Результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні з 9 по 15 листопада 2023 року.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2022 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

РІВЕНЬ РЕЛІГІЙНОСТІ, ДОВІРА ДО ЦЕРКВИ

Хоча із початком повномасштабної російської агресії частка громадян, які визнають себе віруючими, зросла з 68% наприкінці 2021 року ^[1] до 74% у листопаді 2022 року, у листопаді 2023 року частка віруючих знизилася до 70,5% (і зараз статистично значуще не відрізняється від рівня 2021 року).

Традиційно рівень релігійності є вищим у старших вікових групах порівняно з молодшими (у 2023р. найменше віруючих серед 18–24-річних — 55%, тоді як в інших вікових групах — від 65% до 78%).

Cеред жінок віруючих більше порівняно з чоловіками (78% і 62%, відповідно). Частка віруючих є вищою серед жителів сіл (75%), ніж серед жителів міст (68%).

Спостерігається істотна різниця між рівнем декларованої релігійності і рівнем віднесення себе до конкретної релігійної громади. Членство у релігійній громаді визнали лише 24% опитаних (однак, у 2021р. їх було 21%, у 2020р. — лише 16%). Найбільше членів релігійних громад серед жителів Західного регіону (46%). У Центральному регіоні — 18%, на Півдні — 13%, на Сході — 12%.

Церкві довіряє більшість громадян України. Разом з тим, порівняно з 2010р., коли рівень суспільної довіри до Церкви досяг максимуму (72,5%), наразі цей показник є нижчим — 59% ^[2]. Найбільшою мірою довіряють Церкві жителі Західного (72% респондентів) та Південного (69%) регіонів. У Центральному регіоні довіряють 54%, а найнижчий рівень довіри до Церкви зафіксований у Східному регіоні, де їй висловили довіру лише відносна більшість респондентів (47%), що лише на 7% перевищує частку тих, хто їй не довіряє.

КОНФЕСІЙНИЙ РОЗПОДІЛ

Розподіл конфесійних прихильностей громадян за останні роки не зазнав особливих змін: більшість опитаних ідентифікують себе з православ’ям (у 2023р. — 61%); значним є число послідовників греко-католицизму (11%), а також тих, хто назвав себе «просто християнами» (тобто вважають себе християнами, але не відносять себе до певної християнської конфесії — 11%).

Інші конфесії і релігійні напрями (протестантизм, римо-католицизм, іслам, іудаїзм та ін.) представлені меншим числом прихильників. У 2021р. була зафіксована найвища за весь період досліджень Центру Разумкова частка тих, хто не відносить себе до жодного з віросповідань, (19%), однак після початку повномасштабної війни (у 2022р.) їх частка знизилася до 12%, у 2023р. вона становила 13%.

Конфесійне самовизначення має виразну регіональну специфіку. Найбільше число православних є характерним для Центрального регіону (72%). На Півдні вони становлять 66%, на Сході — 56%.

На Заході країни частка православних становить 45%, тоді як 40% жителів цього регіону віднесли себе до греко-католиків. Порівняно з іншими регіонами на Заході країни істотно менше тих, хто відносить себе до «просто християн» (3,5%, тоді як в інших регіонах — 14%). У Західному та Центральному регіонах (відповідно 8% і 10%) менше, ніж у Південному та Східному (відповідно 18% і 24%), тих, хто не відносить себе до жодної релігії.

Так само як з віком зростає число віруючих, частка православних зростає від 44% серед молодих людей віком 18–24 років до 67,5% серед тих, кому 60 і більше років (тоді як частка вірних інших конфесій та релігій у вікових групах статистично значуще не відрізняється). Чим молодші респонденти, тим більшим серед них стає число тих, хто не належить до жодного з віросповідань (від 9% серед тих, кому 60 і більше років, до 27% серед тих, кому менше 25 років).

МІЖЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ

На відміну від досить сталих конфесійних прихильностей, відчутні зміни відбуваються в частині церковного самовизначення православних вірян, що зумовлене як зміною організаційного оформлення православʼя в Україні, так і впливом повномасшабної агресії Росії на громадську свідомість.

До 2018р. в Україні юридично і фактично діяли три найбільші православні деномінації — Українська автокефальна церква (УАПЦ), Українська православна Церква (УПЦ) в юрисдикції Московського патріархату (УПЦ(МП)), Українська православна церква-Київський патріархат (УПЦ-КП). Упродовж 2010–2018рр. число вірних УПЦ(МП) постійно зменшувалося (з 24% у 2010р. до 12% у 2018р.), а вірних УПЦ-КП — навпаки, зростало: з 15% у 2010р. до 29% у 2018р.).

У грудні 2018р. УПЦ-КП та УАПЦ об’єдналися у Православну Церкву України (ПЦУ), яка у січні 2019р. отримала від Вселенського Патріархату Томос про автокефалію.

Але у 2020р. число вірних ПЦУ було меншим (20%), ніж число вірних УПЦ-КП у 2018р., що відображало певну дезорієнтованість багатьох вірян у їх церковній ідентифікації після заяв Патріарха УПЦ-КП Філарета про відкликання свого підпису під рішенням про створення ПЦУ і проголошення ним відновлення УПЦ-КП. Водночас зросло число громадян, які ідентифікували себе як «просто православних» (тобто вважають себе православними, але не належать до жодної з православних церков) — з 23% у 2018р. до 27% у 2020р. (ще 1% не знали, до якої саме православної церкви вони належать). Однак, вже у 2021р. частка тих, хто відніс себе до вірних ПЦУ, зросла до 24%, у 2022р. — до 36%, у 2023р. — до 42% серед усіх опитаних.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України істотно менше стало тих, хто відносить себе до вірних УПЦ(МП) (з 13% у 2021р. до 6% у 2023р.).

Протягом останніх років істотно зменшилася частка тих, хто відносить себе до «просто православних» — від 27% у 2020р. до 13% у 2023р.

У 2023р. найбільша частка вірних ПЦУ — у Центральному регіоні (52%). На Півдні — 40%, на Заході — 36,5%, на Сході — 31%. Вірні УПЦ(МП) у Західному і Центральному регіонах становлять 4% усіх опитаних, у Східному — 8%, у Південному — 11%. Найменше «просто православних» у Західному регіоні (4%), в інших регіонах — 15–16%.

Більшість (59%) респондентів зазначають, що відносини між вірними різних церков і релігій у місцевості, де вони живуть, є спокійними. Ще 8% зазначили, що вони є дружніми. Якщо у 2022р. порівняно з 2021р. з 3% до 6% зросла частка тих, хто вважає, що вони є конфліктними, і з 5% до 14% — що вони є напруженими, то у 2023р. порівняно з 2022р. оцінка рівня конфліктності та напруженості знизилася (3% опитаних відповіли, що вони є конфліктними, і 8% — що вони є напруженими).

На конфліктність або напруженість у відносинах між вірними різних церков вказують 13% респондентів у Центральному регіоні, 12% — у Західному регіоні, 10% — у Східному, і 0% — у Південному.

Переважна більшість (71%) респондентів повною мірою або скоріше підтримують заборону діяльності релігійних організацій та об’єднань, керівний центр яких знаходиться в державі, що здійснила військову агресію проти України (не підтримують 13%). Таку підтримку висловлюють абсолютна чи відносна більшість жителів усіх регіонів (від 49,5% на Півдні до 80,5% на Заході країни).

Відповідаючи на запитання: «На яких умовах повинна існувати Українська православна церква (Московського патріархату)?», лише 4,5% респондентів, дають відповідь, що вона повинна діяти на території України без будь-яких обмежень, 3% — що вона повинна діяти на без будь-яких обмежень, але в її офіційній назві повинно бути вказано, що вона є складовою частиною Російської православної церкви (Московському патріархату), 9% — що повинна діяти без будь-яких обмежень, але лише за умови, якщо вона проголосить автокефалію і повністю вийде з канонічного підпорядкування Російській православній церкві (Московському патріархату), 12% — що вона повинна об’єднатися з Православною Церквою України.

А більшість (55,5%) дотримуються думки, що потрібно заборонити діяльність Української православної церкви (Московського патріархату) в Україні.

Жителі Східного і Південного регіонів (відповідно 8% і 11%), частіше, ніж жителі Центрального та Західного регіонів (відповідно 3% і 2%) вважають, що УПЦ(МП) вона повинна діяти на території України без будь-яких обмежень. Жителі Південного регіону частіше, ніж жителі інших регіонів, вважають, що вона повинна діяти без будь-яких обмежень, але в її офіційній назві повинно бути вказано, що вона є складовою частиною Російської православної церкви (Московському патріархату) (8%), а також що вона повинна діяти без будь-яких обмежень, але лише за умови, якщо вона проголосить автокефалію і повністю вийде з канонічного підпорядкування Російській православній церкві (Московському патріархату) (20,5%). Жителі Східного регіону частіше, ніж жителі інших регіонів, відповідають, що вона повинна об’єднатися з Православною Церквою України (17%).

