Результати експертного опитування, проведеного з 30 вересня по 10 жовтня 2024 року в рамках проєкту «Експертно-аналітична підтримка діяльності МЗС України в контексті розвитку публічної дипломатії і зміцнення діалогу влади і суспільства», який здійснюється за підтримки Представництва Фонду Ганса Зайделя.

Було опитано 69 експертів у різних областях України та м. Києві — народні депутати, представники міністерств, регіональних органів влади, державних і неурядових дослідницьких структур, науковці, викладачі вищих закладів освіти, незалежні експерти, громадські діячі.

Зовнішньополітичні процеси і тенденції: виклики і загрози для України

Україна під час війни перебуває під впливом швидкоплинних процесів глобального та регіонального рівнів, що містять виклики та загрози для нашої країни. Які зовнішні фактори найбільш негативно впливають на Україну?

На думку експертів, в першу чергу це — проблеми з поставками воєнної допомоги Україні (4,5 бали за пятибальною шкалою) (експерти оцінювали рівень негативного впливу подій та процесів за п’ятибальною шкалою від 1 до 5, де «1» означає, що впливу немає, а «5» — дуже сильний вплив). Країни-союзники забезпечують вкрай важливу воєнну підтримку ЗСУ, але водночас тут існує багато проблем, зокрема: а) дозовані і повільні поставки озброєння для ЗСУ; б) невирішеність питання щодо використання наданої далекобійної зброї по території країни-агресора; в) відмова від допомоги у знищенні російських ракет і безпілотної авіації на західних кордонах України; г) тривале блокування Угорщиною воєнно-фінансової підтримки ЄС Україні тощо.

Іншим несприятливим зовнішнім чинником, на думку фахівців, є складна передвиборча ситуація в США, невизначеність майбутнього зовнішньополітичного курсу Вашингтону (4,2 бали). Динаміка внутрішніх процесів у США містить виклик як для України, так і в більш глобальному контексті.

Своєю чергою, серед негативних зовнішніх трендів експерти відзначають неспроможність глобальних і регіональних структур безпеки запобігти ескалації конфліктів на світовій арені, зокрема, зупинити російську агресію (3,9 бали). На жаль, є підстави констатувати небезпечну девальвацію глобальних і регіональних структур безпеки.

Фахівці також звертають увагу на негативний вплив ускладнення політичної, соціально-економічної ситуації в Європі, посилення «втоми» від війни в Україні, активізацію правих сил (3,9 бали). Такі несприятливі тенденції обумовлені економічними проблемами, спричиненими війною в Україні, соціальним розшаруванням, рядом внутрішніх політичних факторів, а також міграційним навантаженням, у т.ч. через масштабний приплив біженців з України.

На думку експертів, значний негативний вплив спричиняє фактор поляризації світової спільноти, поглиблення глобального протистояння демократичного світу і табору авторитарних держав (3,8 бали). Останнім часом помітним є поглиблення розмежування — ідеологічного, політичного, економічного між західним демократичним світом (США, ЄС, НАТО) і табором країн, де домінують авторитарні/тоталітарні тенденції, культ особи, нехтування правами людини (Росія, Китай, КНДР, Білорусь, Іран, Сирія). Така тенденція поляризації поступово набирає обертів і перетворюється на провідний геополітичний тренд, який визначатиме особливості та динаміку світових тенденцій у ближчій перспективі.

У запропонованому переліку експерти також відзначають несприятливу тенденцію ініціювання у світовому дискурсі планів припинення війни в Україні, що не відповідають інтересам України (3,6 бали). Це не є випадковим, з огляду на те, що останнім часом у світовому дискурсі посилилася псевдомиротворча популістська риторика, з’являються різного роду плани та ініціативи, які передбачають заморожування бойових дій на користь країни-агресора за рахунок інтересів України.

Більш стримано експерти оцінюють вплив зовнішніх факторів, пов’язаних з війною на Близькому Сході (3,2 бали), загрозу конфлікту довкола Тайваню (3,2 бали), а також недружню політику керівництва Угорщини (3,2 бали), посилення гібридного впливу Росії у Молдові та Грузії напередодні виборів (2,8 бали).

Міжнародна підтримка і допомога

Наскільки дієвою є зовнішня допомога Україні під час війни? Ефективність допомоги оцінювалася за п’ятибальною шкалою від 1 до 5, де «1» означає, що допомога є зовсім неефективною , «5» — дуже ефективною.

Найбільш позитивно респонденти оцінюють допомогу українським біженцям — 4,2 бали. Також загалом позитивно експерти оцінюють зовнішню фінансову допомогу (макрофінансові транші, кредити) — 4,0 бали.

