Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 11 вересня 2019 року. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Результати опитування свідчать, що 57% опитаних вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, 17% — що події розвиваються в неправильному напрямі. 41% респондентів дотримуються думки, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років, 40% — що здатна їх подолати у більш віддаленій перспективі, і лише 6% — що не здатна їх подолати. 62% опитаних вважають, що діяльність нової влади призведе до покращення ситуації в країні, 7% — що її діяльність призведе до погіршення ситуації, 15% — що вона істотно не змінить ситуацію в країні.

Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Президента України (йому довіряють 79% опитаних), Збройних Сил України (74%), волонтерських організацій (69%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (64%), Національної гвардії України (64%), Церкви (63%), Державної прикордонної служби (63%), добровольчих батальйонів (62%). Уряду України (57%), Верховної Ради України (57%), ЗМІ України (56%), громадських організацій (52%), Національної поліції (51%).

Недовіра найчастіше висловлюється ЗМІ Росії (не довіряють їм 80% опитаних), судовій системі загалом (72%), місцевим судам (66%), комерційним банкам (65%), політичним партіям (63%), Прокуратурі (61%), Верховному Суду (59%), Конституційному Суду України (56%), державному апарату (чиновникам) (55%), Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) (54%), Спеціалізованый антикорупційній прокуратурі (53%), Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) (52%), Національному банку України (51%), Антикорупційниму суду (50%), профспілкам (49%).

Діяльність Президента Володимира Зеленського оцінюють позитивно 70% респондентів (негативно — 9%), нового складу Кабінету міністрів України — відповідно 45% і 8%, новообраної Верховної Ради України — відповідно 44% і 10%, фракції Партії "Слуга народу" у Верховній Раді України — відповідно 50% і 11%. Діяльність інших фракцій та депутатських груп у Верховній Раді України частіше оцінюється негативно: діяльність фракції Партії "Європейська солідарність" оцінюють позитивно лише 14% респондентів, негативно — 59%, діяльність фракції Партії "Опозиційна платформа — За життя" — відповідно 17% і 54%, фракції Партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" — відповідно 23% і 44%, фракції Партії "Голос" — відповідно 23% і 35%, депутатської групи "За майбутнє" — відповідно 9% і 28%.

52% опитаних вважають, що та обставина, що у Верховній Раді Україні сформована більшість у складі однієї партії, матиме більше позитивних наслідків для країни, лише 11% — що матиме більше негативних наслідків, а 23% — що матиме приблизно однаковою мірою позитивні та негативні наслідки.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

(дані у таблицях подані у відсотках)

Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?

Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

На які зміни в країні Ви очікуєте внаслідок діяльності нової влади? Ви вважаєте, що…

Якою мірою Ви довіряєте таким соціальним інституціям?

* Різниця між частками тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє соціальній інституції

Як Ви оцінюєте діяльність:

* Різниця між частками тих, хто позитивно оцінює діяльність, і тих, хто негативно оцінює діяльність

На Вашу думку, те, що у Верховній Раді Україні сформована більшість у складі однієї партії, матиме більше позитивних чи більше негативних наслідків для країни?