Вважають, що потрібно заборонити діяльність Української православної церкви (Московського патріархату) в Україні, більшість респондентів у Західному (74%) і Центральному (57%) регіонах і відносна більшість — у Східному (40%) і Південному (34%) регіонах.

Серед вірних УГКЦ 93% вважають, що діяльність УПЦ(МП) потрібно заборонити, серед вірних ПЦУ — 66,5%. Такої думки дотримуються 48% «просто православних», 38% «просто християн», і 36% тих, хто не належить до жодного віросповідання.

Серед вірних УПЦ(МП) 38% вважають, що вона повинна діяти на території України без будь-яких обмежень, 5% — що вона повинна діяти на без будь-яких обмежень, але в її офіційній назві повинно бути вказано, що вона є складовою частиною Російської православної церкви (Московському патріархату), 19% — що повинна діяти без будь-яких обмежень, але лише за умови, якщо вона проголосить автокефалію і повністю вийде з канонічного підпорядкування Російській православній церкві (Московському патріархату), 24% — що вона повинна об’єднатися з Православною Церквою України, а 2% — що її діяльність потрібно заборонити в Україні.

71% опитаних громадян повною мірою або скоріше підтримують розрив договору оренди Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» зі Свято-Успенським монастирем Української православної церкви (Московського патріархату) у березні 2023р. (не підтримали 11%). Таку підтримку висловили від 46% респондентів на Півдні до 86% на Заході країни), більшість чи відносна більшість представників усіх конфесійно-церковних груп (крім вірних УПЦ(МП), серед яких 22% підтримали це, а 66% не підтримали).

65% опитаних вважають, що Російська православна церква та Патріарх Московський Кирило заохочують та підтримують агресію Росії проти України. Лише 4% дотримуються думки що Російська православна церква та Патріарх Московський Кирило виступають за мир, проти війни, і лише 8% — що Російська православна церква та Патріарх Московський Кирило не мають чіткої позиції стосовно війни в Україні.

У тому, що Російська православна церква та Патріарх Московський Кирило заохочують та підтримують агресію Росії проти України, переконані більшість або відносна більшість жителів усіх регіонів (від 47,5% на Сході до 82% на Заході країни).

Переконані, що Російська православна церква та Патріарх Московський Кирило виступають за мир, проти війни у всіх регіонах лише незначна частка респондентів (від 1,5% на Заході до 9% на Півдні).

З тим, що Російська православна церква та Патріарх Московський Кирило заохочують та підтримують агресію Росії проти України, згодні більшість чи відносна більшість представників усіх конфесійно-церковних груп, за винятком вірних УПЦ (МП). Позиція останніх є невизначеною: серед них 25% вважають, що Російська православна церква та Патріарх Московський Кирило заохочують та підтримують агресію Росії проти України, 23% — що вони виступають за мир, проти війни, 14% — що вони не мають чіткої позиції стосовно війни в Україні, а відносна більшість (37,5%) не мають власної думки, вагаються з відповіддю на це запитання.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

(дані в таблицях наведені у відсотках)

Незалежно від того, відвідуєте Ви церкву чи ні, ким Ви себе вважаєте?

* Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області;

Центр: Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області;

Південь: Миколаївська, Одеська, Херсонська області;

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Донецька, Луганська області.

«Регіональна належність» респондентів визначалася за регіоном їх проживання перед початком повномасштабної російської агресії (тобто до 24 лютого 2022р.). Єдиний виняток — при аналізі регіонального розподілу відповідей на запитання «Якими є відносини між вірними різних церков і релігій у місцевості, де Ви живете?» враховувався регіон проживання респондентів на час проведення опитування.

Чи є Ви членом певної релігійної громади (парафії)?

Скажіть, будь ласка, до якої релігії Ви себе відносите?

До якої саме православної Церкви Ви себе відносите?

Оцініть, наскільки Ви довіряєте Церкві?

Якими є відносини між вірними різних церков і релігій у місцевості, де Ви живете?

На Вашу думку, на яких умовах повинна існувати Українська православна церква (Московського патріархату)?

Як Ви ставитеся до заборони діяльності релігійних організацій та об’єднань, керівний центр яких знаходиться в державі, що здійснила військову агресію проти України?

У березні 2023 року Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» розірвав договір оренди зі Свято-Успенським монастирем Української православної церкви (Московського патріархату). Як Ви ставитеся до цього рішення?

На Вашу думку, якою є роль Російської православної церкви та Патріарха Московського та всієї Русі Кирила під час російсько-української війни?

[2]. Дані по довірі до Церкви наводяться за результатами соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 27 вересня 2023 року в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян. ↑