Китайський полководець Сунь-цзи у своєму трактаті “Мистецтво війни” ще два з половиною тисячоліття тому застерігав, що не можна вести війну на два фронти — це загрожує поразкою. Але це стосується не лише збройних конфліктів, але й конфліктів політичних. Останнім часом влада досить активізувалися, наживаючи собі ворогів у різних політичних таборах.
Стосовно табору, який представлений партією “Опозиційна платформа — За життя” і, зокрема, її лідером Віктором Медведчуком, то, як відомо, Рада національної безпеки і оборони України запровадила санкції проти Медведчука і пов’язаного з ним бізнесу.
Рівень підтримки суспільством цих санкцій є досить високим. Так, за результатами дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова на початку березня цього року, санкції стосовно Віктора Медведчука підтримують 54% серед усіх опитаних і лише 21% не підтримують.
Підтримують ці санкції більшість представників електорату партії “Європейська солідарність” (83%), партії “Слуга народу” (67%), ВО “Батьківщина” (54%). Лише серед представників електорату партії “Опозиційна платформа — За життя” більшість (74%) виступає проти них.
Разом із тим, влада зуміла викликати невдоволення і в іншому політичному таборі. 23 лютого Приморський районний суд Одеси засудив активіста Сергія Стерненка до 7 років та трьох місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна за звинуваченням у розбійному нападі та незаконному зберіганні вогнепальної зброї. У цьому разі сприйняття і оцінка цієї події суспільством виявилися не настільки однозначними. Серед тих, хто знає про рішення суду, оцінки розділилися — 34% дотримуються думки, що рішення суду було об’єктивним, і стільки ж (34%) — що рішення суду є необґрунтованим і політично вмотивованим, ще 32% не змогли дати оцінку.
Того ж вечора, коли був винесений цей вирок, акції протесту відбулися в багатьох містах України, а апофеозом стали сутички між демонстрантами і поліцією на Банковій.
Чому санкції проти Медведчука не викликали акцій протесту, а рішення суду по справі Стерненка — викликало. Частково відповідь дають результати цього ж опитування Центру Разумкова — за його даними, серед тих респондентів, які виступають проти санкцій стосовно Віктора Медведчука, висловлюють загальну готовність взяти участь у мітингах і демонстраціях 34,5% (що менше, ніж серед населення загалом — 40%), а серед тих, хто вважає, що рішення суду по справі Стерненка було необґрунтованим і політично вмотивованим — 53%. Тобто налаштованість на протестну активність серед тих, хто виступає проти санкцій стосовно Медведчука, є нижчою, ніж загалом серед населення, а серед тих, хто вважає, що рішення суду по справі Стерненка було необґрунтованим і політично вмотивованим, — навпаки, помітно вищою.
Тобто у конфлікті з Медведчуком і ОПЗЖ влада має справу із соціально пасивними симпатиками цієї політичної сили, а у ситуації із “справою Стерненка” — із значно більш соціально активною частиною суспільства.
І ескалація напруженості навколо Офісу президента на Банковій, що пов’язана зі “справою Стерненка”, яка продовжується вже близько місяця, може стати хронічним “головним болем” для Банкової і втягнути її у “війну на два фронти”, з якої досить важко вийти переможцем.
Джерело:
