Результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 23 по 31 травня 2023 року в рамках проекту Програми MATRA, що фінансується Посольством Королівства Нідерландів в Україні.

Оцінки та висновки авторів дослідження не слід розглядати як офіційну позицію Посольства.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Результати опитування порівнюються з даними попередніх опитувань, що проводилися соціологічною службою Центру Разумкова, починаючи з 2000 року.

«Прощання з Росією»

Розпочавши спочатку «гібридну», а згодом повномасштабну війну проти України, Росія власними зусиллями істотно зіпсувала свій імідж не лише в Україні, але й загалом у світі.

Якщо у 84% респондентів в Україні Європейський Союз асоціюється більшою мірою з прогресом і розвитком, то Росія у 83% опитаних більшою мірою асоціюється з відсталістю і регресом (у 2017р. така асоціація виникала «лише» у 51%). Тільки у 3% респондентів Росія асоціюється з прогресом і розвитком (у 2017р. таких було 16%).

Відповідаючи на питання, з чим на їхню думку, — з Україною чи з Росією — у них насамперед асоціюються такі поняття як «демократія», «добробут», «стабільність», «свобода», «агресія», «гуманність», «справедливість», «жорстокість», «диктатура», «повага до прав особистості», з Україною респонденти найчастіше асоціюють поняття «демократія» «свобода», «гуманність», «добробут», «справедливість», «повага до прав особистості», «стабільність». При цьому асоціювання України з цими поняттями виражене значно більшою мірою, ніж у 2017р. Так, частка тих, у кого поняття «повага до прав особистості» асоціюється насамперед з Україною, зросла порівняно з 2017р. з 21% до 60,5%, «добробут» — з 18% до 62%, «справедливість» — з 24,5% до 61%, «гуманність» — з 36% до 74%, «свобода» — з 40% до 81%, «демократія» — з 41,5% до 76%, «стабільність» — з 12% до 49%.

Асоціювання України з певним поняттям чи цінністю не завжди може бути пояснене тим, що ця цінність в Україні є повною мірою реалізована. Наприклад, зростання асоціації зі «стабільністю» не може бути викликане тим, що стабільності під час війни в Україні стало більше. Швидше, для респондентів це означає те, що можливість реалізації цієї цінності (та інших) у майбутньому (ближньому чи більш віддаленому) вони пов’язують саме з Україною.

Лише 0,4% респондентів асоціюють насамперед з Росією поняття «демократія», лише 0,6% — поняття «свобода», 0,3% — «добробут», 0,7% — «стабільність», 1% — «гуманність», «справедливість» і «повага до прав особистості».

З Росією насамперед асоціюються поняття «агресія» (така асоціація зросла з 66% у 2017р. до 91% у 2023р.), «диктатура» (зростання з 60% до 87%), «жорстокість» (з 57% до 89%).

«Небратні народи»

Однією з основоположних міфологем радянських часів була міфологема «братерства російського та українського народів». «Гібридна» та повномасштабна війни Росії проти України дискредитували ідею братерства російського та українського народів. Як сприймається міфологема такого братерства в сучасній Україні? Респондентам пропонувалося зробити вибір із трьох суджень — «українці і росіяни завжди були і залишаються братніми народами», «українці і росіяни раніше були братніми народами, але вже такими не є» та «українці і росіяни ніколи не були братніми народами».

З першим судженням («українці і росіяни завжди були і залишаються братніми народами») у 2017р. погодилися близько чверті (27%) опитаних, у 2023р. її поділяли лише 4%. Частка тих, хто вважає, що українці і росіяни раніше були братніми народами, але вже такими не є, з 2017р. статистично значуще не змінилася (відповідно 50% і 48%), зате істотно зросла частка тих, хто дотримується думки, що українці і росіяни ніколи не були братніми народами (з 16% до 43%).

