Оцінка ситуації в країні, довіра до інститутів суспільства та політиків, електоральні орієнтації громадян

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 4 по 9 грудня 2020 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Соціологічне дослідження виконане у рамках дослідницького проекту Центру Разумкова «Україна-2020–2021: невиправдані очікування, неочікувані виклики».

Політичні події та політики в оцінках громадян

Головною політичною подією 2020 року в Україні її громадяни вважають місцеві вибори (їх назвали у відкритому питанні 33% респондентів), причому більшість тих, хто назвав цю подію (54%), вважають її позитивною, і лише 11% — негативною. 23% назвали епідемію COVID-19 і пов’язані з нею протиепідемічні заходи (карантин, локдаун) (майже всі респонденти — 95% — трактують цю подію як негативну). 4,5% опитаних згадали рішення Конституційного Суду про скасування антикорупційних законів, 3% — ухвалення закону про ринок земель сільськогосподарського призначення, 3% — перемир’я на Донбасі, 2% — економічну кризу та зниження рівня життя населення, 2% — підвищення цін на газ та комунальних тарифів, 2% — звільнення полонених, 1% — війну на Донбасі. Кожна з інших подій називалася менш, ніж 1% опитаних. Жодної події не змогли назвати 20% респондентів.

Головними політичними подіями 2020 року в світі були названі вибори у США (29%) та епідемія COVID-19 і пов’язані з нею протиепідемічні заходи (27,5%). Половина (49,5%) тих, хто назвав головною подією вибори у США, вважають її позитивною, і лише 9% — негативною, 96% тих, хто назвав головною подією епідемію COVID-19, трактують її як негативну. 10% респондентів назвали вибори в Білорусі, 5% — війну в Нагірному Карабаху, 2% — світову економічну кризу, 1,5% — створення вакцини від COVID-19. Жодної події не змогли назвати 18% (наприкіці минулого року жодної значущої події в світі у 2019 році не могли пригадати 51% респондентів).

Політиком 2020 року визнано В. Зеленського — його назвали 20% респондентів, хоча цей показник значно менший, ніж наприкінці минулого року (тоді Політиком року його назвали 46%). 10% опитаних назвали Політиком року П. Порошенка, 5% — Ю. Бойка, 4% — В.Медведчука, 3% — Д. Разумкова, 3% — Ю.Тимошенко, 2% — В. Кличка, 2% — В. Гройсмана, 1% — І. Смешка, 1% — А. Шарія. 36,5% не змогли в такій якості назвати жодного політика (у 2019р. — 24%).

Попри те, що 20% респондентів назвали В. Зеленського Політиком року, помітно більше (42%) назвали його Розчаруванням 2020 року. 10% Розчаруванням року вважають П. Порошенка, по 2% — В. Медведчука, Д. Шмигаля, Ю. Тимошенко, О. Ляшка, О. Гончарука, 1% — С. Вакарчука. Про розчарування усіма політиками заявили 5% респондентів, а 17% не змогли в такій якості назвати нікого.

Оцінка процесів, що відбуваються в країні

Лише 16,5% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, 67% — що події розвиваються в неправильному напрямі. Наприкінці минулого року ці показники становили відповідно 44% і 36% (тобто відносна більшість вважала, що країна рухається у правильному напрямі).

Переважна більшість (71%) громадян вважають, що протягом 2020 року ситуація в країні в цілому погіршилася, лише 3% дотримуються думки, що вона покращилася, а 20% — що вона не змінилася. Наприкінці минулого року на погіршення ситуації вказували 29% опитаних, на покращення — 14%, а 47% вважали, що протягом 2019 року вона не змінилося. Цьогорічні оцінки дуже нагадують ситуацію наприкінці 2018 року — тоді 67% вважали, що ситуація за 2018 рік змінилася на гірше, 5% — на краще і 22% — що не змінилася.

Найчастіше громадяни вказують на погіршення ситуації в таких сферах: рівень цін і тарифів (на погіршення ситуації вказали 81%), економічне становище країни (76%), рівень стабільності (74%), охорона здоров'я (72%), упевненість громадян у завтрашньому дні (69%), рівень добробуту їхньої родини (64%), ставлення громадян до влади (64%), соціальний захист (57%), ставлення влади до громадян (56%), оплата праці (56%), освіта (51%), пенсійне забезпечення (50%), ситуація зі злочинністю (49%), дотримання законності державними службовцями (46%).