Гуманітарна допомога оцінюється у 3,9 бали. Політичну солідарність і підтримку України на міжнародних майданчиках фахівці оцінюють у 3,8 бали.

Нижче оцінюється ефективність воєнної допомоги (постачання озброєння, воєнної техніки і обладнання для ЗСУ) (3,5 бали) та сприяння здійсненню реформ в Україні (3,5 бали), ще нижче — допомога у відбудові зруйнованих об’єктів в Україні (3,0 бали). Особливо низько оцінюється ефективність запровадження санкцій проти країни-агресора (2,5 бали).

Стосовно останнього пункту слід зазначити, що з 2014 р. проти Росії було запроваджено низку різноманітних санкцій, які згодом оновлювалися і розширювалися. Нині Росія є найбільш підсанкційною країною світу. Загалом проти країни-агресора діє близько 17 тисяч індивідуальних та секторальних санкцій. Завдяки цьому російська економіка за різними оцінками втратила 400 млрд доларів.

Але, на жаль, з одного боку, санкції мають досить обмежений характер: загальний антиросійський санкційний фронт нараховує близько 40 країн світу. З іншого боку, Москва налагодила обхідні шляхи поставок продукції подвійного призначення з боку Китаю, інших країн азійського регіону. Отже, нинішня міжнародна санкційна політика на російському напрямі не спричинила економічних проблем такого рівня, які б примусили Кремль зупинити широкомасштабну агресію в Україні.

Оцінюючи ефективність допомоги Україні з боку міжнародних організацій у протистоянні російській агресії, найвище експерти оцінюють допомогу з боку Європейського Союзу (4,1 бали). Дещо нижче — з боку Міжнародного Валютного Фонду (3,6 бали), НАТО (3,4 бали) та Ради Європи (3,0 бали).

Водночас, на думку експертів, допомога інших міжнародних інституцій є незадовільною та неефективною. Учасники опитування вкрай низько оцінили ефективність допомоги з боку МАГАТЕ (2,1 бали), Міжнародного Червоного Хреста (2,0 бали), ОБСЄ (1,9 бали), ООН (1,9 бали) та ОЧЕС (1,5 бали).

Такі оцінки пояснюються тим, що ці організації виявили неспроможність адекватно відреагувати на російську агресію. Діяльність Ради безпеки ООН і ОБСЄ на українському напрямі була заблокована через право вето країни-агресора. Гуманітарні місії ООН і Міжнародного Червоного Хреста не мають доступу до окупованих територій. Більше того, чиновники Червоного Хреста демонструють неприйнятну для України позицію щодо країни-агресора і скоєних нею злочинів. Своєю чергою, МАГАТЕ де-факто позбавлена контролю над ситуацією довкола захопленої російськими військами Запорізької АЕС. Також, в силу об’єктивних обставин і геополітичних чинників, вплив і допомога Україні з боку таких регіональних утворень, як ОЧЕС, є незадовільною.

Із запропонованого переліку 36 країн світу фахівці виокремлюють коло країн, які, на їхню думку, найбільшою мірою допомагають Україні у протистоянні російській агресії.

Експерти насамперед відзначають: США (94%), Велику Британію (87%), Німеччину (80%), Литву (62%), Нідерланди (56,5%), Польщу (55%), Естонію (55%), Данію (46%), Чехію (41%), Латвію (39%), Францію (39%), Канаду (29%), Швецію (23%), Румунію (17%), Японію (16%), Фінляндію (10%), Норвегію (10%), Італію (9%), Бельгію (6%), Іспанію (6%). Хоча, зрозуміло, що це далеко не вичерпний перелік країн, які здійснюють допомогу.

Українські ініціативи: дипломатичний і безпековий виміри

Серед різних ініціатив, що просуває Київ на світовій арені, експерти зосередили увагу на двох важливих напрямах — укладення двосторонніх угод про співробітництво у сфері безпеки з низкою країн світу і просування українською владою Формули миру з метою проведення другого Саміту миру орієнтовно наприкінці 2024 р.

Станом на жовтень 2024 р. Україною укладено 27 угод про співробітництво у сфері безпеки. Чи сприятимуть ці домовленості України у протистоянні російській агресії? Більшість респондентів (69,5%) зазначають, що двосторонні угоди про співробітництво у сфері безпеки тією чи іншою мірою сприятимуть зміцненню України у протистоянні країні-агресору. Разом з тим, 19% з обережністю ставляться до практичних результатів укладання Україною таких двосторонніх угод.

