Результати соціологічного опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 22 лютого по 1 березня 2023 року в рамках проекту Програми MATRA, що фінансується Посольством Королівства Нідерландів в Україні.

Оцінки та висновки авторів дослідження не слід розглядати як офіційну позицію Посольства.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Віра в перемогу

93% українців вірять у перемогу України у війні. Не вірять — лише 3,5% опитаних. Від серпня минулого року позиція українців щодо перемоги не змінилися. Переконані в перемозі України переважна більшість мешканців усіх макрорегіонів (83,5% жителів Східного регіону, 91% жителів Півдня і 96% жителів Західного і Центрального регіонів). Не вірять у перемогу України 9% жителів Сходу, 3% жителів Півдня, 2,5% — Центрального регіону і 1% жителів Заходу країни. Серед тих, хто спілкується вдома переважно українською мовою, вірять у перемогу 95%, серед тих, хто спілкується російською — 87%. Серед тих, хто довіряє Президенту України В. Зеленському, вірять у перемогу 96%, серед тих, хто не довіряє — 78%.

Серед тих, хто вірить у перемогу України, 50% вважають, що ця перемога настане до кінця 2023 року, 26% — що вона відбудеться через 1–2 роки, 7% — через 3–5 років, 1% — не раніше ніж за 5 років, і 0,4% — що вона навряд чи настане за їх життя.

Що українці вважатимуть перемогою?

Найчастіше українці розглядають як перемогу вигнання російських військ з усієї території України та відновленні кордонів станом на січень 2014 року (47% серед тих, хто вірить у перемогу України) або знищення російської армії та сприяння повстанню/розпаду всередині Росії (31%). При цьому частка других порівняно з груднем минулого року зросла (тоді вона становила 22%), а частка перших стала меншою (у грудні вона становила 54%). Менше стало також тих, хто задовольнявся б вигнанням російських військ з усієї території України, окрім окупованого Криму (частка таких зменшилася з 8% до 4%).

За даними останнього опитування, по 5% опитаних респондентів вважали б перемогою вигнання російських військ за лінію станом на 23 лютого 2022р., та припинення війни, навіть якщо російська армія втримається на територіях, окупованих після 24 лютого 2022 року

Сумарна частка тих, хто пов’язує перемогу з відновленням кордонів станом на січень 2014 року або знищенням російської армії та сприянням повстанню/розпаду всередині, становить переважну більшість у всіх регіонах (71% на Півдні, 76% на Сході, 75% у Центральному регіоні і 86% у Західному.

Респондентам ставилося запитання, чи підтримають вони після перемоги України та деокупації її території повний розрив усіх стосунків з Російською Федерацією аж до цілковитої заборони на в’їзд росіян в Україну. Якщо у серпні минулого року таку заборону підтримали б 76%, а 14% не підтримали б, то за даними останнього опитування частка перших зросла до 82%, а частка других зменшилася до 9,5%.

Частка тих, хто підтримав би це, становить 94% у Західному регіоні, 85% у Центральному регіоні, 75% у Східному регіоні і 56% у Південному регіоні. Частка тих, хто виступає проти становить відповідно 3%, 9,5%, 14% і 18%. Підтримують повний розрив відносин з Росією 87% тих, хто вдома розмовляє українською мовою, і 69% тих, хто розмовляє російською, не підтримують — відповідно 7% і 17%.

Ставлення до можливості переговорів з Росією

У вересні–жовтні 2022р. 17% вважали, що переговории з Росією «це дієвий спосіб досягнення миру, яким слід скористатися вже зараз», а 64% були не згодні з цим. У лютому-березні 2023р. частка тих, хто так вважає, стала ще меншою (13%), а тих, хто з цим не згоден, зросла до 72%.

Також менше стало тих, хто погоджується з судженням «переговори з Росією слід вести тільки після витіснення її військ на лінію протистояння станом на 23 лютого 2022 року» (зменшення з 21% до 18%), і з 60% до 65% стало більше тих, хто з цим не згоден. Зате більше стало тих, хто вважає, що «переговори з Росією слід вести тільки після витіснення (виведення) її військ на кордони станом на 1991 рік» (згодні відповідно 57,5% і 61%), не згодні відповідно 22% і 21%.

Із тим, що переговори з Росією можна починати вже зараз, дещо, частіше, ніж жителі інших регіонів, згодні жителі Півдня (26%, тоді як в інших регіонах — від 6% до 15%). У Південному регіоні відносна більшість (46%) виступає проти цього (в інших регіонах — абсолютна більшість — від 68% до 85%).

Так само жителі Півдня частіше, ніж жителі інших регіонів, погоджуються з тим, тим, що переговори з Росією можна починати тільки після витіснення її військ на лінію протистояння станом на 23 лютого 2022 року» (28%, тоді як в інших регіонах — від 13% до 19%).

Ті, хто вважає, що «переговори з Росією слід вести тільки після витіснення (виведення) її військ на кордони станом на 1991 рік», становлять більшість у всіх регіонах (від 56,5% на Півдні до 65% на Заході).

Оцінка іноземної допомоги Україні

Більшість респондентів (58%) вважають достатньою гуманітарну іноземну допомогу Україні у війні з Росією (недостатньою — 27,5%). Також більшість (63,5%) вважають достатньою іноземну допомогу у наданні прихистку біженцям (недостатньою — 20%). Ці оцінки практично не змінилися порівняно з вереснем-жовтнем 2022р.