Особливо помітні зміни порівняно з 2017р. відбулися у Східному та Південному регіонах ^[1]. Якщо у 2017р. 52% жителів Сходу вважали, що «українці і росіяни завжди були і залишаються братніми народами», то у 2023р. цю точку зору тут поділяють лише 10%. У Південному регіоні частка тих, хто так вважає, зменшилася з 45% до 3%. У Східному та Південному регіонах більшість опитаних тепер вважають, що українці і росіяни раніше були братніми народами, але вже такими не є (відповідно 53% і 72,5%). У Центральному регіоні таку позицію поділяє відносна більшість (48%), лише дещо менше тут вважають, що Українці і росіяни ніколи не були братніми народами (43%). У Західному регіоні у 2017р. відносна більшість (43%) вважали, що українці і росіяни раніше були братніми народами, але вже такими не є. Зараз більшість (61,5%) жителів цього регіону дотримуються думки, що українці і росіяни ніколи не були братніми народами.

Якщо серед представників старшої (50 і більше років) вікової групи більшість (54%) поділяють точку зору, що українці і росіяни раніше були братніми народами, але вже такими не є, то в молодшій віковій групі (від 18 до 35 років) більшість (54%) вважають, що українці і росіяни ніколи не були братніми народами (у середній виковій групі (36-49 років) ці дві точки зору мають приблизно однакову кількість прихильників.

Серед етнічних українців вважають українців та росіян братніми народами 3%, а серед етнічних росіян — 17%. Відповідно 47% і 52% — що українці і росіяни раніше були братніми народами, але вже такими не є, відповідно 44,5% і 26% — що українці і росіяни ніколи не були братніми народами.

Соціальна дистанція між жителями різних регіонів України та соціальна дистанція стосовно жителів інших країн

У політиці як російської, так і радянської влади стосовно України та українців простежувалася тенденція протиставлення різних частин українського етносу, одна з яких трактувалася як «лояльна», «проросійська», інша — сепаратистська чи націоналістична. У СРСР такою «стигматизованою» (з точки зору нелояльності до Росії) групою стали західні українці (насамперед галичани).

Подібний пропагандистський вплив мав наслідком «ідеологічну стигматизацію» жителів західних областей України, що спостерігалася не лише в СРСР, але під впливом сформованих в СРСР стереотипів — ще тривалий час після здобуття Україною незалежності. Це зокрема, проявилося у формуванні негативного образу жителів Західної України як «бандерівців», «буржуазних націоналістів» та у спонуканні соціального дистанціювання від них жителів інших регіонів України. Процес подолання цих стереотипів істотно прискорився після 2014 року, коли розпочалася «гібридна війна» Росії проти України.

Під час опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова у травні 2006р., оцінюючи наскільки жителі різних регіонів України та деяких сусідніх країн близькі до них за характером, звичаями, традиціями ^[2], загалом громадяни України оцінювали близькість до них жителів західних регіонів країни (Галичини, Буковини, Волині, Закарпаття) нижче, ніж жителів інших регіонів України, а жителі Південного і Східного регіону навіть значно нижче, ніж жителів Росії. Так, жителі Південного регіону оцінювали власну близькість за характером, звичаями, традиціями із жителями Галичини 4,3 балами за шкалою від 0 до 10, тоді як близькість із жителями Росії — 7,3 балами, а жителі Східного регіону — відповідно 4,7 і 7,6 балами.

Якщо порівнювали результати, отримані у 2023р., з результатами 2006р., то можемо констатувати у Східному, Південному і Центральному регіонах зростання самооцінки культурної близькості із західними регіонами країни (наприклад, оцінка близькості з Галичиною зросла на Сході з 4,7 до 6,2 бала, на Півдні — з 4,3 до 6,7 бала, у Центральному регіоні — з 6,2 до 7,0 балів), і зниження самооцінки близькості з Донбасом (на Сході з 8,4 до 6,5 бала, на Півдні — з 7,4 до 6,3 бала, у Центральному регіоні — з 6,9 до 5,7 бала), та Кримом (на Сході з 7,4 до 6,6 бала, на Півдні — з 7,9 до 7,1 бала, у Центральному регіоні — з 6,9 до 6,5 бала).

Загалом по країні у 2023р. самооцінка близькості з жителями Криму та Донбасу виявилася нижчою, ніж вона була у 2006р., самооцінка культурної близькості з жителями Південного регіону статистично значуще не змінилася, тоді як самооцінка культурної близькості з жителями Центрального регіону, Києва, Галичини, Волині, Буковини, Закарпаття, Слобожанщини порівняно з 2006р. зросла.

