Результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 26 вересня 2024 року в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст опитування є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Оцінка ситуації в економічній сфері

Громадяни України досить скептично оцінюють економічну ситуацію в країні: у травні 2021 р., за вісім місяців до початку повномасштабної війни, 60% опитаних оцінювали її як «дуже погану» або «досить погану» (і лише 5% — як «добру» або «дуже добру», а 32% — як «не погану і не добру»). У вересні–жовтні 2022 р., тобто через сім місяців після початку війни, зросла частка громадян, які оцінювали її як «дуже погану» або «досить погану» (до 64,5%). Ці оцінки покращилися у лютому–березні 2023 р., коли було зафіксоване зниження негативних оцінок навіть порівняно з «довоєнним» періодом: тоді оцінювали економічну ситуацію в країні як «дуже погану» або «досить погану» 55% (4% — як «добру» або «дуже добру», 37% — як «не погану і не добру»). За даними опитування, що було проведене у грудні 2023 р., ці оцінки погіршилися (відповідно 66,5%, 3% і 27%). Показники останнього опитування, проведеного у вересні 2024 р. (відповідно 60%, 6% і 29,5%) кращі, ніж у грудні 2023 р. і близькі до «довоєнних» показників травня 2021 р.

Рівень добробуту власної родини, як правило, громадянами оцінюється краще, ніж економічна ситуація в країні. У травні 2021 р. лише 36% оцінювали його як «дуже» або «досить» поганий, 48% — як «не поганий і не добрий», 14% — як «добрий» або «дуже добрий»). У вересні–жовтні 2022 р. дещо зросла частка громадян, які оцінювали його як «дуже» або «досить» поганий» (до 39%), частка тих, хто вважав його «добрим» або «дуже добрим», знизилася до 10%. За даними опитування, проведеного у лютому–березні 2023 р., так само, як і оцінка економічної ситуації в країні, оцінка добробуту родини дещо покращилася і стала близькою до показників, які були зафіксовані у травні 2021 р.: 35% оцінювали його як «дуже» або «досить» поганий, 50% — як «не поганий і не добрий», 12% — як «добрий» або «дуже добрий». У грудні 2023 р. оцінки рівня добробуту власної родини дещо погіршилися (відповідно 37%, 51% і 10,5%) і статистично значуще не відрізнялися від тих, які спостерігалися у вересні–жовтні 2022 р. Однак, результати опитування, проведеного у вересні 2024 р. (відповідно 31%, 50% і 16%) демонструють деяке покращення порівняно з груднем минулого року і є навіть дещо кращими за показники «довоєнного» 2021 року.

При оцінюванні рівня матеріального добробуту власної родини з точки зору того, які покупки дозволяють здійснювати родинні доходи, після початку повномасштабної агресії порівняно з червнем 2021 р. дещо зросла як частка громадян, які відповідають, що ледве зводять кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти (з 9% у червні 2021 р. до 12% у вересні 2024 р.) так і частка тих, хто відповідає, що живе забезпечено, але зробити деякі покупки поки що не в змозі (купити квартиру, автомобіль) (з 6% до 9%), при зменшенні частки тих, хто відповідає, що їхній родині «у цілому на життя вистачає, але придбання речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, уже викликає труднощі» (з 44% до 41%).

Приблизно рівними серед громадян є частки тих, хто відповідає, що при купівлі продуктів харчування частіше намагаються купувати найдешевші продукти, менше зважаючи на їх якість (44%), і тих, хто частіше дозволяє собі купувати більш якісні (більш корисні чи смачні) продукти, навіть якщо вони дорожчі (45%). Останні становлять лише 15% серед тих, хто відповідає, що «ледве зводять кінці з кінцями» і 81% серед тих, хто відповідає що «живуть забезпечено».

Порівняно з 2005 роком з 38% до 54% зросла частка громадян, які основну частину засобів до існування отримують за рахунок заробітної плати і з 38% до 29% зменшалася частка тих, хто живе переважно за рахунок пенсії, стипендії, грошової допомоги чи аліментів, з 7% до 2,5% — за рахунок запасів чи доходів, отриманих у підсобному господарстві, на земельній ділянці, з 5% до 3% — за рахунок побічних приробітків, з 3% до 2% — за рахунок доходів від підприємництва.

