Чому перехід України на безготівкові платежі розтягнеться на роки

Стимулювати збільшення обсягу безготівкових платежів можуть вдосконалення захисту платіжних карток від шахрайств, підвищення фінансової грамотності населення і розвиток платіжної інфраструктури.

Останніми роками в Україні доволі швидкими темпами розвивається ринок безготівкових платежів.

Зручність безготівкових розрахунків дозволяє користуватися банківськими послугами цілодобово та дистанційно: проводити платежі можливо не лише за допомогою платіжної картки, але й з використанням смартфону, сплачуючи за товари та послуги без обов’язкового відвідування відділення банку.

За даними НБУ, обсяг операцій з використання платіжних карток, емітованих українськими банками протягом січня-березня 2021 року склав майже 1,1 трлн грн, що, порівняно з аналогічним періодом 2020 року, більше на 18,3%.

Популярність безконтактних карток зумовлена в першу чергу високим рівнем швидкості та зручністю операцій з їх використання.

Найбільше операцій припадає на розрахунки в торговельних мережах – 49,3% та перекази з картки на картку – 42,1%.

Учасники грошових розрахунків зацікавлені в надійному, зручному та швидкому способі здійснення розрахунків, чого можна досягти завдяки безготівковим платежам.

Процеси глобалізації та глибинні технологічні зміни вимагають постійного осучаснення платіжних систем, а також зменшення кількості готівкових розрахунків, які є першопричиною тіньової економіки.

Вона, за попередніми розрахунками Мінекономіки у 2020 році становила 30% обсягу ВВП, що на 3 в.п. більше ніж у 2019 році.

Розвиток ринку платіжних карток є невід’ємною складовою легалізації доходів і витрат. В одному зі звітів аудиторсько-консалтингової компанії Ernst&Young йдеться, що збільшення карткових платежів на терміналах на 1% від ВВП сприятиме зменшенню рівня тіньової економіки країни в середньому на 0,037%.

Проте поки що повністю відмовитися від готівки не вдалося жодній країні. В Україні ж перехід на безготівкові платежі триватиме ще не один рік.

Для багатьох людей готівка має більше переваг за картку. По-перше, це можливість збереження приватного життя. По-друге, готівкові операції дешевші за карткові. По-третє, використання готівки забезпечує кращий контроль витрат.

До того ж, через недовіру до банківських установ частина населення вважає за краще мати готівку, аніж електронні гроші на банківських рахунках, побоюючись можливої крадіжки даних та втрати заощаджень.

У дійсності безготівкові платежі поки не мають достатнього рівня "безпечності" і загроза полягає в можливому зломі цифрових систем з несанкціонованим доступом до персональних даних клієнтів.

Також, технічні неполадки в роботі пристроїв можуть спричинити збій у програмному забезпеченні, що може призвести до отримання недостовірної інформації.

Можливими є випадки збоїв у роботі платіжних терміналів, несправність обладнання чи недосконалість програмного забезпечення, що унеможливлюють здійснення розрахунків.

З-поміж іншого існує питання локалізації, а саме відсутність POS-терміналів у точках продажів.

Досягти поступу у переході на безготівкові платежі заважає також недостатній рівень охоплення Інтернетом, особливо у сільській місцевості – понад 17 тис. населених пунктів (з 28 тис.) не охоплені оптичними мережами.

Також, в Україні досі суттєвим є "розрив" між старшим поколінням і молоддю, міськими та сільськими жителями в користуванні цифровими технологіями.

У 2020 році Міністерство цифрової трансформації разом з ПРООН, Фондом Східна Європа та освітньою платформою EdEra провело дослідження стосовно рівня цифрових навичок населення України та дійшло висновків, що 53% українців (віком від 17 до 70 років) відповідно до методології Європейської комісії володіють цифровими навичками на рівні "нижче середнього", а 15% населення не володіють жодними цифровими навичками.

Однак технології йдуть вперед, а суспільство для зручності та економії свого часу все ж таки віддаватиме перевагу безготівковим платежам.

Для більшого ж поступу необхідно зосередити увагу на аналізі законодавчих та регуляторних ініціатив з розвитку безготівкового ринку, регулювання платіжної індустрії, детальному огляді безготівкових платіжних інструментів та вивченні нових форм безготівкових розрахунків.

Необхідними заходами, що стимулюватимуть безготівковий ринок, є вдосконалення захисту платіжних карток від шахрайств, підвищення фінансової грамотності населення з метою інформування не лише про можливості використання платіжних карток, але й про переваги безготівкових розрахунків, забезпечення розвитку платіжної інфраструктури.

Джерело:

Катерина Маркевич

Провідний експерт економічних і соціальних програм


Народилася в 1989 році в Дніпропетровську.

Освіта:

  • Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, факультет міжнародної економіки (2010);
  • Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Інститут міжнародних відносин (2012);
  • Здобувач Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України.
  • Проходила практику в Управлінні зовнішніх зносин та ЗЕД Дніпропетровської облдержадміністрації (2009), Комісії з земельних відносин та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради (2009), Секретаріаті Комітету зовнішніх зносин Верховної Ради України (2011), Управлінні інвестиціями та інноваціями Торгово-промислової палати України (2012).

Робота:

  • Попередній досвід роботи: Міжнародна консалтингова компанія «H-aRt», ПАТ «Український інститут проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств Укрнафтохімпроект»;
  • жовтень 2012 р. – березень 2014 р. — молодший експерт економічних програм Центр Разумкова;
  • з березня 2014 р. — експерт економічних програм Центру Разумкова.

Автор наукових статей у виданнях ВАК України та учасник понад 30 міжнародних науково-практичних конференцій з тематики інвестиційної діяльності секторів української економіки, міжнародної інвестиційної діяльності на ринках країн групи БРІКС.

(044) 201-11-98

markevych@razumkov.org.ua

kateryna.markevych