Незмінною залишилася оцінка військово-технічної допомоги як недостатньої (так вважають 69% респондентів, достатньою її вважають лише 23%). Разом з тим, якщо у вересні-жовтні 2022р. відносна більшість (45%) вважали недостатньою міжнародну політичну підтримку України (проти 38%, які вважали її достатньою), то зараз відносна більшість (49%) вважають її достатньою (протилежної точки зору дотримуються 38% опитаних).

Ставлення до вступу до НАТО

Якби найближчим часом відбувся референдум стосовно вступу України до НАТО, то за вступ до цієї організації проголосували би 74% усіх опитаних, або 87,5% тих, хто збирається взяти участь у такому референдумі (проголосували б проти — відповідно 8,5% і 5%). У червні 2017 р. за вступ до НАТО мали намір голосувати 48% усіх опитаних, або 69,5% тих, хто збирався взяти участь у референдумі (проголосували би проти — відповідно 33% і 26%).

За даними останнього опитування, за вступ до НАТО проголосували б 85% усіх жителів Західного регіону, 77% — Центрального регіону, 65% жителів Сходу та 54% жителів Півдня. Частка тих, хто голосував би проти, становить відповідно 4%, 5%, 14% і 21%.

Чим молодші респонденти, тим частіше вони збираються голосувати за вступ до НАТО — частка таких зростає з 65% у найстаршій (60 і більше років) групі, до 81% серед тих, кому менше 30 років.

Серед тих, хто довіряє Президенту В. Зеленському, збираються голосувати за вступ до НАТО 79% (при 5,5% тих, хто проти), а серед тих, хто йому не довіряє — відповідно 45,5% і 25,5%.

Серед тих, хто спілкується вдома переважно українською мовою, збираються голосувати за вступ до НАТО 78% (при 6,5% тих, хто проти), а серед тих, хто переважно розмовляє російською — відповідно 64% і 14%.

Джерела отримання інформації про війну

Відповідаючи на запитання, з яких джерел і як часто вони отримують інформацію про війну, найчастіше респонденти відповідають, що «постійно» отримують інформацію від родичів, друзів, сусідів, колег по роботі, знайомих (48%), з месенджерів (Viber, Telegram, WhatsApp тощо) (47%), соціальних мереж (Фейсбук, Тік Ток, Інстаграм, Твітер тощо) (44%), Youtube (42%).

Серед засобів масової інформації найчастіше називається телемарафон «Єдині новини» (27,5%), та Українські інтернет-ЗМІ (26%). По 17% назвали інші новини українських загальнонаціональних телевізійних каналів та місцеві інтернет-ЗМІ, по 11% — радіо та місцеве телебачення, 9,5% — іноземні ЗМІ, 6% — місцеві друковані видання, 5% — загальноукраїнські друковані видання.

Жителі Східного регіону рідше, ніж жителі інших регіонів, відповідають, що постійно отримують новини про війну від телемарафону «Єдині новини» (20%, тоді як в інших регіонах — від 28% до 33%), жителі Південного регіону — що постійно отримують новини від українських Інтернет–ЗМІ (17%, в інших регіонах — від 24% до 30%).

Також жителі Півдня і Сходу рідше, ніж жителі Західного та Центрального регіонів, отримують новини від радіо, місцевого телебачення, загальноукраїнських та місцевих друкованих видань, загальноукраїнських телевізійних каналів. Натомість жителі Півдня частіше отримують новини із соціальних мереж (57% зазначили, що отримують їх постійно, в інших регіонах — від 39% до 46%).

Чим старші респонденти, тим частіше отримують новини про війну від телемарафону «Єдині новини» (частка таких зростає від 11,5% серед тих, кому від 18 до 29 років, до 47% серед тих, кому 60 і більше років). Це ж само стосується інших загальноукраїнських телевізійних каналів (відповідно 6,5% і 28%), місцевого телебачення (відповідно 7,5% і 18%), радіо (відповідно 5% і 17%).

Натомість, чим молодші респонденти, тим частіше вони відповідають, що постійно отримують інформацію про війну із месенджерів (частка таких зростає від 23% у найстаршій віковій групі до 63% у наймолодшій), Youtube (відповідно 23% і 56%), соціальних мереж (відповідно 21,5% і 65%), загальноукраїнських Інтернет-ЗМІ (відповідно 17% і 30%), місцевих Інтернет-ЗМІ (відповідно 13% і 20%), іноземних ЗМІ (відповідно 6% і 11%).

Респонденти, які вдома розмовляють російською мовою, рідше, ніж ті, що розмовляють українською, отримують інформацію зі всіх без винятку видів ЗМІ (телеканалів, друкованих та Інтернет-ЗМІ, як загальноукраїнських, так і місцевих та іноземних), зате частіше — із соціальних мереж, месенджерів, Youtube.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

(дані в таблицях наведені у відсотках)

Чи вірите Ви у перемогу України у війні проти Росії?

Як Ви вважаєте, коли настане ця перемога?, % серед опитаних, які вірять в перемогу України

Яку ситуацію Ви особисто розглядатимете як перемогу у війні?, % серед опитаних, які вірять в перемогу України

Після перемоги України та деокупації її території, чи підтримаєте Ви повний розрив усіх стосунків з Російською Федерацією аж до цілковитої заборони на в’їзд росіян в Україну?

Існують різні думки щодо переговорів з Росією. З яким з цих тверджень Ви згодні більшою мірою?

Як Ви оцінюєте іноземну допомогу Україні у війні з Росією?

Якби Ви узяли участь у референдумі щодо вступу до НАТО, то як би Ви проголосували?

Як часто Ви отримуєте інформацію про війну з кожного з таких джерел?