Спостерігається тенденція зниження рівня культурної близькості з жителями Росії — з 6,8 бала у 2006р. вона опустилася до 3,5 бала у 2021р. і до 1,4 бала у 2023 р. (що є найнижчим показником серед усіх порівнюваних країн). Також порівняно з 2006р. знизилася самооцінка культурної близькості з жителями Білорусі (з 6,0 до 4,6 бала у 2021р. і до 2,0 балів у 2023р.), тоді як з жителями країн, що межують з Україною на Заході та Південному Заході (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова), а також із Туреччиною, зросла. Найвищим є показник близькості із Польщею (6,1 бала, тоді як у 2006р. він становив 3,7 бала).

Самооцінка культурної близькості з Росією і Білоруссю порівняно з 2006р. знизилася у всіх без винятку регіонах країни. Тоді як самооцінка культурної близькості до жителів Польщі, Словаччини, Угорщини Румунії, Молдови і Туреччини зросла у всіх регіонах.

Ця тенденція проявляються не лише серед етнічних українців, але і серед етнічних росіян-громадян України. Так, самооцінка етнічними росіянами рівня культурної близькості з жителями Росії опустилася з 8,6 бала у 2006р. до 5,6 бала у 2021р. і до 3,1 бала у 2023р. (хоча вона залишається вищою, ніж серед етнічних українців — 1,3 бала).

До якої культурної традиції відносять себе громадяни України

Даючи відповідь на питання, до якої культурної традиції вони себе відносять, у травні 2023р. респонденти найчастіше відповідали, що відносять себе до української культурної традиції (81%). Частка таких порівняно з 2006р. істотно зросла (тоді вона становила 56%). З 7% до 10% зросла також частка тих, хто відносить себе до загальноєвропейської культурної традиції, і знизилася — тих, хто відносить себе до російської (з 11% до 0,5%) та радянської (з 16% до 4%) культурних традицій.

Зростання числа тих, хто відносить себе до української культурної традиції, відбулося у всіх регіонах, але найбільшою мірою — у Південному і Східному. У Південному регіоні їх частка зросла з 50% до 80%, а у Східному — з 46% до 76%.

Статистично значуще зростання частки тих, хто відносить себе до загальноєвропейської культурної традиції, відбулося у Центральному (з 6% до 12%) та Східному (з 6% до 9,5%) регіонах. Віднесення до радянської та російської культурних традиції зменшилася у всіх регіонах.

Зростання віднесення себе до української культурної традиції відбулося майже переважно за рахунок російськомовного населення (тих, хто вдома переважно говорить російською мовою) — серед них частка таких зросла більш ніж удвічі (з 29% до 64%), тоді як серед україномовних це зростання значно менш виражене (з 80% до 85,5%).

Як серед україномовних, так і серед російськомовних респондентів знизилося віднесення себе до радянської культурної традиції, а серед російськомовних респондентів — також до російської культурної традиції (з 26% до 2%) ^[3].

Серед етнічних українців віднесення себе до української культурної традиції зросло з 66% до 83%, до загальноєвропейської — з 6% до 10,5%, до радянської — зменшилося з 14% до 3%, до російської — з 6% до 0,2%. Серед етнічних росіян віднесення себе до української культурної традиції зросло з 21% до 53%, а до російської — зменшилася з 35% до 0,0%. Зате досить високою (30%) залишається частка тих, хто відносить себе до радянської культурної традиції. Отже, якщо серед етнічних росіян у 2006р. відносна більшість відносили себе до російської культурної традиції, то у 2023р. більшість — до української.

Якщо у 2021р. віднесення себе до української культурної традиції частіше проявлялося у молодшій та середній вікових групах порівняно зі старшою (відповідно 76%, 78% і 67,5%), то у 2023р. статистично значущих відмінностей між віковими групами за цим показником вже немає.

