Результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 23 по 31 травня 2023 року в рамках проекту Програми MATRA, що фінансується Посольством Королівства Нідерландів в Україні.

Оцінки та висновки авторів дослідження не слід розглядати як офіційну позицію Посольства.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Ставлення до демократії

У період між 2010 і 2021 роками частка респондентів, які вважали демократію найбільш бажаним типом державного устрою, перебувала в межах 48–56%, а тих, хто віддавав перевагу авторитарному режиму — в межах 18–24%. За даними опитування, що проводилося у вересні-жовтні 2022р., тобто після початку повномасштабної російсько-української війни, частка перших зросла до 68%, а частка других знизилася до 11,5%. У травні 2023р. частка прихильників демократичного режиму зросла ще більше — до 73%, а частка прихильників авторитаризму зменшилася до 9,5%.

Оцінка важливості жити в демократичній країні за шкалою від 1 («зовсім не важливо») до 10 («дуже важливо») залишалася практично незмінною протягом 2017–2023рр. (8,1–8,3 бали, що вище показника 2011р., коли він дорівнював 7,3 бали).

Протягом останніх років сумарна частка громадян України, які вважають, що демократична політична система є «скоріше хорошою» або «дуже хорошою» для країни, зросла від 86,5% у 2017р. до 93% у 2023р. Більш помітно зросла частка тих, хто вважає демократичну політичну систему «дуже хорошою» (з 36% до 57%).

Підтримка системи, яка передбачає «сильного лідера, не залежного від парламенту та виборів», за останні роки була найвищою у 2017р. (80% вважали її «скоріше хорошою» або «дуже хорошою» для країни). Однак, за даними останнього опитування, її підтримка знизилася до 62% та істотно поступається підтримці демократичної системи. Разом з тим, 58% опитаних вважають хорошими одночасно обидві ці системи, очевидно, не вбачаючи суперечності між ними.

Підтримка системи, в якій «не уряд, а експерти приймають рішення, які вважають кращими для країни», за останні роки була найвищою у 2017р. (частка тих, хто вважав її «скоріше хорошою» або «дуже хорошою», становила 69%), за даними останнього опитування, вона знизилася до 61%.

Ситуація широкомасштабної війни призвела до зростання в Україні частки респондентів, які вважають «скоріше хорошою» або «дуже хорошою» систему, коли правлять військові або військовий режим (до 28%), тоді як у 2017р. таких було 12%. Однак, переважна більшість (71%) українців і зараз вважають таку систему поганою.

Разом з тим, слід зазначити, що 26% опитаних в Україні вважають хорошими одночасно і систему, коли правлять військові або військовий режим, і демократичну систему (91% тих, хто вважає хорошою систему, коли правлять військові або військовий режим, також вважають хорошою демократичну систему). Тобто «військовий режим» переважно сприймається як засіб захисту демократії в умовах воєнного протистояння з агресором.

Протягом останніх шести років зростала оцінка громадянами рівня демократичності в управлінні країною. Середній бал, що характеризує, наскільки демократично управляється наша країна (за 10-бальною шкалою, де 1 означає «зовсім не демократично», 10 — «абсолютно демократично»), зріс від 3,8 у 2017 р., до 5,1 у 2020р. і до 6,2 у 2023р.

Дві третини опитаних вважають, що Україна ще не є цілком демократичною державою, але рухається у напрямку демократії (частка таких порівняно з 2010р. зросла з 54% до 67%. З 12,5% до 18% зросла частка тих, хто вважає, що Україна є цілком демократичною державою і з 21% до 7% зменшилася частка тих, хто дотримується думки, що Україна не є демократичною державою і не рухається у напрямі демократії.

Оцінка можливості впливати на дії влади

Порівняно з 2020р. в Україні знизилася з 34% до 28% частка громадян, які вважають, що політична система не дозволяє їм впливати на дії уряду. Разом з тим, також зменшилася з 17% до 12% сумарна частка тих, хто вважає, що політична система дозволяє таким людям як вони, впливати на дії уряду «безумовно», або «достатньою мірою». При цьому зросло число респондентів, які вважають, що політична система у нашій країні дозволяє таким людям як вони, мати вплив на дії уряду лише «певною мірою» (частка таких зросла з 18% до 27%), та тих, хто вважає, що можливості впливу громадян на дії уряду хоча й існують, але вони недостатні (з 25% до 30%).

