Десять ліній оборони української енергетики. Пропозиції щодо плану заходів із підготовки до осінньо-зимового періоду 2024–2025 рр.

Головна мета підготовки енергетики України до осінньо-зимового періоду (ОЗП) — збереження цілісності енергетичної системи України та забезпечення у повному обсязі мінімальних необхідних потреб в енергоресурсах населення, економіки та Сил оборони України.


1. Збільшення систем протиповітряної оборони та боєкомплектів до них, що прикривають ключові об’єкти великої генерації та базові підстанції системи передачі. Пріоритет — АЕС, ГЕС, життєздатні ТЕС й ТЕЦ.

2. Забезпечення фізичного двохрівневого (мінімум) захисту базової генерації та підстанцій оператора системи передачі від попадання уламків БПЛА та ракет, там де це можна зробити за оптимального фінансування.

3. Імпорт електричної енергії

  • проведення переговорів для зростання показника ліміту імпорту із 1700 МВт до 2500–3000 МВт (за потужністю);
  • збільшення втричі прайс-кепів на оптових ринках (РДН, ВДР) для скасування штучних бар’єрів імпорту з покриття дефіциту потужностей;
  • удосконалення механізму зі стимулювання промислових підприємств укладати контракти на імпорт електричної енергії завдяки виведенню їх із переліку споживачів до яких застосовуються графіки планових відключень.

4. Відновлення потужностей великої генерації

  • ремонт 50% пошкоджених потужностей ТЕС та ТЕЦ за рахунок існуючого резервного обладнання та придбанного закордоном;
  • формування графіків та обсягів ремонтних робіт АЕС із урахуванням виведення на повну потужність усіх 9 блоків у листопаді 2024р, у тому числі, забезпечивши ремонт (заміну) ротора турбоагрегату на блоці №2 ХАЕС;
  • відновлення частини пошкоджених потужностей ГЕС та ГАЕС що реально можливо відремонтувати.

5. Децентралізація електричної та теплової генерації

  • реалізація розпочатих та нових проектів будівництва СЕС, ВЕС та електростанцій із використанням біопалива;
  • встановлення за можливості систем накопичення електроенергії;
  • придбання поршневих контейнерних та газотурбінних електростанцій потужністю до 30 МВт, когенераційних установок, мінікотелень (газ, у т.ч. пропан-бутан, вугілля, біопаливо), установка теплових насосів;
  • створення локальних сотових енергомереж;
  • забезпечення на 100% резервною генерацією водоконаів, котелень, лікарень, шкіл, дитячих садків, важливих для національної безпеки промислових об’єктів, систем мобільного зв’язку та інтернет мереж.

6. Газова складова

  • закачування у ПСГ обсягів газу із врахуванням децентралізованої газової генерації й припинення газового транзиту із 1 січня 2025р. (до 16 млрд. куб. м);
  • підготовка усіх елементів ГТС до роботи у безтранзитному режимі;
  • створення ліквідної біржі природного газу для залучення торгівлі на ній якомога більшої кількості вітчизняних й закордонних трейдерів;
  • лібералізація газового ринку включно із експортно-імпортними операціями.

7. Посилення заходів зі зниження заборгованості на ринку;

  • суттєве скорочення переліку підприємств, яких заборонено відключати від постачання е/е;
  • поступове підвищення цін для наслення до ринкового рівня із паралельним наданням субсидій малозабезпеченим верствам населення;
  • зниження заборгованості перед ВДЕ-генерацією шляхом оптимізації тарифу на передачу та модернізації системи ПСО;
  • заморожування витратних заходів на час військових дій із будівництва нових блоків АЕС для вивільнення коштів на погашення заборгованості за ПСО.

8. Створення резерву обладнання для великої генерації та систем передачі й розподілу.

9. Енергозбереження та енергоефективність

  • тепломодернізація житлових та промислових будівель;
  • заміна енергоємного обладнання у промисловості на більш енергоефектвне де це можливо зробити у стислі терміни та за помірну ціну;
  • тотальне встановлення енергозберігаючих ламп, розумних розеток, недопущення нагрівання приміщення в ОЗП до температури більше 19 С, відмова користуватися кондиціонерами у літній період населенням та заборона їх використовувати в офісах та торгівельних центрах відповідно до досвіду Японії після аварії на АЕС у Фукусімі.

10. Керування попитом

  • посилення економічних й адміністративних стимулів для зниження використання електроенергії промисловістю та населенням у період 7–10 та 18–22 годин;
  • у пікові години мінімізувати використання енерговитратного обладнання — прасок, чайників, кондиціонерів, пральних машин, бойлерів, пилесосів, посудомийних машин, тощо.
  • збільшити використання пауербенків для їх заряджання вночі й живлення домашніх електроприладів у години пік;
  • підготувати парк дизельних та бензинових генераторів для їх використання в торгівельних приміщеннях, приватних будинках, промислових підприємствах та об’єктах критичної інфраструктури;
  • проведення масштабної національної рекламної компанії щодо необхідності сприянню збереження Об’єднаної енергосистеми (ОЕС) шляхом макимального економного використання енергоресурсів та розумного планування попитом населенням та промисловістю;
  • в години неможливого покриття попиту застосовуються графіки планових та аварійних відключень для забезпечення цілісності ОЕС.
Володимир Омельченко

Директор енергетичних програм


Народився в 1967 р. в Києві.

Освіта:

Київський політехнічний інститут, факультет хімічного машинобудування (1992).

Автор понад 50 наукових і публіцистичних праць. Брав участь у розробці та здійсненні міжнародних енергетичних проектів та наукових дослідженнях міжнародної енергетичної політики.

Робота:

У 1992–1996 р. працював на різних посадах в галузі машинобудування;

1997–1998 — головний фахівець відділу нафтової, газової та нафтопереробної промисловості міністерства економіки України;

1998–2003 — НАК «Нафтогаз України», очолював напрям транспорту нафти;

2004–2007 — головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України;

з лютого 2007 р. — експерт Центру Разумкова, з 2013 року — директор енергетичних програм.

(044) 206-85-02

omelchenko@razumkov.org.ua

volodymyr.omelchenko