Представники старшої вікової групи, дещо рідше, ніж респонденти середнього та молодшого віку, відносять себе до загальноєвропейської традиції (відповідно 8%, 12%, і 13%) і дещо частіше — до радянської (відповідно 7%, 1% і 0,5%).

Відповідаючи на запитання: «Яка культурна традиція, на ваш погляд, переважатиме в Україні в майбутньому (через 20–25 років)?», респонденти частіше, ніж у 2006р., відповідають, що переважаючою буде українська культурна традиція (їх частка зросла з 35% до 55%). З 16% до 24% зросла частка тих, хто дотримується думки, що переважаючою буде загальноєвропейська культурна традиція. З 22% до 11% знизилася частка тих, хто вважає, що в різних регіонах переважатимуть різні культурні традиції. Вкрай низькою залишається частка тих, хто вважає, що переважатиме радянська та російська культурні традиції (у 2023р. так вважають відповідно лише 0,5% і 0,4% опитаних).

Якою мірою українці відчувають себе європейцями?

Порівняно з 2005р. з 36% до 51% зросло число респондентів, які відчувають себе європейцями, і з 58% до 43% зменшилося число тих, хто себе європейцем не відчуває. При цьому найбільш помітні зміни відбулися після 2021 року, коли відчували себе європейцями 41% опитаних, не відчували — 49%.

Порівняно з 2021р. у Західному регіоні частка тих, хто відчуває себе європейцем, зросла з 56,5% до 68%, у Центральному — з 43,5% до 49%, у Східному — з 32% до 42%, і статистично значуще не змінилася у Південному регіоні (відповідно 24% і 29%).

Якщо у Західному регіоні близько двох третин становлять ті, хто відчуває себе європейцем, у Південному близько двох третин становлять ті, хто європейцем себе не відчуває, то в Центральному та Східному регіонах частки тих, хто відчуває і не відчуває себе європейцями, статистично значуще не відрізняються.

Серед представників найстаршої вікової групи більшість (52%) становлять ті, хто не відчуває себе європейцем (у 2021р. у цій віковій групі таких було 58%), у молодшій та середній вікових групах більшість (відповідно 62% і 56%) становлять ті, хто відчуває себе європейцем. Зростання частки тих, хто відчуває себе європейцем, порівняно з 2021р. відбулося у всіх вікових групах.

Називаючи причину, що заважає відчувати себе європейцем, ті респонденти, які себе європейцями не відчувають, найчастіше називають низький рівень добробуту (хоча частка таких порівняно 2006р. зменшилася — з 76% до 56%). Також менше стало тих, хто як причину назвав низький рівень культури, освіти (зменшення з 35% до 21%). 45% назвали соціально-культурні умови життя (у 2006р. — 41%). Більше стало тих, хто вказує на мовні бар’єри (їх частка зросла з 24% до 39%) та на відчуття себе представником іншої культури (зростання з 11% до 23%), на релігійну належність (з 3% до 8%). 32% вказали на „неєвропейську” свідомість (у 2006р. приблизно стільки ж — 29%). Також порівняно з 2006р. не змінилася частка тих, хто називає брак інформації про ЄС (8%).

Респондентам ставилося запитання, в яких аспектах Україна є європейською державою. Цілком очікувано найчастіше називається географічний (86%), хоча частка таких зросла порівняно з 2021р. на 9%. Традиційно називається історичні аспект (68%, у 2021р. таких відповідей було менше — 55%). Істотно порівняно з 2021р. зросла оцінка культурного аспекту (з 44% до 60%). Покращилася оцінка з політичного аспекту (з 32,5% до 47% опитаних зросла частка тих, хто вважає, що в політичному плані Україна є європейською країною). А найнижчі оцінки стосуються соціального аспекту (лише 28,5% вважають, що Україна є європейською державою в соціальному аспекті) та економічного аспекту (19%). Хоча все ж за останні роки і тут спостерігаємо деяке зростання оцінок.

