародного виробництва та обміну на основі асиметричної моделі, яка зумовлює периферійний статус національної економіки. Істотна деформація структури економіки значною мірою зумовлена викривленнями базових структурних макроекономічних пропорцій в економіці — існуванням завищеної частки приватного (головним чином елітарного) споживання і критично низькими рівнями інвестицій в основний капітал. Вони істотно стримують її модернізацію та технологічний розвиток, визначають консервацію економічної відсталості та низький рівень міжнародної конкурентоспроможності.