Найчастіше вважають, що ситуація не змінилася у таких сферах: становище україномовного населення (68,5%), становище етнічних та релігійних меншин (67%), становище російськомовного населення (65%), рівень свободи слова (58,5%), рівень демократії (56%), міжнаціональні стосунки (49%), становище у сфері дотримання прав і свобод громадян (49%).

Найбільш суперечливою є оцінка змін в обороноздатності країни (30% вважають, що вона погіршилася, 17% — що покращилася, а 39,5% — не змінилася), а також змін міжнародного іміджу країни (відповідно 38%, 17% і 33%). Наприкінці 2019 року 31% опитаних вважали, що обороноздатність країни покращилася, 14,5% — змінилася на гірше, 44% — не змінилася; стосовно міжнародного іміджу країни: 31% опитаних наприкінці 2019 року дотримувалися думки, що він покращився, 21% — погіршився, 37,5% — не змінився.

Громадяни оцінили економічне становище країни у 2020 році в середньому 2,0 балами за 5-бальною шкалою (у 2019 р. ця оцінка дорівнювала 2,5 бала), а рівень добробуту власної родини — 2,4 бала (у 2019 р. — 2,8 бала).

Знизився рівень оптимізму українців: 19% українців вірять, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років, 51% вважають, що Україна зможе подолати проблеми у більш віддаленій перспективі, а 18% — що Україна не здатна подолати існуючі проблеми (решта — не визначилися). Наприкінці 2019 р. — ці показники становили відповідно 28%, 50% і 11%.

Громадяни не надто вірять у швидкі зміни: лише 8% вважають, що у найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на краще, 9% сподіваються, що за цей час зміниться на краще рівень добробуту їхньої родини. Помітно частіше у найближчі місяці громадяни очікують погіршення ситуації: 41% вважають, що у найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на гірше, 32% — що за цей час зміниться на гірше рівень добробуту їхньої родини (відповідно 39% і 44% не очікують змін у цих сферах).

Очікування змін у найближчі 2–3 роки є суперечливими: частки респондентів, які очікують за цей період, що економічна ситуація в країні та добробут родини покращаться, погіршаться та не зміняться, мало відрізняються і перебувають в діапазоні від 20 до 27%.

Попри негативну оцінку теперішньої ситуації в країні, більшість громадян не хотіли б повернутися в Україну, якою вона була до 2014 року (негативну відповідь дали 54% респондентів, хотіли б повернутися — 32%, інші не визначилися). У 2018 році ці показники становили відповідно 48% і 39%. Відповідаючи на запитання, якби події 2013–2014 років відбувалися зараз, вони підтримали б Майдан чи Антимайдан, 34% відповіли, що підтримали б Майдан, 11% підтримали б Антимайдан, 39,5% — не підтримали б нікого з них (у 2018 р. ці показники дорівнювали відповідно 29%, 8% і 50%).

Довіра до інститутів суспільства та політиків

Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 69% опитаних), волонтерських організацій (66%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (64%), Церкви (62%), добровольчих батальйонів (59%), Державної прикордонної служби (58%), Голови міста (селища, села), в якому проживає респондент (58%), Національної гвардії України (55%), до ради міста (селища, села), в якому проживає респондент (52%), ЗМІ України (48%) та громадських організацій (46%).

Недовіра найчастіше висловлюється ЗМІ Росії (не довіряють їм 80% опитаних), державному апарату (чиновникам) (78%), судам (судовій системі загалом) (77%), Верховній Раді України (76%), Уряду України (75%), комерційним банкам (73%), політичним партіям (72%), Вищому антикорупційному суду (70%), Конституційному Суду України (70%), Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) (70%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (70%), Прокуратурі (70%), Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) (70%), Верховному Суду (68%), місцевим судам (67%), Президенту України (62%), Національному банку України (61,5%), національній поліції (52%), профспілкам (52%), Службі безпеки України (47%).

Вважають, що нинішня влада краща за попередню, 20% українців, 30% мають протилежну позицію (що нинішня влада гірша), а на думку 41% опитаних, нинішня влада нічим не відрізняється від попередньої. Уперше після президентських виборів 2019 року число тих, хто вважає, що нинішня влада гірша за попередню, перевищило число тих, хто дотримується думки, що вона краща за попередню.