До початку повномасштабної війни громадяни не надто вірили у швидкі зміни в економічній сфері: у травні 2021 р. лише 12% вважали, що у найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на краще, 13% сподівалися, що за цей час зміниться на краще рівень добробуту їхньої родини. Частіше у найближчі після опитування місяці громадяни очікували погіршення ситуації: 22% відповідали, що економічне становище країни зміниться на гірше, 18% — що за цей час зміниться на гірше рівень добробуту їхньої родини. Однак найбільш поширена була думка, що ситуація за 3 місяці істотно не зміниться (відповідно 56% і 57% не очікували змін у цих сферах).

У вересні–жовтні 2022 р. значно зросла частка тих, хто очікував погіршення стану справ в економіці — до 35% (за рахунок зниження до 37,5% частки тих, хто вважав, що ситуація не зміниться), лише 9,5% вважали, що ситуація зміниться на краще. За даними опитування, проведеного у лютому–березні 2023 р., частка тих, хто очікував погіршення стану справ в економіці протягом 3 місяців, знизилася до 23%. І зросла частка як тих, хто очікував покращення ситуації (до 13%), так і тих, хто вважав, що вона не зміниться (до 45%). Однак, вже з другої половини 2023 р. очікування громадян на короткострокову перспективу погіршилися. Станом на вересень 2024 р. частка тих, хто вважає, що ситуація в економіці протягом 3 місяців зміниться на краще, становить 7%, тих, хто дотримується думки, що вона погіршиться — 31%, а частка тих, хто вважає, що вона не зміниться, становить 48,5%.

Подібні тенденції спостерігалися і в динаміці очікуваних змін у короткостроковій перспективі рівня добробуту родини. За даними останнього опитування, частка тих, хто вважає, що він за цей період покращиться, становить 8%, тих, хто дотримується думки, що він погіршиться — 24%, що він не зміниться — 52%.

Після початку широкомасштабної війни спостерігалося істотне покращення економічних очікувань в середньостроковій (2–3 роки) перспективі. Так, частка тих, хто очікував, що економічне становище країни в найближчі 2–3 роки покращиться, у вересні–жовтні 2022 р. порівняно з травнем 2021 р. зросла з 30% до 43%, а в лютому- березні 2023 р. — до 52%. Однак, у подальшому цей оптимізм знизився, і у вересні 2024 р. так вважали 30%. Частка тих, хто очікує погіршення ситуації, становить 23%, а частка тих, хто вважає, що ситуація у цій сфері не зміниться — 21,5%.

Частка тих, хто очікував, що добробут його родини в найближчі 2–3 роки покращиться, у вересні–жовтні 2022р. порівняно з травнем 2021 р. зросла з 29% до 41%, а в лютому–березні 2023 р. — до 49,5%. За даними останнього опитування, частка таких знизилася до 30%. Ті, хто вважає, що добробут родини за цей період погіршиться, становлять — 17%, що він не зміниться — 24%.

Соціальне самопочуття громадян

Про соціальне самопочуття можна, зокрема, судити за відповідями про задоволеність різними аспектами життя^[1]. Найбільшою мірою громадяни задоволені стосунками в сім’ї (задоволені ними 65%) та стосунками з людьми, що їх оточують (64%). Також частка задоволених перевищує частку незадоволених роботою (відповідно 49% і 14%), житловими умовами (відповідно 45 і 22%), станом здоров'я (відповідно 38% і 25%), якістю товарів і послуг (відповідно 33% і 25%), становищем у суспільстві, соціальним статусом (відповідно 32% і 26%), можливістю задовольняти культурні запити і потреби (відповідно 30,5% і 26%), тим, як в цілому складається життя (відповідно 27% і 23%).

Частки тих, хто задоволений і незадоволений можливістю здобути освіту або дати необхідну освіту дітям, онукам (відповідно 28% і 27%) і рівнем свободи дій щодо прийняття важливих життєвих рішень (відповідно 28% і 30,5%) статистично значуще не відрізняються.

65% опитаних не задоволені ситуацією в країні в цілому, 57% — забезпеченням соціальної справедливості в суспільстві.

Частіше не задоволені, ніж задоволені громадяни діяльністю центральних та місцевих органів влади (відповідно 48% і 13%), суспільно-політичною системою країни (відповідно 47% і 12%), рівнем розвитку демократії в суспільстві (відповідно 44% і 16%), своїми перспективами на майбутнє, можливостями покращити своє становище (відповідно 40,5% і 17%), можливістю впливати на суспільне життя у місті, селі, районі (відповідно 40% і 13%), рівнем захищеності громадянських прав (відповідно 39% і 16%), можливістю брати участь в діяльності громадських організацій, політичних партій (відповідно 35% і 18%), рівнем свого добробуту (відповідно 35% і 25,5%), можливістю повноцінно проводити дозвілля (відповідно 34% і 28%), можливостями реалізації своїх здібностей, самореалізації, самоствердження (відповідно 33% і 26%).