Оцінка здатності впливати на дії уряду пов’язана з рівнем інтернальності. Так, серед тих респондентів, які вважають, що політична система «безумовно», дозволяє таким людям як вони, впливати на дії уряду, оцінюють свою здатність впливати на хід власного життя 7,1 балами за шкалою від 1 до 10 (де «1» означає «зовсім не впливаю», а «10» — «сильно впливаю»), а ті, хто вважає, що політична система взагалі не дозволяє таким людям як вони, впливати на дії уряду — лише 4,9 балами.

Загалом же оцінка громадянами того, наскільки вони здатні впливати на хід власного життя, за останні кілька років практично не змінилася і перебувала в межах 5,8-6,2 балів за десятибальною шкалою.

Частка тих, хто вважає себе вільною людиною, порівняно з 2021 роком зросла з 62% до 84%.

Політичні цінності

За необхідності вибирати, що є важливішим — свобода чи рівність, 75% опитаних вибирають свободу (у 2022р. таких було 71%, у 2020р. — 64%).

Але, якщо вибирати між свободою і безпекою , то українці частіше вибирають безпеку (54,5%, а 44% вибирають свободу). Однак, вибір на користь безпеки зараз істотно менший, ніж у 2020р., коли перевагу безпеці надавали 66% українців (і це в ситуації, коли в Україні йде широкомасштабна війна і актуальність питання безпеки надзвичайно зросла).

При необхідності вибирати між свободою і достатком вибір свободи українцями постійно зростає. Якщо у 2010р. частки тих, хто надавали перевагу свободі, і тих, хто надавав перевагу достатку, були приблизно рівними (відповідно 32% і 30%), то у травні 2023р. частка перших зросла до 51%, а частка других зменшилася до 23%.

Оцінюючи свої політичні погляди в системі координат «ліві-праві» за шкалою від 1 («ліві») до 10 («праві»), в середньому українці оцінюють їх 5,8 балами, що мало відрізняється від ситуації 2017 року (5,3 бали). Тобто, найчастіше у цій системі координат політичну позицію більшості українців можна характеризувати як «центристську» (68% респондентів оцінили її балами від 4 до 7-и).

Бачення майбутнього країни

Порівняно з 2021р. істотно зросла частка респондентів, які вважають, що «Україна у майбутньому буде високорозвиненою, демократичною, впливовою європейською країною» (з 40% до 64%). Незначною мірою (з 13% до 16%) також зросла частка тих, хто вважає, що Україна буде країною, що йде особливим шляхом розвитку (як, наприклад, Китай).

З 11% до 2% зменшилося число респондентів, які вважають, що «Україна назавжди стане країною «третього світу», нерозвиненою і маловпливовою», з 10% до 3% — тих, хто вважає, що Україна буде слаборозвиненим придатком Заходу, з 2% до 0,3% — тих, хто дотримується думки, що Україна буде слаборозвиненим придатком Росії, з 5% до 0,7% — тих, хто вважає, що Україна зникне як самостійна держава.

Найчастіше вважають, що «Україна у майбутньому буде високорозвиненою, демократичною, впливовою європейською країною», жителі Західного (75%) та Центрального (67%) регіонів (у Південному регіоні — 59%, у Східному регіоні — 47%). У Східному регіоні вищою, порівняно з іншими регіонами, є частка респондентів, які дотримуються думки, що «Україна буде країною, що йде особливим шляхом розвитку (як, наприклад, Китай)» (22,5%, тоді як в інших регіонах — 14–15%).

Чим молодші респонденти, тим частіше вони вважають, що «Україна у майбутньому буде високорозвиненою, демократичною, впливовою європейською країною» (частка таких зростає від 55% серед респондентів віком 60 років і старших, до 74% серед молоді віком до 30 років).

Готовність захищати країну

У 2011р. в Україні частка тих, хто дає позитивну відповідь стосовно готовності захищати країну становила 40%, у 2020р. вона зросла до 57%, у травні 2023 р. — 67%.

Готовність захищати країну висловлює більшість жителів усіх регіонів: 61% на Сході, 67% в Центральному регіоні, 68% — у Західному і 71% — на Півдні країни, 74% серед чоловіків і 60,5% — серед жінок, від 68% до 75% у вікових групах від 18 до 59 років, 51% — серед тих, кому 60 і більше років.