Більшість респондентів висловлюють недовіру до всіх політиків, чиє прізвище було представлене в опитувальнику. Дещо частіше порівняно з іншими політиками довіра висловлюється Д. Разумкову (йому довіряють 35% опитаних, однак не довіряють — 52%), В. Кличку (відповідно 30% і 59,5%) та В.Зеленському (відповідно 30% і 64%). При цьому вперше рівень довіри до Голови Верховної Ради Д. Разумкова перевищив довіру до Президента В. Зеленського.

Довіру І. Смешку висловили 24% опитаних (не довіряють йому 53,5%), В. Гройсману — відповідно 24% і 65%, Ю. Бойку — відповідно 22% і 70%, А. Гриценку — відповідно 20,5% і 62%, П. Порошенку — відповідно 20% і 74%, Ю. Тимошенко — відповідно 17% і 76%, В. Медведчуку — відповідно 16% і 77,5%, Р. Кошулинському — відповідно 15% і 54%, А. Авакову — відповідно 14% і 75%, М .Саакашвілі — відповідно 14% і 76%, Д. Шмигалю — відповідно 13% і 70%, О. Вілкулу — відповідно 12% і 63%, О. Ляшку — відповідно 12% і 81%, А. Єрмаку — відповідно 11% і 63%, І.Венедіктовій — відповідно 8% і 63%.

Електоральні орієнтації громадян

Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради України, найбільшу підтримку виборців отримала б Політична партія «Слуга народу» (за неї готові віддати свій голос 17,5% усіх опитаних або 26,5% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме).

За партію «Європейська солідарність» готові віддати свій голос відповідно 13% і 19,5%, партію «Опозиційна платформа — За життя» — відповідно 13% і 18%, ВО «Батьківщина» — відповідно 6% і 9%, партію «Сила і честь» — відповідно 4% і 5%, партію «Українська стратегія Гройсмана» — відповідно 3% і 4%, ВО «Свобода» — відповідно 2% і 3%, «Партію Шарія» — відповідно 2% і 2,5%, партію «Громадянська позиція» — відповідно 2% і 2%, Радикальну партію Олега Ляшка — відповідно 1,5% і 2%, партію «Голос» — відповідно 1% і 2%, партію «За майбутнє» — відповідно 1% і 2%, партію «УДАР Віталія Кличка» — відповідно 1% і 1%, партію «Опозиційний блок» — відповідно 0,7% і 1%, партію «Перемога Пальчевського» — відповідно 0,6% і 0,9%%, партію «Наш край» — відповідно 0,5% і 0,6%, партію «Пропозиція» — відповідно 0,3% і 0,2%.

Порівняно з груднем 2019 року знизився рівень електоральної підтримки партії «Слуга народу» (з 36% до 17,5% серед усіх опитаних). Рівень електоральної підтримки партії «Європейська солідарність» за цей період зріс з 7% до 13%, партії «Опозиційна платформа — За життя» — з 10% до 13%. Рівень підтримки Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» не змінився (відповідно 6% і 6%), те ж само стосується партії «Сила і честь» (відповідно 3% і 4%).

Якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів у першому турі отримав би В. Зеленський (19% усіх опитаних і 28% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме). Мають намір проголосувати за П. Порошенка відповідно 13% і 19%, за Ю. Бойка — відповідно 12% і 17% опитаних, за Ю.Тимошенко — відповідно 6% і 8%, за І. Смешка — відповідно 4,5% і 6%, за В. Гройсмана — відповідно 3% і 4%, за А. Гриценка — відповідно 3% і 3%, за Д. Разумкова — відповідно 2% і 2,5%, за Р. Кошулинського — відповідно 1% і 2%, за О. Ляшка — відповідно 1% і 2%, за В. Кличка — відповідно 1% і 1,5%, за О. Вілкула — відповідно 0,7% і 0,9%.

Порівняно з груднем 2019 року знизився рівень електоральної підтримки В. Зеленського (з 41% до 19% серед усіх опитаних). Рівень електоральної підтримки П. Порошенка за цей період зріс з 8% до 13%, Ю. Бойка — з 10% до 12%, І. Смешка — з 3% до 4,5%. Рівень підтримки Ю. Тимошенко статистично значуще не змінився (відповідно 5,5% і 6%).