Більшість експертів (62%) позитивно та скоріше позитивно оцінюють плани української влади провести другий Саміт миру наприкінці 2024 р. Однак, чверть опитаних (26%) ставляться до таких планів скептично.

Процеси європейської і євроатлантичної інтеграції України

Більшість експертів (83%) загалом позитивно оцінюють євроінтеграційну політику української влади. Для цього є підстави — країна в умовах широкомасштабної війни наполегливо продовжує проєвропейські реформи в різних сферах, поглиблює секторальне співробітництво з Брюсселем, виконує положення Угоди про асоціацію. За два останні роки було здійснено ряд важливих кроків на європейському напрямі, серед яких — ухвалення пакетів базових законів з адаптації національного законодавства до європейських норм в різних сферах, оновлення і перезавантаження вищих судових органів і антикорупційних інститутів, ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду тощо. Нині триває підготовка дорожніх карт з реформи державного управління і верховенства права.

Але очевидно, що фінальний етап приєднання країни до ЄС не буде простим і безпроблемним. Просування до євроспільноти ускладнюється і уповільнюється низкою внутрішніх і зовнішніх факторів, серед яких 77% опитаних експертів насамперед відзначають внутрішні проблеми (недостатні темпи реформ, незадовільна боротьба з корупцією тощо).

Цілком зрозуміло, що серед зовнішніх причин, що заважають євроінтеграції, 65% експертів називають широкомасштабну агресію Росії проти України, окупацію окремих територій, великі соціально-економічні, людські втрати України.

Своєю чергою, 61% фахівців серед негативних факторів відзначають гальмування євроінтеграції України з боку окремих країн ЄС.

Інші проблеми, на думку експертів, становлять меншу небезпеку для української євроінтеграції. Відтак, негативний вплив від ускладнення внутрішньої соціально-економічної ситуації в ЄС відзначили 27,5% експертів, негативні геополітичні та геоекономічні тенденції у світі — 23%, а слабкість євроінтеграційної політики української влади — 20% учасників опитування.

Стосовно оцінок часових рамок вступу України до ЄС, то лише 3% експертів вважають, що Україна приєднається до ЄС протягом 1–3 років. Своєю чергою, 13% відзначають більш тривалу перспективу у 3–5 років. Але більшість (59%) вважають, що Україна вступить до ЄС через 5–10 років. Слід додати, що 14,5% вважають реальним вступ до Євросоюзу через 10–20 років. Лише 1% експертів дотримуються думки, що це ніколи не відбудеться.

Оцінюючи часові рамки вступу України до НАТО, 9% експертів відповідають, що Україна приєднається до Альянсу впродовж 1–3 років. 14,5% переконані, що це відбудеться через 3–5 років. Найбільша частка фахівців (36%) орієнтуються на термін 5–10 років. Але сумарно більше половини опитаних експертів (59%) переконані, що це відбудеться протягом найближчих 10 років. 12% експертів вважають, що це відбудеться через 10–20 років, а 7% — що це ніколи не відбудеться. Також слід звернути увагу на те, що значна частина (22%) опитаних утрималися від відповіді про імовірні терміни приєднання України до НАТО.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

(дані в таблицях наведені у відсотках, якщо не зазначено інше)

На Вашу думку, наскільки перелічені нижче зовнішні події і процеси негативно впливають на Україну? (за п’ятибальною шкалою від 1 до 5, де «1» означає, що впливу немає , «5» — дуже сильний вплив), середні бали

Як би Ви оцінили ефективність міжнародної підтримки України у протистоянні російської агресії? (за п’ятибальною шкалою від 1 до 5, де «1» означає, що допомога є зовсім неефективною, «5» — дуже ефективною), середні бали

Як би Ви оцінили допомогу міжнародних організацій Україні у протистоянні російській агресії? (за п’ятибальною шкалою від 1 до 5, де «1» означає, що допомога є зовсім неефективною, «5» — дуже ефективною), середні бали

Які країни, на Вашу думку, найбільшою мірою допомагають Україні у протистоянні російської агресії? (Позначте не більше восьми країн з наведеного переліку)

У 2024 р. Україна уклала двосторонні угоди про співробітництво у сфері безпеки з низкою країн світу. Чи сприятиме це зміцненню України у протистоянні російській агресії?

Як ви оцінюєте плани української влади провести другий Саміт миру наприкінці 2024 р.?

Як би Ви оцінили євроінтеграційну політику української влади?

Що, на Вашу думку, найбільшою мірою перешкоджає інтеграції України до ЄС? (Відзначте не більше трьох варіантів відповіді)

Коли, на Вашу думку, Україна зможе вступити до ЄС?

Коли, на Вашу думку, Україна зможе вступити до НАТО?