Етнічні автостереотипи

Етнічні автостереотипи (система уявлень представників того чи іншого етносу про себе та характеристик, якими вони себе наділяють) — як позитивні, так і негативні — є складовою етнічної свідомості. Респондентам ставилося питання: «Якою мірою українцям притаманна кожна з таких якостей?», і пропонувалося оцінити вираженість 24 різних якостей за шкалою від 0 до 10, де «0» означає — «якість не притаманна нікому з українців», а «10» — «якість притаманна всім українцям». У ситуації, коли оцінки якостей українців давалися респондентами, що представляють інші етнічні групи (найбільша з яких — етнічні росіяни), їх оцінки могли поєднувати як елементи автостереотипів (в міру того, наскільки вони асоціюють себе з українцями, як наприклад, у ситуації біетнічності), так і гетеростереотипів (в міру того, наскільки вони дистанціюють себе від українців).

Як правило позитивні етнічні автостереотипи превалюють над негативними. Не є винятком і українці. Найчастіше жителі України приписують українцям такі якості: волелюбність (8,9 бала), працьовитість (8,8 бала), патріотизм (8,7 бала), гостинність (8,6 бала), національна гордість (8,6 бала), миролюбність (8,5 бала), доброта (8,3 бала), життє-радісність (8,2 бала), щирість (8,0 бала), релігійність (7,5 бала), незалежність в думках і поглядах (7,4 бала), чесність (7,2 бала), громадська активність (7,2 бала), індивідуалізм (7,1 бала, а разом з тим і колективізм — 6,6 бала), войовничість (6,0 бала). Оцінка вираженості всіх зазначених якостей зросла порівняно з 2017р., коли проводилося аналогічне опитування.

Нижче оцінюється притаманність якостей, які однозначно трактуються як негативні: заздрісність (5,2 бала), байдужість до суспільних проблем (4,7 бала), жадібність (4,6 бала), злопам'ятність (4,4 бала), замкненість (4,0 бала), підступність (3,5 бала), жорстокість (3,4 бала), ворожість до людей іншої національності (3,2 бала). Оцінка вираженості цих негативних якостей знизилася порівняно з 2017р.

Окремо слід зупинитися на якості «войовничість». Судячи з того, що найбільшою мірою оцінка притаманності цієї якості корелює з оцінкою таких якостей як ворожість до людей інших національностей (коефіцієнт кореляції Пірсона дорівнює 0,311), жорстокість (0,265), злопам’ятність (0,250), підступність (0,230), частіше ця якість трактується як негативна. Однак, наявність значимої (хоча й дещо нижчої) кореляції з такими позитивними якостями як життєрадісність (0,187), незалежність в думках і поглядах (0,158), щирість (0,109), гостинність (0,097) доброта (0,089), працьовитість (0,068), волелюбність (0,050) свідчить про те, що значною частиною респондентів ця якість трактується як позитивна.

Слід зазначити, що оцінка притаманності якостей «індивідуалізм» та «колективізм» досить тісно корелюють (коефіцієнт Пірсона дорівнює 0,236). Так само обидві ці якості корелюють з позитивними характеристиками, тобто вони трактуються респондентами як позитивні і такі, що «взаємодоповнюють» та не суперечать одна одній.

В оцінках поширеності різних якостей серед українців етнічні росіяни загалом мало відрізняються від етнічних українців, найчастіше приписуючи їм позитивні якості (гостинність, працьовитість, миролюбність, волелюбність, доброта, життєрадісність). Статистично значущі відмінності між етнічними росіянами та етнічними українцями — у приписуванні українцям таких якостей: чесність (відповідно 6,4 і 7,3 бала), доброта (відповідно 7,7 і 8,3 бала), миролюбність (відповідно 7,8 і 8,5 бала), життєрадісність (відповідно 7,2 і 8,2 бала), щирість (відповідно 6,8 і 8,0 балів), колективізм (відповідно 5,7 і 6,7 балів).

Порівняно з 2017р. оцінка притаманності українцям позитивних якостей виросла у всіх регіонах. З-поміж найбільш істотних відмінностей в оцінках між жителями різних регіонів можна відзначити істотно вищу, порівняно з середнім по Україні показником, оцінку притаманності українцям релігійності жителями Західного регіону (8,5 балів, при середньому показнику по всьому масиву опитаних — 7,5 бала).