Під час опитування респондентам пропонувалося обрати, за кого з політиків вони проголосували б, якби відбувся другий тур виборів Президента України. Другий тур моделювався за участі трьох кандидатів, які отримують найбільшу кількість голосів у першому турі (В. Зеленський, П. Порошенко та Ю. Бойко), а також політика з вищим порівняно з іншими рівнем довіри — Д. Разумкова. В. Зеленський у випадку електорального суперництва у другому турі з П. Порошенком, Ю. Бойком чи Д. Разумковим стає переможцем президентських виборів. Д. Разумков перемагає П. Порошенка і Ю. Бойка, а П. Порошенко перемагає у випадку електорального суперництва у другому турі з Ю. Бойком.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

Яку політичну подію в Україні Ви б назвали Подією 2020 року? (Дайте свій один варіант відповіді) Наведено лише ті події, яки назвали 1% і більше респондентів

Як Ви вважаєте, ця подія позитивна чи негативна?

Яку політичну подію в світі Ви б назвали Подією 2020 року? (Дайте свій один варіант відповіді) Наведено лише ті події, яки назвали 1% і більше респондентів

Як Ви вважаєте, ця подія позитивна чи негативна?

Якого українського політичного діяча Ви б назвали Політиком 2020 року? (Дайте свій один варіант відповіді) Наведено прізвища лише тих політиків, які назвали 1% і більше респондентів

Якого українського політичного діяча Ви б назвали Розчаруванням 2020 року? (Дайте свій один варіант відповіді) Наведено прізвища лише тих політиків, які назвали 1% і більше респондентів

Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?

Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

На Вашу думку, яким чином змінилося становище в Україні в таких сферах порівняно з початком 2020 року?

* Різниця між часткою тих, хто вважає, що становище змінилося на краще, і часткою тих, хто вважає, що становище змінилося на гірше

Чи хотіли б Ви повернутися в Україну, якою вона була до 2014 року?

Пройшло близько семи років після закінчення подій, які називають Майданом. Якби ці події 2013-2014 років відбувалися зараз, Ви підтримали б Майдан чи Антимайдан?

Скажіть, будь ласка, як би Ви оцінили ситуацію в Україні у наведених сферах? Дайте оцінку за 5-бальною шкалою, де оцінка “1” означає, що ситуація дуже погана, а оцінка “5” — що ситуація дуже добра.

На Вашу думку, як зміниться становище в Україні в таких сферах у найближчі три місяці?

На Вашу думку, як зміниться становище в Україні в таких сферах у найближчі 2–3 роки?

Якою мірою Ви довіряєте таким соціальним інституціям?

* Різниця між часткою тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє соціальному інституту.

Якщо говорити про Ваше враження від нової влади в цілому, то як би Ви оцінили її порівняно з минулою владою?

Наскільки Ви довіряєте таким політикам та громадським діячам?

* Різниця між часткою тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє політику.

Якби вибори до Верховної Ради відбулися наступної неділі, за яку політичну партію Ви б проголосували?

За кого Ви проголосували б на виборах Президента України?

За кого Ви проголосували б у другому турі виборів Президента України?

А за кого Ви проголосували б у другому турі виборів Президента України, якби туди вийшли Юрій Бойко і Володимир Зеленський?

А за кого Ви проголосували б у другому турі виборів Президента України, якби туди вийшли Володимир Зеленський і Дмитро Разумков? ОДНА ВІДПОВІДЬ

А за кого Ви проголосували б у другому турі виборів Президента України, якби туди вийшли Юрій Бойко і Дмитро Разумков?

А за кого Ви проголосували б у другому турі виборів Президента України, якби туди вийшли Петро Порошенко і Дмитро Разумков?

А за кого Ви проголосували б у другому турі виборів Президента України, якби туди вийшли Юрій Бойко і Петро Порошенко? ОДНА ВІДПОВІДЬ

ДИНАМІКА ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Якого українського політичного діяча Ви назвали би Політиком 2019 року? (Дайте свій один варіант відповіді). Наведено лише ті відповіді, що їх дав понад 1% респондентів

Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямках?

Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

На Вашу думку, яким чином протягом останнього року змінилося становище в Україні в таких сферах?

* Різниця між часткою тих, хто вважає, що становище змінилося на краще, і часткою тих, хто вважає, що становище змінилося на гірше

Якщо говорити про Ваше враження від нової влади в цілому, то як би Ви оцінили її порівняно з минулою владою?

Пройшло близько семи років після закінчення подій, які називають Майданом. Якби ці події 2013–2014 років відбувалися зараз, Ви підтримали б Майдан чи Антимайдан?

Чи хотіли б Ви повернутися в Україну, якою вона була до 2014 року?