Порівняно з 2014р. зріс рівень задоволеності більшістю аспектів життєдіяльності та суспільного життя. Найбільшою мірою зросла задоволеність можливістю здобути освіту або дати необхідну освіту дітям, онукам (середня оцінка задоволеності за п’ятибальною шкалою зросла з 2,5 до 3,0 бала), якістю товарів і послуг (з 2,7 до 3,1 балів), рівнем захищеності громадянських прав (з 2,3 до 2,7 бала), суспільно-політичною системою країни (з 2,1 до 2,5 бала), роботою (з 3,2 до 3,5 бала), житловими умовами (з 3,0 до 3,3 бала), рівнем свого добробуту (з 2,6 до 2,9 бала), власними перспективами на майбутнє, можливостями покращити своє становище (з 2,4 до 2,7 бала), можливістю впливати на суспільне життя у місті, селі, районі (з 2,3 до 2,6 бала), рівнем розвитку демократії в суспільстві (з 2,3 до 2,6 бала), діяльністю центральних та місцевих органів влади (з 2,2 до 2,5 бала).

Зниження на статистично значущому рівні спостерігається лише стосовно рівня задоволеності стосунками у сім’ї (з 4,1 до 3,8 бала).

Оцінка задоволеності ситуацією в країні зросла з 1,9 до 2,1 бала (хоча і залишається, як і в 2014 р., значно нижчою від задоволеності більшістю аспектів життєдіяльності та суспільного життя). Рівень задоволеності громадян тим, як в цілому складається їх життя, не змінився (відповідно 3,0 і 3,0 бала).

Самооцінка психологічного стану. Оцінюючи власний психологічний стан на 24 лютого 2022 р. (на перший день повномасштабної війни) за шкалою від 0 до 10, де 0 означає «максимальний рівень спокою, упевненості», а 10 відповідає максимальному рівню паніки, страху, невпевненості , респонденти його оцінили в середньому 7,5 балами (59% оцінили балами від 8 до 10, що відповідають високому рівню паніки, страху, невпевненості).

Оцінюючи власний психологічний стан на час проведення опитування (тобто у вересні 2024 р.) респонденти його оцінили краще (в середньому 5,9 балами), ніж стан на початку війни. При цьому частка тих, хто оцінив його балами від 8 до 10, зменшилася порівняно з оцінкою стану на день початку війни з 59% до 27%, що свідчить про істотне покращення психологічного стану порівняно з початком війни. Разом з тим, цей показник є гіршим, ніж у лютому–березні 2023 р., коли він становив в середньому 5,1 бала.

Оцінки громадянами соціальної та соціально-економічної політики влади

Як і під час попередніх опитувань, найчастіше громадяни України відповідають, що соціально-економічна політика влади спрямована насамперед на підтримку крупного капіталу (багатих, олігархів) (під час останнього опитування таку відповідь дали 54% респондентів). Лише 13% вважають, що вона спрямована на підтримку малозабезпечених і непрацездатних (нижчого класу, бідних), лише 10% — що вона спрямована на формування і підтримку середнього класу.

75% опитаних вважають, що в Україні зовсім або в основному не існує реальної рівності громадян перед законом, і лише 16% — що вона в основному або повністю існує.

Відповідаючи на запитання, що саме, у їхньому розумінні, є допомога держави у підвищенні рівня життя громадян у першу чергу, респонденти найчастіше називають встановлення такого рівня зарплат, коли кожен працюючий зможе утримувати себе і свою сім’ю на гідному матеріальному рівні (38%), однак порівняно з 2002 р. частка тих, хто так вважає, істотно зменшилася (тоді вона становила 55%). Також дещо менше стало тих, хто пов’язує цю допомогу зі створенням робочих місць з метою надання роботи усім працездатним громадянам (відповідно 19% і 16%).

Водночас, порівняно з 2002 р. зросла (16% до 30%) частка тих, хто вважає, що ця допомога полягає у субсидіях, пільгах, соціальних виплатах малозабезпеченим громадянам, а також тих, хто пов’язує цю допомогу зі створенням умов для вільного підприємництва, перш за все — малого і середнього бізнесу (з 5% до 8%).

