Рішення РНБО має зменшити напругу в суспільстві й політикумі — експерт

16 березня 2017

Рішення Ради національної безпеки й оборони про припинення переміщення товарів через лінію розмежування та транспортного сполучення з ОРДЛО є механізмом зниження рівня напруги в суспільстві, яке виникло у зв’язку з блокуванням залізничних колій на Донбасі.

Таку думку в коментарі кореспондентові Укрінформу висловив заступник генерального директора з аналітичної роботи Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова Юрій Якименко.

“Це (рішення РНБО. — Ред.) може стати якраз механізмом зменшення тієї напруги як у політикумі, так і серед громадськості, щоб уникнути протистояння між прибічниками і противниками блокади”, — сказав він.

Експерт переконаний, що рішення про припинення транспортного сполучення з тимчасово окупованими територіями є запізнілим, його треба було ухвалити “набагато раніше”, хоча, незважаючи на це, сьогодні це дійсно може сприяти поліпшенню ситуації всередині країни.

Крім того, Якименко спрогнозував, що тепер частина учасників блокади на Донбасі має розійтися, проте частина все-таки продовжить перебувати там, хоча їхня діяльність здійснюватиметься уже в іншому форматі.

“Якщо припиняється перетин лінії розмежування будь-якими транспортними засобами, то тоді втрачається і потреба в тому, щоб забезпечувати блокаду цього пересування. Але ж рішення РНБО передбачає залучення всіх зацікавлених, активістів цієї блокади, щоб здійснювати нагляд, контроль і моніторинг дотримання цього режиму і тих обмежень, які раніше встановлювалися. Буде правильно, якщо активній частині громадян, які хочуть дійсно контролювати дотримання режиму, будуть надані такі можливості”, — підкреслив він.

Експерт також вважає, що активісти не посилюватимуть і свою діяльність в інших регіонах країни щодо блокування залізничного сполучення з Росією.

Водночас Якименко зауважив, що представники “Л/ДНР”, найімовірніше, не виконають вимогу РНБО й не повертатимуть під юрисдикцію Києва підприємства, розташовані на підконтрольній їм території.

“Ця юрисдикція була — перебуваючи на окупованих територіях, ці підприємства були формально під юрисдикцією Києва, оскільки вони вважалися українськими підприємствами, сплачували податки тощо. Чи підуть бойовики на її повернення — думаю, що навряд чи у цій ситуації. Але там (у рішенні РНБО. — Ред.) є не тільки ці пункти. Головне те, що стоїть вимога до виконання пунктів 1 і 2 Мінських домовленостей. А це серйозно, це — повне припинення вогню й обмін полоненими”, — наголосив Якименко.


Юрій Якименко

Президент Центру, шеф-редактор журналу "Національна безпека і оборона"


Народився у 1967 р. у Черкасах.

Освіта: 

Київський державний університет імені Т. Шевченка, філософський факультет (1991);

аспірантура The University of Manchester (Велика Британія) за фахом "політична теорія" (ступінь магістра економіки, 1994);

аспірантура Інституту філософії Національної Академії наук України за фахом "соціальна філософія" (1995).

Кандидат політичних наук (2013), автор понад 40 наукових праць та понад 200 публікацій у ЗМІ.

Робота:

У 1991–1995 р. — працював в Українській спілці ветеранів Афганістану;

у 1995–2002 р. працював в Адміністрації Президента України на посадах старшого, головного консультанта, завідувача відділу, заступника керівника Головного управління з питань внутрішньої політики; Остання посада на державній службі — заступник керівника Управління з питань політичного аналізу та планування Головного управління з питань внутрішньої політики Адміністрації Президента України. Державний службовець 4 рангу;

з квітня 2002 р. — провідний експерт Центру Разумкова;

з травня 2005 р. — директор політико-правових програм Центру Разумкова;

з листопада 2011 р. — заступник генерального директора з аналітичної роботи — директор політико-правових програм Центру Разумкова.

(044) 201-11-92

yuri@razumkov.org.ua

yuri.yakimenko