Ставлення до державних символів України та атрибутів незалежної держави

Порівняно з попередніми роками, зросла частка тих, хто пишається державними символами України: Прапором України (з 26% у 2011р. до 75% у 2023р.), Гербом України (з 25% до 74%), її Гімном (з 22,5% до 69%). Також з 32% до 74% зросла частка тих, хто пишається державною мовою України, з 19% до 57% — частка тих, хто пишається її грошовою одиницею (гривнею).

Пишаються Прапором України більшість жителів усіх регіонів (від 84% на Заході країни до 66% на Сході), Гербом України — від 82% на Заході країни до 67% на Сході, Гімном — від 80% на Заході країни до 56,5% на Сході), державною мовою України — від 86% на Заході країни до 64% на Сході), її грошовою одиницею — від 69% на Заході країни до 43,5% на Півдні.

Представники молодших вікових груп частіше, ніж представники старших вікових груп, пишаються державними символами України та атрибутами незалежної держави. Так, пишаються Прапором України 80% респондентів віком молодше 30 років і 69% тих, кому 60 і більше років, Гербом України — відповідно 79% і 68%, Гімном — відповідно 78% і 62%, державною мовою України — відповідно 81% і 67%, її грошовою одиницею — відповідно 65% і 51,5%.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРІВНЯНО З ПОПЕРЕДНІМИ ОПИТУВАННЯМИ

(дані в таблицях наведені у відсотках (якщо не зазначено інше)

Європейський Союз у Вас асоціюється більшою мірою:

Росія у Вас асоціюється більшою мірою:

Скажіть, будь ласка, з чим — з Україною чи Росією — у Вас у першу чергу асоціюється кожне з понять?

З кожного набору або пари суджень виберіть одне, з яким Ви найбільшою мірою згодні

Наскільки жителі різних регіонів України та деяких сусідніх країн близькі Вам за характером, звичаями, традиціями? Оцініть за шкалою від 0 до 10, де «0» означає, що жителі цього регіону не мають нічого спільного з Вами у характері, звичаях, традиціях, «10» — що жителі цього регіону максимально схожі на Вас за характером, звичаями, традиціями, середні бали

До якої культурної традиції Ви себе насамперед відносите?

Яка культурна традиція, на ваш погляд, переважатиме в Україні в майбутньому (через 20–25 років)?

Чи відчуваєте Ви себе європейцем?

Що Вам заважає відчувати себе європейцем?, респонденти могли вибрати кілька варіантів відповіді, % серед тих, хто не відчуває себе європейцем

Чи є, на Ваш погляд, Україна європейською державою?

Як Ви вважаєте, якою мірою українцям притаманна кожна з таких якостей? (оцініть за шкалою від 0 до 10, де «0» означає — «якість не притаманна нікому з українців», а «10» — «якість притаманна всім українцям»), середні бали

Як Ви ставитеся до наведених атрибутів незалежної Української держави?

---

1. Області розподіляються за регіонами таким чином: Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області; Центр: Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області та місто Київ; Південь: Миколаївська, Одеська, Херсонська області; Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області.

Оскільки з 2014р. у Криму, а у 2022–2023 рр. у Донецькій та Луганській областях у зв’язку з тимчасовою окупацією частини території та бойовими діями опитування не проводилося, для порівнюваності результатів за макрорегіонами дані по Південному регіону за попередні роки також подані без врахування даних по Криму, а по Східному регіону — без врахування даних, отриманих у Донецькій та Луганській областях. Результати на загальнонаціональному рівні наводяться за тією територіальною вибіркою, яка використовувалася на час проведення опитування (тобто до 2014р. це вся територія України, після 2014р. — територія, підконтрольна Уряду України, на якій не ведуться бойові дії). ↑

2. Оцінка здійснювалася за шкалою від 0 до 10, де «0» означав, що жителі цього регіону чи країни не мають нічого спільного з респондентом у характері, звичаях, традиціях, «10» — що жителі цього регіону чи країни максимально схожі на респондента за характером, звичаями, традиціями. ↑

3. Серед україномовних частка тих, хто відносить себе до російської культурної традиції, і в 2006р. була дуже низькою (1%),а в 2023р. стала дорівнювати 0,0%. ↑