«Прощання з СРСР»

Протягом останніх років істотно зросло число громадян України, які негативно ставляться до можливості відновлення СРСР у будь-якій формі. Порівняно з 2016р. частка тих, хто відповів, що не прагне відновлення Радянського Союзу , зросла з 65% до 87%. Частка тих, хто однозначно хотів би цього, зменшилася з 13% до 3,5%, менше стало також тих, хто відповів «так, але я розумію, що за сучасних умов це нереально» (їх частка зменшилася з 22% до 9%).

Відповідаючи на запитання, чи хотіли б вони, щоб зараз відновилися порядки часів СРСР, негативну відповідь у 2017р. давали 63%, позитивну — 21%, у травні 2023 року — відповідно 83,5% і 5%. Бажання відновлення порядків часів СРСР висловили лише 12% жителів Східного регіону, 5% — Центрального регіону, 4% — Південного регіону і 0,7% жителів Західного регіону.

Ностальгію за такими порядками відчувають лише 10% представників старшого покоління (60 і більше років), а серед тих, кому менше 40 років — лише 2%.

Якщо у 2013р., оцінюючи, наскільки справедливим було радянське суспільство і наскільки справедливим є сучасне українське суспільство за шкалою від 0 до 10, де «0» означає «вкрай несправедливе», а «10» — «повністю справедливе», респонденти вище оцінювали рівень справедливості у радянському суспільстві, ніж у сучасному українському (відповідно 6,2 і 4,0 бала, то у 2021р. ці оцінки стали приблизно рівними (відповідно 5,1 і 5,6 бала), а у 2023р. значно вище оцінюється справедливість сучасного українського суспільства (6,7 бала, тоді як радянського — 3,1 бала).

Обираючи між двома моделями суспільного розвитку — європейською та російською, 73% віддають перевагу європейській моделі, лише 0,4% — російській (у 2017р. ці показники становили відповідно 58% і 4%). Також з 7% до 1% зменшилася частка респондентів, які вважають європейську та російську моделі однаково привабливими.

Частка прихильників європейської моделі становить 84% у Західному регіоні, 73% — Центральному регіоні, 71% — у Південному, 58% — у Східному. Частка прихильників російської моделі є вкрай низькою у всіх регіонах (від 0% до 1%), зате на Сході більшою, ніж в інших регіонах, є частка тих, кому не подобається жодна модель (23,5%, в інших регіонах — від 8% до 18%).

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

(дані в таблицях наведені у відсотках, якщо не зазначено інше)

З яким із наведених суджень Ви більше згодні?

Наскільки для Вас важливо жити в демократичній країні? При відповіді використовуйте шкалу від 1 до 10, де «1» означає «зовсім не важливо», а «10» — «дуже важливо».

Не відповіли — 0,1%

Середній бал — 8,3

Я зараз назву деякі типи політичних систем. Скажіть, на Вашу думку, наскільки вони хороші для нашої країни?

Як Ви вважаєте, наскільки демократично управляється наша країна зараз? При відповіді використовуйте шкалу від 1 до 10, де 1 означає «зовсім не демократично», а 10 — «абсолютно демократично».

Не відповіли — 1,4%

Середній бал — 6,2

На Вашу думку, чи є Україна демократичною державою?

На Вашу думку, чи дозволяє політична система у нашій країні таким людям, як Ви, мати вплив на дії уряду?

Деякі люди вважають, що вони абсолютно вільні у виборі і самі визначають своє життя, інші ж вважають, що вони ніяк реально не впливають на те, що з ними відбувається. Використовуючи цю шкалу, оцініть, будь ласка, в якій мірі, як Вам здається, Ви впливаєте на хід свого життя, де «1» означає «Зовсім не впливаю», а «10» — «Сильно впливаю»?

Не відповіли — 0,8%

Середній бал — 6,0

Чи відчуваєте Ви себе вільною людиною?

Більшість людей вважають, що і свобода, і рівність важливі, але якщо все-таки потрібно вибрати одне з них, що Ви вважаєте більш важливим?

Більшість людей вважають, що і свобода, і безпека важливі, але якщо все-таки потрібно вибрати одне з них, що Ви вважаєте більш важливим?

Яке з цих суджень Вам ближче?

Говорять, що в політиці є «ліві» і «праві». Будь ласка, використовуючи шкалу від 1 до 10, де «1» означає «ліві», а «10» — «праві», скажіть, де за своїми поглядами Ви розташовуєтеся на цій шкалі?