Порівняно з 2018 р. зросла частка респондентів, які вважають, що система соціального захисту громадян повинна будуватися на забезпеченні лише непрацездатних (людей літнього віку, інвалідів, сиріт) (з 20% до 29%) і знизилася частка як тих, хто вважає, що держава повинна надавати адресну допомогу, крім непрацездатних, також деяким іншим групам населення, які опинились у складних життєвих обставинах (безробітним, бідним сім’ям з дітьми тощо) (з 33% до 30%), так і тих, хто вважає, що держава повинна захищати усіх знедолених, людей з низькими доходами (з 33% до 28%). Хоча ті, громадяни, які вважають, що допомога повинна надаватися лише непрацездатним, як і раніше, залишаються в меншості.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

(дані в таблицях наведені у відсотках, якщо не зазначено інше)

Скажіть, будь ласка, як би Ви оцінили ситуацію в Україні у наведених сферах? Дайте оцінку за 5-бальною шкалою, де оцінка «1» означає, що ситуація дуже погана, а оцінка «5» — що ситуація дуже добра.

Яке в цілому матеріальне становище вашої сім’ї?

Коли Ви купуєте продукти харчування, Ви частіше намагаєтеся:

Скажіть, будь ласка, за рахунок чого за останні півроку Ви отримуєте основну частину засобів до існування? За рахунок:

На Вашу думку, як зміниться становище в Україні в таких сферах у найближчі три місяці?

На Вашу думку, як зміниться становище в Україні в таких сферах у найближчі 2–3 роки?

Якою мірою Ви задоволені такими сторонами Вашого життя і життя суспільства? (оцінки за п'ятибальною вербалізованою шкалою, де 1 має значення «зовсім не задоволені». 2 — «скоріше, не задоволені», 3 — «частково задоволені, частково — ні», 4 — «скоріше, задоволені», 5 — «повністю задоволені»).

Оцініть, будь-ласка, за 10 бальною шкалою ваш стан на 24 лютого 2022 року (початок війни), де 0 означає максимальний рівень спокою, упевненості, а 10 максимальний рівень паніки, страху, невпевненості

Оцініть, будь-ласка, за 10 бальною шкалою ваш стан на сьогодні, де 0 означає максимальний рівень спокою, упевненості, а 10 максимальний рівень паніки, страху, невпевненості

На що, на Вашу думку, насамперед спрямована соціально-економічна політика нинішньої влади?

Чи існує в Україні реальна рівність громадян перед законом?

Часто, коли говорять про підвищення рівня життя, люди сподіваються на «допомогу держави». Скажіть, будь ласка, що таке у Вашому розумінні «допомога держави» в першу чергу?

Як, на Вашу думку, повинна будуватися система соціального захисту громадян?

ДИНАМІКА ПОРІВНЯНО З ПОПЕРЕДНІМИ ОПИТУВАННЯМИ

Скажіть, будь ласка, як би Ви оцінили ситуацію в Україні у наведених сферах? Дайте оцінку за 5-бальною шкалою, де оцінка «1» означає, що ситуація дуже погана, а оцінка «5» — що ситуація дуже добра

Яке в цілому матеріальне становище вашої сім’ї?

Скажіть, будь ласка, за рахунок чого за останні півроку Ви отримуєте основну частину засобів до існування? За рахунок:

* Спільне дослідження Центру Разумкова та Київського міжнародного інституту соціології

На Вашу думку, як зміниться становище в Україні в таких сферах у найближчі три місяці?

На Вашу думку, як зміниться становище в Україні в таких сферах у найближчі 2–3 роки?

Якою мірою Ви задоволені такими сторонами Вашого життя і життя суспільства?, (оцінки за пятибальною вербалізованою шкалою, де 1 має значення «зовсім не задоволені». 2 — «скоріше, не задоволені», 3 — «частково задоволені, частково — ні», 4 — «скоріше, задоволені», 5 — «повністю задоволені»), середні бали

Оцініть, будь-ласка, за шкалою від нуля до десяти Ваш стан на сьогодні, де 0 означає максимальний рівень спокою, упевненості, а 10 максимальний рівень паніки, страху, невпевненості, середні бали

На що, на Вашу думку, насамперед спрямована соціально-економічна політика нинішньої влади?

Чи існує в Україні реальна рівність громадян перед законом?

Часто, коли говорять про підвищення рівня життя, люди сподіваються на «допомогу держави». Скажіть, будь ласка, що таке у Вашому розумінні «допомога держави» в першу чергу?

Як, на Вашу думку, повинна будуватися система соціального захисту громадян?

---

1. Оцінка здійснювалася за пятибальною вербалізованою шкалою, де 1 має значення «зовсім не задоволені». 2 — «скоріше, не задоволені», 3 — «частково задоволені, частково — ні», 4 — «скоріше, задоволені», 5 — «повністю задоволені». ↑