Не відповіли — 2,5%

Середній бал — 5,8

Яким Ви бачите майбутнє України?

Якщо виникне така необхідність, то чи готові Ви захищати свою країну?

Чи прагнете Ви відновлення Радянського Союзу?

Чи хотіли б Ви, щоб зараз відновилися порядки часів СРСР?

Якщо загалом оцінювати сучасне українське суспільство, якою мірою Ви його вважаєте справедливим чи несправедливим? Оцініть за шкалою від 0 до 10, де «0» означає «вкрай несправедливе», а «10» — «повністю справедливе» (виберіть одне значення на цій шкалі).

За цією ж шкалою, оцініть, будь ласка, радянське суспільство (те, що існувало в Радянському Союзі).

Яка модель суспільного розвитку здається Вам більш привабливою?

ДИНАМІКА ПОРІВНЯНО З ПОПЕРЕДНІМИ ОПИТУВАННЯМИ

Деякі результати опитування порівнюються з результатами досліджень, що проводилися в рамках «Світового дослідження цінностей» (World Values Survey) в Україні в 2011 і 2020 роках.

У 2011 році польовий етап в Україні проводився з 1 по 12 грудня компанією Research & Branding Group. Загальна вибірка опитування склала 1500 інтерв’ю (максимальна похибка вибірки — 2,6 %, з імовірністю 0.95 без врахування дизайн-ефекту). Дана вибірка репрезентує доросле населення України (віком 18 років і старше).

У 2020 році польовий етап в Україні проводився з 21 липня до 17 серпня компанією Info Sapiens та ГО «Центр «Соціальний моніторинг». Загальна вибірка опитування склала 1289 інтерв’ю (максимальна похибка вибірки — 2,7%, з імовірністю 0.95 без врахування дизайн-ефекту). Дана вибірка репрезентує доросле населення України (віком 18 років і старше) за винятком неконтрольованих українським урядом територій Донецької та Луганської областей та Автономної Республіки Крим.

З яким із наведених суджень Ви більше згодні?

Наскільки для Вас важливо жити в демократичній країні? При відповіді використовуйте шкалу від 1 до 10, де «1» означає «зовсім не важливо», а «10» — «дуже важливо», середні бали

Наскільки такі типи політичних систем вони хороші для нашої країни?

Як Ви вважаєте, наскільки демократично управляється наша країна зараз? За шкалою від 1 до 10, де 1 означає «зовсім не демократично», а 10 — «дуже демократично», середні бали

На Вашу думку, чи є Україна демократичною державою?

На Вашу думку, чи дозволяє політична система у нашій країні таким людям як Ви, мати вплив на дії уряду?

Деякі люди вважають, що вони абсолютно вільні у виборі і самі визначають своє життя, інші ж вважають, що вони ніяк реально не впливають на те, що з ними відбувається. Використовуючи цю шкалу, оцініть, будь ласка, в якій мірі, як Вам здається, Ви впливаєте на хід свого життя, де «1» означає «Зовсім не впливаю», а «10» — «Сильно впливаю»?, середні бали

Чи відчуваєте Ви себе вільною людиною?

Більшість людей вважають, що і свобода, і рівність важливі, але якщо все-таки  потрібно вибрати одне з них, що Ви вважаєте більш важливим?

Більшість людей вважають, що і свобода, і безпека важливі, але якщо все-таки потрібно вибрати одне з них, що Ви вважаєте більш важливим?

Яке з цих суджень Вам ближче?

Говорять, що в політиці є «ліві» і «праві». Будь ласка, використовуючи шкалу від 1 до 10, де «1» означає «ліві», а «10» — «праві», де за своїми поглядами Ви розташовуєтеся на цій шкалі?, середні бали

Яким Ви бачите майбутнє України?

Якщо виникне така необхідність, то чи готові Ви захищати свою країну?

Чи прагнете Ви відновлення Радянського Союзу?

Чи хотіли б Ви, щоб зараз відновилися порядки часів СРСР?

Якщо загалом оцінювати сучасне українське суспільство, якою мірою Ви його вважаєте справедливим чи несправедливим. Оцініть за шкалою від 0 до 10, де «0» означає «вкрай несправедливе», а «10» — «повністю справедливе», середні бали

За цією ж шкалою, оцініть, будь ласка, радянське суспільство (те, що існувало в Радянському Союзі), середні бали

Яка модель суспільного розвитку здається Вам більш привабливою?